Спосіб оцінки ступеня тяжкості компресії стовбура головного мозку і виходів у хворих з гіпертонічним внутрішньомозковим крововиливом у мозочок у гострому періоді

Реферат: Спосіб оцінки ступеня тяжкості компресії стовбура головного мозку і виходів у хворих з гіпертонічним внутрішньомозковим крововиливом у мозочок у гострому періоді включає клінікоінструментальну оцінку порушення функції стовбура головного мозку при госпіталізації. Функцію стовбура головного мозку оцінують шляхом визначення стану органів малого тазу і рівня систолічного артеріального тиску (AT). При відсутності порушення функції тазових органів і систолічному AT < 225 мм рт. ст. визначають 1 ступінь компресії стовбура головного мозку, що свідчить про відсутність ураження або ураження однієї половини стовбура головного мозку і відповідає доброму відновленню або помірній/тяжкій функціональній неспроможності (градація 5, 4 і 3 за шкалою виходів Глазго (ШВГ). При наявності симптомів порушення функції тазових органів і систолічному AT  225 мм рт. ст. визначають 2 ступінь компресії стовбура головного мозку, що свідчить про фатальну компресію обох половин стовбура головного мозку і відповідає летальному виходу захворювання (градація 1 за ШВГ). UA 111460 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ КОМПРЕСІЇ СТОВБУРА ГОЛОВНОГО МОЗКУ І ВИХОДІВ У ХВОРИХ З ГІПЕРТОНІЧНИМ ВНУТРІШНЬОМОЗКОВИМ КРОВОВИЛИВОМ У МОЗОЧОК У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ UA 111460 U UA 111460 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме неврології, нейрохірургії і нейрореаніматології, і може бути використана для оцінки ступеня тяжкості компресії стовбура головного мозку і прогнозування виходів гіпертонічного внутрішньо-мозкового крововиливу у мозочок у гострому періоді в момент госпіталізації хворого до стаціонару. Спонтанний крововилив у мозочок становить приблизно 10 % [1, 2] від усіх внутрішньомозкових крововиливів і є важким життєво загрозливим захворюванням з летальністю, за даними авторів, до 75 % [1]. У більшості випадків причиною крововиливу у мозочок є гіпертонія [3]. Суперечливі і фрагментарні дані представлені у джерелах інформації стосовно способів прогнозу виходу гіпертонічного крововиливу у мозочок. Відомі роботи, в яких дослідники виділяють зв'язок між рівнем свідомості і виходом внутрішньо-мозкового крововиливу у мозочок [4], але основна увага на даний час приділяється радіологічним предикторам виходу захворювання. Так, більшість авторів у своїх дослідженнях, за даними комп'ютерної томографії (КТ) головного мозку, відмічають сувору залежність між розміром, об'ємом гематоми, наявністю гідроцефалії та внутрішньо-шлуночкового крововиливу, локалізацією гематоми і виходом захворювання [1, 2]. За допомогою КТ головного мозку також оцінюють стан IV шлуночка та навколостовбурових цистерн, деформація яких свідчить про компресію стовбура головного мозку [2]. Існують дослідження, в яких описують прогностичну значимість деяких показників гомеостазу. Так, автори стверджують, що гіперглікемія (глюкоза крові  7,8 ммоль/л) [1] і низький рівень тромбоцитів у крові [3] в момент госпіталізації суворо корелюють з несприятливим виходом гіпертонічного крововиливу в мозочок. Однак використання перерахованих вище способів прогнозування виходу гіпертонічного внутрішньо-мозкового крововиливу в мозочок у гострому періоді потребує, перш за все, додаткової підготовки медичного персоналу (вміння розшифровувати КТ знімки головного мозку, здійснювати математичні обчислювання об'єму гематоми, розраховувати індекс Еванса з метою виявлення гідроцефалії), по-друге, потребує певного часу для отримання результатів лабораторного методу дослідження та додаткових матеріальних затрат. Враховуючи високу летальність при даному захворюванні і ймовірність прогресуючого погіршення неврологічного стану [2] внаслідок компресії стовбура мозку, необхідно як найшвидше оцінити стан стовбурових структур головного мозку та отримати достовірні дані щодо прогнозу виходу. Найбільш близьким до заявленого способу є застосування Пітсбурзької шкали оцінки стовбурових рефлексів (Pittsburgh Brain Stem Score-PBSS) [5], при застосуванні якої перевіряють наявність (оцінка "2") або відсутність (оцінка "1") війкового, рогівкового, блювотного та/або кашльового рефлексів, лялькових очей, реакції зіниць на світло. Сумарна оцінка дорівнює сумі оцінок кожного із виявлених рефлексів, і чим вона вища, тим більша вірогідність сприятливого результату захворювання. Але вказаний спосіб має ряд недоліків при використанні в хворих з гіпертонічним внутрішньо-мозковим крововиливом у мозочок у гострому періоді: - не є специфічним і не дає чітких припущень щодо виходу захворювання; - не представляється можливим оцінити поширеність ураження стовбура головного мозку; - застосовується для оцінки стовбурових рефлексів у хворих лише в коматозному стані; - містить значну кількість критеріїв оцінки; - з метою отримання сумарної оцінки необхідне проведення математичних розрахунків, що потребує спеціальної підготовки фахівця, наявності допоміжних матеріальних ресурсів і додаткового часу. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу оцінки ступеня тяжкості компресії стовбура головного мозку і виходів у хворих з гіпертонічним внутрішньомозковим крововиливом у мозочок у гострому періоді шляхом визначення стану органів малого тазу і рівня систолічного артеріального тиску (AT), що дозволить з високим ступенем вірогідності оцінити ступінь компресії стовбура головного мозку і якнайшвидше призначити ефективне лікування. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, функцію стовбура головного мозку оцінують шляхом визначення стану органів малого тазу і рівня систолічного AT, і при відсутності порушення функції тазових органів і систолічному AT < 225 мм рт.ст. визначають 1 ступінь компресії стовбура головного мозку, що свідчить про відсутність ураження або ураження однієї половини стовбура головного мозку і відповідає доброму відновленню або помірній/тяжкій функціональній неспроможності (градація 5, 4 і 3 за шкалою виходів Глазго (ШВГ), а при наявності симптомів порушення функції тазових органів і систолічному AT  225 мм рт.ст. визначають 2 ступінь компресії стовбура головного мозку, що свідчить про фатальну 1 UA 111460 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 компресію обох половин стовбура головного мозку і відповідає летальному виходу захворювання (градація 1 за ШВГ). Спосіб виконується наступним чином. Оцінка функціонального стану органів малого тазу є невід'ємною частиною рутинного неврологічного огляду хворого при госпіталізації до стаціонару. Вимірювання AT входить до стандартів загальносоматичного огляду і є простою та інформативною процедурою, яка не потребує спеціальних знань. Проведено проспективне обстеження та ретроспективне вивчення історій хвороб 96 хворих з внутрішньо-мозковим крововиливом у мозочок, що знаходилися на лікуванні у гострому періоді у неврологічному відділенні МКЛ № 1 нейрохірургічному відділенні МКЛ № 11 м. Одеси з жовтня 2002 по січень 2015 pp. З них 49 (51 %) чоловіків і 47 (49 %) жінок. Вік хворих коливався від 40 до 87 років, середній вік - 63,80±8,72. 87 (90,6 %) хворим проводилося консервативне лікування, 9 (9,4 %) хворим здійснене оперативне втручання. Всім хворим при надходженні до стаціонару проводили клініко-неврологічне обстеження (загальносоматичний і неврологічний огляди), застосовували лабораторні методи дослідження. Для оцінки ступеня порушення свідомості використовували шкалу ком Глазго (ШКГ) [1, 4]. Для оцінки виходу захворювання використовували ШВГ у модифікації авторів Tokimura et al. (2010), Wu et al. (2012) [1, 2]. Відповідно до ШВГ, досліджувані хворі були розподілені на дві групи: з результатом лікування 5-3 за ШВГ і хворі з летальним виходом (1 за ШВГ). Хворі з градацією 2 за ШВГ у дослідженні були відсутні. З інструментальних методів обстеження хворим проводилася КТ головного мозку, церебральна КТ-ангіографія. За даними КТ головного мозку оцінювали: об'єм, розмір і локалізацію гематоми, розміри перифокального набряку, розміри III і бокових шлуночків, наявність внутрішньошлуночкового крововиливу, деформації IV шлуночка і навколостовбурових цистерн [2]. Також були використані результати патологоанатомічних досліджень. У всіх хворих причиною крововиливу була гіпертонічна хвороба. При обстеженні не встановлені анамнестичні, клінічні та інструментальні дані, що вказують на іншу причину крововиливу. Для статистичної обробки отриманих даних використовували програму Stadia (ліцензія № 1362), IBM SPSS Statistics 22.0.0.0. Для інтелектуального аналізу даних, з метою виявлення взаємозв'язку між ознаками, застосовували систему WizWhy Version 2014 Demo (повнофункціональна демоверсія) [6]. При проведенні описової статистики обчислювали середнє значення, стандартне відхилення, медіану. Для перевірки нормальності розподілу результатів спостережень застосовувався критерій Колмогорова-Смірнова. Для встановлення ступеня відмінності між двома незалежними групами при розподілі, яке відрізняється від нормального, застосовувався непараметричний U-критерій Манна-Уітні. При описі зв'язку номінальних (категоріальних) змінних застосовувалися таблиці спряженості, критерій хіквадрат. Статистично значущими вважали відмінності при р