Спосіб комплексної діагностики адаптації дихальної функції та гемодинаміки до дозованого фізичного навантаження

Реферат: Спосіб комплексної діагностики адаптації дихальної функції та гемодинаміки до дозованого фізичного навантаження (спірогемодинамічний тест) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) сполученою з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) шляхом одночасного вимірювання артеріального тиску (AT) та об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) або пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШВ). Вимірювання артеріального тиску здійснюють одночасно з проведенням спірометрії (або пікфлоуметрії) до та після фізичного навантаження, при цьому вимірювання AT здійснюють за стандартною методикою на плечі, а ОФВ1 визначають у відсотках до належних величин при проведенні спірометрії (або ПОШВ також у відсотках до належних величин при проведенні пікфлоуметрії). При збільшенні систолічного AT менше за 10-15 % після фізичного навантаження (5-15 присідань) та ОФВ1 більше за 5-10 % від вихідного рівня констатують нормальний тип адаптації функції дихання та гемодинаміки, при збільшенні систолічного AT більше за 15 % при нормальних змінах ОФВ1 реєструють гіпертензивний тип адаптації, а при нормальних змінах систолічного AT та відсутності збільшення ОФВ1 або навіть його зменшенні - діагностують обструктивний тип адаптації. UA 120173 U (12) UA 120173 U UA 120173 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме терапії, кардіології, загальної практики - сімейної медицини та функціональної діагностики, і може бути застосована для проведення комплексної діагностики адаптації дихальної функції та гемодинаміки до дозованого фізичного навантаження. Відомо, що хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) може мати безсимптомний перебіг, а своєчасне виявлення цього захворювання у пацієнтів впливає на зменшення темпів його розвитку. Поширеність ХОЗЛ у світі в осіб, старших за 40 років, складає до 10 % [1]. Артеріальна гіпертензія (АГ) у хворих на ХОЗЛ залишається одним із найчастіших коморбідних станів і є предметом конструктивної взаємодії інтерністів, кардіологів та пульмонологів. Частота АГ у хворих на ХОЗЛ коливається від 6,8 % до 76,3 % і становить у середньому 34,3 %. Патогенетичні механізми АГ і ХОЗЛ багато в чому подібні, що при їх поєднанні призводить до синдрому сумісного погіршення перебігу цих захворювань, проблем діагностики і вибору терапії [2]. У хворих з ХОЗЛ, артеріальна гіпертензія може почати розвиватися через декілька років після маніфестації основного захворювання і мати зв'язок між підйомами артеріального тиску (AT) та загостренням легеневого захворювання з посиленням бронхіальної обструкції. Відомо, що підвищення системного AT при ХОЗЛ спочатку має лабільний характер і виникає найчастіше у момент бронхоспазму, але з часом набуває стабільності і коливання AT незначною мірою залежать від перебігу легеневого процесу. Доведено, що при прогресуванні ХОЗЛ та формуванні легеневого серця, показники системного AT не досягають високого рівня, а деколи в таких пацієнтів спостерігається гіпотонія, особливо в нічний час [3]. Більшість досліджень свідчить про те, що значне підвищення систолічного AT під час фізичного навантаження є предиктором розвитку гіпертонічної хвороби (ГХ). Виконання ж фізичного навантаження хворими на обструктивні захворювання легень призводить до збільшення частоти дихання, яке за умов обмеженої здатності до виконання повного видиху між двома послідовними вдихами призводить до виникнення так званої "повітряної пастки", при якій легені не спорожняються повністю й активно переповнюються повітрям з кожним наступним вдихом, супроводжуючись при цьому зменшенням рівня об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1)/показника пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШВ)/ [4]. Існують різні проби з дозованим фізичним навантаженням, які дозволяють не тільки оцінити резерви серцево-судинної і дихальної систем при використанні у спортивній медицині, але й виявити вірогідність розвитку їх захворювань у клінічній практиці. У нормі при фізичному навантаженні для забезпечення потреб організму в кисні швидко й відповідно до інтенсивності навантаження збільшується хвилинний об'єм дихання та хвилинний об'єм серцевого викиду. Швидке повернення до вихідного рівня в період відпочинку свідчить про задовільний стан серцево-судинної та дихальної систем. Відома методика оцінки адаптації гемодинаміки до дозованого фізичного навантаження шляхом проведення проби Серкіна, яка складається з трьох етапів і дозволяє визначити тривалість затримки дихання на вдиху у стані спокою, після функціонального навантаження (20 присідань за 30 секунд) та виявити характер відновлення тривалості затримки дихання після відпочинку. Найбільш близьким методом оцінки адаптації гемодинаміки до дозованого фізичного навантаження є стандартизована проба Мартіне, яка складається з трьох етапів. Після оцінки вихідних даних (ЧСС, AT) вказана проба проводиться шляхом виконання 20 присідань за 30 секунд та наступним вимірюванням ЧСС та AT, з метою встановлення швидкості відновлення цих показників. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу діагностики адаптації дихальної функції та гемодинаміки до фізичного навантаження шляхом виконання дозованого фізичного навантаження та наступного вимірювання ПОШВ та AT пацієнта, що дозволить за рахунок визначення адаптації до дозованого фізичного навантаження підвищити ефективність ранньої діагностики обструктивних захворювань легень та гіпертонічної хвороби і своєчасно призначати адекватну антигіпертензивну і бронхолітичну терапію, що, в свою чергу, дозволить досягти цільового рівня AT, загальмувати швидкість зменшення показників зовнішнього дихання та покращити якість життя пацієнтів з даними захворюваннями. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, вимірювання артеріального тиску здійснюють одночасно з проведенням спірометрії (або пікфлоуметрії) до та після фізичного навантаження, при цьому вимірювання AT здійснюють за стандартною методикою на плечі, а ОФВ1 визначають у відсотках до належних величин при проведенні спірометрії (або ПОШВ також у відсотках до належних величин при проведенні пікфлоуметрії). При збільшенні систолічного AT менше за 10-15 % після фізичного навантаження (5-15 присідань) та ОФВ1 більше за 5-10 % від вихідного рівня констатують нормальний тип адаптації 1 UA 120173 U 5 10 15 20 25 30 35 функції дихання та гемодинаміки, при збільшенні систолічного AT більше за 15 % при нормальних змінах ОФВ1 реєструють гіпертензивний тип адаптації, а при нормальних змінах систолічного AT та відсутності збільшення ОФВ1 або навіть його зменшенні - діагностують обструктивний тип адаптації. Спосіб виконують наступним чином Перед виконанням проби, пацієнту здійснюють вимірювання вихідного рівня артеріального тиску (AT) за стандартною методикою та показника функції зовнішнього дихання (ОФВ1 або ПОШВ), пропонують виконати 5 присідань, не знімаючи манжети, та вимірюють AT та ОФВ1/ПОШВ/ після першого ступеня фізичного навантаження, потім пропонують виконати наступних 15 присідань, після чого знову вимірюють AT та ОФВ1/ПОПІВ/ після другого ступеня фізичного навантаження. Оцінка результатів проби полягає в порівнянні виміряних показників та, виходячи з них, визначенні типу адаптації. Так, при збільшенні систолічного AT менше за 1015 % після фізичного навантаження (5-15 присідань) та ОФВ1 більше за 5-10 % від вихідного рівня, констатують нормальний тип адаптації функції дихання та гемодинаміки; при збільшенні систолічного AT більше за 15 % при нормальних змінах (більше 5-10 % від вихідного рівня) ОФВ1 реєструють гіпертензивний тип адаптації; а при нормальних (не більше 10-15 % від вихідного рівня) змінах систолічного AT та відсутності збільшення ОФВ1, або навіть його зменшенні - визначають обструктивний тип адаптації. Заявлене технічне рішення апробовано на 60 пацієнтах. У всіх була виконана проба з двоступеневим фізичним навантаженням з метою визначення адаптаційних можливостей організму, які дозволяють своєчасно виявити порушення узгодженості функціонування кардіореспіраторної системи. Запропонований спосіб не потребує для виконання спеціального дорогого обладнання та великої кількості часу, тому є доступним для використання в амбулаторній практиці. Приклад 1. Хворий М., 54 роки. Зріст - 172 см. Вага - 78 кг. Палить протягом 26 років, до 30 цигарок на добу. Скарги: підвищення рівня артеріального тиску, яке супроводжується головним болем, кашель зі слизовим мокротинням у незначній кількості, задишка при фізичному навантаженні. Діагноз артеріальна гіпертонія встановлено 13 років, ХОЗЛ - 9 років тому. Діагноз: Гіпертонічна хвороба II ступеня, 2 стадії, ризик 3. ХОЗЛ II ступеня, стадії ремісії. Легенева недостатність (ЛН) І ступеня. Систематично приймає: амлодипін 5 мг, 1 р/добу; гідрохлортіазид 25 мг, 1 р/добу; тіотропію бромід 18 мкг, 1 р/добу, сальбутамол 100-200 мкг - за потребою. Пацієнту був виконаний кардіореспіраторний тест з двоступеневим фізичним навантаженням. Здійснювалось вимірювання вихідних рівнів артеріального тиску та показник пікової об'ємної швидкості видиху (ПОПІВ) за стандартними методиками, до та після 5 і 15 присідань. Пробу оцінювали за рівнем змін систолічного артеріального тиску (CAT) та зміною показника ПОШВ і порівнювали ці зміни на першому та другому ступенях навантаження (табл.1). Таблиця 1 Показник Рівень офісного AT Показник ПОШВ До виконання проби 134/92 мм рт. ст. 420 л/хв Після першого ступеня Після другого ступеня фізичного фізичного навантаження навантаження 158/96 мм рт. ст. 160/98 мм рт. ст. 390 л/хв 380 л/хв 40 45 50 Наведені зміни свідчили про наявність гіпертензивного типу адаптації до дозованого фізичного навантаження у даного пацієнта. Приклад 2. Хворий С., 40 р. Палить протягом 20 років, до 20 цигарок на добу. Зріст - 178 см. Вага - 87 кг. Скарги: головний біль, підвищення рівня артеріального тиску, щоденний кашель з виділенням слизового мокротиння у незначній кількості, напади важкого дихання, задишка, поганий сон. Діагноз артеріальна гіпертонія встановлено 6 років, ХОЗЛ - 7 років тому. Діагноз: ХОЗЛ II ступеня, стадії ремісії. ЛН II ступеня. Гіпертонічна хвороба II ступеня, 2 стадії, ризик 2. Систематично приймає: тіотропію бромід 18 мкг, 1 р/добу, сальбутамол 100-200 мкг - за потребою; лозартан 50 мг, 1 р/добу; індапамід 2.5 мг, 1 р/добу; амлодипін 5 мг 1 р/добу. Пацієнтові в амбулаторних умовах було виконано кардіореспіраторний тест заявленим способом - проба з двоступеневим фізичним навантаженням. Пробу оцінювали за рівнем 2 UA 120173 U підвищення систолічного артеріального тиску (CAT) та за зміною показника ПОПІВ і порівнянням цих змін на першому та другому етапах навантаження (табл.2). Таблиця 2 Показник Рівень офісного AT Показник ПОПІВ 5 10 15 До виконання проби Після першого ступеня фізичного навантаження 144/90 мм рт. ст. 516 л/хв 156/94 мм рт. ст. 470 л/хв Після другого ступеня фізичного навантаження 160/98 мм рт. ст. 434 л/хв Наведені вище зміни свідчили про наявність обструктивного типу адаптації до дозованого фізичного навантаження у даного пацієнта. Приклад 3. Хвора Н., 36 р. Палила протягом 12 років по 20 цигарок на добу, кинула палити 5 років тому. Зріст - 165 см. Вага - 66 кг. Скарги: коливання цифр артеріального тиску, кашель без виділення мокротиння, відчуття важкості в грудній клітці, задишка, швидка втомлюваність. Діагноз артеріальна гіпертонія встановлено 5 років, ХОЗЛ - 6 років тому. Діагноз: Гіпертонічна хвороба II ступеня, 2 стадії, ризик 2. ХОЗЛ II ступеня, стадія ремісії. ЛН І ступеня. Систематично приймає: валсартан 160 мг, 1 р/добу; гідрохлортіазид 25 мг, 1 р/добу; бісопролол 5 мг, 1 р/добу, сальбутамол 100-200 мкг - за потребою. Проведену пробу з фізичним навантаженням оцінювали за рівнем підвищення систолічного артеріального тиску (CAT) та зміною показника ПОШВ і порівнянням цих змін на першому та другому ступенях навантаження (табл. 3). Таблиця Показник Рівень офісного AT Показник ПОШВ 20 25 30 35 40 До виконання проби Після першого ступеня фізичного навантаження 130/86 мм рт. ст. 380 л/хв 138/90 мм рт. ст. 368 л/хв Після другого ступеня фізичного навантаження 144/92 мм рт. ст. 360 л/хв Зміни AT і показників ПОШВ свідчили про наявність нормального типу адаптації функції дихання та гемодинаміки до дозованого фізичного навантаження у даного пацієнта. Таким чином, заявлений спосіб у порівнянні з прототипом, за рахунок оригінального підходу до визначення реакції систолічного артеріального тиску (CAT) та показника функції зовнішнього дихання (ОФВ1/ПОШВ/) на двоступеневе фізичне навантаження, надає можливість: встановити тип адаптації до дозованого фізичного навантаження, підвищити ефективність ранньої діагностики ГХ та обструктивних захворювань легень та, за допомогою індивідуального підходу конкретно до кожного пацієнта, визначити оптимальні шляхи оптимізації антигіпертензивної та/або бронходилятаційної терапії, що, в свою чергу, дозволяє досягти цільового рівня AT, загальмувати швидкість зменшення показників зовнішнього дихання та покращити показники якості життя. До того ж, спосіб є простим, доступним у виконанні і може бути широко застосованим у практиці сімейного лікаря. Джерела інформації: 1. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації. Хронічне обструктивне захворювання легень /Міністерство охорони здоров'я України /Наказ № 555 (від 27.06.2013 p.). 2. Пожилой больной хронической обструктивной болезнью легких и ассоциированная сердечно-сосудистая патология /Л.И. Дворецкий, Е.В. Сергеева /Справочник поликлинического врача. - 2006. - № 9. - С. 27-35. 3. Артериальная гипертония у больных с ХОЗЛ /Л.И. Дворецкий /Український медичний часопис. - 2011. - № 4. - С. 18-19. 4. Синопальников А.І., Клячкіна І.Л. /Переносимість фізичного навантаження хворими ХОЗЛ //Довідник поліклінічного лікаря. - № 4; 2004. – С. 24-29. 3 UA 120173 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб комплексної діагностики адаптації дихальної функції та гемодинаміки до дозованого фізичного навантаження (спірогемодинамічний тест) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), сполученою з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) шляхом одночасного вимірювання артеріального тиску (AT) та об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) або пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШВ), який відрізняється тим, що вимірювання артеріального тиску здійснюють одночасно з проведенням спірометрії (або пікфлоуметрії) до та після фізичного навантаження, при цьому вимірювання AT здійснюють за стандартною методикою на плечі, а ОФВ1 визначають у відсотках до належних величин при проведенні спірометрії (або ПОШВ також у відсотках до належних величин при проведенні пікфлоуметрії) і при збільшенні систолічного AT менше за 10-15 % після фізичного навантаження (5-15 присідань) та ОФВ1 більше за 5-10 % від вихідного рівня констатують нормальний тип адаптації функції дихання та гемодинаміки, при збільшенні систолічного AT більше за 15 % при нормальних змінах ОФВ1 реєструють гіпертензивний тип адаптації, а при нормальних змінах систолічного AT та відсутності збільшення ОФВ1 або навіть його зменшенні діагностують обструктивний тип адаптації. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4