Спосіб ранньої ортодонтичної корекції взаєморозташування фрагментів верхньої щелепи при однобічних наскрізних незрощеннях верхньої губи та піднебіння

Реферат: Спосіб ранньої ортодонтичної корекції взаєморозташування фрагментів верхньої щелепи при однобічних наскрізних незрощеннях верхньої губи та піднебіння включає виготовлення нащелепного апарата із зануреною в нього NiTi-дугою з властивістю пам'яті форми та сталевими гачками з гумовою тягою на них. Використовують один незнімний апарат, який фіксують до щелепи крізь базис пластинки за допомогою титанових інтраосальних гвинтів, що дає можливість ліквідувати сагітальну та трансверзальну деформацію малого фрагмента. UA 115123 U (12) UA 115123 U UA 115123 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до ортодонтії та щелепнолицевої хірургії, і може бути використана для передопераційної підготовки дітей з однобічними наскрізними незрощеннями верхньої губи та піднебіння для отримання позитивного результату хейлоринопластики за рахунок зменшення зубо-щелепної деформації. Спосіб зменшення транверзального діастазу бокових фрагментів, поєднаних із медіальним зміщенням малого фрагменту та латеральним розворотом великого фрагменту, при однобічному наскрізному незрощенні верхньої губи та піднебіння включає інтраосальну фіксацію на незрощених фрагментах верхньої щелепи пластинчатого апарату із активно діючою дугою з нікель-титанового сплаву та гачками для накладання резинової тяги. Зменшення латерального зміщення великого та медіального зміщення малого фрагментів відбувається за рахунок дії нікель-титанової дуги, після чого проводиться зближення фрагментів до торцевого контакту шляхом накладання резинової тяги. Первинна деформація незрощених фрагментів виявляється у 98 % дітей із однобічними наскрізним незрощеннями верхньої губи та піднебіння. Вона зумовлена наявністю вродженої вади розвитку та збільшується з перших днів після народження за рахунок таких основних обтяжуючих чинників, як тиск м'язів язика та гумової соски під час штучного вигодовування. Останні призводять до зміщення в сагітальній та трансверзальній площинах фрагментів верхньої щелепи, що призводить до погіршення умов для проведення хейло- та уранопластики та відтерміновує їх проведення. Результат хейлоринопластики напряму залежить від діастазу незрощених фрагментів, і якщо він значно виражений, це призводить до погіршення умов для загоєння постопераційної рани та виникнення вторинної рубцевої деформації губи і верхньої щелепи. Для ортодонтичної корекції діастазу незрощених фрагментів верхньої щелепи використовується декілька основних способів. Так, існує спосіб, який полягає у використанні серії передопераційних преформованих кап, які "запрограмовані" за рахунок попередньої преформації зменшувати трансверзальний діастаз фрагментів та розмір розщілини. Поряд з перевагами, цей спосіб має і недоліки - суттєва тривалість лікування та недостатній ефект при латеральному розвороті великого та медіальному розвороті малого фрагментів, тому що переміщує фрагменти лише в одній площині, без урахування розворотів їх по осі. Найбільш близьким за технічним рішенням до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб зближення зміщених фрагментів із застосуванням інтраосально-фіксованого апарата Latham з гвинтом, при активації якого незрощені фрагменти верхньої щелепи зміщуються в бажаному напрямку. Але цей спосіб має суттєві недоліки - він громіздкий та також, при латеральному положенні великого та медіальному малого фрагментів, він не забезпечує кореляцію взаєморозташування фрагментів у відповідних напрямках. Задачею корисної моделі стала розробка такого способу лікування взаєморозташування фрагментів верхньої щелепи в різних площинах, який дозволить одночасно впливати на великий та малий фрагменти в трансверзальному та сагітальному напрямках та досягти торцевого змикання фрагментів верхньої щелепи. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі, дасть можливість провести більш ефективну хейло- та уранопластику, створить умови для кращого загоєння рани та скоротить терміни проведення хірургічної реабілітації дітей з однобічними наскрізними незрощеннями верхньої губи та піднебіння. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає виготовлення надщелепного апарата із зануреною в нього NiTi-дугою з властивістю пам'яті форми та сталевими гачками з гумовою тягою на них, згідно з корисною моделлю, використовують один незнімний апарат, який фіксують до щелепи крізь базис пластинки за допомогою титанових інтраосальних гвинтів, що дає можливість ліквідувати сагітальну та трансверзальну деформацію малого фрагменту. Відмінними особливостями способу є те, що завдяки йому вдається ліквідувати сагітальне зміщення незрощених фрагментів верхньої щелепи та зменшити трансверзальний діастаз між ними, використовуючи один пропонований апарат. Суть корисної моделі пояснюють креслення, на яких представлені етапи переміщення малого фрагменту в двох площинах - сагітальній та трансверзальній - за допомогою запропонованого ортодонтичного апарата. Фіг. 1 - взаєморозташування великого (1) та малого (2) фрагментів верхньої щелепи при однобічних наскрізних незрощеннях верхньої губи та піднебіння. Фіг. 2 - фіксація ортодонтичного апарата (3) на фрагментах верхньої щелепи (1, 2) за допомогою титанових інтраосальних гвинтів (4), у базис якого з вестибулярного боку занурені 1 UA 115123 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сталеві направляючі трубки (5) для нікель-титанової дуги (6), а ближче до країв незрощення введені в нього гачки (7) для накладання гумової тяги. Фіг. 3 - положення малого фрагменту (2) відносно великого фрагменту (1) верхньої щелепи після переміщення його в сагітальному напрямку завдяки дії NiTi-дуги (6) з властивістю пам'яті форми та гачками (7), що введені в базис апарату, на які накладений силіконовий ланцюжок (8) для переміщення малого фрагменту (2) верхньої щелепи в трансверзальному напрямку до контакту між фрагментами щелепи. Фіг. 4 - взаєморозташування великого (1) та малого (2) фрагментів верхньої щелепи після завершення лікування за допомогою представленого ортодонтичного апарата, при однобічних наскрізних незрощеннях верхньої губи та піднебіння. Спосіб виконується наступним чином: Дитині знімають відбиток з верхньої щелепи, використовуючи альгінатний матеріал. На робочій моделі виготовляють апарат (3), який складається з окремих акрилових накладок на незрощені фрагменти, у базис яких з вестибулярного боку занурені сталеві направляючі трубки (5) для нікель-титанової дуги (6), а ближче до країв незрощення введені в нього гачки (7) для накладання гумової тяги (8). Після цього в операційній апарат фіксують до коміркового паростка за допомогою титанових інтраосальних гвинтів (4) діаметром 2 мм та довжиною 11 мм. Таким чином апарат стає незнімним та жорстко фіксується на фрагментах щелепи (1, 2). В направляючі сталеві трубки (5) вводять нікель-титанову дугу (6), і активація апарата починається з моменту фіксації самого апарата в порожнині рота та введення в нього нікельтитанової дуги (6). При необхідності металевий край дуги, який не занурений в трубки, ізолюють силіконовою трубкою для профілактики травматизації слизової оболонки губи. Виписують дитину на 3-тю добу, в активації дуги немає потреби. Контрольний огляд проводять через тиждень. Ліквідація сагітального зміщення незрощених фрагментів займає в середньому 15 діб, в залежності від вираженості первинної деформації. Після лікування сагітальної деформації на дистально-відкриті введені в базис апарату гачки (7) накладають гумові тяги (8) для ліквідації трансверзального діастазу фрагментів та досягнення торцевого контакту між фрагментами верхньої щелепи. Для цього використовується еластичний силіконовий ланцюжок (8) як гумова тяга. Ліквідація трансверзальної деформації фрагментів щелепи тривала в середньому 8 діб. Після цього апарат знаходився в фіксованому стані до проведення хейлоринопастики, під час якої його знімали. В середньому ліквідація сагітальної та трансверзальної деформації малого фрагменту верхньої щелепи займала 25 діб. Приклад конкретного застосування. Дитина М., 3 міс., госпіталізована в ЧЛО ДКЛ № 7 з діагнозом - вроджене однобічне наскрізне незрощення верхньої губи та піднебіння. Після виготовлення діагностичних моделей виявилося, що малий фрагмент верхньої щелепи не лише має значний трансверзальний діастаз, а й деформацію по сагіталі відносно великого фрагмента щелепи. З метою забезпечення кращих умов для проведення первинної хейлоринопластики дитині було прийнято рішення виготовити спеціальний ортодонтичний апарат та провести корекцію взаєморозташування фрагментів верхньої щелепи. Що передбачало в 3 місяці хірургічну фіксацію запропонованого ортодонтичного апарату на фрагментах верхньої щелепи за допомогою титанових інтраосальних гвинтів. Після цього дитину на 3-тю добу виписали з стаціонару, так як активація апарата проводилась автоматично без зовнішньої участі, що дало змогу ліквідувати сагітальну деформацію малого фрагмента на 14-15 добу після фіксації апарата на фрагментах верхньої щелепи. Наступним етапом було накладання гумової тяги у вигляді силіконового ланцюжка на металеві гачки в базисі апарата, що дало змогу на 8-10 добу ліквідувати трансверзальний діастаз між фрагментами верхньої щелепи і привести їх до положення торцевого змикання. Тобто сагітальна та трансверзальна деформація малого фрагмента верхньої щелепи була ліквідована протягом 25 діб, що свідчило про позитивний результат. Після цього в 6 міс. дитині була успішно проведена первинна хейлоринопластика з відповідно гарним післяопераційним результатом. Спосіб, що заявляється, був застосований у 10 хворих, що були прооперовані в дитячому щелепно-лицевому відділені ДКЛ № 7, в усіх випадках був отриманий кращий результат ніж у способі-прототипі. Джерела інформації: 1. Верапатвилян А.Ф. Дохирургическая коррекция положения фрагментов верхней челюсти у детей с односторонним сквозным несращением губы и неба: Дисс… канд. мед. наук. Краснодар, 2004. - 158 с. 2. Старикова Н.В. Ранее ортопедическое лечение детей с врождённой двухсторонней расщелиной верхней губы и нёба: Дисс. … канд. мед. наук. - М., 2006. - 133 с. 2 UA 115123 U 5 10 3. Berkowitz S., Mejia M., Bystrik A. A comparison of the effect sof the Latham-Millard procedure with those of a conservative treatment approach fordental occlusion and facial aesthetics inunilateral and bilateral complete cleft lip and palate: Part I. Dental occlusion. Plast. Reconstr. Surg 2004. 113:1-18. 4. Latham R.A. Orthopedic advancement of the cleft maxillary segment: a preliminary report. CleftPalate J 1980. - 17:227. 5. Millard D.R., Latham R., Huifen X., Spiro S., Morovic С. Cleft lip and palate treated by presurgical orthopedics, gingivoperiosteoplasty, and lipadhesion (POPLA) compared with previous lipadhesion method: a preliminary study of serial dental casts. PlastReconstrSurg 1999. - 103:16301644. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб ранньої ортодонтичної корекції взаєморозташування фрагментів верхньої щелепи при однобічних наскрізних незрощеннях верхньої губи та піднебіння, що включає виготовлення нащелепного апарата із зануреною в нього NiTi-дугою з властивістю пам'яті форми та сталевими гачками з гумовою тягою на них, який відрізняється тим, що використовують один незнімний апарат, який фіксують до щелепи крізь базис пластинки за допомогою титанових інтраосальних гвинтів, що дає можливість ліквідувати сагітальну та трансверзальну деформацію малого фрагмента. 3 UA 115123 U Комп’ютерна верстка Т. Вахричева Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4