Спосіб діагностики раннього прогнозування негативних наслідків закритої черепно-мозкової травми, обумовленої вибуховою хвилею

Реферат: Спосіб діагностики раннього прогнозування негативних наслідків закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), обумовленої вибуховою хвилею шляхом реєстрації денної електроенцефалограми (ЕЕГ) та запису поліграми нічного сну (ПСГ), який відрізняється тим, що проведення денної ЕЕГ та запис ПСГ здійснюються впродовж однієї доби на ранньому етапі (до 10 діб після травми) гострого періоду ЗЧМТ з урахуванням добової циклічної організації двох базисних станів, якими є сон та неспання, визначають відхилення від показників загальноприйнятої норми частотно-амплітудних та просторово-часових параметрів біоелектричної активності мозку в денний час та показників організації фаз та стадій нічного сну, узагальнюють ці дані та визначають прогностичні критерії формування посттравматичних ускладнень. Негативний прогноз визначають у випадку сполучення значних патологічних змін на ЕЕГ та порушення циклічної та внутрішньо-циклічної структури нічного сну. Позитивний прогноз визначають при відносній відсутності загальних та локальних змін на ЕЕГ та збереженості циклічної організації нічного сну. UA 120576 U (12) UA 120576 U UA 120576 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до неврології, і може застосовуватись для об'єктивної діагностики стану церебральних адаптивно-компенсаторних систем у хворих в гострому періоді закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), обумовленої вибуховою хвилею з метою раннього прогнозування негативних наслідків ЗЧМТ та проведення своєчасного адекватного патогенетично обґрунтованого лікування для попередження розвитку травматичної хвороби мозку. Прототипом вибраний спосіб діагностики раннього прогнозування негативних наслідків ЗЧМТ за методиками оцінки функціонального стану центральної нервової системи, що включають дані електроенцефалограми (ЕЕГ) та дані полісомнограми (ПСГ). Для діагностики раннього прогнозування негативних наслідків ЗЧМТ використовується ЕЕГ та ПСГ. Даний метод оснований на використанні денної ЕЕГ в динаміці у хворих з ЗЧМТ для визначення тяжкості стану мозку, виявлення найбільш ушкоджених зон мозку та структур, що вторинно залучаються в патологічний процес, а також для об'єктивного контролю за динамікою перебігу травматичного процесу. Проведення ПСГ запропоновано для об'єктивної оцінки тривалості та якості нічного сну, порушення його структурної організації з метою оцінки стану неспецифічних регуляторних систем мозку, що забезпечують реалізацію адаптивнокомпенсаторних механізмів. [Гриндель О.М. Электроэнцефалограмма человека при черепномозговой травме / О.Μ. Гриндель - Μ.: Наука, 1988. - 200 с; Вейн A.M., Хехт К. Сон человека. Физиология и патология / A.M. Вейн, К. Хехт - М.: Медицина, 1989.- 270 с]. Прототип і корисна модель, що заявляється, мають наступні спільні ознаки, а саме використання загальноприйнятих критеріїв оцінки частотно-амплітудних та просторово-часових параметрів ЕЕГ та оцінки якісних та кількісних показників організації фаз та стадій нічного сну. Недоліком прототипу є те, що проведення денної ЕЕГ та запис поліграми нічного сну здійснюються без урахування добової циклічної організації двох базисних станів, якими є сон та неспання. Тобто, вказаний метод характеризується обмеженою інформативністю, що певною мірою, ускладнює в гострому періоді вибухової ЗЧМТ прогнозування подальшого формування та перебігу травматичної хвороби мозку. А також те, що відсутні параметри отримання достовірних прогнозів негативних наслідків ЗЧМТ. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу діагностики стану церебральних адаптивно-компенсаторних систем шляхом реєстрації денної ЕЕГ та запису поліграми нічного сну впродовж однієї доби на ранньому етапі (до 10 діб після травми) гострого періоду ЗЧМТ, обумовленої вибуховою хвилею, що в свою чергу дасть можливість отримати раннє прогнозування негативних наслідків ЗЧМТ та впродовж циклу "сон-неспання" своєчасно більш детально оцінити негативні наслідки травматичного ушкодження мозку. Це дозволить також більш повно виділити окремі індивідуальні особливості перебігу гострого періоду травми для своєчасного попередження прогредієнтного розвитку травматичної хвороби мозку. Поставлена задача вирішена у комплексному обстеженні хворого, що включає запис денної ЕЕГ та поліграфічну реєстрацію нічного сну впродовж однієї доби. На підставі об'єктивного дослідження особливостей функціонування церебральних регуляторних систем в циклі "соннеспання" визначають відхилення від показників загальноприйнятої норми частотноамплітудних та просторово-часових параметрів біоелектричної ативності мозку в денний час та показників організації фаз та стадій нічного сну, узагальнюють ці дані та визначають прогностичні критерії формування посттравматичних ускладнень. Негативний прогноз визначають у випадку сполучення значних патологічних змін на ЕЕГ та порушення циклічної та внутрішньо циклічної структури нічного сну. Позитивний прогноз визначають при відносній відсутності загальних та локальних змін на ЕЕГ та збереженості циклічної організації нічного сну. Спосіб здійснюється таким чином: відбувається комплексне обстеження хворого в максимально ранній термін гострого періоду вибухової ЗЧМТ, що включає запис денної ЕЕГ та поліграфічну реєстрацію нічного сну впродовж однієї доби. Запис денної ЕЕГ здійснюється з використанням 20 стандартних монополярних відведень за системою "10-20". Проводиться реєстрація фонової біоелектричної активності, тричі проба "відкрити очі-закрити очі", ритмічна фотостимуляція на частотах 3, 6, 9, 12, 15 Гц та проба 2-хвилинної гіпервентиляції. В результаті отримують кількісні та якісні показники ЕЕГ. Далі йде візуальний аналіз ЕЕГ, який при необхідності можуть доповнювати дані комп'ютерного аналізу. При візуальному аналізі ЕЕГ звертають увагу перед усім на вираженість альфа-ритму, його зональний розподіл, області домінування та симетрію. Важливо визначити також вираженість та характер альфа-модуляцій, стабільність та регулярність альфа-частоти, амплітуди та індексу альфа-ритму. В нормі на ЕЕГ домінує симетричний, веретеноподібний альфа-ритм, який має виражений зональний градієнт з максимумом в тім'яно-потиличних відведеннях, частота альфа-ритму охоплює діапазон 8-13 Гц, 1 UA 120576 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 амплітуда до 80 мкВ, індекс до 85 %. Субдомінуючим є бета-ритм, з максимальною представленістю в передніх відведеннях ЕЕГ, з частотою 14-35 мкВ, амплітудою до 15 мкВ. В нормі на ЕЕГ відсутні локальні зміни, генералізована активність. Слід виділяти плоску ЕЕГ, низькоамплітудну повільну поліморфну активність, поліморфну та високочастотну низькоамплітудну активність. Проаналізувати при наявності дифузну активність на ЕЕГ: частоту Гц, амплітуду мкВ та тривалість спалахів та пароксизмів, якою активністю вони спотворені, надати топічну діагностику фокусу генералізованої активності. Описати при наявності вогнищеві зміни на ЕЕГ: топіку осередку ураження, ритм (активність) локальних змін, регулярність чи пароксизмальність, чим спотворені локальні зміни ЕЕГ, їх частота, амплітуда, індекс. Оцінити реактивність ЕЕГ при проведенні стандартної проби "відкрити очі - закрити очі": депресія чи екзальтація альфа-ритму, тривалість та швидкість погашення реакції активації. В нормі депресія альфа-ритму повинна бути чіткою, одномоментною у всіх відведеннях, відновлення альфаритму при закриванні очей повинно досягати фонового рівня, погашення реакції активації відбувається при проведенні третьої проби "відкрити очі - закрити очі". Зміни на ЕЕГ при проведенні ритмічної фотостимуляції: діапазон засвоєння ритму (частота Гц), симетричність. В нормі засвоєння частоти світлових мигтінь відбувається в діапазоні домінуючого ритму ЕЕГ. Зміни на ЕЕГ під час та після проведення 2-хвилинної гіпервентиляції: час до появи змін біоелектричної активності, топіку змін, їх частоту і амплітуду, час повернення до фонової активності. В нормі суттєвих змін на ЕЕГ при проведенні гіпервентиляції не відбувається, або спостерігається незначний зсув біоелектричної активності в бік низьких або високих частот, але ці зміни впродовж 3 хвилин після припинення проби повертаються до рівня фону. Далі проводиться узагальнення результатів візуального аналізу ЕЕГ з оцінкою тяжкості (легкі, помірні, значні) змін, їх локалізації (зони проекції мозкових структур) та оцінкою загального функціонального стану мозку. При необхідності запис денної ЕЕГ здійснюють в динаміці. Поліграфічна реєстрація нічного сну включає 4 канали ЕЕГ: центральні та потиличні монополярні відведення з лівої та правої півкулі мозку; 2 канали електоокулограми з лівого та правого ока; 1 канал електроміограми з м'язів шиї та 1 канал електрокардіограми. Оцінка стадій і фаз сну здійснюється за Міжнародною класифікацією стадій і фаз сну. При аналізі структури нічного сну і побудові гіпнограми використовують епоху аналізу тривалістю 30 с. Оцінюють наступні параметри: тривалість нічного сну (в нормі не менше 400 хв.); час засинання (в нормі не більше 15 хв.); тривалість і відсоток неспання в період сну (в нормі не більше 10 % від загальної тривалості сну); кількість пробуджень (в нормі коротких, що менше 3 хвилин, пробуджень не більше 15, а тривалих - не більше 3); індекс ефективності сну (в нормі до 90 %); кількість завершених циклів сну (в нормі 4-6); латентні періоди стадій і фаз сну; тривалість С1, С2, С3, С4 стадій фази повільнохвильового сну (ФПС), фази швидкого сну (ФШС), а також їх представленість у відсотках; тривалість та відсоткова представленість часу рухової активності; кількість сегментів, їх середня тривалість в стадіях і фазах сну. Проводиться також візуальний аналіз нічної ЕЕГ. Висновок за даними ПСГ містить оцінку ступеня порушення (не змінена, помірно порушені, значно порушені) циклічної та внутрішньо-циклічної організації нічного сну з визначенням ступеня вираженості зміни (не змінені, помірно знижені, значно знижені) адаптивно-компенсаторних можливостей мозку. Остаточний висновок формується на основі поєднаного аналізу зміни показників обох базисних станів циклу "сон-неспання", що дозволяє виявити спрямованість та ступінь вираженості загальних змін (норма, помірно порушені, значно порушені) функціонування мозкових систем під час сну та неспання та визначити в ранній термін прогностичні критерії формування та перебігу травматичної хвороби мозку. Негативний прогноз формування та перебігу травматичної хвороби мозку визначають у випадку, коли на ЕЕГ має місце відсутність домінування альфа-ритму, наявність пароксизмальної та епілептиформної активності, асиметрія та локальні зміни, в сполученні з порушенням циклічної (не більше 2 завершених циклів нічного сну) та внутрішньо-циклічної (значне скорочення дельта-сну, збільшення поверхневих стадій сну, посилення рухової активності та підвищення кількості нічних пробуджень) організації нічного сну, і навпаки, позитивний прогноз буде при відносній відсутності загальних та локальних змін на ЕЕГ та збереженості циклічної та внутрішньоциклічної організації нічного сну. Приклад № 1. Хворого П., 33 років було госпіталізовано на 7 добу після отриманої закритої черепно-мозкової травми, обумовленої вибуховою хвилею. В анамнезі короткочасна втрата свідомості в момент травми. Суб'єктивна симптоматика характеризувалась наявністю скарг на шум у вухах, головний біль, тяжкість в голові, запаморочення, нудоту, швидку стомлюваність, порушення сну. Об'єктивно неврологічна симптоматика свідчила про зацікавленість мезодіенцефальних і стовбурових структур головного мозку з вираженим лікворно 2 UA 120576 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 гіпертензійним синдромом. Хворому було проведено запис денної ЕЕГ та реєстрацію поліграми нічного сну. На денній ЕЕГ зазначено дезорганізацію основних коркових ритмів з домінуванням низькоамплітудної поліморфної активності, стертістю зональних відмінностей, мозаїчно реєструвались пароксизми бета-діапазону та одиничні гострі хвилі, реакція активації характеризувалась швидким погашенням, при ритмічній фотостимуляції виявлено засвоєння частоти світлових миготінь в діапазоні 3 Гц, після проведення 2-хвилинної гіпервентиляції на ЕЕГ простежувалось збільшення представленості високочастотних коливань, в лобовоскроневих відведеннях з перевагою правої півкулі мозку реєструвались низько амплітудні спалахи у вигляді гострих хвиль та спайк хвиль. Аналіз структури нічного сну у хворого П. довів значне порушення циклічної та внутрішньоциклічної організації. Нічний сон містив тільки 2 завершені цикли. Латентний період фази швидкого сну був подовжений до 176 хв, а її відсоткова представленість зменшена до 5 %. Процес засинання зайняв 48 хв., а загальна тривалість нічного сну склала 358,5 хв. Відмітною особливістю була відсутність дельта-сну в першій половині ночі, короткий дельта-сон був зареєстрований тільки в другій половині ночі і склав 7,8 % від загальної тривалості сну. Структура фази повільнохвильового сну була представлена в основному поверхневим сном, а саме стадією С2, яка склала 58 %. Відзначено високу рухову активність під час сну, відсоткова складова часу рухів дорівнювала 3,8 %. Зареєстровані часті нічні пробудження, із яких коротких - 30 епізодів, а тривалих - 9 епізодів. Нічні пробудження були пов'язані з проявами спалахів пароксизмальної альфа-активності на ЕЕГ та підвищенням м'язового тонусу. Неспання в структурі сну зайняло 24,4 %, що зазначалось на показнику індексу ефективності сну - 69 %, варіабельність серцевого ритму склала 118 уд/хв. Висновок: узагальнюючи отримані результати дослідження в циклі "сон-неспання" у хворого П. в гострому періоді вибухової ЗЧМТ було визначено помірні загальномозкові зміни з проявами формування вогнищевої патології в лобово-скроневих відділах правої півкулі мозку при наявності зниження адаптивно-компенсаторних можливостей мозку, що має негативний прогноз до формування ускладнень вибухової ЗЧМТ та потребує негайного призначення адекватної патогенетично-обґрунтованої терапії. Приклад №2. Хворого В., 34 років було госпіталізовано на 5 добу після отриманої закритої черепно-мозкової травми, обумовленої вибуховою хвилею. В анамнезі короткочасна втрата свідомості в момент травми. Суб'єктивна симптоматика характеризувалася наявністю скарг на шум, дзвін у вухах, помірний головний біль, тяжкість в голові, запаморочення, нудоту. Об'єктивно неврологічна симптоматика характеризувалася дифузним ураженням центральної нервової системи з лікворно-венозною дисциркуляцією, вестибуло-атактичним та цефалгічним синдромами. Хворому було проведено запис денної ЕЕГ та реєстрацію поліграми нічного сну. На денній ЕЕГ зазначено домінування слабомодульованого нерегулярного альфа-ритму з амплітудним максимумом в тім'яно-потиличних відведеннях, в лобово-центральних відведеннях реєструвалась низькоамплітудна поліморфна активність. Реакція активації була чіткою. При ритмічній фотостимуляції виявлено засвоєння частоти світлових миготінь в діапазоні 3 Гц. Після проведення 2-хвилинної гіпервентиляції на ЕЕГ простежувалось збільшення представленості високочастотних коливань. Міжпівкульової асиметрії та локальної активності не виявлено. Аналіз структури нічного сну у хворого В. довів відносну збереженість циклічної та внутрішньо-циклічної організації. Нічний сон містив 4 завершені цикли. Латентний період фази швидкого сну декілька збільшувався до 116 хв, але її відсоткова представленість була достатньою - 13,6 %. Процес засинання був скорочений до 5 хв., а загальна тривалість нічного сну склала 451,0 хв. Дельта-сон був краще представлений в другому та третьому завершених циклах і склав 23,8 % від загальної тривалості сну. Фаза повільнохвильового сну досягала 71,9 %, з яких на долю стадії С2 доводилось 51 %. Відсоткова складова часу рухів дорівнювала 3,3 %. Зареєстровано коротких нічних пробуджень - 26 епізодів, а тривалих - 6 епізодів. Неспання в структурі сну зайняло 11,3 %, а індекс ефективності сну дорівнював 84,6 %, варіабельність серцевого ритму склала 91 уд./хв. Висновок: узагальнюючи отримані результати дослідження в циклі "сон-неспання" у хворого В. в гострому періоді вибухової ЗЧМТ було визначено легкі загальномозкові зміни при відносній збереженості адаптивно-компенсаторних можливостей мозку, що має позитивний прогноз перебігу посттравматичного періоду. Таким чином: застосування указаного способу дозволяє об'єктивізувати і підвищити якість діагностики особливостей порушення адаптивно-компенсаторних можливостей мозкових систем та сприяє більш адекватному плануванню лікувально-реабілітаційних заходів для своєчасного попередження стійких негативних наслідків ЗЧМТ, обумовленої вибуховою хвилею. 3 UA 120576 U 5 Запропонований спосіб апробований та використаний в практиці роботи відділу нейропсихокібернетики Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України. Спосіб заснований на використанні узагальнених результатів дослідження особливостей зміни церебрального електрогенезу в денний час та зміни показників структурної організації нічного сну для більш точної оцінки адаптивно-компенсаторних можливостей мозкових регуляторних систем у хворих в максимально ранній термін гострого періоду вибухової ЗЧМТ. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб діагностики раннього прогнозування негативних наслідків закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), обумовленої вибуховою хвилею шляхом реєстрації денної електроенцефалограми (ЕЕГ) та запису поліграми нічного сну (ПСГ), який відрізняється тим, що проведення денної ЕЕГ та запис ПСГ здійснюються впродовж однієї доби на ранньому етапі (до 10 діб після травми) гострого періоду ЗЧМТ з урахуванням добової циклічної організації двох базисних станів, якими є сон та неспання, визначають відхилення від показників загальноприйнятої норми частотно-амплітудних та просторово-часових параметрів біоелектричної активності мозку в денний час та показників організації фаз та стадій нічного сну, узагальнюють ці дані та визначають прогностичні критерії формування посттравматичних ускладнень, негативний прогноз визначають у випадку сполучення значних патологічних змін на ЕЕГ та порушення циклічної та внутрішньо-циклічної структури нічного сну, позитивний прогноз визначають при відносній відсутності загальних та локальних змін на ЕЕГ та збереженості циклічної організації нічного сну. Комп’ютерна верстка М. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4