Спосіб корекції негативного впливу ацетату свинцю на тверді тканини зубів у експериментальних тварин

Реферат: Спосіб корекції негативного впливу ацетату свинцю на тверді тканини експериментальних тварин здійснюють шляхом застосування фітопрепарату. отримують фітосорбент ФСE у вигляді 3 % водного розчину. зубів у Тварини UA 112817 U (12) UA 112817 U UA 112817 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до експериментальної медицини та стоматології і може використовуватись для корекції негативного впливу ацетату свинцю на тверді тканини зубів у експериментальних тварин (щурі). Однією з актуальних проблем сучасної медицини та стоматології є вивчення впливу важких металів на стан органів порожнини рота та, в тому числі, тверді тканини зубів. У працях останніх років підкреслюється зростання стоматологічних захворювань у населення, проживаючого в екологічно несприятливих районах України (Остапко О.І., 2008; Куцевляк В.Ф. та інш., 2011; Безвушко Є.В. та інш., 2014; Лахтін Ю.В., 2014; Батіг І.В., 2015). У зв'язку з погіршенням екологічної обстановки та прогресуючим збільшенням концентрації свинцю у навколишньому середовищі пошук ефективних засобів профілактики його токсичної дії на тверді тканини зубів людини є однією з актуальних проблем медицини. В даний час відомо багато детоксикантів, які застосовують для зв'язування та виведення тяжких металів. До них відносяться тіолові сполуки - унітіол, сукцимер, натрію тіосульфат, а також різноманітні комплесообразуючі сполуки - тетацин - кальцій, пентацин, динатрієва сіль, етилендіамінтетраоцтова кислота, дефероксамін, пеніцилламін (Машковський М.Д. Лекарственные средства. - 16-е изд., перераб., испр. и доп. - Μ.: "Новая волна". - 2012. - С. 745753) Усі перераховані препарати є синтетичними, вони біологічно несумісні з організмом людини та видаляють не тільки іони металів, поступаючи до організму у надлишку і визиваючи інтоксикацію, але й іони, що є мікроелементами. Ці елементи входять до складу найважливіших ферментних систем організму (ферити, гемосидерин та інш.), і видалення таких необхідних для організму іонів, як залізо, кальцій та інш., призведе до порушення обмінних процесів. При застосуванні особливо тривалому, вказаних препаратів, виникають різноманітні побічні ефекті: алергічні реакції, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, розлад ШКТ та інш. Відомим є застосування пектинових речовин, отриманих із яблуневих, бурякових, цитрусових, соняшника, листя винограду (Костенко Т.І., Неліна В.В., Донченко Л.В., Карпович Р.С. Пектин. Застосування пектину. - Київ, 1992). Механізм токсикокінетичної дії пектинів полягає в їх здатності сорбувати у кишечнику полівалентні метали, утворюючи нерозчинні пектинати. Захисна дія пектинів пояснюється також їх можливістю разом з іншими харчовими волокнами поліпшувати перистальтику кишечнику, сприяючи більш швидкому виведення всіх токсичних речовин. Пектини, речовини природного походження, біосумісні та не надають побічної дії. Пектин є ефективним антидотом для профілактики отруєнь свинцем, ртуттю, кадмієм та ін. Пектини надають сприятливу дію не тільки в умовах гострого та під гострого впливу металів, але й при тривалому надходженні їх до організму (Пат. 26997 UA. 10.10.2007. Бюл. №16). Недоліком застосування пектинів як антидотів при отруєнні ТМ є недостатньо висока комплексоутворююча здатність, забруднення пектинів різноманітними речовинами (метанолом, флаваноїдами, геміцелюлозами та ін.), що знижує детоксичні властивості пектинів і, як наслідок, можливість їх застосування в медицині у якості антидотів. Найбільш близьким способом профілактики розвитку свинцевої інтоксикації є інтрагастральне застосування водно-спиртового екстракту ехінацеї пурпурової у дозі 0,25 мг/кг (Дейнека С.Є. Протективна роль екстракту ехінацеї пурпурової при токсичному впливі свинцю на центральну нервову систему // Фармакологічний вісник. - 1999. - № 3. - С. 31-33). Його можливо застосовувати і для корекції негативного впливу ацетату свинцю у експериментальних тварин. Застосування даного препарату сприяє зменшенню рівня свинцю у крові та збільшенню виведення його с сечею, нормалізуванню поведінкових реакцій та м'язової активності, показників порфіринового обміну, а також неспецифічного та специфічного імунного захисту. Недоліки способу пов’язані з недостатньою можливістю дії на негативний впливу ацетату свинцю на тверді тканини зубів. В основу корисною моделі поставлено задачу удосконалення способу корекції негативного впливу ацетату свинцю на тверді тканини зубів у експериментальних тварин, в якому за рахунок зміни лікувально-профілактичного засобу, досягається вплив на тверді тканини зубів та організм в цілому. Поставлена задача вирішується в способі корекції негативного впливу ацетату свинцю на тверді тканини зубів у експериментальних тварин, який здійснюють шляхом застосування фітопрепарату, згідно з корисною моделлю, тварини отримують фітосорбент ФСЕ у вигляді 3 % водного розчину. Як детоксикант був вибраний фітосорбент ФСЕ, що являє собою екстракт кореневищ ехінацеї пурпурової, високодисперсний аморфний діоксин кремнію. Фітосорбент ФСЕ порошкоподібна речовина білого кольору, без запаху і смаку, при змішуванні з водою утворює суспензію. 1 UA 112817 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Фітосорбент ФСЕ має дезінтоксикаційні властивості, володіє унікальним комплексом сорбційної активності, зв'язує токсини, білкові комплекси білірубіну та жовчних кислот, мікроорганізми незалежно від їх видової приналежності, утворені в організмі чи ті, що поступають у шлунково-кишковий тракт, і виводить їх через кишечник. Перевага фітосорбенту ФСЕ полягає в тому, що він з'єднує у собі властивості фітодобавки (ехінацея пурпурна) з сорбційною дією ентеросорбенту, при цьому дія їх взаємно посилюється. На фіг. 1-4 зображені морфологічні зміни у дентині, цементі, гомогенаті зубів. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. Дослід проводять на білих щурах-самцях, масою тіла 200-250 г., тварини знаходились в умовах віварію на стандартному харчовому раціоні з вільним доступом до води. Тварини були розділені на три групи: 1 група - контрольна (8 щурів), тварини отримували звичайну питну воду, 2 група (8 щурів) - тварини отримували ацетат свинцю у дозі 10 мг/кг маси тіла у вигляді 1 % розчину, що стало моделюванням субхронічної свинцевої інтоксикації, 3 група (8 щурів) - тварини отримували ацетат свинцю та фітосорбент ФСБ у вигляді 3 % водного розчину. Дослід проводили протягом 3-х місяців, по закінченні терміну спостереження у ексикаторі збиралась сеча, потім здійснювали евтаназію тварин під хлороформним легким наркозом, збиралась кров з серцевої артерії та гомогенати твердих тканин зубів з нижньої щелепи щурів. Проводили дослід біохімічних, морфологічних показників та даних атомно-абсорбційного аналізу. Біохімічні кількісні і якісні показники крові та сечі через три місяці у групі, де тварини отримували тільки ацетат свинцю, виявили значні порушення активності ферментів, які беруть участь в біосинтезі гему, а також зниження вмісту кальцію та фосфору, що свідчить о наявності субхронічної свинцевої інтоксикації. У групі тварин при корекції негативного впливу ацетату свинцю фітосорбентом ФСЕ зазначено поліпшення усіх біохімічних показників. Аналіз морфологічних змін в гомогенатах твердих тканин зубів показав найбільші зміни у дентині та цементі тварин в II групі. У дентині на межі з пульпою відкладався замісний дентин, виявлялася його гіпермінерлізація зі стенозом та облітерацією канальців, в результаті чого просвіти дентинних канальців не визначались зовсім (фіг. 1). Зустрічались ділянки дентину, де переважали зони сильного розрідження дентинних канальців, а місцями дентин характеризувався "глобульярною" структурою, в усіх зонах дентину виявлялися явища демінералізації та осередки деструкції (фіг. 2). У цементі визначався гіперцементоз, який мав локальний чи дифузний характер. Дифузний гіперцементоз, на відміну від локального, характеризувався надлишковим відкладанням цементу по всій поверхні кореня зуба. В області верхівки кореня визначались масивні нашарування цементу, по периферії котрого відмічалось відкладання остецементу. У цементі виявлялись також явища демінералізації та ділянки деструкції, структура мала шаруватий вигляд, зустрічались цементиклі. Місцями зазначено розсмоктування цементу та його відшарування від дентину (фіг. 3). В III групі, де тварини отримували ацетат свинцю та фітосорбент ФСЕ через 3 місяці структура дентину частіше правильно організована, з чіткою орієнтацією дентинних канальців, рідше визначались ділянки безтрубчатого дентину. У частині спостережень в дентині визначалась гіпермінералізація зі стенозом та облітерацією канальців, внаслідок чого просвіти дентинних канальців не визначались (фіг. 4). У цементі визначався гіперцементоз, який носив локальний характер, нашарування цементу найбільш виявлено у верхівки кореня зубу, в той же час деструкція цементу та його відшарування від дентину не спостерігалось. Дослідження порівняльних якісних показників за наявності ацетату свинцю у крові, сечі та гомогенатах твердих тканин зубів методом атомно-абсорбційного аналізу показав значне збільшення у II групі тварин порівняно з показниками контролю та достовірне зниження при корекцію фітосорбентом ФСЕ (III група). Використання фітосорбенту ФСЕ для корекції негативного впливу ацетату свинцю на структуру гомогенатів твердих тканин зубів дозволило виявити ряд позитивних морфологічних ефектів, хоча деякі зміни в дентині та цементі через 3 місяці експерименту залишались, але носили не різко виражений характер. 55 2 UA 112817 U Таблиця Кількісні показники атомно-абсорбційного аналізу вмісту ацетату свинцю у крові, сечі та гомогенатах твердих тканин зубів щурів контрольної та дослідної груп Термін затравки n Контроль 8 3 місяць 8 Група тварин І II III Матеріал дослідження Гомогенат твердих Плазма крові мкг/мл Сеча мкг/мл тканин зубів, мкг/г 0,055±0,003 0,062±0,001 11,7±0,4 0,18±0,02 0,175±0,003 19,4±0,6 0,057±0,001 0,09±0,01 13,4±0,2 p