Спосіб виконання онкопластичної операції молочної залози при локалізації пухлини у верхньо-внутрішньому квадранті та на межі верхніх квадрантів

Реферат: UA 117276 U UA 117276 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме може бути використана при хірургічному лікуванні хворих на рак молочної залози (надалі - РМЗ) під час виконання онкопластичного хірургічного втручання. Останніми десятиріччями якості життя онкологічного хворого надається не менше значення, ніж тривалості життя. Втрата молочної залози внаслідок виконання радикальної мастектомії призводить до появи у жінки низки фізичних, психологічних і соціальних розладів. Методом вибору для більшості хворих з 1, 2 стадією РМЗ стали органозберігаючі операції (надалі - ОЗО), що обумовлено кращими косметичними результатами при відсутності відмінностей в загальній виживаності в порівнянні з хворими, яким були виконані радикальні мастектомії. Разом з тим, за даними різних досліджень, незадовільні косметичні результати після ОЗО, зустрічаються у 20-30 % пацієнток. Причинами цього є: об'єм видалених тканин більше 20 % об'єму молочної залози та складна для пластики локалізація пухлини. Неможливість досягти задовільних косметичних результатів, використовуючи класичні методики виконання ОЗО, стимулювало розвиток нових методів хірургічного лікування раку молочної залози - онкопластичної хірургії. Відомим є спосіб виконання онкопластичної операції молочної залози, що включає виконання горизонтального розтину шкіри по верхньому краю молочної залози з висіченням ділянки залози з пухлиною у вигляді трикутника, виконання аксилярної лімфодисекції 1-2 рівнів з використанням торакоепігастрального клаптя. Торакоепігастральні клапті спочатку застосовувались при необхідності закриття дефекту передньої грудної стінки після розширених мастектомій або висічень рецидивних пухлин при відносно невеликому обсязі дефекту. Різновидом торакоепігастрального клаптя, який застосовується при виконанні онкопластичної операції молочної залози є поперечний дермогландулярний/деепітелізований клапоть, який може бути застосований для реконструкції дефектів нижніх квадрантів (переважно нижньо-внутрішніх), проте зі зміщенням клаптя більш латерально можлива реконструкція верхньо-внутрішнього квадранта [1]. Поперечний торакоепігастральний клапоть давно та надійно зарекомендував себе як гарна альтернатива для реконструкції молочної залози після аблятивної операції при пухлинах. Традиційно цей клапоть використовували при відтермінованій реконструкції, завдяки його гарній васкуляризації та надійності. У зв'язку зі збільшенням попиту на техніки реконструкції для відновлення частини молочної залози, ця методика зазнала відродження. Основне кровопостачання цього клаптя відбувається з м'язово-шкірних перфорантних судин з верхньої епігастральної артерії та вени, що проходять від прямого м'яза живота до поверхневої фасції. Цей клапоть має широку основу, його ротують догори на місце дефекту молочної залози, але рухливість клаптя зазвичай обмежена [2]. Найближчим прототипом способу виконання онкопластичної операції молочної залози при локалізації пухлини у верхньо-внутрішньому квадранті та на межі верхніх квадрантів є спосіб виконання онкопластичної операції молочної залози з використанням ротаційних дермальноапоневротичних клаптів. У зазначеному способі концепція використання ротаційного дермально-апоневротичного клаптя полягає у застосуванні місцевих тканин шляхом розвертання або просування їх наперед. При цьому формують клапоть у формі криволінійної трапеції з верхнім краєм в аксилярній ділянці та нижньою живлячою ніжкою, кровопостачання якої відбувається з перфорантних епігастральних судин і гілок латеральної грудної артерії. Після виділення здійснюють ротацію клаптя з переміщенням його на місце дефекту та фіксацією до країв рани [3]. Недоліками прототипу є те, що при пухлині, розташованій в верхньо-внутрішньому квадранті молочної залози широке висічення тканини цієї ділянки з наступним натягненням дермогландулярної тканини для закриття дефекту часто призводить до підтягнення сосковоареолярного комплексу догори та медіально, а дефіцит об'єму призводить до скорочення шкіри та деформації верхньо-внутрішнього квадранта. Зазначені особливості закриття рани значно погіршують косметичні результати операції. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб виконання онкопластичної операції молочної залози при локалізації пухлини у верхньо-внутрішньому квадранті та на межі верхніх квадрантів, з використанням ротаційного шкірно-жирового торакодорсального клаптя в аксилярній ділянці шляхом переміщення його на передню грудну стінку, при обсязі видалених тканин більше 20 % об'єму молочної залози. Технічний результат полягає у заміщенні дефекту верхнього квадранта молочної залози після лампектомії латеральним торакодорсальним клаптем, транспозиція якого одночасно 1 UA 117276 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 дозволяє уникнути надлишку шкіри та жирової тканини в пахвовій ділянці після виконання аксилярної лімфодисекції, з покращенням естетичного результату онкопластичних втручань. Поставлена задача вирішується тим, що виконання онкопластичної операції молочної залози при локалізації пухлини у верхньо-внутрішньому та на межі верхніх квадрантів, що передбачає виконання горизонтального розтину шкіри по верхньому краю молочної залози з висіченням ділянки залози з пухлиною у вигляді трикутника, виконання аксилярної лімфодисекції 1-2 рівнів, та згідно з корисною моделлю формування ротаційного шкірножирового торакодорсального клаптя в аксилярній ділянці здійснююсь шляхом переміщення його на передню грудну стінку, при цьому обсяг видалених тканин може бути більше 20 % об'єму молочної залози. При такому способі формування вертикально розташованого дермально-апоневротичного клаптя здійснюється з надійним кровопостачанням принаймні з трьох джерел: 1) з м'язово-шкірних перфорантних судин з верхньої епігастральної артерії, що проходять від прямого м'яза живота до поверхневої фасції; 2) з торакодорсальної та латеральної грудної артерій - гілок пахвової артерії; 3) від латеральних гілок задніх міжреберних артерій. Таке кровопостачання забезпечує надійність клаптя, зменшуючи ризик ішемічних його ушкоджень, а також забезпечує достатню мобільність клаптя, що транспозують. Крім того, перенесення масиву дермоліпоїдної тканини дозволяє уникнути утворення в пахвовій ділянці надлишку тканини у вигляді мішкоподібного вип'ячування, особливо вираженого у жінок з надмірною вагою. Зазначений надлишок тканини є резервуаром накопичення серозної рідини та посилює больовий синдром, призводить до мацерації шкіри, може бути джерелом вторинної інфекції, і, нарешті, знижує косметичний ефект онкопластичної операції. Суть корисної моделі пояснюють креслення, де на Фіг. 1 показано передопераційну розмітку, на Фіг. 2 - відновлюваний етап операції, на Фіг. 3 - вигляд після ушивання рани. Спосіб виконується наступним чином: після попередньої розмітки виконують горизонтальний розріз шкіри по верхньому краю молочної залози паралельно міжребер′ю з висіченням ділянки залози з пухлиною у вигляді трикутника, з основою, зорієнтованою вгору та верхівкою - у бік ареоли (Фіг. 1). Відсепаровують клапті шкіри догори - до зовнішнього краю великого грудного м'яза та донизу - до основи клаптя. Великий і малий грудні м'язи відсувають за допомогою гачка медіально - у бік ключиці. Препарують аксилярну ділянку та виконують лімфодисекцію 1-2 рівнів. Після видалення препарату приступають до реконструктивного етапу втручання. Підтягують верхівку клаптя до верхнього кута рани у верхньому полюсі молочної залози (Фіг. 2). Клапоть фіксують до країв рани двома рядами швів з шовного матеріалу, що розсмоктується. Аксилярну ділянку дренують трубчастим дренажем з вакуум-аспірацією через контрапертуру. Рану ушивають внутрішньошкірним швом (Фіг. 3). Даний спосіб відрізняється формуванням ротаційного шкірно-жирового торакодорсального клаптя в аксилярній ділянці, який переміщують на передню грудну стінку та таким чином ліквідують дефіцит об'єму залози в цій ділянці, а також уникають надлишку шкірно-жирової тканини в пахвовій ділянці після виконання аксилярної лімфодисекції. Спосіб, за корисною моделлю, що заявляється, був апробований в клініці онкології НМУ на базі хірургічного відділення Київського міського клінічного онкологічного центру протягом 20152016 pp. Запропонований метод виконання ОЗО був використаний у лікуванні 4 хворих з локалізацією пухлини у верхньому полюсі молочної залози, і показав себе надійним, безпечним втручанням, тривалість якого не перевищує такої для стандартної лампектомії, а косметичні результати значно кращі. Такі результати дозволяє його рекомендувати для використання в практиці реконструктивно-пластичного лікування спеціалізованих відділень онкологічних установ. Запропонована корисна модель дозволяє зменшити частоту розвитку післяопераційних ішемічних ускладнень, що в свою чергу сприяє досягненню задовільних естетичних результатів та зменшенню економічних витрат, що підтверджує доцільність її використання. Список використаної літератури: 1. Fitoussi Α., Berry M.G., Couturaud В., Salmon R. J. Oncoplastic and Reconstruct! /e Surgery for Breast Cancer //Springer. - Paris, 2008. - P. 39-40. 2. Florian Fitzal, Peter Schrenk (Eds.) Oncoplashc Breast Surgery A Guide to Clinical Practice. //Springer-Wein, 2009. - P. 127-132. 3. Jatoi I, Kaufmann M, Petit J.Y. Atlas of Bieast Surgery //Springer. - Berlin, 2006. - P. 111. 2 UA 117276 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 1. Спосіб виконання онкопластичної операції молочної залози при локалізації пухлини у верхньо-внутрішньому квадранті та на межі верхніх квадрантів, що передбачає виконання горизонтального розтину шкіри по верхньому краю молочної залози з висіченням ділянки залози з пухлиною у вигляді трикутника, виконання аксилярної лімфодисекції 1-2 рівнів, який відрізняється тим, що формування ротаційного шкірно-жирового торакодорсального клаптя в аксилярній ділянці здійснюють шляхом переміщення його на передню грудну стінку. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що обсяг видалених тканин більше 20 % об'єму молочної залози. 3 UA 117276 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4