Спосіб визначення ефективності лікування пацієнтів з немоторними проявами хвороби паркінсона

Реферат: UA 117422 U UA 117422 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема неврології та реабілітації, і може бути використана для покращення якості лікування пацієнтів із немоторними проявами хвороби Паркінсона. Актуальність проблеми яскраво ілюструють наступні дані: 62 % пацієнтів з хворобою Паркінсона не говорять своєму лікарю-неврологу про такі проблеми, як підвищення артеріального тиску, закрепи та порушення травлення, біль, сексуальна дисфункція, нетримання калу, двоїння зображень, порушення сну, делюзії, не знаючи про їх зв'язок з хворобою Паркінсона [Chaudhuri KR, Prieto-Jurcynska C., Naidu Y. et al. The nondeclaration of nonmotor symptoms of Parkinson's disease to health care professionals: an international study using the nonmotor symptoms questionnaire. Mov. Disord. 2010. Apr 30. - № 25 (6). - P. 704-709]. Крім цього в половині випадків лікарі самі не виявляють ці симптоми в ході обстеження [MartinezMartin P., Rodriguez-Blazquez С, Kurtis MM et al. The impact of non-motor symptoms on healthrelated quality of life of patients with Parkinson's disease. Mov. Disord. 2011. Feb 15. - № 26 (3). - P. 399-406]. У той же час саме немоторні симптоми в 21 % випадків виявляються першими проявами захворювання і нерідко залишаються непоміченими [Mollenhauer В., Trautmann E., Sixel-Döring F. et al. Nonmotor and diagnostic findings in subjects with de novo Parkinson disease of the DeNoPa cohort. Neurology. 2013. Oct 1. - № 81 (14). - P. 1226-1234]. Найближчим аналогом є спосіб визначення ефективності лікування пацієнтів з хворобою Паркінсона шляхом оцінки немоторних симптомів, тяжкості захворювання і зниження якості життя пацієнтів, при якому використовують шкалу немоторних симптомів Non-Motor Symptoms Scale (NMSS). За допомогою цієї шкали можна визначати ступінь тяжкості немоторних порушень і їх динаміку, використовуючи відповідні градації [Ray Chaudhuri K., Rojo JM, Schapira AH et al. A proposal for acomprehensive grading of Parkinson's disease severity combining motor and non-motor assessments: meeting an unmet need. PLoS One. 2013. № 8 (2)]. Володіючи цією інформацією, лікар може визначити немоторні симптоми, що найбільше турбують пацієнта. Запропонувавши їх корекцію або допомогу суміжних фахівців, можна домогтися істотного поліпшення якості життя пацієнта. Однак немоторні прояви нерідко залишаються непоміченими і, будучи недіагностованими, ці симптоми наростають, приводячи до частих госпіталізацій і знижуючи якість життя пацієнтів. В основу корисної моделі поставлено задачу, що полягає у поліпшенні ефективності визначення лікування пацієнтів з немоторними проявами хвороби Паркінсона з використанням лабораторних методів дослідження, що дозволить об'єктивізувати дані про стан хворого та, відповідно, поліпшити якість лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення ефективності лікування пацієнтів з немоторними проявами хвороби Паркінсона, що включає обстеження пацієнта, згідно з корисною моделлю, після проведеного лікування досліджують ліпідний гомеостаз волосяних фолікул і волосся пацієнта та визначають ендотеліальну дисфункцію із застосуванням ультразвукової реєстрації потокозалежної вазодилятації і при зростанні ступеня вазодилятації, зменшенні ступеня вазоконстрикції та покращенні ліпідного гомеостазу стверджують про ефективність проведеного лікування. Одним із факторів ризику хвороби Паркінсона та її немоторних проявів є судинна патологія головного мозку, при якій провідною патогенетичною ланкою є порушення функції ендотелію та метаболізму ліпідів. У запропонованій корисній моделі ефективність проведеного лікування пацієнтів із немоторними проявами хвороби Паркінсона оцінюють з допомогою визначення ліпідного гомеостазу волосяних фолікул та волосся хворих і визначення ендотеліальної дисфункції шляхом застосування методики ультразвукової реєстрації потокозалежної вазодилятації. Ендотеліальна дисфункція досліджується простою та інформативною методикою ультразвукової реєстрації потокової вазодилятації периферичних артерій до та після ішемії кінцівки, яка вважається інтегральним критерієм оцінки балансу ендотеліальних субстанцій, не потребуючи складного біохімічного визначення численних вазоактивних речовин в крові. Порушення потокозалежної дилятації плечової артерії на сьогоднішній день вважається чинником ризику багатьох патологій, які супроводжуються порушенням мозкового кровообігу [Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. et al. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis //Lancet. - 1992. - V. 340. - P. 1111-1115]. Спосіб здійснюють таким чином. Після проведеного лікування досліджують ліпідний гомеостаз волосяних фолікул та волосся пацієнта, визначають ендотеліальну дисфункцію із застосуванням ультразвукової реєстрації потокозалежної вазодилятації за Целермайєром. При покращенні ліпідного гомеостазу, а також при зростанні ступеня вазодилятації та зменшенні ступеня вазоконстрикції стверджують про ефективність проведеного лікування. 1 UA 117422 U 5 10 15 Було обстежено 70 пацієнтів з немоторними проявами хвороби Паркінсона 1,5-2,5 стадії важкості захворювання за Хеном-Яром. Немоторні прояви у відібраної групи хворих спостерігались, в основному, у вигляді порушень мислення, настрою, мови, головних болей на фоні підвищеного артеріального тиску та віхеоральних змін. Усі хворі отримували медикаментозну терапію у поєднанні нутриціологічною, гірудо- та мануальною терапією. За результатами дослідження немоторні симптоми були виявлені за шкалою NMSS у всіх обстежених пацієнтів. Загальний сумарний бал за вказаною шкалою у пацієнтів до застосування комплексного лікування складав 70,6±5,7 бала. Після проведеного лікування протягом 6-7 сумарний бал за шкалою NMSS складав 60,3±5,3, що розцінювалось як статистично достовірне покращення об'єктивного стану хворих (р