Пропіл-3-((5-((1н-тетразол-1-іл)метил-4-феніл-4н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)пропанімідату гідрогенхлорид, що проявляє гіпоглікемічну активність

Реферат: 1. Об'єкт винаходу: пропіл-3-((5-((1Н-тетразол-1-іл)метил-4-феніл-4Н-1,2,4-триазол-3іл)тіо)пропанімідату гідрогенхлорид, що проявляє гіпоглікемічну активність. 2. Галузь застосування: фармація, медицина та ветеринарія. 3. Суть винаходу: пропіл-3-((5-((1Н-тетразол-1-іл)метил-4-феніл-4Н-1,2,4-триазол-3іл)тіо)пропанімідату гідрогенхлорид містить при N4-атомі ядра 1,2,4-триазолу фенільний замісник, в положенні 3 ядра 1,2,4-триазолу містить (1Н-тетразол-і-іл)метильний радикал, а також має в своєму складі двовалентний атом cульфуру. Синтезована сполука має виражену гіпоглікемічну дію. 4. Технічний результат: високі показники гіпоглікемічної активності, нескладна методика отримання, забезпечується доступність реактивів для синтезу. UA 113818 C2 (12) UA 113818 C2 N N N N N N N N H S . C O C3 H 7 H C l UA 113818 C2 5 10 15 20 25 30 Винахід стосується фармації, медицини та ветеринарії та може бути використаний у створенні нових біологічно активних сполук, а також оригінальних лікарських засобів у ряді похідних 1,2,4-триазолу, які проявляють виражену гіпоглікемічну дію. Захворювання на цукровий діабет - глобальна медико-соціальна проблема. Воно посідає одне з перших місць серед причин смертності населення, тому актуальною проблемою є пошук нових лікарських субстанцій, які проявляють гіпоглікемічну активність. Цукровий діабет є однією з найпідступніших хвороб XXI століття. Поширення цієї хвороби у світі - 1-3 %, в економічно розвинених країнах - 4-6 % населення, а щорічне зростання сягає 1012 %. В Україні зараз налічується 1,3 млн. хворих, а в світі на нього страждає біля 250 млн. людей. Згідно з прогнозом, до 2030 р. їх число зросте до 366 млн. Небезпека цукрового діабету пов'язана з такими його ускладненнями, як підвищена здатність до інфекційних хвороб, нейропатія, мікро- та макроваскулярні порушення. Діабет є основною причиною втрати зору в дорослих віком 20-74 років, нетравматичних ампутацій нижніх кінцівок і ниркової недостатності. На сьогоднішній день існує декілька груп препаратів, які знижують глікемію, впливаючи на її рівень різними шляхами: знижуючи абсорбцію глюкози в кишечнику, стимулюючи утворення і секрецію інсуліну, підвищуючи чутливість до нього та інші механізми. Серед них найбільш вивчені та давно застосовуються 2 групи: сульфаніламіди (похідні сульфонілсечовини) і бігуаніди. Похідні сульфонілсечовини: бутамід (толбутамід), букарбан, хлорпропамід, глібенкламід (манініл), гліквідон (глюренорм), гліклазид (діабетон) та ін. Похідні гуанідину бігуаніду: буформін (глібутид), метформін (софор) та ін. Сьогодні на фармацевтичному ринку найбільш популярними серед цукрознижуючих препаратів є гліклазид, глідіазинамід, глібенкламід, глімепірид. Всі вищезазначені препарати мають цілий ряд побічних ефектів: гіпоглікемія (кома, шок гіпоглікемічний, інсуліновий), апластична та гемолітична анемія, порушення ритму серця, порушення функцій нирок та печінки, кардіогенний шок, різні види алергічних реакцій та навіть інфаркт міокарда. Тому актуальним є пошук і синтез речовин, які б мали високу гіпоглікемічну активність, не спричинювали б шкідливих побічних ефектів і в подальшому могли бути використаними при створенні лікарських засобів проти діабетичної дії. Найбільш близьким аналогом речовини, що заявляється, по фармакологічному ефекту є Глібенкламід, що має високу цукрознижуючу активність [Машковский М.Д. Лекарственные средства. - 15-е изд., перераб., испр. и доп. - М.:ООО "Издтельство Новая Волна", 2005. - С 559560], він широко застосовується в медичній практиці та має формулу: O O Cl NH OMe 35 O N H O N H3C NH O N H3C 45 NH . Глібенкламід протипоказаний хворим, що мають високу чутливість до компонентів препарату та хворим з печінковою і нирковою недостатністю. Прототипом для речовини, що заявляється, є 3-((2-хлоретил)тіо)-5-(3,4,5-триметоксифеніл)1Н-1,2,4-триазол, що виявляє гіпоглікемічну активність [Пат. України № 97377, Заявл. 06.10.2014, Опубл. 10.03.2015, Бюл.№5] і має формулу: H3C 40 O S S Cl O . Суттєві ознаки прототипу і корисної моделі, що збігаються, є такі: - наявність триазольного гетероциклу; - присутність в молекулах обох сполук шестичленного циклу з вираженими ароматичними властивостями; - наявність в обох речовинах атому оксигену; - наявність в обох молекулах речовин двовалентного атому сульфуру; - молекули даних речовин містять атоми вуглецю, що мають ступінь окиснення -3, -2 і -1. Але прототип у порівнянні зі сполукою, що заявляється, виявляє менші показники цукрознижуючої активності. 1 UA 113818 C2 5 В основу винаходу поставлено задачу створити нову малотоксичну та високоефективну сполуку, що може знайти своє застосування як оригінальний лікарський засіб в ряду 1,2,4триазолів і має виражену цукрознижуючу дію. Поставлена задача вирішується тим, що пропіл-3-((5-((1Н-тетразол-1-іл)метил-4-феніл-4Н1,2,4-триазол-3-іл)тіо)пропанімідату гідрогенхлорид містить при N 4-aтомі ядра 1,2,4-триазолу фенольний замісник, в положенні 3 ядра 1,2,4-триазолу містить (1Н-тетразол-1-іл)метильний радикал, а також має в своєму складі двовалентний атом сульфуру і має формулу: N N N N N N N 10 15 20 25 30 35 40 45 NH S . HCl C O C3H7 . Сполуку, що заявляється, отримують взаємодією 3-((5-((1Н-тетразол-1-іл)метил-4-феніл-4Н1,2,4-триазол-3-іл)тіо)пропаннітрилу та безводного пропанолу в середовищі бензолу при насиченні струменем сухого хлористого водню до двомольного привіску. Приклад В колбу Бунзена, на бічну трубку якої одягнена хлоркальцієва трубка, завантажують розчин 0,01 моль 3-((5-((1Н-тетразол-1-іл)метил-4-феніл-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)пропаннітрилу, 15 мл хлороформу і 25 мл абсолютного спирту. Колбу закривають пробкою, через яку до дна проходить скляна трубка, що з'єднується з осушувальними стаканами. Суміш охолоджують в ексикаторі, заповненому льодом, до температури -5 °C, і через неї пропускають струмінь сухого хлористого водню, приріст ваги якого зрештою становить 2 моль з надлишком на 1 моль відповідно до 3-((5-((1Н-тетразол-1-іл)метил-4-феніл-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)пропаннітрилу. Після закінчення насичення хлористим воднем реакційну суміш залишають в холодильній камері при температурі 0 °C. Через 24 години розчин упарюють. Вихід складає 77 % у розрахунку на 3-((5-((1Н-тетразол-1-іл)метил-4-феніл-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)пропаннітрил. Жовта кристалічна речовина T пл 77-179 °C розчинна в органічних розчинниках і погано розчинна у воді. Речовину промивали діетиловим ефіром, висушували. Для аналізу речовина була перекристалізована з етанолу. Знайдено, %: С - 51,90; Н - 5,43; N-29,97; S-8,58. C16H20N8OS. Вирахувано, %: С - 51,60; Н - 5,41; N-30,09; S-8,61. -1 В ІЧ-спектрі сполуки, що заявляється, наявні смуги поглинання —C=N - групи при 1645 см , -1 -1 -1 -С=С - групи при 1654 см , C-S - групи при 680 см , -C=NH-3300см . ІЧ-спектр даної сполуки -1 -1 також містить смуги поглинання при 1588 см та 1502 см , що вказує на наявність в її структурі ароматичних радикалів. Кількісне визначення сполуки, що заявляється, проводили спектрофотометричним методом. Методика проведення експерименту: 2,50 мл 1 % (або 1,00 мл 2,5 %) розчину 3-((5-((1Нтетразол-1-іл)метил-4-феніл-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)пропанімідату гідрогенхлориду вміщують в мірну колбу на 100,0 мл, доводять дистильованою водою до позначки, перемішують. 2,00 мл одержаного розчину вміщують в мірну колбу ємністю 25,00 мл, доводять дистильованою водою до позначки, перемішують. Вимірюють оптичну густину при 275 нм на фоні компенсаційного розчину (дистильованої води). Визначення проводять методом стандарту. Як розчин порівняння використовували 2,00 мл 0,025 % розчину морфоліній2-(5-(4-піридил)-4-(2-метоксифеніл)-1,2,4триазол-3-ілтіо)ацетату. Розрахунок відсоткового вмісту проводять за формулою:   C0 100  25 C%  ,  0 p  2 l де А – оптична густина досліджуваного розчину, А0 – оптична густина розчину порівняння, C0 – концентрація розчину порівняння (0,002 г/100 мл), p - наважка, мл, l - товщина шару, см. 2 UA 113818 C2 Індивідуальність 5 10 15 20 синтезованої речовини було встановлено за допомогою ультра високоефективної рідинної хроматографії, молекулярну масу за допомогою моно квадру польного мас-детектора. ПМР спектри сполуки, що заявляється, відповідають розрахунковим даним. Можливу гіпоглікемічну активність нової речовини оцінювали за змінами концентрації глюкози крові тварин після її одноразового введення. Як тест-система були використані щури-самці лінії Wistar, масою 180-200 г, які утримувались в стандартних умовах віварію. Тварини були розділені на групи по 6 піддослідних у кожній (n=6). Скринінг проводили на тваринах, які протягом тижня отримували стандартний корм з достатньою кількістю вуглеводів, так як виразність цукрознижуючого ефекту препаратів у інтактних тварин також залежить від характеру харчування. Для того щоб виключити вплив їжі на всмоктування досліджуваної речовини їх залишали голодними протягом ночі. Речовину, що досліджується, вводили перорально за допомогою зонда у вигляді водного розчину або тонкодисперсної водної емульсії, стабілізованої твіном-80, у випадку нерозчинності сполуки в воді. Доза кожної сполуки складала 1/10 від її молекулярної маси. Визначення глюкози в крові проводилось з використанням експрес-аналізатора глюкометра "Gammamini". Проби крові для аналізу брали із хвостової вени до та через 2, 4, 6, 8 годин після введення речовини. Для проведення експерименту також були сформовані контрольна група тварин, які отримували плацебо - воду дистильовану в еквівалентній кількості, та групу, якій вводили цукрознижуючий препарат, похідне сульфонілсечовини 3 покоління глімепірид (4 мг/кг), що максимально наближається до нових речовини за структурою (табл.). Таблиця № п/п 1 2 3 25 Назва введеної сполуки Контроль (вода дистильована) 3-((2-хлоретил)тіо)-5-(3,4,5триметоксифеніл)-1Н-1,2,4триазол Пропіл-3-((5-((1Н-тетразол1-іл)метил-4-феніл-4Н1,2,4-триазол-3іл)тіо)пропанімідату гідрогенхлорид через 2 год. через 4 год. через 6 год. через 8 год. до після після після після введення введення введення введення введення сполуки, сполуки, сполуки, сполуки, сполуки, % (X±Sх) % (X±Sх) % (X±Sх) % (X±Sх) % 100 92,2±4,5 96,2±7,0 92,3±5,7 94,5±2.5 100 83,9±8,9 62,9±8,3 75,2±6,2 72,3±4.3 100 80,6±3,6 44,9±5,7 62,5±7,3 64,6±3.4 Сполука, що заявляється, найбільшу гіпоглікемічну активність проявила через 8 годин після введення, знижуючи цукор у крові лабораторних тварин на 30 і 22 % у порівнянні з контрольною групою та прототипом відповідно. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 30 Пропіл-3-((5-((1Н-тетразол-1-іл)метил-4-феніл-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо)пропанімідату гідрогенхлорид формули: 3 UA 113818 C2 N N N N N N N NH S . HCl C O C3H7 , що проявляє гіпоглікемічну активність. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4