Спосіб прогнозування можливості надання профілактичних заходів при очікуванні радіологічної небезпеки

Реферат: Спосіб прогнозування можливості надання профілактичних заходів при очікуванні радіологічної небезпеки включає дослідження радіоактивності повітря житлових і громадських споруд, оцінку результатів, анкетування населення за допомогою опитувальника, якщо рівень радіоактивності за одним з досліджуваних об'єктів перевищує норму, і прогнозування низького або середнього, або високого рівня радіотривожності за сумою балів п'ятибальної шкали. При цьому, додатково дослідження радіоактивності повітря житлових і громадських споруд здійснюють шляхом 222 моніторингу еквівалентної рівноважної об'ємної активності Rn, в режимі безперервного автоматичного вимірювання радіоактивності, а низький або середній, або високий рівень радіотривожності прогнозують, якщо сума балів становить 16-22 або 23-29, або 30-36, відповідно. UA 121768 U (12) UA 121768 U UA 121768 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до діагностики, з використанням засобів визначення, вимірів або реєстрації, та може бути використана в організації охорони здоров'я, соціальній медицині, медичній психології, гігієні та професійній патології для корекції та профілактики психологічних станів мешканців територій з підсиленими джерелами радіоактивності. За аналізом вимірів радіоактивності повітря житлових і громадських споруд, 222 середньогеометричне значення ефективних доз опромінення населення радоном ( Rn) сягає 3 -1 2,4 м в·рік . Встановлено, що для 5 % населення України ефективна доза опромінення 3 -1 становить >10 м в·рік . Для міського населення, що мешкає в багатоповерхових будівлях, 3 -1 середньозважені ефективні дози регіонального рівня дорівнюють 1,3-1,5 м в·рік для перших З -1 поверхів і 1 м в·рік для квартир, які розташовані над першим поверхом й вище, для сільського 3 -1 населення діапазон середньозважених ефективних доз більш значний - 1,2-8,2 м в·рік , при 3 -1 середньогеометричному значенні 3,9 м в·рік . Середньозважена сумарна ефективна доза 222 3 опромінення населення Rn обумовлена, переважно, природними джерелами і складає 3,5 м -1 3 -1 в·рік , при цьому вклад керованої компоненти в сумарну дозу оцінюється в 2,8 м в·рік , а її 3 -1 істотна величина формується в приміщеннях будівель впливом Rn-2,4 м в·рік . Для техногенно-підсилених джерел природного походження середньозважена ефективна доза 3 -1 3 -1 опромінення складає 3,9 м в·рік , а ефективна доза від всіх природних джерел - 4,6 м в·рік . [1]. Це дозволяє дійти висновку про необхідність апелювання до найбільш інформативних 222 чинників опромінення населення, зокрема за рахунок есхаляції радону ( Rn) у повітря житлових та громадських споруд. Відомий спосіб прогнозування радіотривожності включає анкетування населення, з використанням опитувальника, та оцінку рівня радіотривожності після радіаційно-ядерної аварії за п'ятибальною шкалою [2]. Недоліком об'єкту є замала достовірність прогнозу, особливо в умовах, які передують аварії, або прихованого підсилення радіоактивності, що стримує корекцію та профілактику поточних психологічних станів мешканців територій з підприємствами видобування і збагачення урану або діючими АЕС. Це зумовлене недостатньою чутливістю засобів моніторингу до змін радіаційних обставин. Наближеним до дійсної корисної моделі серед об'єктів аналогічного призначення, за найбільшою кількістю істотних ознак, є спосіб прогнозування можливості надання профілактичних заходів при очікуванні радіологічної небезпеки, що включає дослідження радіоактивності повітря житлових і громадських споруд, оцінку результатів, анкетування населення за допомогою опитувальника, якщо рівень радіоактивності за одним з досліджуваних об'єктів перевищує норму, і прогнозування низького або середнього, або високого рівня радіотривожності за сумою балів п'ятибальної шкали, у відповідності до якого, додатково вимірюють радіоактивність поверхневих і підземних вод, ґрунту та харчової сировини, а низький або середній, або високий рівень радіотривожності прогнозують, якщо сума оцінних балів становить 10-18 або 19-27, або 28-36, відповідно. За умов прототипу точність і достовірність оцінки радіотривожності підвищують збільшенням чутливості до змін радіаційного фону (розширенням числа та різновидів досліджуваних об'єктів) [3]. Однак, дослідження радіоактивності поверхневих і підземних вод, ґрунту та харчової сировини за дефіцитом вимірювальних приладів, обладнання, кваліфікованого персоналу та методичного супроводження недоцільне, як не досить раціональне, з причин великих обсягів, тривалості, собівартості процесу, що стримує можливість своєчасного надання профілактичних заходів (корекції психологічних станів) для мешканців територій з діючими об'єктами паливно-ядерного 222 циклу і підвищеним рівнем природного Rn у повітрі житлових і громадських споруд. Задача корисної моделі полягає в опрацюванні способу прогнозування можливості надання профілактичних заходів при очікуванні радіологічної небезпеки, застосування якого сприяло б спрощенню, прискоренню та здешевленню досліджень на основі інформативності показника еквівалентної рівноважної об'ємної активності (ЕРОА) газоподібних радіонуклідів уранового ряду, як фактору ризику радіотривожності. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування можливості надання профілактичних заходів при очікуванні радіологічної небезпеки, що включає дослідження радіоактивності повітря житлових і громадських споруд, оцінку результатів, анкетування населення за допомогою опитувальника, якщо рівень радіоактивності за одним з досліджуваних об'єктів перевищує норму, і прогнозування низького або середнього, або високого рівня радіотривожності за сумою балів п'ятибальної шкали, згідно з корисною моделлю, додатково дослідження радіоактивності повітря житлових і громадських споруд здійснюють шляхом 222 моніторингу еквівалентної рівноважної об'ємної активності Rn в режимі безперервного автоматичного вимірювання радіоактивності, а низький або середній, або високий рівень 1 UA 121768 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 радіотривожності прогнозують, якщо сума балів становить 16-22 або 23-29, або 30-36, відповідно. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю суттєвих ознак запропонованої корисної моделі з вищезазначеними технічним результатом полягає в наступному. 222 Оцінка впливовості на опромінення населення вищенаведених доз Rn, як газоподібного радіонукліду уранового ряду, де 85,7 % належить до керованої компоненти його середньозваженої сумарної ефективної дози, зумовленої природними джерелами [1], на відміну від прототипу, характеризується ЕРОА. Інформативність ЕРОА є достатньою для виявлення наявності домінантного джерела радіоактивного опромінення у повітрі житлових і громадських 222 споруд і рівня агресії Rn, особливо в умовах, які передують аварії. 222 Моніторинг ЕРОА Rn в режимі безперервного автоматичного вимірювання радіоактивності істотно спрощує, прискорює та здешевлює дослідження, дозволяє виявляти та 222 оцінювати зсув фактичних доз Rn від норми [4] у більш стислі терміни, у будь-який час, зі збереженням точності й достовірності результатів прогнозування, диференціювати оцінні бали у достовірній області значень, своєчасно надавати профілактичні заходи щодо корекції психологічних станів населення. При цьому виключається необхідність у дослідженнях радіоактивності поверхневих і підземних вод, ґрунту, харчової сировини, решти об'єктів довкілля. Опрацювання сум оцінних балів п'ятибальної шкали, а саме меж низького (16-22), середнього (23-29) і високого (30-36) рівнів радіотривожності для радіоактивності повітря 222 житлових і громадських споруд, надане з урахуванням інформативності ЕРОА Rn і виключенням впливу ЕРОА поверхневих і підземних вод, ґрунту, харчової сировини й решти об'єктів довкілля, що спрощує, прискорює та здешевлює відтворення процесу також. Додатково застосування способу допускає моніторинг радіотривожності не тільки в умовах, які передують аварії, але й в умовах практичної діяльності підприємств паливно-ядерного циклу, а також безпосередньо населенням, за наявністю керованих джерел радіоактивності, з урахуванням ставлень респондентів до особистої шкоди, впливу різноманітних джерел іонізуючих випромінювань, та обґрунтування необхідності, обсягів корекції (профілактики) психологічних станів, проведення протирадонових заходів, в межах будь-яких поселень і територій. Таким чином, сукупність ознак запропонованої корисної моделі знаходиться у причиннонаслідковому зв'язку з вищезазначеним технічним результатом. Для здійснення способу оцінки радіотривожності залучають цифровий радон-монітор "AlphaGUARD PQ2000" виробництва "Genitron Instruments GmbH" (Німеччина), що зареєстрований у Держреєстрі засобів вимірів (№ В454-95), допущений до застосування в 222 Україні, і дозволяє довгостроково моніторити концентрації Rn в повітрі житлових і громадських споруд або радонометр, що розроблений ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України" [5], або інший їм тотожний за технічними характеристиками прилад, "Опитувальник" [3] і доопрацьовану "Шкалу оцінки радіотривожності населення" (Табл.). Суть способу Спосіб прогнозування можливості надання профілактичних заходів при очікуванні радіологічної небезпеки включає дослідження радіоактивності повітря житлових і громадських 222 споруд шляхом моніторингу ЕРОА Rn, в режимі безперервного автоматичного вимірювання радон-монітором "AlphaGUARD PQ2000", та оцінку результатів, відносно радіаційних норм безпеки [4]. При перевищенні норми радіоактивності на однім з досліджуваних об'єктів, здійснюють анкетування населення, з використанням "Опитувальника" [3], і прогнозують низький або середній, або високий рівень радіотривожності, за сумою балів п'ятибальної шкали 222 16-22 або 23-29, або 30-36, відповідно (Табл.). Інформативність ЕРОА Rn дозволила спростити, прискорити та здешевити інструментальні дослідження у 4-5 разів, зберегти достовірність і точність кінцевого результату, що достатнє для планування профілактичних, запобіжних заходів, формування оздоровчих груп за рівнем тривожності, виявлення особистого ставлення респондентів до можливого впливу з боку різноманітних джерел іонізуючого випромінювання тощо. Приклад 1 Протягом травня-вересня 2013 року здійснювали порівняльну інтегральну оцінку суб'єктивного сприйняття стану свого здоров'я мешканцями м. Вільногірськ (категорія населення "В"). Психічний стан здоров'я населення відповідав низьким і середнім оціночним рівням за показниками тривожності, фрустрації - від 54,9 % до 86,6 % опитаних. У повітрі дошкільних навчальних закладів і шкіл міста, застосовуючи радонометр, розроблений ДУ 222 "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України" [5] вимірювали ЕРОА Rn. 2 UA 121768 U 222 5 10 15 20 3 3 Значення ЕРОА Rn становило 29-47 Бк/м , при радіаційній нормі 50 Бк/м [4]. Анкетування населення з використанням "Опитувальника" [3] не проводили. За відсутністю радіотривожності, проведення профілактичних заходів було недоцільним. Приклад 2 222 У 2011-2014 роках у м. Кропивницькому вибірково вимірювали ЕРОА Rn в повітрі дошкільних навчальних закладів (ДНУ) і шкіл міста. Виявлені перевищення нормативів, встановлених державними санітарними нормами [4] в 53,3 % обстежених дошкільних навчальних закладів, 71,4 % шкіл, і 58,3 % закладах охорони здоров'я. Досліджували радіоактивність повітря у житлових, громадських спорудах, в режимі безперервного 222 вимірювання ЕРОА Rn радонометром ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМH України" [5]. Результати моніторингу оцінювали відносно радіаційних норм безпеки [4]. 3 Оскільки радіоактивність повітря сягала 120-144 Бк/м (ДНЗ № 31 "Берізка", ДНЗ № 42 222 3 3 "Горобинка"), у ЗОШ № 6 ЕРОА Rn-335 Бк/м , при радіаційній нормі 50 Бк/м [4], то здійснювали анкетування населення, з використанням "Опитувальника" [3]. Рівень радіотривожності за п'ятибальною шкалою (табл.) був оцінений у 24 бали, що відповідало середньому рівню радіотривожності. Таким чином, запропонована корисна модель може бути використана з можливістю перевершеним вищенаведеного технічного результату. Її застосування в організації охорони здоров'я, соціальній медицині, медичній психології, гігієні та професійній патології істотно спрощуватиме, прискорюватиме та здешевлюватиме дослідження рівнів радіотривожності і допоможе більш ефективному плануванню запобіжних профілактичних заходів серед мешканців територій з підсиленими джерелами радіоактивності. Таблиця Шкала оцінки радіотривожності населення Рівні радіотривожності Радіотривожність відсутня Радіотривожність низька Радіотривожність середня Радіотривожність висока Характеристики людина не стурбована впливом радіації на власне здоров'я, не вважає територію, на якій проживає, радіаційно небезпечною, не вбачає шкоди в роботі АЕС, підтримує будівництво нових блоків АЕС людина не стурбована впливом радіації на власне здоров'я, не вбачає шкоди в роботі АЕС, підтримує їх будівництво, але визнає можливість радіаційного забруднення території, на якій проживає, продуктів харчування, води, повітря, ґрунту людина стурбована впливом радіації на власне здоров'я, радіаційним забрудненням території, на якій проживає, продуктів харчування, води, повітря, ґрунту, мириться з існуванням діючих АЕС, але не підтримує будівництво нових людина пов'язує свої захворювання переважно з впливом радіації, вважає радіаційно-забрудненою територію, на якій проживає, продукти харчування, воду, повітря, ґрунт, переконана, що робота АЕС шкодить довкіллю, не підтримує їх будівництво Бали 9-15 16-22 23-29 30-36 25 30 35 Джерела інформації: 1. Диденко П.И. Радоновая опасность для населения Украины / П.И. Диденко, Е.В. Алексеева // Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист: зб. наук. праць / Нац. акад. наук України; Ін-т геохімії навколишнього середовища; Виконком Кременчуцької міськради. - К.: 2012. - Вип. 5. - С. 72-80. 2. Зыкова И.А., Архангельская Г.В. Радиотревожность населения загрязненных территорий и меры по ее снижению: пособие для специалистов Роспотребнадзора // М.: Минздрав РФ, 1999. - 28 с. 3. Спосіб оцінки радіотривожності: Пат. 101807 України, МПК А61В 5/00 / Шевченко О.Б., Дорогань С.Б. (Україна). - № u201504404; заявл. 05.05.15; опубл. 25.09.15. 4. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97): Державні гігієнічні нормативи. - К.: Міністерство охорони здоров'я України, 1997. - 127 с. 3 UA 121768 U 5. Pavlenko Т. The Ukrainian pilot project "Stop radon" / O. German, M. Frizyuk, N. Aksenov, A. Operchyuk // Nuclear Technology and Radiation Protection (2014), Vol. 29, No. 2, pp. 142-148. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб прогнозування можливості надання профілактичних заходів при очікуванні радіологічної небезпеки, що включає дослідження радіоактивності повітря житлових і громадських споруд, оцінку результатів, анкетування населення за допомогою опитувальника, якщо рівень радіоактивності за одним з досліджуваних об'єктів перевищує норму, і прогнозування низького або середнього, або високого рівня радіотривожності за сумою балів п'ятибальної шкали, який відрізняється тим, що додатково дослідження радіоактивності повітря житлових і громадських 222 споруд здійснюють шляхом моніторингу еквівалентної рівноважної об'ємної активності Rn, в режимі безперервного автоматичного вимірювання радіоактивності, а низький або середній, або високий рівень радіотривожності прогнозують, якщо сума балів становить 16-22 або 23-29, або 30-36, відповідно. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4