Спосіб діагностики прогресування диспластикозалежної патології у дітей з синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини

Реферат: Винахід належить до медицини, а саме до педіатрії. Спосіб діагностики прогресування диспластикозалежної патології у дітей з синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини включає визначення рівня екскреції в добовій сечі оксипроліну та кератансульфатів (ГАГIII). Одержані значення вводять у формулу: ІСК=0,755–0,0044×оксипролін (мг/л доб)+0,025×ГАГIII (ум. од), де ІСК - індекс стабільності колагену, 0,755, 0,0044, 0,025 встановлені в результаті регресійного аналізу коефіцієнти. Прогресування диспластикозалежної патології діагностують при значенні ІСК 0,25±0,05. Винахід дозволяє обґрунтовано проводити превентивну профілактику щодо формування різноманітної диспластикозалежної патології в системі диспансерного нагляду та у системі клінічного моніторингу дитячого населення. UA 114022 C2 (12) UA 114022 C2 UA 114022 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини, а саме до педіатрії та шкільної медицини, і може бути використаним для діагностики прогресування диспластикозалежної патології у дітей з синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини, що дозволить обґрунтовано проводити превентивну профілактику щодо формування різноманітної диспластикозалежної патології в системі диспансерного нагляду та у системі клінічного моніторингу дитячого населення. Дисплазія сполучної тканини (ДСТ) - генетично детермінований стан, який характеризується дефектами волокнистих структур і основної речовини сполучної тканини, що призводить до розладу гомеостазу на тканинному, органному і системному рівнях у вигляді різних морфофункціональних порушень вісцеральних і локомоторних органів з прогредієнтним перебігом [Шабалов Н.П. Современное состояние проблемы дисплазий соединительной ткани и значение данной патологии для клинической практики педиатра / Н.П. Шабалов, Н.Н. Шабалова Н.Н. // Педиатрия, журн. им. Сперанского. - 2013. - Т. 94, № 4. - С. 4-9]. Патогенетичні механізми розвитку ДСТ, зокрема її недиференційованої форми (НДСТ), в першу чергу взаємозв'язані із залученням волокнистих структур сполучної тканини, тобто колагенових і еластичних волокон, порушення будови яких може відбуватися на будь-якому етапі формування ДСТ з різних причин [Арсентьев В.Г. Результаты молекулярно-генетического обследования детей с дисплазиями соединительной ткани / В.Г. Арсентьев, М.В. Асеев, B.C. Баранов, Н.П. Шабалов // Педиатрия, журн. им. Сперанского. - 2013. - Т. 94, № 4. - С. 22-27]. Окрім змін колагенових, еластичних фібрил, глікопротеїдів, протеогліканів і фібробластів, в основі яких лежать наслідувані мутації генів, ДСТ морфологічно характеризується змінами структурних білків і білково-вуглеводних комплексів, а також мутаціями генів ферментів і кофакторів до них [Молекулярно-клеточные маркеры дисплазии соединительной ткани / А.Е. Сизикова, А.С. Подъяблонский, Л.А. Дмитриева и др. // Медицина в XXI веке: тенденции и перспективы: матер. III Междунар. научн. Интернет-конф.; Казань, 16 апреля 2014. - Казань. 2014. - С. 200-203]. Таким чином, діагностику НДСТ проводять на підставі фенотипічних ознак та специфічних диспластичних змін внутрішніх органів, а остаточний діагноз виставляють на підставі визначення оксипроліну, глікозаміногліканів (ГАГ), протеогліканів, хондроїтинсульфатів (ХІС), сіромукоїдів та інших показників обміну колагену [Арсентьев В.Г. Дисплазии соединительной ткани у детей: этиология, классификация, клиника, критерии диагностики, принципы лечения // Детская медицина Северо-Запада. - 2011. - Т. 2. - №. 3. - С. 43-52]. Даний спосіб діагностики диспластикозалежної патології у дітей з синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. Однак застосування способу орієнтовано лише на діагностику саме синдрому НДСТ та не дає можливості уявити ступінь порушення процесів фібрилогенезу, а, відповідно, і ризику залучення органів та систем у диспластичний процес. У зв'язку з вищенаведеним, в основу винаходу поставлено задачу створення способу діагностики прогресування диспластикозалежної патології у дітей з синдромом НДСТ, який включає, в тому числі, створення уніфікованого індексу стабільності колагену. Задачу, яку поставлено в основу винаходу, вирішують тим, що у відомому способі діагностики диспластикозалежної патології у дітей з синдромом НДСТ, який включає визначення оксипроліну та глікозаміногліканів (ГАГ), згідно з винаходом, для діагностики прогресування диспластикозалежної патології визначають рівень екскреції в добовій сечі оксипроліну та кератансульфатів (ГАГIII), одержані значення вводять у формулу: ІСК=0,755– 0,0044×оксипролін (мг/л доб)+0,025×ГАГIII (ум. од), де ІСК - індекс стабільності колагену, 0,755, 0,0044, 0,025 - встановлені в результаті регресійного аналізу коефіцієнти, і прогресування диспластикозалежної патології діагностують при значенні ІСК 0,25±0,05. Технічний ефект винаходу, а саме можливість діагностики прогресування диспластикозалежної патології у дітей з синдромом НДСТ, який включає створення уніфікованого індексу стабільності колагену, обумовлений синергізмом заходів, які заявляються. Спосіб виконують наступним чином: для діагностики прогресування диспластикозалежної патології визначають рівень екскреції в добовій сечі оксипроліну та ГАГ III, одержані значення вводять у формулу: ІСК=0,755–0,0044×оксипролін (мг/л доб)+0,025×ГАГIII (ум. од), де ІСК індекс стабільності колагену, 0,755, 0,0044, 0,025 - встановлені в результаті регресійного аналізу коефіцієнти. Прогресування диспластикозалежної патології діагностують при значенні ІСК 0,25±0,05. Ефективність способу доказана клінічними дослідженнями. 1 UA 114022 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Для визначення найбільш інформативних біохімічних показників обміну колагену для розробки уніфікованого індексу стабільності колагену провели аналіз головних біохімічних маркерів сполучної тканини у 310 дітей із різною виразністю порушень процесів колагеноутворення (групи з ізольованими, поєднаними і генералізованими формами НДСТ) і у контрольній групі, яку склали 20 умовно здорових дітей відповідного віку. Для порівняння основної і контрольної груп використовували U-критерій Mann-Whitney. З метою порівняння показників біохімічних маркерів сполучної тканини (СТ) в залежності від форми виразності синдрому НДСТ між групами та групою контролю використовували ранговий дисперсійний аналіз Kruskal-Wallis. Так, при аналізі рівня екскреції оксипроліну в добовій сечі, як головного показника обміну колагену, встановлено, що у дітей з наявністю синдрому НДСТ його рівень значно вище у порівнянні з показниками дітей контрольної групи (р