Спосіб лікування хворих з ураженням нервової системи вірусної етіології

Реферат: Спосіб лікування хворих з ураженням нервової системи вірусної етіології включає забір крові у ємність із використанням допоміжної речовини шляхом пункції периферичної вени, опромінення відібраної крові за допомогою лазера та реінфузію обробленої крові. Крім цього проводять пункцію периферійної вени катетером розміром не менше 18 G, перед забором крові проводять внутрішньовенно крапельне введення суміші, що складається із 0,9 % фізіологічного розчину та 5 тисяч міжнародних одиниць гепарину на 0,5 л розчину, і зазначену суміш вводять із швидкістю 5-6 мл на хвилину у кількості об'ємом 300-350 мл, а після закінчення введення суміші починають забір крові з вени в пакет, причому забір крові в пакет проводять самопливно протягом 5-10 хвилин в об'ємі 300-350 мл, опромінення крові здійснюють із застосуванням довжини хвилі 635 нм, при потужності опромінення 25 мВт, а після забору зазначеної кількості крові здійснюють реінфузію крові із швидкістю 10 мл на хвилину. UA 110986 U (12) UA 110986 U UA 110986 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до інфекційних хвороб, і може бути використана для лікування хворих з ураженням нервової системи вірусної етіології. Відомий спосіб лікування вірусних невропатії герпетичної етіології за допомогою патогенетичної терапії з використанням Ацикловіру. Ацикловір як противірусний препарат ефективний проти вірусу простого оперізуючого герпесу (Диагностика и лечение болезней нервной системы у детей / под ред. Зыкова В.П. - М., 2006. - С. 78-80). Однак Ацикловір ефективний лише при невропатії герпес вірусної етнології, доля якої складає 8-15 %, в той час як більшість інфекційних невропатій викликається іншими вірусами, малочутливими до Ацикловіру. Відомий спосіб лікування вірусного гепатиту екстракорпоральним опроміненням крові хворого ультрафіолетовими променями (Щувалова Е.П. и Рахманова А.Г. Печеночная недостаточность при вирусном гепатите. - Л., 1986. - С. 215.). Недолік відомого способу полягає у тому, що він трудомісткий за часом, технічно складний, та для його здійснення потрібне спеціально обладнане приміщення і додатковий персонал. При екстракорпоральному опроміненні крові ультрафіолетом використовуються кварцові ємності, в яких відбувається фотомодифікація крові, оскільки стінки його проникні для ультрафіолетових променів. Але використовувані в практиці кварцові ємності дорогі, мають обмежений термін експлуатації, не одноразові, а отже вимагають тривалого і складного методу обробки з метою профілактики внутрішньолікарняного інфікування. Крім цього, за даними реогепатографії не досягається очікуваний позитивний вплив. Відомий спосіб лікування вірусних хвороб лазерним опроміненням потоку крові в трубці, приєднаній до вени (RU 2044551, МПК A61N 5/06, дата публікації 27.09.1995), що полягає у тому, що опромінення проводять з довжиною хвилі 200 нм і щільністю потужності менше 0,5 2 вт/см , при цьому імплантують трубку у вену і забезпечують екраном, що поглинає лазерне випромінювання. Недоліком способу є те, що він травматичний для хворого та внаслідок низькоенергетичного випромінювання лазера та вибраної довжини хвилі випромінювання 200 нм не досягається очікуваний суттєвий позитивний вплив на ознаки ураження нервової системи. Відомий спосіб лікування вірусного гепатиту екстракорпоральним опроміненням крові хворого (SU1773418, МПК A61N 5/06, дата публікації 07.11.1992), за яким виконують забір крові, пунктируючи периферичну вену із застосуванням пристрою для вливання кровозамінників і інфузійних розчинів крові, і спрямовують кров за допомогою роликового насоса у стерильний флакон, що містить 50 мл розчину "Глюгицир". Для екстракорпорального опромінення крові використовують низькоенергетичне випромінювання гелій-кадмієвого лазера з довжиною хвилі 2 випромінювання 440 нм при щільності потоку 2-3 мВт/см , промінь якого пропускають через стінку трубки пристрою для вливання кровозамінників і інфузійних розчинів одноразового застосування. Після відбору розрахункової кількості крові та її опромінення оброблену кров реінфузують зі швидкістю відбору і повернення крові 20 мл/хв.12-18 хвилин. Недоліком способу є те, що внаслідок низькоенергетичного випромінювання гелійкадмієвого лазера та вибраної довжини хвилі випромінювання 440 нм при щільності потоку 2-3 2 мВт/см та закороткого терміну обробки не досягається очікуваний суттєвий позитивний вплив на ознаки ураження нервової системи. Задачею розробки є створення способу лікування хворих з ураженням нервової системи вірусної етіології, в якому за рахунок застосування нових дій по підготовці пацієнта до забору та здійснення забору крові, нових параметрів та режимів опромінення, нових допоміжних речовин та швидкості відбору і повернення крові суттєво знизились ознаки ураження нервової системи. Для вирішення поставленої задачі спосіб лікування хворих з ураженням нервової системи вірусної етіології включає забір крові у ємність із використанням допоміжної речовини, шляхом пункції периферичної вени, опромінення відібраної крові за допомогою лазера та реінфузію обробленої крові. Новим у способі є те, що проводять пункцію периферійної вени катетером розміром не менше 18G, перед забором крові проводять внутрішньовенно крапельне введення суміші, що складається із 0,9 % фізіологічного розчину та 5 тисяч міжнародних одиниць гепарину на 0,5 л розчину, і зазначену суміш вводять із швидкістю 5-6 мл на хвилину у кількості об'ємом 300-350 мл., а після закінчення введення суміші, починають забір крові з вени в пакет, причому забір крові в пакет проводять самопливно протягом 5-10 хвилин в об'ємі 300-350 мл., опромінення крові здійснюють із застосуванням довжини хвилі 635нм, при потужності опромінення 25 мВт, а після забору зазначеної кількості крові, здійснюють реінфузію крові із швидкістю 10 мл на хвилину. 1 UA 110986 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Віруси займають певну ділянку в інтервалах їх розмірів, в якій немає інших елементів крові і розміри інших елементів крові відрізняються на порядок від інтервалу розміру поля вірусів, внаслідок чого лазерний промінь, застосований у способі для здійснення резонансного пошкодження елементів вірусів не буде порушувати резонанс в елементах крові на підібраній у способі потужності та за емпірично підібраний термін обробки. Внаслідок застосування, нових дій по підготовці пацієнта до забору та здійснення забору крові, нових параметрів та режимів опромінення, нових допоміжних речовин та швидкості відбору і повернення крові суттєво знижуються ознаки ураження нервової системи. Як показують проведені у прикладах дослідження зникають слабкість, головний біль, порушення ковтання і мови, тяжкість в голові, болі в грудному відділі хребта, порушення координації; оніміння кистей і стоп, утруднення при ходьбі. Зникає птоз, тремтіння повік, ослаблення конвергенції, ністагм, девіація язика, порушення ковтання та фонації мови, когнітивні та чутливі порушення. Сухожилкові та черевні рефлекси нормалізуються. Нормалізується больова та тактильна чутливість. В конкретних варіантах застосування способу дії по забору та опроміненню крові повторюють у кількості 6-8 процедур протягом 21 доби. Внаслідок зазначеного режиму повторення нових дій по підготовці пацієнта до забору та здійснення забору крові, та опромінення крові забезпечується здійснення резонансного пошкодження елементів вірусів, що були недостатньо пошкоджені при першій обробці, що покращує показники лікування хворих, знижує ознаки ураження нервової системи. Спосіб ілюструється прикладами його застосування. Приклад 1. Хвора Α., жін., 41 рік, госпіталізована 10.09.2012 року. Вперше захворіла 2008 році, в 2011 році було виявлено і діагностовано арахноенцефаліт. В березні 2012 року після психоемоційного перевантаження з'явились головний біль, підвищення температури тіла до 37,5°, що супроводжується відчуттям "жару", грудкою в горлі, "потемнінням" в очах, почуттям страху, тремтінням в тілі, тахікардією; запаморочення; виражена слабкість; загальмованість мови; стан оглушення; відчуття жару в області лівої половини тіла і голови; порушення пам'яті, концентрації, уваги; порушення сечовипускання. Діагноз: Хронічний арахноенцефаліт із астенічним, цефалічним, гіпоталамічним (симпато-адреналова криза), вестибуло-атаксичним синдромами, із пірамідними та когнітивними порушеннями, аутоімунним компонентом на фоні активації герпесвірусної (EBV) інфекції, середнього ступеня важкості. МРТ головного мозку: в лобових частках - три утворення 3 на 6 мм поліморфної форми з гіперінтенсивним сигналом T2W та гіпоінтенсивним T1W, розширення конвекситальних просторів. В сироватці крові ПЛР EBV (+). В об'єктивному статусі - менінгеальних знаків немає, горизонтальний ністагм вліво, девіація язика вправо, сухожильні рефлекси на верхніх та нижніх кінцівках - знижені, підошовні О>8, черевні - відсутні, гіпергідроз долонь і стоп, позі Ромберга падає вліво, виявлені помірні когнітивні порушення за короткою шкалою оцінки психічного статусу (MMSE). В аналізі крові: лейкоцити 14,4 × 10 %, паличкоядерні нейтрофіли - 2 %, сегментоядерні нейтрофіли - 79 %, лімфоцити - 13 %, моноцити 6 %, ШОЕ - 29 мм/годину. В імунному статусі кількість CD-3 клітин - 1280, кількість CD-4 клітин - 560, кількість CD-8 клітин - 560, кількість CD16 клітин - 125, кількість CD-19 клітин - 210, ЦІК - 50 од.опт.пл.; рівні аутоімунних антитіл: до суглобів - 30 у.о., щитоподібної залози - 10 у.о., міокарда - 10 у.о., печінки - 10 у.о., нирок - 10 у.о., загального білка мієліну 40 у.о.; функціональний резерв нейтрофільних гранулоцитів 18 у.о., функціональний резерв моноцитів 17 у.о. Хвора отримувала лазерне опромінення крові гелій-неоновим лазером "Ліка-терапевт М" у відповідності до способу (протокол: довжина хвилі 635 нм, потужність опромінення 25 мВт, час процедури 55 хвилин, безперервний режим) 8 процедур протягом 21 доби, судинні препарати, гормональний препарат (дексаметазон), антиоксиданти, протефлазид. Проводили пункцію периферійної вени катетером розміром не менше 18 G, перед забором крові проводили внутрішньовенно крапельне введення суміші, що складається із 0,9 % фізіологічного розчину та 5 тисяч міжнародних одиниць гепарину на 0,5 л розчину, і зазначену суміш вводили із швидкістю 5-6 мл на хвилину у кількості об'ємом 300-350 мл., а після закінчення введення суміші, починали забір крові з вени в пакет, причому забір крові в пакет проводили самопливно протягом 5-10 хвилин в об'ємі 300-350 мл., опромінення крові здійснювали із застосуванням довжини хвилі 635 нм, при потужності опромінення 25 мВт, а після забору зазначеної кількості крові, здійснювали реінфузію крові із швидкістю 10 мл на хвилину. Після лікування: зник головний біль, нормалізувалась температура тіла, зникли: відчуття "жару", грудка в горлі, "потемніння" в очах, почуття страху, тремтіння в тілі, напади тахікардії; запаморочення; виражена слабкість; загальмованість мови; стан оглушення; відчуття жару в 2 UA 110986 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 області лівої половини тіла і голови; порушення пам'яті, концентрації, уваги; порушення сечовипускання, гіпергідроз долонь і стоп; сухожилкові та черевні рефлекси нормалізувалися. Зникли горизонтальний ністагм вліво, девіація язика вправо, шаткість в позі Ромберга, помірні 9 когнітивні порушення. В аналізі крові: лейкоцити 9,4×10 /л, паличкоядерні нейтрофіли - 2 %, сегментоядерні нейтрофіли - 69 %, лімфоцити - 23 %, моноцити 6 %, ШОЕ - 9 мм/годину. В імунному статусі - кількість CD-3 клітин - 1580, кількість CD-4 клітин - 730, кількість CD-8 клітин 660, кількість CD-16 клітин - 170, кількість CD-19 клітин - 280, ЦІК - 30 од.опт.пл.; рівні аутоімунних антитіл: до суглобів - 10 у.о., щитоподібної залози - 0 у.о., міокарда - 0 у.о., печінки 0 у.о., нирок - 0 у.о., загального білка мієліну 20 у.о.; функціональний резерв нейтрофільних гранулоцитів - 35 у.о., функціональний резерв моноцитів 20 у.о. В сироватці крові на момент виписки зі стаціонару: ПЦР EBV (-). Приклад 2. Хворий М., чол., 28 років, госпіталізований 22.04.2013 року. Вперше захворів 2011 році, коли після нападу сильного головного болю відчув запаморочення. Потім 1-2 місяці нічого не турбувало. Після поновилися запаморочення. Зробили МРТ головного мозку - виявили осередки в лобовій частці 6 на 12 мм поліморфної форми з гіперінтенсивним сигналом T2W та гіпоінтенсивним T1W, але лікування не проводили. З грудня 2012 року погіршення стану, з'явилися постійне підвищення температури тіла до 37,3 С; озноб, слабкість, періодично головний біль, хиткість при ходьбі, запаморочення, зниження концентрації уваги; пітливість. На повторному МРТ головного мозку виявлені додаткові вогнища в мозочку. Діагноз: Розсіяний енцефаломієліт з пірамідною недостатністю, атаксією, вестибуло-координаційними порушеннями, астенічним синдромом на фоні активації герпесвірусної (HHV-6) інфекції, середнього ступеня важкості. В сироватці крові ПЛР HHV-6 (+). В об'єктивному статусі менінгеальних знаків немає, дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм більше вліво, ослаблення конвергенції до середини з 2-х сторін, ліва очна щілина менше правої, девіація язика вправо, нечіткість пальценосової проби з 2-х сторін, тремтіння рук; черевні рефлекси D>S, з права підвищені, колінні рефлекси D>S, рефлекси з рук D>S, підошовні рефлекси D