Спосіб прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень протягом 30 місяців спостереження у хворих на інфаркт міокарда правого шлуночка на тлі q-інфаркту задньої стінки лівого шлуночка

Реферат: Спосіб прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень протягом 30 місяців спостереження у хворих на інфаркт міокарда правого шлуночка на тлі Q-інфаркту задньої стінки лівого шлуночка здійснюють шляхом дослідження крові і визначення прогностичних маркерів. Додатково методом твердофазного імуноферментного аналізу в сироватці венозної крові хворих визначають концентрацію галектину-3 на 2 добу гострого інфаркту та через 6 місяців, і при значенні показника на 2-у добу в межах 26,83±0,72 нг/мл і достовірному зниженні через 6 місяців до 18,8+0,53 нг/мл - постінфарктний період протягом 30 місяців прогнозують благоприємним, при значенні концентрації галектину-3 на 2-у добу 35,61±0,64 нг/мл і збільшенні показника через 6 місяців (38,61+2,04 нг/мл) прогнозують несприятливий прогноз протягом 30 місяців. UA 112814 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРОТЯГОМ 30 МІСЯЦІВ СПОСТЕРЕЖЕННЯ У ХВОРИХ НА ІНФАРКТ МІОКАРДА ПРАВОГО ШЛУНОЧКА НА ТЛІ QІНФАРКТУ ЗАДНЬОЇ СТІНКИ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА UA 112814 U UA 112814 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана для прогнозування стану хворих, а саме вірогідності розвитку повторного інфаркту міокарда IМ, нестабільної стенокардії (НС), гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК), випадків декомпенсації серцевої недостатності (СН) та серцево-судинної смерті протягом 30 місяців після гострого Q-IM. Одним з основних факторів, що впливають на прогноз пацієнтів, які перенесли ІМ, є розмір некрозу серцевого м'яза [Steg G., James S., Atar D. et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation. The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC) // European Heart Journal.-2012. - Vol. 33. - P. 2569-2619]. У зв'язку з цим особливу тривогу викликає виживання хворих, які перенесли бівентрикулярний ІМ. Інфаркт міокарда правого шлуночка (ПШ) спостерігається при Q-IM задньої стінки (ЗС) лівого шлуночка (ЛШ) у 30-50 % випадків, хоча в ряді літературних джерел вказується більш значна варіабельність частоти (14-84 %), що в першу чергу свідчить про недостатню настороженість у виявленні правошлуночкового пошкодження при Q-IM ЗСЛЖ. На сьогоднішній день не сформовано єдиної думки про внесок ІМ ПШ в найближчий і віддалений прогноз хворих [1 Shan R.V., Chen-Tournoux A.A., Picard M.H. et al. Galectin-3, cardiac structure and function, and long-term mortality in patients with acute decompensated heart failure // Eur. J Heart Fail.-2010. - Vol. 12 (8). - P. 826-832]. Ряд дослідників пояснюють збільшення ризику фатальних ускладнень не стільки фактом інфаркту ПШ, скільки поширеністю некрозу ЛШ. З іншого боку, є переконливі дані, що свідчать про безпосередній вплив інфаркту ПШ у збільшенні смертності і фатальних ускладнень, як в гострому періоді, так і в довгостроковій перспективі. Відомим є спосіб прогнозування повторних ІМ (И.К.Следзевская, Я.Ю. Щербак, К.Д. Бабов и др. Иммунологические показатели у больных, перенесших инфаркт миокарда (по данным длительного наблюдения) //Кардиология.-1992. - No 9-10. - С. 26-27), що містить дослідження імунного статусу з аналізом ЦІК, титрів імуноглобулінів на 3-4 місяць від розвитку гострого ІМ і через 1 рік. При збереженні підвищених титрів ЦІК та антикардіальних антитіл до інфарцованого міокарда, зниженні вмісту Т-лімфоцитів, а саме функціональної активності Т-супресорів і передумов до запуску механізму аутоагресії може розвинутися повторний ІМ, а при нормалізації цих показників-подальший перебіг ІХС - сприятливий. Однак даний спосіб не дозволяє в ранні терміни від моменту розвитку ІМ прогнозувати розвиток повторних несприятливих серцево-судинних подій, що ускладнює адекватну стратифікацію довгострокового прогнозу хворих і може бути причиною використання недостатньо активної тактики лікування, як в гострому періоді ІМ, та і на етапі реабілітації. Найбільш близьким та вибраним за найближчий аналог є спосіб, який полягає у дослідженні венозної крові у хворих через 2 місяці після гострого ІМ на амбулаторно-поліклінічному етапі реабілітації. У крові в день звернення визначають коефіцієнт коагуляції і при величині його більше 2,8 прогнозують несприятливий перебіг післяінфарктного періоду (післяінфарктна стенокардія, повторний ІМ, раптова смерть), при значенні коефіцієнта менше 2,7 прогнозують неускладнений перебіг реабілітаційного періоду протягом 1 року спостереження (Патент РФ 2115126, МПК G01N 33/86 Способ прогнозирования течения постинфарктного периода. - Опубл. 10.07.1998). Спільною суттєвою ознакою найближчого аналога та способу, що заявляється, є дослідження крові і визначення прогностичних маркерів несприятливого перебігу гострого ІМ протягом тривалого часу спостереження. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що, по-перше, коефіцієнт коагуляції не є загально-прийнятим дослідженням у зв'язку з великою похибкою у результатах дослідження та низьким кореляційним зв'язком між коефіцієнтом коагуляції та частотою несприятливого прогнозу післяінфарктного періоду. По-друге, визначення показника через 2 місяці збільшує вірогідність розкиду результатів в зв'язку тим, що ІМ не єдиний з факторів, що можуть впливати на коефіцієнт коагуляції протягом такого тривалого періоду. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень протягом 30 місяців спостереження у хворих на інфаркт міокарда правого шлуночка на тлі Q-інфаркту задньої стінки лівого шлуночка, в якому за рахунок зміни досліджуваних показників, досягається визначення маркеру ризику ускладнень. Поставлена задача вирішується в способі прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень протягом 30 місяців спостереження у хворих на інфаркт міокарда правого шлуночка на тлі Q-інфаркту задньої стінки лівого шлуночка, який здійснюють шляхом дослідження крові і визначення прогностичних маркерів, згідно з корисною моделлю, методом твердофазного імуноферментного аналізу в сироватці венозної крові хворих визначають концентрацію 1 UA 112814 U 5 10 15 20 25 галектину-3 на 2 добу гострого інфаркту та через 6 місяців, і при значенні показника на 2-у добу в межах 26,83±0,72 нг/мл і достовірному зниженні через 6 місяців до 18,8±0,53 нг/мл постінфарктний період протягом 30 місяців прогнозують благоприємним, при значенні концентрації галектину-3 на 2-у добу 35,61±0,64 нг/мл і збільшенні показника через 6 місяців (38,61+2,04 нг/мл) прогнозують несприятливий прогноз протягом 30 місяців. Галектин-3 - представник сімейства -галактозидзв'язуючих протеїнів, який бере участь у численних фізіологічних і патологічних процесах. Галектин-3 відіграє роль посередника в міжклітинній взаємодії. Для нього характерні численні аутокринні і паракринні властивості, він посилює прозапальні сигнали, що мають хемотаксичну функцію відносно до макрофагів і моноцитів, регулює процеси апоптозу, фіброзу і ангіогенезу, що пояснює його участь у процесах атерогенезу, прогресуванні серцевої недостатності та дестабілізації атеросклеротичної бляшки. В результаті багатофакторного регресійного аналізу було встановлено, що концентрація галектину-3, визначеної на 2-у добу ІМ ПШ, є незалежним фактором ризику нестабільної стенокардії, повторних ІМ і СС-смертності в наступні 30 місяців спостереження. Покроковий багатофактороний регресійний аналіз продемонстрував, що концентрація галектину-3, визначена через 6 місяців після ІМ ПЖ, достовірно і незалежно пов'язана з розвитком серцево-судинних ускладнень - повторними ІМ, випадками нестабільної стенокардії та декомпенсації СН, ГПМК і серцево-судинною смертністю протягом 30-місячного періоду спостереження. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Концентрацію галектину-3 визначають на 2 добу ІМ і через 6 місяців в сироватці венозної крові хворих методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням набору реактивів Human Galectin-3 Platinum ELISA (Vienna, Austria). Концентрація галектину-3 на 2-у добу гострого ІМ ПШ визначалася в діапазоні 18,8-42,9 нг/мл (31,48±0,79 нг/мл), при цьому середні значення галектину-3 у хворих з серцево-судинними ускладненнями протягом подальших 30 місяців (35,61±0,64 нг/мл) були достовірно вище показників пацієнтів зі сприятливим перебігом післяінфарктного періоду (26,83±0,72 нг/мл). Таблиця 1 Зв'язок концентрації галектину-3, визначеної на 2-у добу ІМ ПШ на тлі Q-ІМ ЗСЛШ, з серцевосудинними ускладненнями Показник НС СС-смерть Повторний ІМ ОНМК Анамнез ІХС Вік АГ 30 35 40 45 Бета 0,16 0,29 0,15 0,09 0,13 0,48 -0,09 В 1,13 3,11 0,16 1,29 0,08 0,08 -0,49 Ступінь впливу, % 6,5 8,9 9,9 2,9 2,6 2,11 2,7 Р 0,029291 0,000129 0,028561 0,182642 0,075313 0,188 0,145 Через 6 місяців після ІМ в групі пацієнтів з ускладненим перебігом післяінфарктного періоду середня концентрація галектину-3 складала 38,61±2,04 нг/мл, р