Спосіб прогнозування покращення систолічної функції лівого шлуночка та асоційованої зі станом здоров’я якості життя у пацієнтів з ішемічною хворобою серця і серцевою недостатністю після аортокоронарного шунтування

Реферат: Спосіб прогнозування покращення систолічної функції лівого шлуночка та асоційованої зі станом здоров'я якості життя у пацієнтів з ішемічною хворобою серця і серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка після аортокоронарного шунтування здійснюють наступним чином. Протягом періоду перебування в клініці перед операцією аортокоронарного шунтування та при плановому обстеженні пацієнтів через 6 місяців після операції виконують комплекс обстежень, а саме: об'єктивний огляд, антропометричні виміри, оцінку рівня артеріального тиску, структурно-функціонального стану міокарда, що включає визначення фракції викиду лівого шлуночка, кінцево-діастолічного об'єму лівого шлуночка, товщини задньої стінки лівого шлуночка, товщини міжшлуночкової перегородки, діаметр лівого та правого передсердя, лабораторні дослідження, ехокардіографію, ультразвукове дослідження магістральних артерій і вен, опитування, коронарографію та вентрикулографію, наявності ураження стовбура лівої коронарної артерії, трисудинного ураження вінцевих артерій за даними коронаровентрикулографії, вираженості проявів серцевої недостатності. UA 116981 U (12) UA 116981 U UA 116981 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана у практичній медицині для прогнозування покращення систолічної функції лівого шлуночка та асоційованої зі станом здоров'я якості життя у пацієнтів з ішемічною хворобою серця і серцевою недостатністю після аортокоронарного шунтування. Актуальність корисної моделі зумовлена тим, що кардіохірургічне втручання у пацієнтів з ішемічною хворобою серця і серцевою недостатністю з систолічною дисфункцією лівого шлуночка пов'язане з вищим ризиком ускладнень і смертності у післяопераційному періоді, ніж у пацієнтів із збереженою насосною функцією серця. Втім, предиктори покращення систолічної функції лівого шлуночка після операції АКШ, яке є важливим проміжним виходом реваскуляризації міокарда і може впливати на перебіг хвороби та довготривалий прогноз, дотепер чітко не встановлені. Таким чином, задачею заявленої корисної моделі є встановлення предикторів, які дозволять передбачити поліпшення систолічної функції лівого шлуночка після операції аортокоронарного шунтування у пацієнтів з ішемічною хворобою серця і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. Поставлена задача вирішується тим, що протягом періоду перебування в клініці перед операцією аортокоронарного шунтування та при плановому обстеженні пацієнтів через 6 місяців після операції виконують комплекс обстежень, а саме об'єктивний огляд, антропометричні виміри, оцінку рівня артеріального тиску, ехокардіографічну оцінку структурно-функціонального стану міокарда, що включає визначення фракції викиду лівого шлуночка, кінцево-діастолічного об'єму лівого шлуночка, товщини задньої стінки лівого шлуночка, товщини міжшлуночкової перегородки, діаметр лівого та правого передсердя, лабораторні дослідження, ультразвукове дослідження магістральних артерій і вен, опитування, коронарографію та вентрикулографію, двоплановою рентгенівською ангіографічною системою з плоскими детекторами "Axiom Artis dBC" фірми "Siemens" (Німеччина), наявність ураження стовбура лівої коронарної артерії, трисудинного ураження вінцевих артерій за даними коронаровентрикулографії, вираженість проявів серцевої недостатності, оцінюють функціональний клас за NYHA та наявність супутніх захворювань. До даного рішення автори прийшли шляхом аналізу даних, отриманих при обстеженні 111 пацієнтів зі стабільною ІХС, зниженою (менше 45 %) фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) і клінічними проявами серцевої недостатності, послідовно відібраних для операції АКШ. Поділ пацієнтів на групи (кластери) здійснювався ретроспективно, залежно від динаміки показника ФВ ЛШ, визначеного ехокардіографічним методом, через 6-12 міс. спостереження її оцінювали за такою формулою: δФВ=((ФВ6-ФВ0)/ФВ0)х100 %, де δФВ - відносна зміна ФВ (%), ФВ0 - початковий показник ФВ ЛШ, ФВ6 - показник ФВ ЛШ через 6 місяців спостереження. Залежно від динаміки ФВ ЛШ пацієнтів поділили на три групи. У першій групі (n=22) спостерігали від'ємний приріст чи відсутність динаміки ФВ ЛШ через 6-12 міс. спостереження, у другій (n=58) - збільшення ФВ ЛШ на 1-19 %, в третій (n=31) - збільшення ФВ ЛШ на 20 і більше %. У вказаних групах порівнювали вихідні демографічні характеристики, фактори ризику, супутні хвороби, дані ехокардіографії, коронарографії, особливості власне кардіохірургічного втручання. Серед обстежених пацієнтів було 100 (90,1 %) чоловіків і 11 (9,9 %) жінок у віці від 39 до 76 років, середній вік (62±8) роки. Індекс маси тіла в обстежених становив 28,4 (квартилі 26,0-31,4) 2 кг/м , ожиріння було наявне у 41 (36,9 %), куріння на момент обстеження - у 5 (4,5 %) пацієнтів. У 110 (99,1 %) пацієнтів була діагностована стабільна стенокардія напруги: II функціонального класу (ФК) - у 9 (8,2 %), III ФК - у 73 (66,4 %), IV ФК - у 28 (25,4 %) пацієнтів. У 99 (89,2 %) хворих зареєстрували післяінфарктний кардіосклероз. Серед обстежених 35 (31,5 %) пацієнт переніс повторний інфаркт міокарда (IМ), у 45 (40,5 %) виявили аневризму лівого шлуночка. Ознаки хронічної СН відповідали у 85 (76,6 %) пацієнтів IIА і у 26 (23,4 %) - ІІБ стадії. У 106 пацієнтів (95,5 %) була наявна гіпертонічна хвороба (ГХ), у переважній більшості випадків - III стадії з коригованим рівнем артеріального тиску. Перенесені раніше інсульт або транзиторна ішемічна атака відзначені у 14 пацієнтів (12,6 %). У 17 пацієнтів (15,3 %) була зареєстрована фібриляція передсердь (ФП): пароксизмальна - у 9, персистентна - у 1, постійна - в 7 пацієнтів. Крім того, у 2 пацієнтів (1,8 %) виявили тріпотіння передсердь (ТП). Цукровий діабет типу 2 діагностували у 26 (23,4 %) пацієнтів. Динаміку ФВ оцінювали протягом періоду перебування в клініці у ранні терміни після АКШ, а також оцінювали при плановому обстеженні пацієнтів через 6 місяців після операції. Всім пацієнтам виконували стандартний комплекс обстежень: об'єктивний огляд, антропометричні виміри, оцінку рівня артеріального тиску, лабораторні дослідження, ЕКГ, ехокардіографію, 1 UA 116981 U 5 ультразвукове дослідження магістральних артерій і вен, коронаровентрикулографію, опитування. Загалом, у 80,2 % пацієнтів після операції АКШ спостерігалася позитивна динаміка ФВ ЛШ. Порівнювані групи не мали значущих відмінностей за віком, статевою структурою та індексом маси тіла (табл. 1). Таблиця 1 Вихідні демографічні та антропометричні показники у порівнюваних групах Показники Вік, роки Чоловіки, n (%) 2 ІМТ, кг/м Група 1 n=22 62 (59-66) 21 (96) 29,1 (25,4-32,1) Група 2 n=58 63 (57-69) 52 (90) 28,5 (26,4-31,2) Група 3 n=31 65 (56-68) 27 (87) 28,1 (24,1-31,4) Р 0,957 0,597 0,496 Примітка: * - результат нестійкий; різниця статистично значуща між групами 2 і 3 у z-тесті та процедурі MLG (р=0,023); ** - різниця статистично значуща між групами 1 і 3 у z-тесті; різниця статистично незначуща між групами 1 і 3 у процедурі MLG (р=0,121) 10 15 У групі пацієнтів з негативною динамікою ФВ ЛШ частіше, ніж в інших групах, спостерігали супутній цукровий діабет. Натомість, приріст ФВ ЛШ на 20 і більше % рідше асоціювався з наявністю раніше перенесеного інфаркту міокарда і частіше - з ознаками СН НБ стадії (табл. 2). Аневризма лівого шлуночка, перенесений раніше інсульт, фібриляція передсердь, хронічне обструктивне захворювання легень та хронічне захворювання нирок зустрічалися з подібною частотою в порівнюваних групах. Не було виявлено також значущих відмінностей рівнів лабораторних показників, таких як гемоглобін, рівень глюкози натще, загальний холестерин та креатинін. Таблиця 2 Вихідні клінічні та лабораторні показники у порівнюваних групах. Показники z IМ в анамнезі, n (%) Аневризма ЛШ, п (%) IIА IIБ Фібриляція передсердь, n (%) Інсульт/ТІА, n (%) Цукровий діабет, n (%) ХОЗЛ, п (%) Гемоглобін, г/л Стадія ХСН, п (%) Глікемія натще, ммоль/л Загальний холестерин, ммоль/л Креатинін, мкмоль/л 20 25 Група 1 n=22 20(91) 10(45) 19(86) 3(14) 4(18) 1(5) 9(41) 0 139 (125-152) 5,7 (4,9-6,2) n=20 4,2 (3,6-4,8) n=14 Група 2 n=58 56 (97) 23 (40) 47(81) 11(19) 6(10) 9(15) 9(15) 1(2) 145 (131-152) 5,9 (5,2-7,2) n=56 4,1 (3,6-5,1) n=34 98,1 (85,7-115,0) 97,9 (89,3-114,5) Група 3 п=31 23 (74) 12(39) 19(61) 12(39) 7(23) 4(13) 8(26) 2(6) 141 (123-147) 5,8 (4,9-7,1) n=29 4,4 (3,7-5,2) n=21 105,3 (89,4125,3) Р 0,005* 0,868 0,054 0,286 0,418 0,053 0,290 0,555 0,627 0,798 0,479 Найвідчутніший приріст ФВ ЛШ спостерігався у пацієнтів з найнижчими вихідними показниками ФВ ЛШ (табл. 3). Завдяки цьому безпосередньому ефекту операції АКШ рівень ФВ ЛШ через 6 місяців у третій групі перевищив такий у пацієнтів без сприятливої динаміки ФВ ЛШ. Вказаний результат можна пояснити меншою кількістю пацієнтів з раніше перенесеними ІМ у третій групі. Відчутне збільшення ФВ ЛШ асоціювалося також з більшими вихідними розмірами обох передсердь. Натомість, у порівнюваних групах не спостерігали значущих відмінностей за більшістю інших показників структурно-функціонального стану міокарда, у тому числі вираженості гіпертрофії і клапанної дисфункції. 2 UA 116981 U Таблиця 3 Ехокардіографічні показники у порівнюваних групах Показники КДР ЛШ, см Група 1 n=22 6,2 (5,8-6,5) Група 2 n=58 Група 3 n=31 Р 6,2 (5,6-6,5) 6,3 (5,6-6,7) 0,466 118,3 (95,23 КДО ЛШ, см 113,4 (99,1-133,9) 134,4 (100,8-162,8) 0,052 140,0) 3 2 Індекс КДО ЛШ, см /м 57,4 (48,0-74,3) 59,3 (45,3-68,6) 65,8 (56,3-91,9) р2-3=0,016 p1-3