Спосіб хірургічного лікування генералізованого пародонтиту

Реферат: Спосіб хірургічного лікування генералізованого пародонтиту включає попередній забір крові з ліктьової вени пацієнта, послідовне виділення з неї збагачених тромбоцитами плазми та фібрину шляхом центрифугування, виготовлення мембранних форм, закриття ними дефекту кісткової тканини, імплантацію остеопластичного матеріалу, трансплантацію мембранних форм, заповнення кісткових тканин гранулами остеоіндуктивного препарату Bio-Oss ®, змішаними зі збагаченою тромбоцитами плазмою, нанесення на остеопластичний матеріал ін'єкційного концентрату аутокрові i-PRF крапельним чином та його закриття a-PRF аутомембранами. Додатково залучають рекомбінантний морфогенетичний білок ВМР-2, розчиняють його з ін'єкційним концентратом аутокрові i-PRF, у співвідношенні мас. частин 1:3, і вводять у підокістя щелепи одноразово, на завершення операції. UA 120844 U (12) UA 120844 U UA 120844 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до хірургічних способів, засобів оптимізації остеосинтезу, аспектів застосування фракцій аутокрові та може бути використаною в пародонтології, хірургічній стоматології, наприклад, при реконструктивному лікуванні генералізованого пародонтиту (ГП) ІІ-IIІ ступеня тяжкості або заміщенні дефектів кісткової тканини пародонту, з використанням транскрипційного засобу як індуктора регенерації остеотканини. Відомий спосіб хірургічного лікування генералізованого пародонтиту у хворих на остеопенію, що включає заміщення кісткової порожнин остеопластичним матеріалом "Easy Graft" під час клаптевої операції, а також мобілізацію, повернення слизово-окістного клаптя на місце та його ушивання в міжзубних проміжках. Після взаємодії з рідиною ротової порожнини застосований імплант, який твердне, набуває монолітну форму, резорбується. Застосування "Easy Graft" зумовлює стимуляцію кісткоутворення, регенерацію кісткових тканин, зниження рухомості зубів, збільшення щільності кісткової тканини, тривалості ремісії [1]. Недолік процесу полягає в недостатній ефективності лікування, підтверджувану появами набряків, гіперемії, рецесії ясен, міграцією й зсувом остеопластичного матеріалу, відторгненням колагенових мембран, а також довготривалістю загоєння (10-12 днів), через слабку стимуляцію кісткоутворення при застосуванні "Easy Graft" в пародонтальній операції. Відомий спосіб хірургічного лікування генералізованого пародонтиту, що включає відбір, подрібнення, змішування аутогенної кортикально-губчастої кістки з кістковим остеопластичним препаратом Bio-Oss ®, як носієм аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин і бар'єрної колагенової мембрани, у співвідношенні 1:1 мас.частин, виготовлення остеогенного трансплантата та його покриття мембраною Bio-Gide ®. Застосування аутогенної кортикальногубчастої кістки, кісткового препарату Bio-Oss ® і бар'єрної мембрани Bio-Gide ® зумовлює регенерацію кісткової тканини, що запобігає вростанню епітеліальних елементів в остеотропний матеріал після пародонтальної операції [2]. За вищенаведених причин і слабку регенерацію кісткових тканин, недолік аналога полягає в недостатній ефективності лікування ГП. Інший відомий спосіб хірургічного лікування генералізованого пародонтиту включає вплив розчином N-(1-дезокси-D-глюцитол-1-іл)-N-метиламонію натрію сукцинату, як стимулятором репаративних процесів, внутрішньовенним крапельним чином, по 2 ін'єкції через день, щонайменше, за тиждень до хірургічного втручання, та операційні пенентрації періосту, що деякою мірою скорочує тривалість остеогенної регенерації, відновлення кісткових тканин альвеолярних паростків і частково рівень подальших ускладнень [3]. Проте стимуляція лише репаративних процесів недостатня для збільшення ефективності також. Більш наближеним до дійсної корисної моделі, серед об'єктів аналогічного призначення, за найбільшою кількістю істотних ознак, є спосіб хірургічного лікування генералізованого пародонтиту, що включає попередній забір крові з ліктьової вени пацієнта, послідовне виділення з аутокрові плазми та фібрину, збагачених тромбоцитами шляхом центрифугування, виготовлення мембранних форм, закриття ними дефекту кісткової тканини, імплантацію остеопластичного матеріалу, трансплантацію мембранних форм, заповнення кісткових тканин гранулами остеоіндуктивного препарату Bio-Oss ®, змішаними зі збагаченою тромбоцитами плазмою, нанесення на остеопластичний матеріал ін'єкційного концентрату аутокрові і-PRF, як остеостимулятора, імунокоректора, крапельним чином та його закриїтя а-PRF аутомембранами після зв'язування часток кісткового матеріалу [4]. Заміщення дефекту остеоіндуктивним препаратом Bio-Oss ®, його покриття концентратом аутокрові i-PRF та аутомембранами a-PRF частково збільшує ефективність. її подальше збільшення обжене неспроможністю ін'єкційного концентрату аутокрові і-PRF впливати в достатній мірі на регенерацію кісткових тканин, прилеглі ясенні ділянки, а також стимулювати тривалий час репаративні ранові процеси. Задачею корисної моделі є вдосконалення способу хірургічного лікування генералізованого пародонтиту, застосування котрого сприяло б збільшенню ефективності шляхом продукування довготривалої індукції регенерації остеотканини та прилеглої ясенної області за рахунок додаткового впливу рекомбінантним морфогенетичним білком ВМР-2. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при використанні у відомому способі хірургічного лікування генералізованого пародонтиту, що включає попередній забір крові з ліктьової вени пацієнта, послідовне виділення з неї збагачених тромбоцитами плазми та фібрину шляхом центрифугування, виготовлення мембранних форм, закриття ними дефекту кісткової тканини, імплантацію остеопластичного матеріалу, трансплантацію мембранних форм, заповнення кісткових тканин гранулами остеоіндуктивного препарату Bio-Oss®, змішаними зі збагаченою тромбоцитами плазмою, нанесення на остеопластичний матеріал ін'єкційного концентрату аутокрові i-PRF крапельним чином та його закриття a-PRF аутомембранами, відповідно до корисної моделі, додатково залучають рекомбінантний морфогенетичний білок 1 UA 120844 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ВМР-2, розчиняють його з ін'єкційним концентратом аутокрові i-PRF, у співвідношенні мас. частин 1:3, і вводять у підокістя щелепи одноразово, на завершення операції. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності ознак запропонованої корисної моделі з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. На завершення клаптевої операції, коли кісткові дефекти на ділянці міжзубних альвеолярних перетинок вже заповнені остеоіндуктивним препаратом Віо-Oss ®, приготовленим на рідкій фракції аутокрові та збагаченим ін'єкційним концентратом аутокрові i-PRF, остеопластичний матеріал закритий аутомембранами a-PRF, накладені шви на адаптовані лоскути, одноразове введення рекомбінатного морфогенетичного білка ВМР-2, розчиненого в ін'єкційному концентраті аутокрові i-PRF при відношенні мас. частин 1:3, у підокістя щелепи, виробляє довготривалу індукцію регенерації остеотканини й прилеглої ясенної області. Одноразове введення у підокістя щелепи рекомбінантного морфогенетичного білка ВМР-2, розчиненого заздалегідь ін'єкційним концентратом аутокрові i-PRF, як активатором факторів росту, при співідношенні мас. частин 1:3, призводить до продукування репаративних процесів та прискорення ангіогенезу в рані на патологічній ділянці, стимулює процеси кісткового метаболізму, що посилює ефективність лікування ГП на 35-40 %, відносно прототипу. Співвідношення мас. частин рекомбінантного морфогенетичного білка ВМР-2 та ін'єкційного концентрату аутокрові i-PRF у суміші 1:3 є оптимальним, оскільки збільшення концентрації одного з компонентів погіршуватиме фізико-хімічні властивості лікарської композиції або зменшує концентрацію активних діючих білкових компонентів, а відтак і запобігатиме можливості посилення ефективності лікування ГП. Таким чином, сукупність відмінних ознак заявленої корисної моделі є "суттєвою", бо знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з реалізацією вищезазначеного технічного результату, і "новою", оскільки за досліджуваним рівнем техніки характеризує обсяг запропонованого технічного рішення невідомим, поширюючись на усі випадки його багаторазового використання. Спосіб хірургічного лікування ГП ілюструється рентгенограмами, де зображені види на генералізований пародонтит до хірургічного лікування (Фіг. 1) і через 6 міс. після (Фіг. 2). Суть. Для відтворення запропонованого способу хірургічного лікування ГП залучають моновети i-PRF (Франція) для м'якого центрифугування фібрину, центрифугу лабораторну СМ-3 "Micro Med" (Китай), з відцентровим прискоренням ротора 400-450 g, аутокров пацієнта, ін'єкційний концентрат аутокрові і-PRF, аутомембрани a-PRF, остеоіндуктивний препарат BioOss ® "Geistlich" (Швейцарія), морфогенетичний білок ВМР-2 виробництва "Cowell ® BMP" (Республіка Корея). Перед хірургічним втручанням з ліктьової вени пацієнта відбирають задану кількість крові. Використовуючи лабораторну центрифугу СМ-3 і моновети "i-PRF", послідовно, шляхом низькообертного центрифугування аутокрові, виділяють збагачені тромбоцитами плазму та фібрин, виготовляють мембранні форми. Під час клаптевої операції останніми закривають дефект кісткової тканини, імплантують остеопластичний матеріал, трансплантують мембранні форми, а кісткові тканини заповнюють остеоіндуктивним препаратом Bio-Oss ®, змішаним заздалегідь зі збагаченою тромбоцитами плазмою. На остеопластичний матеріал наносять ін'єкційний концентрат аутокрові i-PRF крапельним чином, який закривають виготовленими a PRF аутомембранами. На завершення клаптевої операції розчиняють морфогенетичний білок ВМР-2 з ін'єкційним концентратом аутокрові i-PRF, у співвідношенні мас. частин 1:3, і вводять у підокістя щелепи одноразовим чином. Додатковий вплив рекомбінантним морфогенетичним білком ВМР-2 ініціює довготривалу індукцію регенерації кісткової тканини та прилеглої ясенної області, що посилює ефективність лікування ГП ІІ-IIІ ступеня тяжкості на 35-40 %, відносно прототипу. Хворий М., 1980 р.н., звертався до дніпровської клініки хірургічної стоматології медичного центру КЗ "ДМА МОЗ України" з приводу хірургічного лікування ГП (амб. карт. № 1083 від 23.09.16). З ліктьової вени пацієнта відбирали кров. Використовуючи лабораторну центрифугу СМ-3 і моновети i-PRF, послідовно шляхом низькообертного центрифугування аутокрові, виділяли збагачені тромбоцитами плазму та фібрин, виготовляли мембранні форми. Під час клаптевої операції, під анестезією, здійснювали трапецієподібні розтини з вестибулярного та язичного боків альвеолярного відростка, на ділянці 37-43 зубів, зберігали конфігурацію ясенних сосочків, відшаровували слизово-окістні клапті. Проводили кюретаж патологічних кісткових кишень, видаляли грануляційні, нежиттєздатні тканин, застосовуючи пародонтальні кюрети та ультразвукову п'єзохірургічну систему "Piezosurgery-3" (Італія). Після антисептичної обробки операційної ділянки 0,05 % розчином хлоргексидину заповнювали дефекти кісткової тканини 2 UA 120844 U 5 10 15 20 25 30 остеопластичним препаратом "Bio-Oss", змішаним зі збагаченою тромбоцитами плазмою. На остеопластичний матеріал наносили ін'єкційний концентрат аутокрові i-PRF крапельним чином і закривали його a PRF аутомембранами. Слизово-окістні клапті мобілізовували та вкладали на місце. Рану ушивали матрацними швами у кожному з міжзубних проміжків. На завершення розчиняли морфогенетичний білок ВМР-2 з ін'єкційним концентратом аутокрові i-PRF, у співвідношенні мас. частин 1:3, і вводили суміш одноразово у підокістя щелепи. Призначали подальшу загальну антибактеріальну та протизапальну терапію. Перебіг ГП у післяопераційному періоді відбувався без ускладнень. На 2 післяопераційну добу скарги були відсутніми. На 4 добу спостерігали зникнення гіперемії в області рани. Загоєння відбувалося первинним натягом. Шви знімали на 7 добу після операції. Через 3 міс. скарги не висловлювались. Слизова на ділянці хірургічного втручання мала блідо-рожевий колір, ознаки запалення, пародонтальні кишені були відсутніми, що підтверджувалось пародонтальними індексами. Рентгенографічне дослідження свідчило про повне відновлення кісткової тканини і призупинення резорбтивних процесів на ділянці хірургічного втручання (див. Фіг.1, 2). Використання способу хірургічного лікування ГП надає можливість знизити ймовірність розвитку ранніх та віддалених ускладнень й досягти повноцінного відновлення кісткової тканини щелепи. Джерела інформації: 1. Спосіб хірургічного лікування генералізованого пародонтиту у хворих з остеопенією: Пат. 101898 України, МПК А61С 8/00, А61В 17/24 / І.Р. Ярмощук, М.М. Рожко. - № u201502201; заявл. 12.03.15; опубл. 12.10.15. 2. Camelo M. Periodontal regeneration with autogenous bone Bio-Oss composite graft and a BioGide membrane / M.Camelo, M.Nevins // J.Periodonties Restorative Dent. -2001. -Vol.21. -P. 109119. 3. Спосіб стимуляції репаративних процесів у хворих на тяжкі форми генералізованого пародонтиту: Пат. 110451 України, МПК А61В 17/24 / В.П. Пюрик, С.А. Огієнко, Я.В. Пюрик. - № а201500390, заявл. 19.01.15, опубл. 25.12.15. 4. Спосіб хірургічного лікування генералізованого пародонтиту: Пат. України 100426, МПК А61С 8/00, А61В 17/88, A61L 15/00, A61L 15/32 / І.С. Мащенко, О.О. Гудар'ян; С.І. Шандиба. - № u201500939, заявл. 06.02.2015, опубл. 27.07.15. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 45 Спосіб хірургічного лікування генералізованого пародонтиту, що включає попередній забір крові з ліктьової вени пацієнта, послідовне виділення з неї збагачених тромбоцитами плазми та фібрину шляхом центрифугування, виготовлення мембранних форм, закриття ними дефекту кісткової тканини, імплантацію остеопластичного матеріалу, трансплантацію мембранних форм, заповнення кісткових тканин гранулами остеоіндуктивного препарату Bio-Oss ®, змішаними зі збагаченою тромбоцитами плазмою, нанесення на остеопластичний матеріал ін'єкційного концентрату аутокрові i-PRF крапельним чином та його закриття a-PRF аутомембранами, який відрізняється тим, що додатково залучають рекомбінантний морфогенетичний білок ВМР-2, розчиняють його з ін'єкційним концентратом аутокрові i-PRF, у співвідношенні мас. частин 1:3, і вводять у підокістя щелепи одноразово, на завершення операції. 3 UA 120844 U Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4