Спосіб лікування пацієнтів із немоторними проявами хвороби паркінсона при комбінованій терапії

Реферат: Спосіб лікування пацієнтів із немоторними проявами хвороби Паркінсона включає застосування медикаментозної терапії з призначенням антидепресантів, седативних і гіпотензивних препаратів та агоністів дофамінових рецепторів з додаванням, в окремих випадках, мінімальних доз леводопи. Додатково застосовують нутриціологічну, гірудо- та мануальну терапію, лікувальні сеанси проводять три рази на тиждень протягом 6-7 тижнів, чергуючи гірудотерапію з мануальною терапією. UA 117421 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ НЕМОТОРНИМИ ПРОЯВАМИ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА ПРИ КОМБІНОВАНІЙ ТЕРАПІЇ UA 117421 U UA 117421 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема неврології та реабілітації, і може бути використана для покращення якості лікування пацієнтів із немоторними проявами хвороби Паркінсона 1,5-2,5 стадії важкості захворювання за Хеном-Яром. Незважаючи на численні розроблені новітні схеми лікування, кількість хворих із хворобою Паркінсона та інвалідизація при вказаній патології в останні роки продовжує зростати. Особливу увагу заслуговують немоторні прояви хвороби Паркінсона, які ускладнюють лікування на фоні зростання і помолодшання патології та важкості в терапевтичних підходах [Левин О.С. Недвигательные флюктуации при болезни Паркинсона: [обзор] / Журнал неврологии и психиатрии. - 2010. - Т. 110, № 3. - С. 90-96]. Найближчим аналогом є спосіб лікування пацієнтів із немоторними проявами хвороби Паркінсона із застосуванням медикаментозної терапії у вигляді призначення антидепресантів, седативних і гіпотензивних препаратів, агоністів дофамінових рецепторів з додаванням, в окремих випадках, мінімальних доз леводопи [Карабань Т.М. Сучасні аспекти діагностики та медикаментозної терапії хвороби Паркінсона / І.М. Карабань, Н.В. Карасевич // Журн. неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2015. - № 1. - С. 50-57]. Однак у більшості хворих артеріальна гіпертензія утримувалась на рівні 165-190 мм рт.ст. на 95-110 мм рт.ст., не дивлячись на прийом гіпотензивних препаратів (лізиноприл в середній добовій дозі 20 мг). Наявність побічних ефектів, характерних для медикаментів, що застосовують при цій патології, змушує використовувати альтернативні немедикаментозні методи. В основу корисної моделі поставлена задача поліпшити лікування пацієнтів із немоторними проявами хвороби Паркінсона шляхом поєднання медикаментозної, нутриціологічної, гірудо- та мануальної терапії. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування пацієнтів із немоторними проявами хвороби Паркінсона, що включає застосування медикаментозної терапії з призначенням антидепресантів, седативних і гіпотензивних препаратів та агоністів дофамінових рецепторів з додаванням, в окремих випадках, мінімальних доз леводопи, згідно з корисною моделлю, додатково застосовують нутриціологічну, гірудо- та мануальну терапію, лікувальні сеанси проводять три рази на тиждень протягом 6-7 тижнів, чергуючи гірудотерапію з мануальною терапією. Нутриціологічна терапія, яку призначають пожиттєво, включає харчування за принципами антиоксидантної насиченості раціону, прийняття їжі з врахуванням біоритмів людини та за настанням стійкого почуття голоду, очисне голодування, при цьому пацієнтам призначають фолієву кислоту в дозі 5 мг в добу та обмежують вживання білкової їжі, особливо тваринного походження, а пацієнтам із закрепами призначають у денному раціоні 1-2 столових ложки висівок та шротів зернових рослин (росторопші, вівсяних, житніх, пшеничних). У процесі проведення гірудотерапії п'явки прикладають в зони верхніх полів Кренінга, паравертебрально на рівні першого, третього, сьомого шийного хребця та в проекції foramen magnum по середині, при цьому на один сеанс прикладають від двох до п'яти п'явок в залежності від артеріального тиску. Мануальну терапію проводять у вигляді м'якої мобілізації та маніпуляції з попереднім вакуумним масажем та релаксацією м'язів. Розроблено оригінальний комплекс інноваційного комбінованого лікування, в якому поєднують медикаментозне лікування з нутриціологічними, гірудо- та мануальними методами терапії. Нутриціологічна корекція харчування спрямована на регуляцію амінокислотного метаболізму та ендотеліального метаболізму. Нутриціологічній корекції надають особливого значення, оскільки відома роль порушення функції кишечнику в розвитку дегенеративних процесів в нейронах певних структур головного мозку при хворобі Паркінсона [Hawkes, С.Н.; DelTredici, К.; Braak, Η. (2007). Review: Parkinson'sdisease: a dual-hithypothesis. NeuropathologyandAppliedNeurobiology. 33 (6): 599-614. doi:10.1111/j.1365-2990.2007.00874]. Такі немоторні симптоми хвороби Паркінсона, як порушення шлунково-кишкового тракту та закрепи, які викликають в організмі інтоксикацію та пришвидшення розвитку патологічного процесу, можна усунути за допомогою нутриціологічної корекції. Призначають особливий режим харчування. Принцип вживання їжі не за режимом, а при настанні стійкого почуття голоду ґрунтується на тому, що активність ферментативних процесів та перистальтики при вживанні їжі без стійкого почуття голоду є недостатньою для нормального метаболізму первинних і вторинних нутрієнтів [Лабінський А.Й. Вільний режим харчування за біоритмами в лікуванні постпрандіального дистрес-синдрому за даними копрологічних методів оцінки харчування // Проблемы старения и долголетия. - 2016. - №1. - С.45-49]. Гірудотерапія відновлює реологічні властивості крові, без побічних явищ, які є у відомих антикоагулянтів. Мануальна терапія запобігає вертеброгенній складовій порушення мозкового кровообігу. Вибір застосованого нами супутнього лікування у вигляді гірудо-, нутриціологічної та мануальної терапії продиктований тим, що в патогенезі немоторних симптомів, на відміну від 1 UA 117421 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 моторних, відіграють роль дегенеративні процеси не в чорній субстанції, а в стовбурі мозку, ядрах черепно-мозкових нервів та інших не дофамінергічних, а сиротонін-, норадреналін- і ацетилхолінергічних системах [Khoo TK, Yarnall AJ, Duncan GW et al. The spectrum of nonmotorsymptoms in early Parkinson disease. Neurology. 2013. Jan 15. - № 80 (3). - P. 276-281]. А, як відомо, стовбур мозку знаходиться у вертебробазилярному басейні, вплинути на який можливо тільки усуненням явищ остеохондрозу шийно-грудного відділу хребта, що найефективніше, на нашу думку, можна досягнути методом мануальної терапії з попереднім вакуумним масажем, релаксацією м'язів та гірудотерапією. Спосіб здійснюють таким чином. Пацієнтам із немоторними проявами хвороби Паркінсона застосовують медикаментозну терапію з призначенням антидепресантів, седативних і гіпотензивних препаратів та агоністів дофамінових рецепторів з додаванням, в окремих випадках, мінімальних доз леводопи. Додатково застосовують нутриціологічні, гірудо- та мануальні методи терапії. Хворі харчуються за принципами антиоксидантної насиченості раціону, достатньої кількості "баластних" речовин у раціоні, "вільного режиму" прийняття їжі з врахуванням біоритмів людини за настанням стійкого почуття голоду, здійснюється необхідне періодичне очисне (для очистки 3-го рівня травлення) голодування. Пацієнтам призначають фолієву кислоту в дозі 5 мг в добу та дещо обмежують вживання білкової їжі, особливо тваринного походження, а пацієнтам із тривалішими і більш вираженими закрепами призначають у денному раціоні більшу кількість "баластних" речовин в виді 1-2 столових ложки висівок та шротів зернових рослин (росторопші, вівсяних, житніх, пшеничних). При проведенні гірудотерапії п'явки прикладають в зони верхніх полів Кренінга, паравертебрально на рівні першого, третього, сьомого шийного хребця та в проекції foramen magnum по середині. На один сеанс прикладають від двох до п'яти п'явок в залежності від артеріального тиску: у пацієнтів з артеріальним тиском вище 150 на 110 мм рт.ст. прикладають більшу кількість п'явок на один сеанс. Мануальну терапію у вигляді м'якої мобілізації та маніпуляції здійснюють після релаксації м'язів та вакуумного масажу. Обстежено та проліковано 70 пацієнтів з немоторними проявами хвороби Паркінсона 1,5-2,5 стадії важкості захворювання за Хеном-Яром. Немоторні прояви у відібраної групи хворих спостерігались, в основному, у вигляді порушень мислення, настрою, мови, головних болей на фоні підвищеного артеріального тиску та віхеоральних змін. Усі хворі отримували медикаментозну терапію у вигляді призначення антидепресантів, седативних і гіпотензивних препаратів та агоністів дофамінових рецепторів з додаванням, в окремих випадках, мінімальних доз леводопи. Після обстеження до пацієнтів, які лікувались тільки медикаментозно, додатково застосовувався наступний комплекс комбінованого лікування. Хворі харчувались за принципами антиоксидантної насиченості раціону, достатньої кількості "баластних" речовин у раціоні, "вільного режиму" прийняття їжі з врахуванням біоритмів людини за настанням стійкого почуття голоду та необхідності періодичного очисного (для очистки 3-го рівня травлення) голодування. П'явки прикладались в зони верхніх полів Кренінга, паравертебрально на рівні першого, третього, сьомого шийного хребця та в проекції foramen magnum no середині. Мануальну терапію здійснювали після постізометричної релаксації та пневмовакуумного масажу у вигляді м'якої мобілізації та маніпуляції. Для оцінки немоторних симптомів, тяжкість захворювання і зниження якості життя використовували шкалу немоторних симптомів Non-Motor Symptoms Scale (NMSS), за допомогою якої визначали ступінь тяжкості немоторних порушень і їх динаміку, використовуючи відповідні градації [Ray Chaudhuri К., Rojo JM, Schapira AH et al. A proposal for acomprehensive grading of Parkinson's disease severity combining motor and non-motor assessments: meeting an unmet need. PLoS One. 2013. - № 8 (2)]. За результатами дослідження немоторні симптоми (НМС) були виявлені за шкалою NMSS у всіх обстежених пацієнтів. Загальний сумарний бал за вказаною шкалою у пацієнтів до застосування супутніх методів лікування складав 70,6±5,7 бала. Після проведеного лікування протягом 6-7 тижнів із застосуванням розроблених нами супутніх методик сумарний бал за шкалою NMSS складав 60,3±5,3, що розцінювалось як статистично достовірне покращення об'єктивного стану хворих (р 0,05 0,78 0,86