Спосіб збирання , підготовки, транспортування на стартову позицію і запуску ракети

1. Спосіб збирання, підготовки, транспорту вання на стартову позицію і запуску ракети, яка має довжину не менше 50 м та складається э де кількох частин і корисного вантажу, що виводить ся у космос, який відрізняється тим, що ракету збирають, готують та транспортують при горизон тально розташованій основній осі, переносять на плавучу конструкцію при горизонтально розташо ваній основній осі, підіймають у вертикальне по ложення та запускають. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що етап збирання, підготовки та транспортування ви конують на борту судна. 3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що етап збирання, підготовки та транспортування ви конують на критій палубі. 4. Спосіб за одним з попередніх пунктів, який від різняється тим, що етап переносу виконують шляхом підйому ракети на плавучу конструкцію. 5. Спосіб за пп. 2, 4, який відрізняється тим, що ракету перед переносом на плааучу конструкцію у процесі етапу переносу вивантажують через люк на носі або кормі судна на платформу або пандус. 6. Спосіб за одним з попередніх пунктів, який від різняється тим, що етап переносу виконують шляхом переносу ракети на напівпідводну плат форму, що складається з горизонтальних понто нів та вертикальних опор зі встановленою на опо рах палубою. 7. Спосіб за одним з попередніх пунктів, який від різняється тим, що запуск під час етапу підйому та запуску виконують з конструкції, що звільнена від обслуговуючого персоналу. Винахід стосується способу збирання, підготовки, транспортування на стартову позицію та запуску ракети, в якому ракета складається з декількох модулів та корисного вантажу, який повинен бути виведений у космос. Великі ракети, що призначені для виводу у космос корисних вантажів, складаються з декількох ступенів, виготовлення яких здійснюється окремо Корисний вантаж, який може являти собою, наприклад, космічний апарат, також виготовляється окремо, а потім перевозиться на ракетний стартовий майданчик, де здійснюється встановлення корисного вантажу у ракету. Довжина великих ракет, призначених для виводу у космос корисного вантажу, може досягати 50 м та більше. Ці ракети олтимізуються за вагою та розроблюються таким чином, щоб витримувати значні перевантаження, що виникають у поздовжньому напрямку ракети, а також витриму вати невеликі перевантаження у поперечному напрямку. Відповідно, створювані ракети не розраховані на те, щоб, знаходячись у горизонтальному положенні, витримувати сипи та згинаючі моменти, що виникають під дією важкості повністю складеної та заправленої паливом ракети. Ракета містить декілька високотехнологічних систем типу механічних, електричних та оптичних систем, збирання яких являє собою складний процес та які потребують поаномасштабноТ передстартової підготовки. У відповідності з відомим рівнем техніки збирання, підготовка, транспортування та заправка паливом виконуються при вертикальній орієнтації основної осі ракети, завдяки чому вдається уникнути згаданих вище сил та крутних моментів. Ракета перевозиться на стартовий майданчик, звідки здійснюється її запускання, у вертикальному положенні. „ ' ц CS8 О О) 29516 Збирання та підготовка ракети у вертикальному положенні вимагають того, щоб роботи були виконані за допомогою збудування риштувань або створення аналогічних пристосувань, що забезпечують доступ до різних частин ракети. Перевезення великої ракети у вертикальному положенні на значну відстань фактично неможливе, тому що у доповнення до обмежень, пов'язаних з мостами І т.п., подібні висотні конструкції піддаються дії надмірних перевантажень, обумовлених горизонтальними прискореннями при транспортуванні. Таким чином, у відповідності з відомим рівнем техніки збирання та підготовка ракети повинні проходити у безпосередній близкості від стартового майданчика ракети. Внаслідок обертання Землі найбільш переважні райони для запуску ракет розташовані поблизу екватору. В той же час, збирання та передстартова підготовка великих ракет вимагають при-. тягнення значних ресурсів як у вигляді експертної підтримки, так і матеріальних, причому ці ресурси найбільш доступні у районах, що не розташовані на екваторі. Тому, на практиці збирання, підготовка та запуск ракети можуть здійснюватися у районах, де доступні необхідні ресурси, при цьому вимушені відмовитися відпереваг, пов'язаних із запусканням ракет з екваторіальних районів, або ракети запускаються з районів, розташованих ближче до екватору, але при цьому збільшуються транспортні витрати. У відомому способі запуску ракет розкрита плаваюча конструкція, що призначена для запуску космічних ракет (Патент США № 4747334 від 31.05.1988, МПК3 В 64 G 5/00, F41F 3/042). Конструкція транспортується на стартову позицію на напівпідводному судні типу баржі. Судно-занурюється у воду та відпливає в бік, залишаючи конструкцію лежати у воді. Недолік способу й у даному випадку полягає, як і раніше, в тому, що ракета весь час стоїть вертикально на стартовій платформі, це передбачає, що вона була зібрана попередньо. Також відомий американський патент 5042358, в якому описано плавучу платформу для запуску космічних ракет. Платформа під час транспортування на стартову позицію підтримується напівпідводиим судном типу баржі, причому це судно витягнуто уздовж платформи. Судно занурюється у воду та відпливає в бік, залишаючи платформу лежати на воді. У даному випадку, як і раніше, ракета весь час стоїть вертикально на стартовій платформі, а це передбачає, що вона була зібрана раніше. Американський патент № 4916999 від 17 04.1990 {МПК4 В 64 G 5/00, F41F 3/042) описує платформу з підйомним домкратом для запуску ракет Ракети збираються вертикально на пересувній конструкції у придатному місці на березі. Ракета разом з конструкцією переноситься на платформу з підйомним домкратом, після чого платформа транспортується на стартову позицію у морі. Тут опори платформи затоплюються таким чином, що вони спираються у дно та утворюють міцну основу у процесі запуску. Недолік описаного рішення полягає в тому, що при перевезенні великої ракети з вертикально орієнтованою поздовжньою віссю виникають перешкоди. пов'язані з значними силами та згинаючими моментами, як результат дії ваги палива. Таким чином, приведені вище патенти описують способи запуску ракети з найбільш переважного району, наприклад, з екватору, але не розкривають питання переважного транспортування ракети, при якому не виникають перешкоди при перевезенні великої ракети з вертикально орієнтованою поздовжньою віссю. Найбільш близьким до пропонованого винаходу по технічній суті є спосіб збирання, підготовки, транспортування на стартову позицію І запуску ракети, яка має довжину не менше 50 м та складається з декількох частин І корисного вантажу, що виводиться у космос (Патент США № А 5191162 від 02.03.1993, МПКГ B64G 5/00, F41F 3/042). У зазначеному патенті розкрито спосіб та пристрій для запуску з моря ракети з супутником або бойовим космічним апаратом в якості корисного вантажу. При цьому два судна вирівнюються стінка до стінки та зв'язуються за допомогою ферм, жорстко поєднуючих судна та утримуючих їх на визначеній відстані один від одного, завдяки чому утворюється стартовий комплекс ракети. Поворотна опора на фермі, що поєднує центральні секції суден, використовується для підйому ракети у вертикальне положення та підтримування ракети над морем. Вихлопні гази у процесі запуску спрямовуються вниз у море між двома судами. Недолік описаного способу полягає в складностях технологічного характеру, пов'язаних з виникненням перешкод при перевезенні великої ракети з вертикально орієнтованою поздовжньою віссю, які пов'язані зі значними силами та згинаючими моментами, як результат дії ваги палива. В основу пропонованого винаходу поставлена задача створення такого способу збирання, підготовки, транспортування ракет, який би забезпечив простий доступ до ресурсів, необхідних для збирання та підготовки, та дозволив би зберегти переваги, обумовлені запуском ракет з екваторіальних районів. Поставлена задача вирішується за рахунок створення умов для компенсації впливу значних сил та згинаючих моментів у результаті дії ваш палива, частково шляхом того, що ракету укладають в одне або декілька спеціально пристосованих гнізд або адєп, по яким вага розподіляється таким чином, що згинаючі моменти скорочуються, а частково й за рахунок того, що значна частина заправляемого палива заливається після того, як ракета буде піднята у вертикальне положення. Поставлена задача вирішується за допомогою пропонованого способу, який, як і відомий спосіб збирання, підготовки, транспортування на стартову позицію і запуску ракети, яка має довжину не менше 50 м та складається з декількох частин і корисного вантажу, що виводиться у космос, а, відповідно до винаходу, ракету збирають, готують та транспортують при горизонтально розташованій основній осі, потім ракету переносять на плавучу конструкцію при горизонтально розташованій основній осі, підіймають у вертикальне положення та запускають. Особливістю пропонованого способу є й те, що етап збирання, підготовки та транспортування виконують на борту судна. 29516 Особливістю пропонованого способу є й те, що етап збирання, підготовки та транспортування виконують на критій палубі. Особливістю пропонованого способу є й те, що етап переносу виконують шляхом підйому ракети на плавучу конструкцію. Особливістю пропонованого способу є й те, що ракету перед переносом на плавучу конструкцію у процесі етапу переносу вивантажують через люк на носі або кормі судна на платформу або пандус. Особливістю пропонованого способу є й те, що етап переносу виконують шляхом переносу ракети на напівпідводну платформу, що складається з горизонтальних понтонів та вертикальних опор зі встановленою на опорах палубою. Особливістю пропонованого способу є й те, що запуск під час етапу підйому та запуску виконують з конструкції, що звільнена від обслуговуючого персоналу. Необхідно особливо підкреслити, що даний винахід стосується великих ракет. Малі ракети мають більш просту конструкцію, більш прості у збиранні, підготовці та транспортуванні та не попадають у об'єм даного винаходу. У відповідності зі способом, запропонованим у даному винаході, як збирання, так і підготовка та транспортування на стартову позицію ракети, що складається з декількох модулів та корисного вантажу, що виводиться у космос, виконують при горизонтальній орієнтації основної осі ракети. Складнощі, обумовлені впливом значних сил та згинаючих моментів у результаті дії ваги палива, вирішуються частково за рахунок того, що ракета укладується в одне або декілька спеціально пристосованих гнізд або сідел, по яким вага розподіляється таким чином, що згинаючі моменти скорочуються, а частково за рахунок того, що значна частина заправляемого палива заливається після того, як ракета буде піднята у вертикальне положення. Потім повністю зібрана ракета, вісь якої розташована все ще горизонтально, переноситься на плавучу конструкцію. Плавуча конструкція пропливає, хоча і не обов'язково, відстань, що залишилась до стартової позиції, де ракета підіймається у вертикальне положення і запускається. Збирання, підготовка, а можливо, і транспортування ракети в цілому або окремо можуть здійснюватися на борту транспортного засобу. Отже, транспортування ракети може бути виконано нескладним чином, частково або в цілому, на транспортному засобі або на плаваючій конструкції на переважну стартову позицію у районі екватору. У ще одному переважному варіанті реалізації винаходу транспортний засіб с судном, а плавуча конструкція є платформою. У відповідності з іще одним варіантом втілення судно має принаймні одну криту палубу, а платформа є напівпідводною платформою, що складається з горизонтальних понтонів та верти* кальних опор, причому палуба встановлена на цих опорах. У ще одному переважному варіанті втілення винаходу судно має приміщення для збирай ня, підготовки та транспортування декількох ракет одночасно, Винахід далі більш детально розкривається за допомогою одного характерного варіанту втілення, приведеного у сполученні зі суп> хіми кресленнями, на яких: Фіг. 1 зображає вид збоку судна для збирання, підготовки та транспортування ракети, а також Фіг. 2 зображає вид збоку ппафторми для запуску ракети. На фіг. 1 показаний засіб транспортування у вигляді судна 1 з критою палубою 2. На папубі розташовані перший ступінь ракети 3, другий ступінь ракети 4, третій ступінь ракети 5 та корисний вантаж, що являє собою космічний апарат 6. Ступені ракети завантажені на борт судна через люк на носу або на кормі судна (не показаний), а потім переміщені на палубу 2 за допомоюю колісних вагонеток або візків Після цього ступені ракети приміщені на спеціально пристосовані гнізда та сідла 7, які можуть бути поєднанні з вагонетками або візками. Корисний вантаж, показаний у вигляді космічного апарату 6, звичайно буде завантажуватися на борт судна через люк, що відрізняється від люку ракети. Апарат може бути завантажений на борт судна через бортовий вантажний люк судна або через один з вищезгаданих люків на носу або кормі судна. Корисний вантаж також розташовується на візку або вагонетці, а потім встановлюється у стійке положення на спеціально для цього пристосованому гнізді або сідлі На борту судна окремі ступені ракети та космічний апарат збираються в ракету, поздовжня вісь якої розташована горизонтально. Технічні системи ракети після цього готуються за допомогою обладнання, розташованого на борту судна. Ракета і космічний апарат через придатне обладнання підключають до передбаченого на судні пункту керування 8, з якого може здійснюватися контроль ракети та космічного апарату. Також, поки ракета знаходиться на судні у горизонтальному положенні, забезпечується можливість заправки деякої кількості ракетного палива, яке може знаходитися у рідкому або твердому вигляді. Це, однак, повинно здійснюватися з урахуванням сил і моментів, дії яких піддається ракета, тому що ракета виготовляється з розрахунком на обмежені сили та відповідні моменти, прикладені у поперечному напрямку. Після завершення збирання ракети вона переноситься на платформу через люк, виконаний на носі або кормі судна