Спосіб комплексної діагностики захворювань лор-органів у дітей та підлітків з зубощелепними аномаліями

Реферат: Спосіб комплексної діагностики захворювань ЛОР-органів у пацієнтів з зубощелепними аномаліями включає діагностику зубощелепних аномалій і патології ЛОР-органів визначенням симптомів по їх клінічних ознаках і їх порівняння з ознаками норм. Спочату проводять клінічне обстеження хворих, яке включає збір анамнезу, зовнішній огляд обличчя, його симетрію, пропорційність розвитку щелеп, вираженість носо-губних і підборідкових складок, ступінь відкривання рота та тип дихання. Після цього діагностують ЛОР-патологію, для чого проводять передню та задню риноскопії, ендоскопічне дослідження носової порожнини і носоглотки та функціональні дихальні проби на виявлення ротового типу дихання методом набрання в рот води і утримуванням її до моменту різкого утруднення носового дихання. При вимушеному ковтанні води для дихання через рот діагностують патологію ЛОР-органів пацієнта. UA 122312 U (12) UA 122312 U UA 122312 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до ортодонтії, а точніше до способів, що призначені для діагностики захворювань ЛОР-органів у пацієнтів з зубощелепними аномаліями. Аномалії зубощелепної системи у дітей та підлітків займають одне з перших місць серед захворювань щелепно-лицевої ділянки. При супутніх захворюваннях інших систем організму, зокрема і ЛОР-органів, порушення зубощелепної системи виявляються від 60 % до 90 % випадків. Аномалії зубних рядів у процесі та після закінчення росту щелеп призводять до порушення форми обличчя з деформацією лицевого скелету, порушень морфофункціонального співвідношення, погіршення координації нервово-м'язового апарату і зменшення витривалості м'язів. Відомий спосіб діагностики і лікування супутніх деформацій щелеп, який полягає у вивченні діагностичних моделей щелеп і рентгенопефалометричного аналізу ТРГ голови в бічній проекції до і після ортодонтичного лікування [Диагностика и лечение сочетанных деформаций челюстей /Безруков В.М., Оспанова Г.Б., Рудько В.В., Степанова И.Г.// - К.: Стоматология, 1997. - С. 4751]. За цим способом вимірювання зубних рядів проводять в сагітальній і трансверзальній площинах. При наявності в порожнині рота всіх постійних зубів використовують вимірювальні точки Пона (1907). Ширину зубних рядів визначають між першими премолярами, першими постійними молярами. Довжину переднього відрізка вимірюють за методом G.Korkhaus (1939). Ширину зубних рядів в ділянці ікол вивчають в залежності від мезіодистальних розмірів 4-х нижніх різців за методикою А.Б. Слабковської (1993). Однак цей спосіб має обмежені межі застосування і не передбачає необхідного комплексного дослідження для безпомилкової діагностики захворювань ЛОР-органів у пацієнтів з зубощелепними аномаліями і вимагає додаткових розрахунків значень кутових, лінійних величин і співвідношення лінійних величин. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, за технічною суттю є спосіб дослідження місткості легень у пацієнтів з вертикальними аномаліями прикусу, який полягає в аналізі функцій зовнішнього дихання, для чого спеціальний апарат (спірометр механічний, цифровий і ін.) фіксує дихання пацієнта в спокійному стані, на сильному видиху, в процесі кашлю тощо з наступним аналізом показників і діагностуванням після процедури [Зубкова Л.П. Исследование жизненной ёмкости лёгких у пациентов с вертикальными аномалиями прикуса/ Л.П. Зубкова// - Вестник стоматологии. - 1997. - № 4. -С. 250-253]. Проте цей спосіб також не є ефективним для комплексного дослідження і діагностики захворювань ЛОР-органів у пацієнтів з зубощелепними аномаліями. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу розробити комплексний спосіб діагностики захворювань ЛОР-органів у пацієнтів з зубощелепними аномаліями шляхом поєднання клінічного обстеження хворих і проведення додаткової діагностики ЛОР-патології з визначенням симптомів по їх клінічних ознаках і їх порівнянням з ознаками норм, забезпечити можливість ранньої достовірної діагностики захворювань ЛОР-органів у пацієнтів, зокрема дітей та підлітків, з зубощелепними аномаліями і визначення на цій основі стратегії лікування хворих. Поставлена задача вирішується тим, що за способом діагностики захворювань ЛОР-органів у пацієнтів з зубощелепними аномаліями, що включає діагностику зубощелепних аномалій і патології ЛОР-органів визначенням симптомів по їх клінічних ознаках і їх порівнянням з ознаками норм, згідно з корисною моделлю, після клінічного обстеження хворих, яке включає збір анамнезу, зовнішній огляд обличчя, його симетрію, пропорційність розвитку щелеп, вираженість носо-губних і підборідкових складок, ступінь відкривання рота та тип дихання, додатково діагностують ЛОР-патологію, для чого проводять передню та задню риноскопії, ендоскопічне дослідження носової порожнини і носоглотки та здійснюють функціональні дихальні проби на виявлення ротового типу дихання методом набрання в рот води і утримуванням її до моменту різкого утруднення носового дихання і при вимушеному ковтанню води для дихання через рот діагностують патологію ЛОР-органів. Саме поєднанням визначених симптомів по їх клінічних ознаках з симптомами додаткового діагностування ЛОР-патології проведенням передньої та задньої риноскопії, ендоскопічного дослідження носової порожнини і носоглотки та проведенням функціональних дихальних проб на виявлення ротового типу дихання методом набрання в рот води і утримуванням її до моменту різкого утруднення носового дихання, при вимушеному ковтанню води для дихання через рот діагностують патологію ЛОР-органів і разом із клінічними симптомами діагностують захворювання і визначають стратегію лікування. Таким чином сукупністю суттєвих ознак отримано комплексне технічне рішення, яке є новим, дозволяє отримати якісно новий технічний результат і є достатнім для вирішення поставленої задачі корисної моделі. Спосіб здійснюють так. 1 UA 122312 U 5 10 15 20 25 30 Спочатку проводять клінічні, антропометричні дослідження, під час яких проводять діагностику зубощелепних аномалій та патології ЛОР-органів пацієнта на основі клінічного обстеження. Комплексні дослідження включають збір анамнезу, зовнішній огляд обличчя, його симетрію, пропорційність розвитку щелеп, вираженість носо-губних і підборідкових складок, ступінь відкривання рота та тип дихання. При цьому додатково діагностують ЛОР-патологію, а саме проводять передню та задню риноскопії, ендоскопічне дослідження носової порожнини і носоглотки. Особливою ознакою пропонованого способу є проведення функціональних дихальних проб, які полягають у виявленні ротового типу дихання. З цією метою рекомендують пацієнту набрати в рот води і утримувати її максимальний час. При різкому утрудненні носового дихання хворий змушений проковтнути воду, щоб дихати через рот - момент, який легко фіксується під час діагностики і порівнюється з показниками норми. При внутрішньоротовому огляді визначають параметри піднебінного склепіння за З.І. Долгополовою та Н.В. Панкратовою; індекс висоти піднебіння за методикою П. Берцбаха, стан твердих тканин зубів і пародонту, положення зубів у зубних рядах, форму та розміри зубних рядів та їх співвідношення. Ортодонтичний діагноз встановлюють у відповідності до класифікацій Калвеліса, Енгля та Хорошилкіної. При вивченні діагностичних моделей щелеп визначають аномалії розмірів зубів і зубних рядів, розташування зубів, форму зубних рядів. При вимірюванні штангенциркулем діагностичних моделей щелеп визначають в міліметрах подальші розміри та їх співвідношення: мезіо-дистальні розміри коронок зубів, ширину зубних рядів (Pont). Усі ці показники в комплексі порівнюють з показниками норми і діагностують з великою точністю стан захворювань ЛОР-органів у пацієнтів, зокрема дітей і підлітків з зубощелепними аномаліями. Приклад. Було обстежено 239 дітей з зубощелепними аномаліями, віком 6-18 років пропонованим способом діагностики захворювань їх поєднанням з патологією ЛОР-органів. Найчастіше виявляли такі зубощелепні аномалії: звуження верхньої щелепи, відкритий прикус, дистальний прикус, високе склепіння твердого піднебіння (готичне піднебіння). Всіх пацієнтів поділено на дві групи: І група - пацієнти з зубощелепними аномаліями без ЛОР-патології 60,2 % (144 дітей). II група - пацієнти з зубощелепними аномаліями і ЛОР- патологією 39,7 % (95 дітей). Показники порівняльної зубощелепної патології (з розрахунку на 100 оглянутих) наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Зубощелепна аномалія Звуження верхньої щелепи Готичне піднебіння Дистальний прикус Відкритий прикус Всі аномалії 35 40 45 50 І група n=144 Абс. % ±m 92 63,9 4,0 82 56,9 4,1 27 18,8 3,3 2 1,4 1,0 203 141,0 1,0 Абс. 73 70 38 5 186 II група n=95 % ±m 76,8 4,3 73,7 4,5 40,0 5,0 5,3 2,3 195,8 1,4 Р