Спосіб екстраплеврального позавогнищевого металоостеосинтезу ребер

Реферат: Спосіб екстраплеврального позавогнищевого металоостеосинтезу ребер. Спицю 2 обов'язково проводять знизу вгору по відношенню до ребра так, щоб при зісковзуванні кінчика спиці 2 з нижнього краю ребра відводився міжреберний судинно-нервовий пучок без пошкодження останнього, відразу після проходження верхнього кортикального шару ребра пальпаторно через шкіру визначають кінчик спиці 2 і в його проекції роблять розтин шкіри довжиною 2-3 мм, занурюють у розтин стрижневу частину опорного елемента 4, отвором нанизують опорний елемент 4 на спицю 2, спицю 2 проводять далі, направляючи її рух за допомогою опорного елемента 4, який утримують за його пластинчасту частину, у способі, описаному вище, проводять спицю 2 через відламки наступних двох поламаних ребер, по виходу спиці 2 з третього поламаного ребра знов папьпаторно через шкіру визначають кінчик спиці 2 і в його проекції роблять розтин шкіри довжиною 2-3 мм. Занурюють у розтин стрижневу частину опорного елемента 5, отвором нанизують опорний елемент 5 на спицю 2, після чого спицю 2 проводять далі через відламок останнього поламаного ребра, подібно проводять спицю 3 з нанизуванням на неї опорних елементів 6 і 7 з іншої сторони умовної проекційної лінії переломів ребер. UA 122462 U (12) UA 122462 U UA 122462 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонований спосіб належить до медицини, а саме до хірургії, травматології та ортопедії. В основу корисної моделі поставлено задачу забезпечення надійного встановлення лікувально-опорного апарату на ушкоджену ділянку грудино-реберного каркаса із відновленням анатомічної форми грудної клітки. Поставлена задача вирішується тим, що у випадках множинних та багатоуламкових переломів ребер із утворенням ребрових і груднино-ребрових клапанів накладається апарат зовнішньої фіксації (АЗФ), який дає можливість відновлення анатомічної форми грудної клітки. Основними недоліками запропонованих раніше методів техніки екстраплеврального позавогнищевого металоостеосинтезу ребер є недостатня фіксація ребер, що призводить до збільшення дихальної недостатності та збільшення строків консолідації ребер. При використанні запропонованого способу відновлюється анатомічна форма грудної клітки, зменшується дихальна недостатність постраждалих в першу добу, відсоток посттравматичних пневмоній в ранньому і відстроченому періодах. У випадках множинних та багатоуламкових переломів ребер із утворенням ребрових і груднино-ребрових клапанів методика МОС (металоостеосинтез) апарат зовнішньої фіксації (АЗФ) полягає в наступному (Фіг. 1). на Фіг. 1 - зображено схематичне розташування спиць відносно проекційних ліній переломів ребер та монтажу АЗФ при передньому груднино-ребровому клапані: 1 - різьбова балка; 2 - спиця; 3 - спиця; 4 - опорний елемент; 5 - опорний елемент; 6 - опорний елемент; 7 - опорний елемент; 8 - травматологічна балка; 9 - гайки. на Фіг. 2 - зображена комп'ютерна томографія грудної клітки пацієнта Б., медична картка стаціонарного хворого № 14641 від 22.08.11 Полтавської ОКЛ ім. М.В. Скліфосовського; реконструкція у "металевому режимі" клінічного випадку МОС ГРК при передньому грудниноребровому клапані. Вздовж лінії перелому поперечно до відламку поламаного ребра через кортикальні шари нижньої та верхньої поверхонь відламку ребра підшкірно екстраплеврально проводять спицю 2. Спицю 2 обов'язково проводять знизу вгору по відношенню до ребра так, щоб при зісковзуванні кінчика спиці 2 з нижнього краю ребра відводився міжреберний судинно-нервовий пучок без пошкодження останнього. Відразу після проходження верхнього кортикального шару ребра пальпаторно через шкіру визначають кінчик спиці 2 і в його проекції роблять розтин шкіри довжиною 2-3 мм Занурюють у розтин стрижневу частину опорного елемента 4, отвором нанизують опорний елемент 4 на спицю 2. Спицю 2 проводять далі, направляючи її рух за допомогою опорного елемента 4, який утримують за його пластинчасту частину. У способі, описаному вище, проводять спицю 2 через відламки наступних двох поламаних ребер. По виходу спиці 2 з третього поламаного ребра знов папьпаторно через шкіру визначають кінчик спиці 2 і в його проекції роблять розтин шкіри довжиною 2-3 мм. Занурюють у розтин стрижневу частину опорного елемента 5. Отвором нанизують опорний елемент 5 на спицю 2, після чого спицю 2 проводять далі через відламок останнього поламаного ребра. Подібно проводять спицю 3 з нанизуванням на неї опорних елементів 6 і 7 з іншої сторони умовної проекційної лінії переломів ребер. Після проведення спиць 2і 3 по обидві сторони лінії перелому ребер і встановлення на них опорних елементів 4 і 5, 6 і 7 відповідно, тягою за опорні елементи 4 і 5, 6 і 7 виконують репозицію переломів ребер. Далі протилежні опорні елементи 4 і 6, 5 і 7 перехрещують так, щоб отвори на їх пластинчастих частинах співпадали, а поверхні пластинчастих частин в кожній парі опорних елементів 4 і 6, 5 і 7 стискалися. Через отвори пластинчастих частин опорних елементів 4 і 6 проводять різьбову балку 5 фіксатора і на виході на неї накручують дві гайки 9, після чого різьбову балку 1 проводять далі через отвори пластинчастих частин опорних елементів 5 і 7. По виходу різьбової балки 1 з отворів пластинчастих частин опорних елементів 5 і 7 на неї з двох кінців встановлюють ще по одній гайці 9 і накручують всі гайки 9 так, щоб вони фіксували кожну з пар опорних елементів 4 і 6, 5 і 7 з двох сторін їх пластинчастих частин. Вищеописаним способом закріплюють опорні елементи в проекції іншої лінії перелому ребер. Для реалізації консольного принципу моделювання АЗФ, після встановлення і монтажу окремих 1 UA 122462 U 5 10 15 20 конструкцій для їх стабілізації, різьбові балки 1 з'єднують між собою травматологічною балкою 8. Кількість опорних елементів, що встановлюють на одну спицю, визначається кількістю поламаних ребер. Як правило, достатньо одного опорного елемента на два суміжні відламки ребра, тобто пластино-стрижні необхідно встановлювати через одне міжребір'я. Клінічний приклад. Хворий А., 74 роки, був прийнятий у відділення політравми КМКЛШМД через 1 годину після травми (побитий) зі скаргами на сильний головний біль, біль у грудній клітці та деформацію грудної клітки зліва. Свідомість ясна. При огляді спостерігалася значна деформація грудної клітки зліва у вигляді "вдавленого боку" та помірна флотація ушкодженої ділянки. При пальпації визначилися множинні переломи 4-10 ребер між передньо-підпахвовою і задньо-підпахвовою лініями з крепітацією осколків. На рентгенограмі визначилися багатопроекційні переломи 4-10 ребер у зазначеній ділянці. Крім цього у хворого діагностований струс головного мозку. Зважаючи на ознаки флотації та прояви дихальної недостатності хворому в першу добу за вищеописаним способом був встановлений лікувально-опорний апарат на ушкоджену ділянку груднино-реберного каркаса із відновленням анатомічної форми грудної клітки. Оперативне втручання виконували під місцевою анестезією. Післяопераційний перебіг без особливостей. Після формування кісткових мозолей (на 18 добу) апарат демонтований. Ще через 4 доби хворий у задовільному стані виписаний додому. Огляд через 2 місяці показав, що грудна клітка звичайної форми, підшкірно пальпувалися кісткові мозолі в ділянках переломів ребер, скарг пацієнт не виявляв. Ускладнень, пов'язаних з використанням лікувально-опорного апарату, не виявлено (Фіг. 2) ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 Спосіб екстраплеврального позавогнищевого металоостеосинтезу ребер, який відрізняється тим, що спицю (2) обов'язково проводять знизу вгору по відношенню до ребра так, щоб при зісковзуванні кінчика спиці (2) з нижнього краю ребра відводився міжреберний судиннонервовий пучок без пошкодження останнього, відразу після проходження верхнього кортикального шару ребра пальпаторно через шкіру визначають кінчик спиці (2) і в його проекції роблять розтин шкіри довжиною 2-3 мм, занурюють у розтин стрижневу частину опорного елемента (4), отвором нанизують опорний елемент (4) на спицю (2), спицю (2) проводять далі, направляючи її рух за допомогою опорного елемента (4), який утримують за його пластинчасту частину, у способі, описаному вище, проводять спицю (2) через відламки наступних двох поламаних ребер, по виходу спиці (2) з третього поламаного ребра знов папьпаторно через шкіру визначають кінчик спиці (2) і в його проекції роблять розтин шкіри довжиною 2-3 мм. занурюють у розтин стрижневу частину опорного елемента (5), отвором нанизують опорний елемент (5) на спицю (2), після чого спицю (2) проводять далі через відламок останнього поламаного ребра, подібно проводять спицю (3) з нанизуванням на неї опорних елементів (6) і (7) з іншої сторони умовної проекційної лінії переломів ребер. 2 UA 122462 U 3 UA 122462 U Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4