Спосіб підвищення продуктивності вирощувальних ставів

Реферат: Спосіб підвищення продуктивності вирощувальних ставів включає внесення бактеріального добрива у рибницькі стави. Як добрива використовують бактеріальний препарат «Фосфобактерин», який перед внесенням у вирощувальні стави розводять у місткості ставовою водою в співвідношенні 1:10, після чого його вносять як по ложу, так і по поверхні водного дзеркала ставів. Сумарна доза внесення препарату впродовж вегетаційного сезону повинна становити не менше 2,0 л/га. Перше внесення препарату із розрахунку 1,0 л/га проводять навесні по сухому ложу ставу за 3-5 діб до заповнення вирощувальних ставів водою. Друге внесення проводять, як правило, через 2-3 тижні після зарибнення, по поверхні водного дзеркала, ближче до водонапуску, із розрахунку 1,0 л/га, після чого зменшують водообмін ставу. UA 115305 U (12) UA 115305 U UA 115305 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі рибного господарства, а саме до способів, спрямованих на підвищення продуктивності вирощувальних ставів, та може бути використана при удобренні ставів у рибницьких господарствах різних форм власності з метою збільшення рибопродуктивності. Основним методом підвищення біологічної продуктивності, в тому числі і рибопродуктивності, ставів є удобрення. Головна мета удобрення ставів полягає в тому, щоб, діючи на середовище, створити умови, які сприятимуть збільшенню запасів повноцінної природної їжі і тим самим - збільшенню виходу рибної продукції. Традиційно у практиці ставового рибництва застосовуються мінеральні та органічні добрива [1]. Однак, на сьогодні європейське суспільство ставить за мету зменшити та запобігти забрудненню ґрунтів та води, спричиненого застосуванням мінеральних добрив та перегною сільськогосподарських тварин [2,3]. Крім цього недостатня кількість і якість традиційних органічних добрив, зокрема перегною та компостів на його основі, спонукають до пошуку нових удобрювальних речовин. У сільському господарстві альтернативою вирішення проблеми підвищення родючості ґрунтів та урожайності рослин (за дефіциту органіки) є застосування нових екологічно безпечних видів добрив (нетрадиційних органічних, мікродобрив та біопрепаратів). При цьому перевага надається застосуванню біологічних препаратів (бактеріальних добрив) на основі азотфіксувальних та фосфатмобілізувальних мікроорганізмів, що здатні до ферментативного або метаболічного (внаслідок продукування певних метаболітів) перетворення важкорозчинних ґрунтових фосфатів у розчинні форми [4]. Бактеріальні добрива належать до екологічно безпечних, застосування яких забезпечує економію енергозатрат і матеріальних ресурсів, зменшує забруднення навколишнього середовища, сприяє природному проходженню біологічних процесів [4]. Екологічно безпечні технології мають забезпечувати і підвищення біологічної продуктивності рибницьких водойм. У донних відкладах та воді ставів акумулюється значна частина органічного фосфору, який малодоступний гідробіонтам. Гідробіонтами засвоюється неорганічний фосфор, вміст якого у воді поповнюється за рахунок перетворення його органічних сполук. Фосфор, як важливий компонент практично всіх біологічних речовин і тканин, активно поглинається із води фітопланктоном, бактеріопланктоном, вищими водяними рослинами. За низьких концентрацій фосфору у воді призупиняється процес фотосинтезу у водоростей і вищих водяних рослин. Крім цього фосфор, як і кальцій, необхідний для нормального росту і розвитку риб. Перетворення нерозчинних і важкорозчинних у воді фосфатів у розчинний стан здійснюється завдяки діяльності ряду груп мікроорганізмів. Мінералізація органічного фосфору, що супроводжується гідролітичним відщепленням фосфатів, відбувається за допомогою бактерій [5]. Отже, шляхом внесенням у вирощувальні стави бактеріальних добрив, створених на основі фосформобілізувальних мікроорганізмів, можна активізувати процеси розчинення важкорозчинних органофосфатів природним шляхом, без використання хімічних добрив [8]. Крім цього, внесене по поверхні водного дзеркала бактеріальне добриво саме по собі може бути і джерелом їжі для зоопланктонних організмів [5,6]. Проведені дослідження останніх років підтверджують успішність застосування фосформобілізуючих бактерій роду Bacillus [7,8]. Є відомим спосіб використання, як альтернативи мінеральним добривам, бактеріального препарату поліміксобактерину в рибницьких ставах [Патент № 53224. Україна. МПК (2009) А01К 61/00. Спосіб використання фосформобілізуючого бактеріального препарату поліміксобактерину для оптимізації концентрацій мінерального фосфору у ставах рибогосподарського призначення / А.В. Базаєва, Н.І. Вовк, Л.М. Токмакова / Зявка № u201004653. Заявлено 20.04.2010. Опубліковано 27.09.2010. Бюл. № 18. 3 с], який включає внесення даного препарату по поверхні водного дзеркала у ставах рибогосподарського призначення. У способі вказано лише на ефективність застосування препарату для оптимізації у воді вмісту мінерального фосфору і не зазначено впливу його на кормову базу та рибопродуктивність ставів. Недоліком даного винаходу є те, що не вказано, для яких саме рибницьких ставів цей спосіб є ефективним. Оскільки для рибницьких ставів, площа яких понад 10 га, враховуючи представлені дози в прототипі до 50 л/га, вказаний спосіб є досить затратним та дорогим. Запропонований нами спосіб включає внесення бактеріального добрива по ложу і по поверхні водного дзеркала і стосується лише підвищення продуктивності вирощувальних ставів, оскільки застосування бактеріальних добрив є ефективним і менш затратним на невеликих площах (до 10 га). За рахунок внесення бактеріального добрива у вирощувальних ставах створюються умови для розвитку доступних кормових організмів (бактеріо-, фіто-, зоопланктону), які саме необхідні молоді риб на даному етапі їх постембріонального розвитку. 1 UA 115305 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб підвищення продуктивності вирощувальних ставів, який би був альтернативою існуючим способам удобрення в рибництві та використання якого здешевлювало б собівартість вирощеної рибної продукції. Позитивних результатів досягнуто шляхом використання бактеріального добрива Фосфобактерин, що вперше застосовується в рибництві. Фосфобактерин - бактеріальний препарат, розроблений на основі рістстимулюючих фосфатмобілізуючих ґрунтових бактерій Bacillus megaterium-6. Ефективність даного препарату визначається здатністю цих бактерій мінералізувати органічні фосфоровмісні сполуки, покращувати мінеральне живлення рослин. Титр препарату 1,0 млрд. кл./мл. Добриво випускають у рідкій та гельовій формі, розфасованим у пластиковому посуді місткістю 1,0 л; 5,0 л; 10 л. Термін зберігання - до 3 місяців за температури 5-12 °С. Бактеріальний препарат відповідає санітарно-гігієнічним нормам, не шкідливий для людини і тварин, не викликає забруднення навколишнього середовища. У сільському господарстві даний препарат використовується для інокуляції насіння злакових, технічних та овочевих культур. Препарат сприяє отриманню екологічно безпечної продукції із зменшеною собівартістю і може бути одним із елементів органічного землеробства. Фосфобактерин розроблений в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України (Україна, м. Київ). Спосіб здійснюється наступним чином. Застосування бактеріального препарату ефективне на окультурених ставах. Бактеріальне добриво вносять як по ложу, так і по поверхні водного дзеркала ставу. Перед внесенням нативний бактеріальний препарат необхідно розвести у місткості ставовою водою в співвідношенні 1:10. Отриманий розчин рівномірно розприскують по ложу та по поверхні водного дзеркала ставу. Сумарна доза внесення препарату впродовж вегетаційного сезону повинна становити не менше 2,0 л/га. Перше внесення препарату з розрахунку 1,0 л/га проводять навесні по сухому ложу ставу за 3-5 діб до заповнення вирощувальних ставів водою. Другий раз бактеріальне добриво вносять, як правило, через 2-3 тижні після зарибнення, по поверхні водного дзеркала, ближче до водонапуску, з розрахунку 1,0 л/га. Після внесення бактеріального препарату по поверхні водного дзеркала, рекомендовано зменшити водообмін ставу. Приклад. Дослідження проведені у вирощувальних ставах на базі ДП ДГ «Нивка» показали, що внесення Фосфобактерину по ложу (1,0 л/га) та по поверхні водного дзеркала (1,0 л/га), як окремо, так і в комплексі з органічним добривом мало позитивний вплив на екосистему ставів. У дослідних ставах спостерігалося підвищення вмісту у воді біогенних елементів, зокрема мінерального фосфору в 1,3-1,4 раза (0,34±0,04; 0,46±0,09), порівняно з контролем (0,24±0,03; 0,33±0,02). Відмічалися вищі показники розвитку кормових гідробіонтів (бактеріо-, фіто-, зоопланктону) у ставах, що, в свою чергу, відобразилося на показниках виживаності цьоголіток коропових риб та рибопродуктивності. Так, вихід цьоголіток коропа, від посаджених на вирощування непідрощених личинок, у дослідних ставах був на рівні 21-32 %, рослиноїдних риб - 32,4 %, проти відповідно 21,7-27 % та 10 %. Загальна рибопродуктивність вирощувальних ставів за пасовищного вирощування цьоголіток в дослідних ставах була в 1,1-1,4 раза вищою і становила 384,0-413,8 кг/га. Більш ефективним є застосування Фосфобактерину в комплексі з органічними добривами (перегноєм ВРХ), що дає можливість зменшити кількість внесення в стави органічних добрив та отримати при цьому вищі показники рибопродуктивності. У вирощувальних ставах за внесення навесні перегною ВРХ (1,0 т/га) та застосування бактеріального добрива як по ложу (1,0 л/га), так і по воді (1,0 л/га), за пасовищної технології вирощування рибопосадкового матеріалу коропових риб, було отриману вищу на 24,8 % рибопродуктивність, порівняно із застосуванням лише перегною ВРХ (2,0 т/га) (таблиця). 50 2 UA 115305 U Таблиця Результати вирощування цьоголіток коропових риб за застосування Фосфобактерину. Варіанти досліду Контроль (перегній) Дослід (ФБ+перегній) Посаджено непідрощених личинок, тис. екз./га Короп 50,0 РЇР 10,0 Короп 50,0 РЇР 10,0 Виловлено цьоголіток тис. середня вихід, % екз./га маса, г 10,95 23,4±1,2 21,9 1,0 65,4±2,7 10,0 10,5 25.1±1.7 21,0 3,24 46,4±2,2 32,4 Загальна рибопродуктивність, кг/га 321,6 413,8 Примітка: ФБ - Фосфобактерин, РЇР - рослиноїдні риби. 5 10 15 20 25 30 Отримані дані свідчать про позитивний вплив бактеріального добрива на продуктивність вирощувальних ставів. Використання Фосфобактерину як окремо, так і в комплексі з органічними видами добрив, може бути ефективним засобом інтенсифікації ставового рибництва щодо зниженні хімічного навантаження на водойму та зменшення витрат на придбання добрив. Джерела інформації 1. Методи підвищення природної рибопродуктивності ставів / [Андрющенко А. І., Балтаджі Р. А., Вовк Н. І. та ін.], за ред. М.В. Гринжевського. - К., 1998. - 124 с. 2. Калініченко А.В. Біологічний азот у законодавстві ЄС / А.В. Калініченко, О.Г. Мінькова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Біологія. 2014. - № 3 (60). - С. 7-9. 3. Патыка В. Ф. Биологический азот и новая стратегия производства продукции растениеводства в Украине / В. Ф. Патыка // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Біологія. - 2014.- № 3 (60). - С. 10-14. 4. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика / [Волкогон В.В., Надкернична О.В., Ковалевська Т.М. та ін.]; за ред. В.В. Волкогона. - К.: Аграрна наука, 2006. - 312 с. 5. Родина А.Г. Микроорганизмы и повышение рыбопродуктивности прудов / Родина А.Г. М., 1958. - С. 159-164. 6. Кончиц В.В. Бактериальные удобрения для рыбоводства /В.В. Кончиц, Э.К. Скурат // Повышение качества рыбной продукции внутренних водоемов: тезисы докладов международной конференции. - К., 1996. - С. 30. 7. Суслова М.Ю. Распространение и разнообразие спорообразующих бактерий рода Bacillus в водных экосистемах : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд.биол.наук : спец.03.00.16 «Экология», 03.00.07 «Микробилогия» / М. Ю. Суслова. - Улан-Удэ, 2007. - 22 с. 8. Базаєва А.В. Біологічні основи використання фосформобілізуючого бактеріального препарату поліміксобактерину в рибництві : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.02.03 «Рибництво» / А.В. Базаєва. - К., 2011. - 20 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб підвищення продуктивності вирощувальних ставів, що включає внесення бактеріального добрива у рибницькі стави, який відрізняється тим, що як добрива використовують бактеріальний препарат "Фосфобактерин", який перед внесенням у вирощувальні стави розводять у місткості ставовою водою в співвідношенні 1:10, після чого його вносять як по ложу, так і по поверхні водного дзеркала ставів, причому сумарна доза внесення препарату впродовж вегетаційного сезону повинна становити не менше 2,0 л/га, при цьому перше внесення препарату із розрахунку 1,0 л/га проводять навесні по сухому ложу ставу за 3-5 діб до заповнення вирощувальних ставів водою; друге внесення проводять, як правило, через 2-3 тижні після зарибнення, по поверхні водного дзеркала, ближче до водонапуску, із розрахунку 1,0 л/га, після чого зменшують водообмін ставу. 3 UA 115305 U Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4