Спосіб лікування жінок з післяабортним запаленням матки і придатків

1. Спосіб лікування жінок з післяабортним запаленням матки і придатків, що включає введення сольових розчинів, антибактеріальних засобів, 3 20490 імунологічні показники у жінок з підгострим сальпінгоофоритом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - №3. - С.117-120]. Цей спосіб найбільш ефективний із існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відносяться тривале збереження у подальшому у частини пацієнток імунодефіцитного стану, що сприяє хронізації запального процесу у придатках матки та формуванню прогестерондефіцитного стану із порушенням внаслідок цього механізмів регуляції клітинного росту, диференціації, відповіді на апаптоз, активації персистуючої інфекції. Тому для підвищення ефективності існуючого способу лікування жінок з післяабортним запаленням матки і придатків, пропонується додаткове введення імуноглобуліну для вн утрішнього введення (ІГВВ). ІГВВ являє собою імунологічне активну білкову фракцію, виділену з плазми крові донорів; містить 4,5-5,5% білка, позбавлений антикомплементарних властивостей, не містить консервантів та антибіотиків; володіє швидким 100% надходженням антитіл у кровотік, має неспецифічну активність, що виявляється в підвищенні резистентності організму. У зв'язку з ви щевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності існуючого способу лікування жінок з післяабортним запаленням матки і придатків шляхом додаткового введення пацієнткам ІГВВ. Підставою для цієї пропозиції була вперше встановлена авторами корисної моделі закономірність, яка полягає в тому, що при додатковому введенні ІГВВ жінкам з післяабортним запаленням матки і придатків більш швидше ліквідуються ознаки токсикозу, скрашується загальний стан, зникають місцеві прояви хвороби в придатках матки, відновлюються лабораторні показники, ліквідуються явища вторинного імунодефіциту, досягається стійка ремісія захворювання, нормалізується гормональний стан. Запропонований спосіб полягає у тому, що хворій із запаленням матки та придатків після аборту відповідно способу-прототипу призначаються сольові розчини (розчин Рінгера, Трисоль, реосорбілакт), антибактеріальні препарати широкого спектру дії (цефтріаксон, абактал, метрогіл) протизапальні препарати нестероїдної дії (діклофенак), токоферолу ацетат, екстракт плаценти у середньотерапевтичних дозуваннях та додатково вводять ІГВВ. Запропонований спосіб здійснюється таким чином: хворій із запаленням матки та придатків матки у післяабортному періоді призначають сольові розчини в обсязі 1000-1500мл, цефтріаксон по 2,0г на добу, метрогіл по 0,5г (100мл) через 8 годин крапельне, діклофенак по 3,0 мл два рази на день, токоферолу ацетат по 200-400мг на добу, екстрат плаценти по 1мл на добу та додатково вводять ІГВВ по 25мл (1,25г) 4 після попереднього розведення фізіологічним розчином (1:4) внутрішньовенне крапельне в обсязі 100мл 3-5 діб поспіль. При розробці запропонованого способу лікування жінок з післяабортними запаленнями матки та придатків матки нами було обстежено дві групи хворих, які були рандомізовані за тяжкістю запального процесу у малому тазі після аборту, перша (22 особи), яка отримувала лікування з приводу післяабортного сальпінгоофориту та/або післяабортного метриту відповідно до запропонованого способу, та друга група (26 осіб), які лікувалися відповідно до способу-прототипу. Хворі підлягали клінічному, біохімічному та імунологічному обстеженню 2-3 рази за період їх лікування. Всім жінкам проводилось комплексне соматичне та загальноприйняте лабораторне обстеження, ультрасонографія (УСГ) органів малого тазу. Досліджували загальну кількість показників клітинного імунітету: Т-, В-лімфоцитів, Тхелперів/індукторів та Т-супресорів/кілерів у цитотоксичному тесті з використанням моноклональних антитіл фірми Ortho Diagnostic Systems Inc. (USA) класів CD3+ (до загальної популяції Т-клітин), CD4+ (до Т-хелперів - Th), CD8+ (до Т-супресорів Ts), CD22+ (до В-клітин). Вираховувався коефіцієнт CD4/CD8, як співвідношення Th/Ts. Визначали рівень інтерлейкіну 4 та 6 (IL-4 і IL-6) у сироватці крові методом імунофермейтного аналізу з використанням тест-систем „Протеиновый контур” (Росія). Для оцінки вираженості синдрому метаболічної інтоксикації (СМІ) вивчали рівень „середніх молекул” (СМ) у крові спектрофотометричне. Проведенні спостереження дозволили встановити, що використання запропонованого способу лікування жінок з післяабортними запаленнями матки та придатків матки сприяє чітко вираженій позитивній динаміці клінічних проявів (таблиця 1). З таблиці 1 видно, що запропонований спосіб лікування у переважної більшості жінок першої групи сприяє більш скорішому покращенню загального самопочуття (на 5,9±0,3 доби; Р