Спосіб вивчення фактичного харчування і харчового статусу працюючих осіб в умовах виробництва

Реферат: Спосіб вивчення фактичного харчування і харчового статусу працюючих осіб в умовах виробництва включає анкетно-опитувальне дослідження з 24-годинним відтворенням харчування, оцінку харчового статусу та статистичний розрахунок всіх даних. Додатково вивчають шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу працюючих осіб, визначають нутрієнтний склад раціонів харчування, визначають кількість, частоту вживання солі, вивчають продукти харчування. Виконують статистичну обробку в програмах "Dankost" чи "Тест раціонального харчування" з перенесенням даних в "MicrosoftExcel", "SPSS", "Statistica". Визначають вірогідні чинники розвитку аліментарної патології і виокремлюють критичні групи осіб з макро- чи мікродефіцитами, профіцитами більше ±7 %, (в т. ч. виробничо зумовленими), потім, особам групи-ризику чи хворим. Для підтвердження попереднього результату, проводять загально-клінічні лабораторні, біохімічні дослідження крові, сечі. UA 118373 U (54) СПОСІБ ВИВЧЕННЯ ФАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ І ХАРЧОВОГО СТАТУСУ ПРАЦЮЮЧИХ ОСІБ В УМОВАХ ВИРОБНИЦТВА UA 118373 U UA 118373 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме гігієни харчування та гігієни праці і професійної патології, і може бути використана для виявлення аліментарної та аліментарнозалежної захворюваності (в т.ч. неінфекційної захворюваності), пов'язаної з недостатнім чи надмірним харчуванням дорослого працездатного населення України різних груп фізичної активності, а також факторів їх ризику, що є проблемою світового рівня та призводять до значних соціальних, медичних втрат, економічних збитків і розробки заходів щодо їх профілактики. Складні економічні умови, погіршення умов праці, забруднення навколишнього середовища, нервова напруга та екологічна забрудненість, полідефіцитне харчування сприяють прогресуванню захворювань пов'язаних з харчуванням серед населення України та країнах світу загалом. В Україні моніторингові дослідження стану фактичного харчування проводяться в дуже обмежених масштабах, внаслідок великої складності, великих витрат людських та матеріальних ресурсів, а дослідження фактичного харчування працездатного населення з врахуванням умов виробничого середовища та трудового процесу не проводяться взагалі. На сьогоднішній день для моніторингу стану харчування населення використовують анкетно-опитувальний метод дослідження з 24-годинним відтворенням харчування та оцінкою харчового статусу шляхом аналізу (показників білкового, жирового, вуглеводного, вітамінного, мінерального обмінів, скарг обстежуваних осіб, симптомів аліментарної патології). Всі дані розраховуються в програмах "Dankost" чи "Тест раціонального харчування" з перенесенням даних в "MicrosoftExcel", ("SPSS", "Statistica" тощо). Даний спосіб оцінки фактичного харчування не враховує умови праці (умови виробничого середовища та трудового процесу), кількість і частоту споживаної солі та продуктів харчування і сировини з високим вмістом солі (відповідно до основних аспектів громадського здоров'я), а також потреби організму в солі в залежності від групи фізичної активності (витрат солі з потовиділенням при виконанні важкої фізичної роботи та роботи середньої важкості (з КФА 2,0 і вище). Надлишок чи дефіцит споживання хлориду натрію NaCl (в складі кухонної солі) чи гідрокарбонату натрію (NaHCO3) в складі соди є шкідливими для організму та призводить до серцево-судинних, онкологічних захворювань шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату (остеопорозу та ін.), нервово-мязових розладів тощо. Дефіцит вживання натрію також призводить до різних патологічних станів в організмі. Недостатній вміст солі, в організмі людини викликає відчуття загальної слабкості, підвищується стомлюваність, знижується працездатність, неуважність (брак в роботі, професійний травматизм) інші нервово-м'язові розлади (порушення стереотипних професійних рухів) тощо. По даним різних міжнародних досліджень (ВООЗ), зниження вживання солі з 10 г до 5 г в день призведе до зниження судинно-мозкових та серцево-судинних захворювань, але ці дані зараз переглядаються. Хоча встановлено, що добова потреба варіює залежно від водно-сольового забезпечення організму і складає 0,08 % від маси тіла. Норми добового споживання не існує, в даний момент вважається, що потреба дорослої людини складає близько 8-16 грамів хлориду натрію на добу. При значних фізичних навантаженнях, в жарку пору року (підвищеної температури навколишнього середовища), у робітників гарячих цехів, шахтарів, спортсменів і військовослужбовців, які беруть участь у бігу на тривалі дистанції і здійснюють марш кидки, добова потреба зростає до 20 грамів солі на добу. Надлишок і дефіцит натрію проявляється набряками і гіповолемією. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб, що дозволить виявити порушення в харчуванні працездатного населення, з врахуванням умов виробничого середовища та інтенсивності фізичного навантаження, а також пов'язані з ними (макро- і мікрополідефіцитні) патологічні стани і/чи хвороби на основі якого можна буде обґрунтовувати та впроваджувати в практику заходи первинної та вторинної профілактики (та ранньої діагностики) аліментарних порушень і неінфекційних захворювань, підвищити працездатність населення різного віку та соціальних категорій, продовжити трудове довголіття, формувати соціально-активну старість. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі вивчення фактичного харчування і харчового статусу працюючих осіб в умовах виробництва, що включає проведення анкетно-опитувального дослідження з 24-годинним відтворенням харчування, оцінювання харчового статусу та статистичного розрахунку всіх даних, згідно з корисною моделлю, додатково вивчають шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу працюючих осіб, визначають нутрієнтний склад раціонів харчування, визначають кількість, частоту вживання солі, вивчають продукти харчування, які є джерелами солі, проводять комплексні обстеження працівників в умовах виробництва, визначають 1 UA 118373 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 потовиділення за годину, за зміну у виробничих умовах, отримані дані заносять протягом 2 робочих днів і 1 вихідного в доповнену автором питаннями щодо кількості, частоти вживання солі та продуктів харчування з високим вмістом солі, а також стандартною формулою для розрахунку витрат солі з потовиділенням залежно від інтенсивності виконуваної фізичної роботи, анкету-опитувальник, наступним етапом виконують статистичну обробку в програмах "Dankost" чи "Тест раціонального харчування" з перенесенням даних в "MicrosoftExcel", "SPSS", "Statistica", визначають вірогідні чинники розвитку аліментарної патології і виокремлюють критичні групи осіб з макро- чи мікродефіцитами, профіцитами більше ± 7 %, потім, особам групи-ризику чи хворим для підтвердження попереднього результату, проводять загальноклінічні лабораторні, біохімічні дослідження крові, сечі. На підставі опрацьованих даних встановлюють недоліки в харчуванні із зазначенням макрота мікронутрієнтних дефіцитів, виявляють населення з хронічною аліментарнозалежною патологією та критичні верстви анамнестично здорових осіб з можливим ризиком розвитку аліментарної патології. Анкета-опитувальник, що застосовується в даній корисній моделі складається з 2 розділів, які вміщують понад 50 детальних питань. Структура анкети: загальні дані, соціально-побутові умови, шкідливі звички, умови праці (шкідливі і небезпечні виробничі чинники виробничого середовища та трудового процесу, дані для визначення харчового статусу (показники білкового, жирового, вуглеводного, вітамінного, мінерального обмінів, скарг обстежуваних осіб, симптомів аліментарної патології (та лабораторні, біохімічні, функціональні показники обміну речовин, що їх підтверджують) клінічних ознак аліментарної патології, антропометричних показників фізичного розвитку, якість життя) та дані 24-годинного відтворення їх харчування (всі страви і продукти зазначаються детально з вказівкою кількості їжі з використанням альбомів продуктів) в методику включені питання та дані щодо кількості, частоти вживання солі та продуктів харчування з високим вмістом солі, а також стандартна формула для розрахунку витрат солі з потовиділенням в залежності від інтенсивності виконуваної фізичної роботи. Ефективність корисної моделі була підтверджена комплексними дослідженнями, щодо харчового статусу та фактичного харчування серед працездатного населення віком 18-64 роки (співвідношення чоловіків і жінок - 45,5 % і 54,5 %) працівників Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона м. Києва в кількості 356 осіб (5 вікових груп). Кожна вікова група складає по 70 осіб віком - 18-29 p., 30-39 р, 40-49 p., 50-59 р, 60-64 р - при стратифікованій вибірці (крім вагітних і матерів, які годують немовлят). На підставі аналізу анкетних даних проведено гігієнічну оцінку фактичного харчування працюючих в умовах виробництва, визначено харчовий статус досліджуваної групи, встановлені пріоритетні дефіцити та профіцити макро- та макронутрієнтів у харчуванні працівників, визначено забезпеченість їх вітамінами РР, В1, С та кальцієм, проаналізовано рівні споживання основних груп харчових продуктів з метою подальшого моніторингу фактичного харчування осіб в умовах промвиробництва, більш ефективного використання аліментарного фактора, що сприятиме зменшенню полідефіцитних станів, профілактиці основних неінфекційних аліментарнообумовлених захворювань та попередження хвороб недостатнього та надмірного харчування, а саме: 1. Проведено гігієнічну оцінку умов праці: робота проводилась в умовах нагрівного мікроклімату (злитки в електронно променевій установці УЕ - 142 (потужність 150-250 кВт) нагріваються до 400-1100 °C, вологість робочої зони - 46-62 %, швидкість руху повітря 0,1±0,05 м/с. Шум-формвакуумний, структурний, широкосмуговий, постійний. Інтенсивність шуму - 72 дБА, рівень звукового тиску - в діапазоні середніх частот. Джерело рентгенівського випромінювання - вольфрамовий катод ЕПУ. Середня потужність експозиційної дози - 19±7 мкР/год. В повітрі робочої зони - аерозоль NaCl з НЧ срібла (20-30 %) - на різній відстані 3 0,002(0,006) з нч - 0,0006 (0,0018) мг/м . Оцінка праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів ВС, важкості і напруженості трудового процесу працівників за ступенем важкості відповідає 2 класу (допустимий), напруженості - класу 3.1 (шкідливий, напружена праця 1 ст), за показником тривалості зосередження уваги. 2. Встановлено харчовий статус працівників. Енергетична адекватність харчування реєструвалася у 52,3 % обстежених, недостатня енергетична цінність раціонів - у 9,3 % осіб, а надлишкова - у 38,4 % осіб. Підвищений індекс маси тіла у 42,4 % осіб. Серед осіб з надлишковою масою тіла - 14,8 % з ожирінням II та III ступеню. 3. Макронутрієнтний склад харчових раціонів обстежених, відповідав фізіологічним потребам по вмісту білка, був надлишковим по вмісту жирів і простих вуглеводів (на 36,8 %) та недостатнім по вмісту складних вуглеводів (на 21,2 %). Збалансованість харчових раціонів 2 UA 118373 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 чоловіків була 1,0:2,8:5,2, в жінок - 1,0:2,1:5,1 (при оптимальному 1,0:1,0:4,0). В вуглеводній квоті раціону значне місце займали прості вуглеводи (на 37 % вище рекомендованих потреб). 4. Мікронутрієнтний склад раціонів харчування працівників характеризувався дефіцитом кальцію та фосфору. Дефіцит кальцію складав 26,7 %, фосфору - 32,8 %, відповідно. Дефіцит кальцію у харчуванні обстежених підтверджується дослідженнями його екскреції з сечею. Тільки у 50,9 % осіб - рівень екскреції їх з сечею відповідав забезпеченості організму по цьому мінеральному елементу. У 48,2 % працюючих жінок дітородного віку харчування було дефіцитним по вмісту заліза. 5. Визначено середньостатистичні рівні споживання натрію у працівників (при середній кількості спожитої їжі складає 1,55±0,33 кг, спожитої рідини - 1,7±0,45 л у жінок та 2,02±0,46 кг їжі та спожитої рідини - 2,1±0,60 л у чоловіків): рівень споживання Na у чоловіків - 6156±1887 мг/добу у чоловіків, що відповідає приблизно 16-18 г солі/добу, середній рівень споживання Na5160±1517 мг/добу у жінок - приблизно 13,5-14,5 г солі/добу. Визначена кореляційна залежність між високим вживанням натрію та продуктами харчування з високим вмістом солі. Деякі продукти харчування (газовані напої, кондитерські вироби) також містять високий вміст натрію, що викликало потребу додатково вивчити склад цих продуктів. 6. Встановлено, що в раціонах харчування працівників основними джерелами натрію є не тільки кухонна сіль і сода (16 % Na) в кондитерських виробах, а й продукти харчування, з високим вмістом штучних харчових добавок - порошок для випічки (7,0 % натрію), глютамат натрію (Е 621), бензоат натрію (Е 211) у соусах, салатних заправках, нітрат натрію (Е251) - у гастрономічних продуктах (зокрема, сосисках, ковбасах, копченостях); пропіонат натрію (Е281) у кондитерських виробах, окремих видах пастеризованих сирів для додання стійкості до цвілі, консервант сульфіт натрію (Е221) у сухофруктах (курага, чорнослив). 7. Харчові раціони обстежених характеризуються дефіцитом більшості вітамінів. В раціонах обстежених знижений вміст вітаміну В1 на 21,4 %, вітаміну В 2 - на 26,2 %, вітаміну В6 - на 26,1 %, вітаміну В12 – на 31,5 %, вітаміну РР - на 36,3 %, фолацину - на 38,6 %, вітаміну А - на 41,9 %, вітаміну С - на 33,9 %, вітаміну Е - на 41,5 %. 8. Виявлено значний дисбаланс в споживанні основних груп харчових продуктів в порівнянні з рекомендованими рівнями споживання відповідно до "Набору продуктів харчування для працездатного населення України" (Постанова КМУ № 656 від 14.04.2000 p.). Сучасне харчування характеризується підвищеним рівнем споживання зернових продуктів, картоплі, кондитерських виробів та недостатнім рівнем споживання молока, м'яса, риби та продуктів їх переробки. Найвищий дефіцит споживання фруктів та ягід досягав 64,2 % в зимово-весняний період. Таким чином, результати аналізу детальних анкетних харчового статусу та 24-годинного відтворення харчування працівників, вказують на можливість їх використання для визначення ризику формування аліментарної та аліментарнозалежної (в т.ч. неінфекційної) захворюваності в практично здорових осіб працездатного віку, які складатимуть групу-ризику. Обстежене населення, в яких виявлені певні патологічні стани чи захворювання потребують обов'язкових консультацій фахових лікарів. Застосування запропонованої корисної моделі дозволяє розробити комплекс заходів, рекомендацій первинної та вторинної профілактики аліментарнозалежної патології в анамнестично здорових людей працездатного віку, що буде сприяти зниженню нутрієнтних дефіцитів і пов'язаних з ними патологічних станів, зміцненню громадського здоров'я, збільшенню тривалості та якості життя населення (медична і соціальна ефективність), підвищенню їх працездатності, продуктивності праці і трудового довголіття робітників, які є економічним ресурсом країни. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 60 Спосіб вивчення фактичного харчування і харчового статусу працюючих осіб в умовах виробництва, що включає проведення анкетно-опитувального дослідження з 24-годинним відтворенням харчування, оцінювання харчового статусу та статистичного розрахунку всіх даних, який відрізняється тим, що додатково вивчають шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища та трудового процесу працюючих осіб, визначають нутрієнтний склад раціонів харчування, визначають кількість, частоту вживання солі, вивчають продукти харчування, які є джерелами солі, проводять комплексні обстеження працівників в умовах виробництва, визначають потовиділення за годину, за зміну у виробничих умовах, отримані дані заносять протягом 2 робочих днів і 1 вихідного в доповнену питаннями щодо кількості, частоти вживання солі та продуктів харчування з високим вмістом солі, а також стандартною формулою 3 UA 118373 U 5 для розрахунку витрат солі з потовиділенням залежно від інтенсивності виконуваної фізичної роботи, анкету-опитувальник, наступним етапом виконують статистичну обробку в програмах "Dankost" чи "Тест раціонального харчування" з перенесенням даних в "MicrosoftExcel", "SPSS", "Statistica", визначають вірогідні чинники розвитку аліментарної патології і виокремлюють критичні групи осіб з макро- чи мікродефіцитами, профіцитами більше ±7 %, (в т. ч. виробничо зумовленими), потім, особам групи-ризику чи хворим, для підтвердження попереднього результату, проводять загально-клінічні лабораторні, біохімічні дослідження крові, сечі. Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4