Спосіб профілактики загострень хронічного реактивного гепатиту при проведенні холецистектомії

1. Спосіб профілактики загострень хронічного реактивного гепатиту при проведенні холецистектомії, що включає введення антиоксидантів, глутаргіну й імунокоректорів, який відрізняється тим, що як імунокоректор, який також має й антиоксидантні властивості, хворим вводять поліоксидоній. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що поліоксидоній вводять за схемою: по 6 мг внутрішньом'язово 3 дні поспіль і потім через день ще 35 ін'єкцій препарату в залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u200802116 (22) 19.02.2008 (46) 10.06.2008, Бюл.№ 11, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, UA, ЗЕЛЕНИЙ ІГОР ІВАНОВИЧ, UA, ГАВРИЛОВ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, UA, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, UA, ЗЕЛЕНИЙ ІГОР ІВАНОВИЧ, UA, ГАВРИЛОВ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, UA, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA 3 реактивного гепатиту при проведенні холецистектомії. - МПК7 А61К31/195, А61В17/00. - Опубл. 15.09.2003. - Бюл. №9]. Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що при його використанні майже в третині випадків після операції ХЕК відмічається погіршення деяких біохімічних показників і функціональних проб печінки, що вказує на наявність загострення запального процесу в цьому органі. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності існуючого способу профілактики загострень ХРГ при проведенні ХЕК шляхом додаткового введення сучасного імуноактивного препарату поліоксидонію (ПО). ПО за хімічним складом - це високомолекулярна фізіологічно активна сполука, що виявляє виражену імунотропну активність. ПО чинить позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи знижені й знижуючи підвищені показники імунітету, тобто вважається істинним імуномодулятором. Мішенями для фармакологічної активності ПО є поперед усього клітини фагоцитарної системи й природні кілери. При цьому ПО чинить стимулюючий ефект на продукцію клітинами макрофагально-моноцитарного ряду низки цитокінів, зокрема IL-1 b , IL-6, TNF a й a -інтерферону. При недостатності гуморального імунітету ПО суттєво посилює антитілоутворення. Важливо, що крім чітко вираженого імуномодулюючого ефекту, ПО у фармакологічному плані характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності, що робить його ефективним препаратом у комплексному лікуванні гострих і хронічних запальних процесів будь-якої етіології. Наша пропозиція щодо додаткового введення при проведенні ХЕК ПО базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах закономірності, яка в подальшому була підтверджена в клінічних умовах, що при спільному введенні антиоксидантів, глутаргіну й ПО, фармакологічна дія вказаних препаратів взаємно потенціюється, особливо відносно зниження показників ПОЛ і вмісту в крові так званих «середніх молекул» (CM), підвищена концентрація яких свідчить про наявність у хворих ендогенної "метаболічної"" інтоксикації. У патогенетичному плані це обумовлює зниження ймовірності розвитку загострення ХРГ у хворих, яким проведена холецистектомія. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. При госпіталізації хворого з патологією жовчного міхура для проведення операції ХЕК, йому з першого дня госпіталізації призначають введення комплексу антиоксидантів (токоферолу ацетату або аєвіту, аскорбінової кислоти або аскорутину) у середньо-терапевтичних дозуваннях, глутаргіну усередину по 0,25г 3-4 рази на добу протягом 1012 діб поспіль і додатково ПО по 6мг внутрішньом'язово 3 дня поспіль і потім через день ще 3-5 ін'єкцій препарату в залежності від досягнутого ефекту, тобто введення всіх препаратів починають 33207 4 ще до проведення оперативного втручання й продовжують також після проведення ХЕК. Наш клінічний досвід показує, що для ефективної профілактики загострень ХРГ у хворих, яким проводиться операція ХЕК, потрібно від 36 до 48мг препарату на профілактичний курс у залежності від вихідного стану печінки (фаза нестійкої ремісії або помірного загострення ХРГ). Раніше ПО в даного контингенту хворих не використовувався. При проведенні розробки заявленого способу профілактики загострень ХРГ у хворих, які підлягали операції ХЕК, нами було обстежено 2 групи пацієнтів, що оперувалися за методом лапароскопічної ХЕК. Перша група містила 66 осіб, в яких профілактика загострення ХРГ була проведена за допомогою запропонованого способу; друга - 53 особи, в яких профілактика загострення ХРГ проводилася відповідно до існуючого способупрототипу. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, статтю хворих, тривалістю й тяжкістю перебігу захворювання, вираженістю патологічного процесу в печінці. Перша група хворих отримувала комплекс антиоксидантів, глутаргін і ПО, друга - антиоксиданти, глутаргін та стандартні імунокоректори (тактивін, тималін або інш.). В обох групах вивчали клініко-біохімічні показники до проведення ХЕК (при вступу хворого до хірургічного стаціонару) і після проведення ХЕК (на 2-3 добу післяопераційного періоду), а потім ще 1-2 рази за період диспансерізації протягом 23-х місяців після виписки зі стаціонару. Усі хворі, що були під наглядом, прооперовані в зв'язку з наявністю хронічного калькульозного холециститу (ХКХ), в якості супутньої патології в них був встановлений діагноз ХРГ, переважно у фазі нестійкої ремісії. До проведення операції ХЕК скарги в обстежених хворих обох груп були однотиповими й відповідали клінічному діагнозу ХКХ з супутнім ХРГ. Дійсно, більшість обстежених скаржилася на біль або тяжкість у правому підребер'ї, здуття животу, гіркоту в роті, відрижку, нудоту. Більш ніж у половини обстежених відмічалися періодично виникаючі напади болю в правому підребер'ї з ірадіацією в праву лопатку або праве плече. При об'єктивному обстеженні встановлено наявність помірної гепатомегалії (печінка виступала на 2-4см з-під краю реберної дуги), чутливості печінкового краю при пальпації, позитивні симптоми Кера і Ортнера. За даними ультразвукового дослідження (УЗД) органів черевної порожнини було встановлено, що печінка у хворих, які знаходилися під наглядом, була збільшена, її луноструктура в більшості випадків не рівномірна, лунощільність підвищена, стінки жовчного міхура (ЖМ) потовщені, в порожнині міхура - конкременти, мікроліти, детрит. У більшості випадках відмічалася також деформація ЖМ перетинками. Для морфологічної верифікації діагнозу ХРГ проводилася крайова біопсія правої частки печінки в місці вилучення ЖМ. При цьому в усіх обстежених було встановлено наявність жирової або білкової дистрофії гепатоцитів, лімфоцитарної інфільтрації портальних трактів, внутршіньо-печінкових холангітів, що було підставою для 5 33207 патоморфологічного підтвердження діагнозу хронічного реактивного гепатиту (ХРГ). При біохімічному обстеженні до проведення ХЕК встановлено, що в більшості обстежених в обох групах (62 особи, тобто 93,9±2,5% в першій та 49 особи, тобто 92,5±2,7% в другій) рівень загального білірубіну був у межах норми, у той же час в 2-3 рази підвищувалася кількість прямої фракції. Активність АлАТ була в межах норми в 48 (72,7±2,3%) обстежених першої групи й 39 (73,6±2,1%) - другої групи. Таким чином, до проведення ХЕК у більшості обстежених хворих була фаза нестійкої ремісії ХРГ. Повторне клініко-біохімічне обстеження хворих після проведення ХЕК дозволило встановити, що в першій групі пацієнтів, які вживали ПО, мало місце збереження біохімічних показників на близькому до вихідного рівня в 55 осіб (83,3%) і покращання у 8 (16,7%). Ні в кого з обстежених хворих першої групи не відмічено посилення порушень біохіміч 6 них показників. У другій групі з 53 обстежених близький до вихідного рівень біохімічних показників відмічений в 31 (58,5%) випадків, покращання показників було лише у 7 хворих (13,2%), погіршення - у 15 (28,3%) осіб. Таким чином, використання заявленого способу сприяло профілактиці загострення ХРГ в обстежених хворих, в яких була проведена операція ХЕК, у той час як серед хворих другої групи, в якій використовувався відомий спосіб-прототип, майже в третині випадків відмічено погіршення біохімічних показників, так званих функціональних проб печінки, що вказує на наявність загострення запального процесу в печінці. Встановлені більш виражені зсуви вивчених біохімічних показників, що характеризують стан функціональних проб печінки, в більшості обстежених хворих другої групи на 2-3-у добу післяопераційного періоду відносно пацієнтів першої групи (таблиця 1). Таблиця 1 Градації показників функціональних проб печінки в обстежених хворих після операції ХЕК (M±m) Показники Білірубін (мкмоль/л) Групи загальний Пряма фракція лірубіну (мкмоль/л) 1 2 бі 1 2 1 АлАТ (ммоль/год л) 2 1 АсАТ, моль/год л) 2 1 Тимолова проба (од.) 2 1 ЛДГ 4+5 ( %) 2 0 1 1,9 9,0 та > 0 29 54,7 1,7-2,2 0 1 1,9 1,6-1,8 0 1 1,9 9,1-10,0 0 1 1,9 10,1 і > 0 1 1,9 7 33207 Дійсно, у першій групі на цей період у 92,4% обстежених загальний рівень білірубіну був у межах норми, тоді як у другій групі - лише в 64,2% осіб, пряма фракція білірубіну була в межах 2,25,0мкмоль/л у 87,9% першої групи й лише у 17,0% пацієнтів другої групи (тобто в 5,2 рази менше); активність АлАТ у межах норми (0,30,68ммоль/год·л) була в 74,2% хворих першої групи й лише 35,8% - другої групи (в 2,1 рази менше); активність AcAT у межах норми (0,20,5ммоль/год*л) була у 78,8% обстежених хворих першої групи та лише 45,3% - другої групи; показник тимолової проби в межах норми (0-5 од.) був у 83,3% хворих першої групи та у 58,5% - другої групи. Показово, що вміст так званих «печінкових» фракцій лактатдегідрогенази (ЛДГ) сироватки крові, а саме ЛДГ4+5 в межах норми був у 80,3% обстежених в першій групі і лише у 37,7% - в другій групі (тобто в 2,1 рази менше). З урахуванням клінічних і лабораторних показників було встановлено, що в першій групі після проведення ХЕК стійка ремісія ХРГ зберігалася в 78,6% випадків, нестійка ремісія - в 14% випадків, помірне загострення було діагностовано лише в 7,4% випадків (7,4±1,6%). У другій групі після про 8 ведення операції ХЕК стійка ремісія ХРГ мала місце, тобто зберігалася, в 49,2% випадків, нестійка ремісія - у 24,9% випадків, загострення ХРГ відмічено в 25,9±23% випадків, тобто в 3,5 рази частіше, ніж у першій групі. Таким чином, встановлено, що використання заявленого способу профілактики загострень ХРГ сприяє зменшенню частоти загострень після проведення операції ХЕК у середньому в 3,5 рази (Р