Спосіб хірургічного лікування раку молочної залози при локалізації пухлини в зовнішніх або на межі зовнішніх квадрантів

Спосіб хірургічного лікування раку молочної залози при локалізації пухлини в зовнішніх або на межі зовнішніх квадрантів, що включає виконання дугоподібного розтину шкіри, видалення ураженої пухлиною ділянки молочної залози, виконання лімфодисекції І-III рівнів та зашивання рани, який відрізняється тим, що після видалення ураженої ділянки молочної залози здійснюють препарування м'яких тканин вздовж фасції великого грудного м'яза, переміщення відносно них в аксилярну ділянку шкірного розрізу та виконують регіонарну лімфодисекцію І-III рівнів з одного розрізу. (19) (21) u200910420 (22) 15.10.2009 (24) 25.12.2009 (46) 25.12.2009, Бюл.№ 24, 2009 р. (72) ЩЕПОТІН ІГОР БОРИСОВИЧ, ЗОТОВ ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ, ОЛІЙНІЧЕНКО ГЕННАДІЙ ПЕТРОВИЧ, АНІКУСЬКО МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ, НЕЙМАН АНДРІЙ МЕЧИСЛАВОВИЧ, ЗАЙВЕЛЄВА ЮЛІЯ ІГОРІВНА (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 3 46683 ційної рани, профілактиці ускладнень операції, зокрема контрактури плечового суглобу. Досягнення найкращого косметичного результату дозволяє уникнути виникнення психологічних розладів, пов'язаних з відчуттям фізичного дефекту, прискорює одужання та соціальну реабілітацію жінок. Поставлену задачу досягали тим, що у відомому способі, що включає виконання дугоподібного розтину шкіри, видалення ураженої пухлиною ділянки молочної залози, виконання лімфодисекції І - III рівнів та зашивання рани згідно корисної моделі після видалення ураженої ділянки молочної залози здійснюють препарування м'яких тканин вздовж фасції великого грудного м'яза, переміщення відносно них в аксилярну ділянку шкірного розрізу та виконують регіонарну лімфодисекцію І III рівнів з одного розрізу. Особливістю даного способу є можливість виконання лімфодисекції І-ІІІ рівнів без здійснення додаткових розрізів в аксилярній ділянці. Спосіб здійснюють наступним чином: двома дугоподібними розтинами, відступивши по 2см від країв новоутворення, видаляють уражену ділянку молочної залози; останню досліджують гістологічно шляхом вивчення заморожених зрізів для підтвердження відсутності пухлинних клітин вздовж лінії резекції. Після препарування м'яких тканин здійснюють переміщення відносно останніх в аксилярну ділянку шкірного розрізу; шляхом тракції грудних м'язів і шкірних клаптів досягають оптимальних характеристик рани (кута нахилу вісі операційної дії, кута операційної дії, глибини рани), виконують диссекцію І-III рівнів лімфовідтоку. Після завершення основного етапу операції здійснюють контроль гемостазу, дренування аксилярної ділянки через контрапертуру ПВХ-трубкою з вакуумаспірацією, пошарово зашивають рану, накладають шкірний шов атравматичним шовним матеріалом. Приклад конкретного виконання: Хвора С-к Н.П., 52 років, надійшла до хірургічного відділення Київської міської онкологічної лікарні 10.06.2009р. зі скаргами на утворення в правій молочній залозі. При об'єктивному обстеженні: на межі верхніх квадрантів правої молочної залози, визначається щільна, горбкувата, малорухома пухлина з частково нечіткими контурами, розміром 2x2см. Периферичні лімфатичні вузли не пальпуються. Виділень з сосків немає. При рентгенологічному, сонографічному дослідженнях встановлено Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 діагноз: рак правої молочної залози 1ст. T1N0M0, який верифікований цитологічно. Оперована 11.06.09р. - виконано лампектомію правої молочної залози з реґіонарною лімфодисекцією з одного шкірного розрізу за запропонованою методикою. Довжина шкірного розтину склала 8см. Перебіг післяопераційного періоду неускладнений, рана загоїлася первинним натягом. Протягом першого післяопераційного дня хвора потребувала знеболення внутрішньом'язевим введенням 2мл кеталонгу двічі на добу; протягом 2-3 діб після операції - пероральним застосуванням кетанову по 1 табл. двічі на добу; з 4 доби після операції потреби у анальгетиках не було. Кількість серозної рідини, яку евакуювали при перев'язках у середньому склала 15мл; лімфорея припинилася на 10 добу післяопераційного періоду. Косметичний ефект оцінено як відмінний. Спосіб, що пропонується, був апробований у клініці онкології Національного медичного університету на базі хірургічного відділення міської онкологічної лікарні протягом 2004-2009pp. (за методом прооперовано 53 хворих) і показав себе високоефективним, безпечним в онкологічному плані, що дозволяє його рекомендувати для використання в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Представлений спосіб дозволяє уникнути зайвого косметичного дефекту (зокрема, утворення гіпертрофічних і колоїдних рубців), зменшити небезпеку виникнення ускладнень (зокрема, контрактури плечового суглобу з боку операції), скоротити тривалість післяопераційного періоду та зменшити потребу в анальгетиках. Джерела інформації: 1. Baildam AD. Oncoplastic surgery of the breast. Br J Surg 2002; 89:532-3. 2. Clough KB, Lewis JS, Couturand B, Fitoussi A, Nac S, Falcou MC. Oncoplastic techniques allow extensive resections for breast-conserving therapy of breast carcinomas. Ann Surg 2003; 237:26-34. 3. Noguchi M, Saito Y, Mizukami Y, et al. Breast deformity, its correction and assessment of breastconserving surgery. Breast Cancer Res Treat 1991;18: 111-8. 4. Veronesi U, Saccozzi R, Del Vecchio M et al. Comparing radical mastectomy with quadrantectomy, axillary dissection, and radiotherapy in patients with small cancers of the breast. N Engl J Med 1981; 305:6-11. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601