Спосіб оцінки функції лівого шлуночка серця у пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда

Реферат: Спосіб оцінки функції лівого шлуночка серця у пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда включає візуалізацію серця та визначення регіонарної фракції викиду. Додатково визначають належну фракцію викиду (нрФВ) для даного сегменту міокарда та визначають співвідношення регіонарної фракції викиду до належної фракції викиду даного сегменту міокарда. UA 118342 U (12) UA 118342 U UA 118342 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб належить до медицини, а саме, до кардіології і може бути використаний для оцінки співвідношення рівня функціонування пошкоджених і умовно непошкоджених сегментів міокарда лівого шлуночка (ЛШ) у хворих, що перенесли інфаркт міокарда (IМ). Адекватний рівень систолічної функції ЛШ, у хворих, що перенесли IМ, визначається співвідношенням кількості пошкоджених сегментів міокарда зі стійко зниженою скоротливою активністю (гіпокінез), нормальною (нормокінез) або підвищеною (гіперкінез) скоротливою активністю в умовно непошкоджених сегментах міокарда ЛШ. Відомий спосіб оцінки асинергії ЛШ за даними рентгенконтрастної вентрікулографії і ехокардіографії, запропонований О. Berman (1980) і модифікований М.К. Фуркало з співав. (Н.К. Фуркало, Г.В. Яновский, И.К. Следзевская "Клинико-инструментальная диагностика поражений сердца и венечных сосудов". – Киев: Здоров'я, 1992 г.), що полягає в оцінці асинергії за бальною системою: гіпокінез позначають 1 балом, акінез - 2 балами, дискінез - 3 балами, розраховують індекс асинергії як суму балів, виявлених змін того або іншого типу. Використання способу широко доступне. Проте, в способі порушенням функції (гіпокінез, акінез, дискінез) присвоюють позитивні бали, однак, не враховують наявність сегментів міокарда, що функціонують в режимі нормокінезу та гіперкінезу, що грають важливу роль в підтримці адекватної систолічної функції ЛШ, бальна система дозволяє констатувати наявність порушень, але не оцінює їх кількісно, крім того не несе ніякої інформації про поширеність (площу ураження) виявлених порушень. Задачею розробки є створення способу оцінки функції лівого шлуночка серця у пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда, в якому за рахунок використання нових дій з визначенням нових показників досягається підвищення об'єктивності і точності оцінки функціональної активності різних сегментів міокарда ЛШ, визначаються і враховуються як негативні, так і позитивні зміни міокарда ЛШ, а їх співвідношення дозволяє визначити достатність чи недостатність функціонування сегментів, які скорочуються нормально чи підсилено, для забезпечення адекватної систолічної функції ЛШ у хворих, що перенесли IМ (Індекс функціональної достатності - ІФД). Для вирішення цієї задачі спосіб оцінки функції лівого шлуночка серця у пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда, включає візуалізацію серця та визначення регіонарної фракції викиду. Новим у способі є те, що додатково визначають належну фракцію викиду (нрФВ) для даного сегменту міокарда, та визначають співвідношення регіонарної фракції викиду до належної фракції викиду для даного сегменту міокарда за формулою рФВ/нрФВ, та у випадку, якщо це співвідношення для даного сегменту міокарда знаходиться у межах 0,9-1,1 - діагностують нормокінез, у випадку, якщо це співвідношення рівне або менше 0,89 - гіпокінез, а у випадку, якщо це співвідношення більше 1,11 - діагностують гіперкінез, потім отриманим показникам станів присвоюють бали: гіпокінезу (-1), нормокінезу (+1) і гіперкінезу (+2) для кожного сегменту міокарда, підраховують суму балів для всіх сегментів міокарда, поділену на кількість досліджених сегментів, та у випадку позитивного значення суми діагностують достатню функціональну активність умовно непошкоджених сегментів міокарда ЛШ для компенсації зниженої функціональної активності пошкоджених сегментів міокарда ЛШ; при від'ємному значенні суми діагностують недостатню функціональну активність умовно непошкоджених сегментів міокарда ЛШ і відсутність компенсації зниженої функціональної активності пошкоджених сегментів міокарда. Використання способу ілюструється клінічними прикладами. В прикладах здійснювали візуалізацію серця (у нашому прикладі радіонуклідна вентрікулографія (РНВГ)), виконання додаткових дій: радіарне ділення ділянки серця на 6 рівних сегментів (два передньо-перетинкових, два верхівкових, два задньо-бокових), побудова кривих часу-активності і визначення регіонарних фракцій викиду (рФВ) для кожного з сегментів. Для об'єктивізації оцінки порушення функції сегментів за рахунок нормалізації обчислених величин рФВ за належними для даного сегменту ЛШ (загальноприйнято використання наступних належних величин рФВ ПП1 52,0 % ПП2 59,2 В3 55,6 % В4 55,6 % ЗБ5 49,5 % ЗБ6 48,2 %). У випадку, якщо співвідношення обчислених рФВ до належних для даного сегменту складає 0,9-1,1 діагностують нормокінез, при величині співвідношення рівній або менше 0,89 діагностують гіпокінез, при величині співвідношення, що перевершує 1,1, діагностують гіперкінез, використовують модифіковану бальну оцінку асинергії ЛШ. Розраховують індекс функціональної достатності (ІФД) як суму негативних і позитивних балів асинергій, поділену на 6 (кількість сегментів) і при позитивному значенні індексу роблять висновок про достатній рівень функціональної активності умовно непошкоджених сегментів міокарда ЛШ, при від'ємному значенні індексу - про недостатній рівень функціональної активності умовно непошкоджених 1 UA 118342 U 5 10 15 20 сегментів міокарда ЛШ для підтримки активності систолічної функції ЛШ у хворих, які перенесли ІМ. Для здійснення поставленої мети Спосіб оцінки співвідношення рівня функціональної активності пошкоджених і умовно неушкоджений сегментів міокарда лівого шлуночка серця у хворих, які перенесли інфаркт міокарда, апробований при обстеженні 35 хворих з гострим ІМ (19 з них з ЇМ передньому-перегородково-верхівкової локалізації, 16 - з задньо-бічною локалізацією ІМ), 96 хворих з хронічною ішемічною хворобою серця і постінфарктним кардіосклерозом (1-2 роки після перенесеного ІМ) і 16 практично здорових добровольця, включених в контрольну групу. Всім, включеним у дослідження, провели кардіосинхронізовану рівноважну радіоізотопну вентрікулографію (РНВГ) на гама-камері LFOV-IV (Nuclear Chicago, США). За даними РНВГ визначали інтегральний показник систолічної функції ЛШ - фракцію викиду (ФВ) і регіонарні показники функції міокарда ЛШ - регіонарні фракції викиду (рФВ) для 6 сегментів ЛШ: передньо-перетинкові ПП1,2; верхівкові В 3,4; задньо-бічні - ЗБ 5,6. Проводили нормалізацію рФВ за належними для кожного сегменту ЛШ, визначали тип скорочення сегмента і діагностували зони гіпо-, нормо- і гіперкінезу, розраховували ІФД за наведеною вище формулою. Приклад 1. К. Н. С, чоловік, 38 років. Практично здоровий доброволець. ФВ - 62 % 99m Проведена РНВГ з Tc пірофосфатом (Доза 375 МБа). Радіальне розбиття області ЛШ на 6 зон, визначення в кожній зоні регіонарних ФВ. Величини визначення рФВ в межах норми, ІФД=1 Показники рФВ, % рнФВ, % рФВ/рнФВ Кінез Бали 25 30 ІФД  40 ПП2 52,4 54,5 0,96 нормо +1 В3 55,7 55,6 1,02 нормо +1 В4 55,8 55,6 1,00 нормо +1 ЗБ5 49,8 49,5 1,00 нормо +1 ЗБ6 48,4 48,2 1,00 нормо +1 Висновок: Відсутність порушень в кінезі стінок ЛШ. Нормокінез, збережена систолічна функція ЛШ. Приклад 2 В.Н.С., чоловік 52 років. Q-IM передньо-перетинкової стінки із залученням верхівки ЛШ. ФВ51 %. 99m Проведена РНВГ з Тс пірофосфатом (Доза 375 МБа). Радіальне розбиття області ЛШ на 6 зон, визначення в кожній зоні регіонарних ФВ. Показники рФВ, % рнФВ, % рФВ/рнФВ Вмсновок Бали 35 ПП1 51,0 52 0,98 нормо+1 ПП1 35,2 52 0,67 гіпо -1 ПП2 39,0 54,5 0,71 гіпо В3 38,9 55,6 0,69 гіпо -1 -1 В4 56,6 55,6 1,02 нормо +1 [(1)  (1)  (1)  (1)  (2)  (2)]  0,33 6 ЗБ5 68,2 49,5 1,38 гіпер +2 ЗБ6 62,4 48,2 1,29 гіпер +2 Виявлене у хворого з Q-IM позитивне значення величини ІДФ дозволяє оцінити відмічені нормо- і гіперкінез достатніми для компенсації зниженої функції в зоні ураження і підтримки систолічної функції ЛШ (ФВ=51 %). Приклад 3 Б. У. P., чоловік, 47 років. Q-IM передньо-задньої локалізації, ФВ-40 %. 99mTc-TCK Проведена РНВГ з 7 (Доза 375 МБа). Радіальне розбиття області ЛШ на 6 зон, визначення в кожній зоні регіонарних ФВ. 2 UA 118342 U Показники рФВ% рнФВ, % рФВ/рнФВ Висновок Бали ІФД  5 10 В3 44,8 % 55,6 0,80 гіпо -1 В4 45,6 % 55,6 0,81 гіпо -1 ЗБ5 39,6 % 49,5 0,80 гіпо -1 ЗБ6 38,2 % 48,2 0,79 гіпо -1 Виявлене у хворого від'ємне значення ІФД свідчить про значний поширений гіпокінез і відсутність компенсаторного збільшення систолічної функції в сегментах ЛШ, наслідком чого є зниження систолічної функції ЛШ (ФВ=40 %). Приклад 4. Л.В.Г., чоловік, 54 роки. Q-IM передньо-перетинкової стінки із залученням верхівки ЛШ. ФВ-61 %. 99m Проведена РНВҐ з Тс пірофосфатом (Доза 395 МБк). Радіальне розбиття області ЛШ на 6 зон, визначення в кожній зоні регіонарних ФВ. ІФД  20 ПП2 42,8 % 54,5 0,78 гіпо -1 [(1)  (1)  (1)  (1)  (1)  (1)]  1 6 Показники рФВ% рнФВ, % рФВ/рнФВ Висновок Бали 15 ПП1 38,6 % 52 0,74 гіпо -1 ПП1 36,6 % 52 0,70 гіпо -1 ПП2 37,3 % 54,5 0,68 гіпо -1 В3 45,8 % 55,6 0,67 гіпо -1 В4 68,6 % 55,6 1,23 гіпер +2 ЗБ5 62,6 % 49,5 1,38 гіпер +2 ЗБ6 58,8 % 48,2 1,22 гіпер +2 [(1)  (1)  (1)  (2)  (2)  (2)]  0,5 6 Позитивна величина ІФД свідчить про достовірність збільшення систолічної функції в непошкоджених сегментах міокарда ЛШ для компенсації зниження систолічної функції пошкоджених сегментів і підтримки адекватної систолічної функції ЛШ. (ФВ-61 %). Приклад 5 Д. Ю. М., чоловік, 60 років. IX, 1 рік після Q-IM передньо-перетинкової стінки із залученням верхівки ЛШ. ФВ-61 %. 99m Проведена РНВГ з Тс пірофосфатом (Доза 375 МБа). Радіальне розбиття області ЛШ на 6 зон, визначення в кожній зоні регіонарних ФВ. Показники рФВ% рнФВ, % рФВ/рнФВ Висновок Бали ПП1 36,6 % 52 0,70 гіпо -1 ПП2 37,3 % 54,5 0,68 гіпо -1 В3 42,8 % 55,6 0,77 гіпо -1 В4 58,6 % 55,6 1,05 нормо +1 ЗБ5 60,9 % 49,5 1,22 гіпер +2 ЗБ6 60,1 % 48,2 1,25 гіпер +2 25 ІФД  30 [(1)  (1)  (1)  (1)  (2)  (2)]  0,33 6 Позитивне значення ІДФ свідчить про достатнє збільшення систолічної функції сегментів, поза зоною ураження для компенсації зниженої функції в зоні ураження для компенсації зниженої функції в зоні ураження і підтримки адекватної систолічної функції ЛШ (ФВ-61 %). Приклад 6. Р. С. М., чоловік, 42 роки. Q-IM задньо-бокової стінки ЛШ. ФВ-52 % 99m Проведена РНВГ з Тс пірофосфатом (Доза 375 МБа). Радіальне розбиття області ЛШ на 6 зон, визначення в кожній зоні регіонарних ФВ. 3 UA 118342 U Показники рФВ% рнФВ, % рФВ/рнФВ Висновок Бали ІФД  5 10 ПП2 61,4 % 54,5 1,13 гіпер +2 В3 62,2 % 55,6 1,12 гіпер +2 В4 61,5 % 55,6 1,11 гіпер +2 ЗБ5 38,4 % 49,5 0,77 гіпо -1 ЗБ6 34,5 % 48,2 0,71 гіпо -1 [(2)  (2)  (2)  (2)  (1)  (1)]  0,66 6 Позитивне значення індексу функціональної достатності дозволяє оцінити посилення функції сегментів міокарда поза зоною ураження як достатнє для компенсації зниженої функції в зоні ураження, так і для підтримки зниженої функції ЛШ (ФВ-52 %). Приклад 7. С.Ф.К., 58 л. Q-IM передньо-перетинкої стінки із залученням верхівки ЛШ. ФВ-38,6 %. 99m Проведена РНВГ з Тс пірофосфатом (Доза 375 МБа). Радіальне розбиття області ЛШ на 6 зон, визначення в кожній зоні регіонарних ФВ. Показники рФВ, % рнФВ, % рФВ/рнФВ Висновок Бали ІФД  15 ПП1 58,6 % 52 1,13 гіпер +2 ПП1 49,1 % 52 0,94 гіпо -1 ПП2 42,4 % 54,5 0,77 гіпо -1 В3 39,8 % 55,6 0,71 гіпо -1 В4 38,8 % 55,6 0,69 гіпо -1 ЗБ5 40,6 % 49,5 0,82 гіпо -1 ЗБ6 48,8 % 48,2 1,01 нормо +1 [(1)  (1)  (1)  (1)  (1)  (1)]  0,83 6 Від'ємна величина ІФД свідчить про значне зниження скоротливої функції у п'яти сегментах міокарда в зоні ураження (гіпокінез) і недостатності збереженої систолічної функції в одному сегменті міокарда, наслідком чого є зниження систолічної функції ЛШ (ФВ-38,6 %). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 Спосіб оцінки функції лівого шлуночка серця у пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда, який включає візуалізацію серця та визначення регіонарної фракції викиду, який відрізняється тим, що додатково визначають належну фракцію викиду (нрФВ) для даного сегменту міокарда та визначають співвідношення регіонарної фракції викиду до належної фракції викиду даного сегменту міокарда за формулою рФВ/нрФВ, та у випадку, якщо це співвідношення для даного сегменту міокарда знаходиться у межах 0,9-1,1 - діагностують нормокінез, у випадку, якщо це співвідношення рівне або менше 0,89 - гіпокінез, а у випадку, якщо це співвідношення більше 1,11 - діагностують гіперкінез, потім отриманим показникам станів присвоюють бали: гіпокінезу (-1), нормокінезу (+1) і гіперкінезу (+2) для кожного сегменту міокарда, підраховують суму балів для всіх сегментів міокарда, поділену на кількість досліджених сегментів, та у випадку позитивного значення суми діагностують достатню функціональну активність умовно непошкоджених сегментів міокарда ЛШ для компенсації зниженої функціональної активності пошкоджених сегментів міокарда ЛШ; при негативному значенні суми діагностують недостатню функціональну активність умовно непошкоджених сегментів міокарда ЛШ і відсутність компенсації зниженої функціональної активності пошкоджених сегментів міокарда. 35 Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4