Спосіб реабілітації хворих після лікування трубної вагітності метотрексатом з використанням кріоконсервованої плацентарної тканини

Реферат: Спосіб реабілітації хворих після лікування трубної вагітності метотрексатом з використанням кріоконсервованої плацентарної тканини включає трансплантацію тканин плаценти. Використовують кріоконсервовану плацентарну тканину, яку підсаджують на 4-5 добу після консервативного лікування ектопічної вагітності метотрексатом підшкірно в зовнішній квадрат сідниці на фоні застосування антибіотиків, засобів, що розсмоктують, та фізіотерапії. UA 117983 U (12) UA 117983 U UA 117983 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до гінекології, та може бути використана для реабілітації хворих після лікування трубної вагітності метотрексатом з використанням кріоконсервованої плацентарної тканини. У практичному акушерстві, крім успішного лікування ектопічної вагітності, на сучасному етапі актуальною є проблема реабілітації хворих після консервативної терапії, вирішення якої дозволить у більшості випадків попередити ускладнення основного лікування. Широко використовувані різні методи протизапальної терапії та терапії, що розсмоктує, часто не дають бажаного ефекту. Тому проблема відновлення прохідності маткової труби після консервативної терапії ектопічної вагітності зумовлює актуальність пошуку альтернативного й високоефективного способу терапії. Останнє десятиріччя характеризується інтенсивним розвитком нового напрямку в медицині клітинної й тканинної трансплантації, що є ефективним методом впливу на патологічні процеси в організмі. Найбільш широке застосування в клініці знайшли трансплантати, виготовлені з тканини плаценти [Грищенко В.І. Использование криоконсервированной ткани плаценты для лечения фето-плацентарной недостаточности //I з'їзд українського товариства кріобіології і кріомедицини / В.І. Грищенко, О.С. Прокопюк, Кузьміна І.Ю. - Харків, 1995. - С. 130-131; Грищенко В.И., Демиденко А.Д. Клиническая эффективность применения криоконсервированной плаценты в реабилитации больных после лечения внематочной беременности //Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 2-3. - С. 45-46; Опыт использования криоконсервированной ткани плаценты человека для профилактики осложнений беременности / О.В. Грищенко, И.В. Лахно, Л.В. Дудко и др. // Проблемы криобиологии. - 2008. Т. 18, № 2. - С. 199]. Даний спосіб реабілітації хворих після лікування ектопічної вагітності є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб реабілітації хворих після лікування трубної вагітності метотрексатом з використанням кріоконсервованої плацентарної тканини. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі реабілітації хворих після лікування трубної вагітності метотрексатом з використанням кріоконсервованої плацентарної тканини, який включає трансплантацію тканин плаценти, згідно з корисною моделлю, використовують кріоконсервовану плацентарну тканину, яку підсаджують на 4-5 добу після консервативного лікування ектопічної вагітності метотрексатом підшкірно в зовнішній квадрат сідниці на фоні застосування антибіотиків, засобів, що розсмоктують, та фізіотерапії. Технічний ефект корисної моделі, а саме розробка способу реабілітації хворих після лікування трубної вагітності метотрексатом з використанням кріоконсервованої плацентарної тканини, обумовлений синергізмом заходів, які заявляються. Спосіб виконують наступним чином: Для реабілітації хворих після лікування трубної вагітності метотрексатом використовують кріоконсервовану плацентарну тканину, яку підсаджують на 4-5 добу після консервативного лікування ектопічної вагітності метотрексатом підшкірно в зовнішній квадрат сідниці на фоні застосування антибіотиків, засобів, що розсмоктують, та фізіотерапії. Ефективність способу доведена клінічними дослідженнями. Після проведеної консервативної терапії прогресуючої трубної вагітності за допомогою метотрексату під спостереженням перебувало 90 (100 %) жінок, які додатково були розбиті на дві групи. У першу, контрольну, групу ввійшло 45 пацієнток, реабілітаційна терапія яким виконувалася з використанням імуномодуляторів (тималін чи тимоген). Другу, основну групу, також склали 45 жінок, у курс реабілітаційних заходів яких, крім загальноприйнятих методів терапії, була включена трансплантація кріоконсервованої плацентарної тканини шляхом підшкірного підсадження в зовнішній квадрант сідниці. Пацієнтки в І і II групах були порівняні (Р>0,05) за віком, анамнестичними даними й методом лікування. Для вивчення імунологічного статусу пацієнток із позаматковою вагітністю до та після лікування використовували імунологічне дослідження. При цьому імунофенотипічну характеристику лімфоцитів визначали із застосуванням моноклональних антитіл серії CD у реакції непрямої імунофлюорисценції. Використовували такі види моноклональних антитіл: CD 3 (Т-лімфоцити), CD 4 (Т-хелпери), CD 8 (Т-супресори), CD 19 (В-клітини), CD 31 (NK-клітини). Фагоцитарну активність встановлювали за допомогою показників фагоцитарного індексу (відсоток фагоцитуючих нейтрофілів на 100 нейтрофілів) і фагоцитарного числа (середня 1 UA 117983 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 кількість коків у клітині). Концентрації імуноглобулінів класів А, М, G досліджували методом радіальної імунодифузії в гелі. Для оцінки прохідності маткової труби виконували метросальпінгографію. Оцінку статистичної вірогідності показників проводили за критерієм Стюдента-Фішера, з вірогідністю не менше Р