Спосіб медичної реабілітації хворих на синдром хронічної втоми

1. Спосіб медичної реабілітації хворих на синдром хронічноі втоми, що включає щадний режим, повноцінну дієту з високим вмістом вітамінів і біологічно активних речовин, проведення ентеросорбції, введення глутаргіну й імуноактивного препарату, який відрізняється тим, що як імуноактивний препарат вводять поліоксидоній. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що поліоксидоній вводять внутрішньом'язово по 6 мг 1 раз на добу 3 дні поспіль, потім через день ще 5-7 ін'єкцій препарату в залежності від досягнутого ефекту. UA (21) u200802115 (22) 19.02.2008 (46) 10.06.2008, Бюл.№ 11, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, КУЗНЄЦОВА ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, КУЗНЄЦОВА ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA 2 (19) 1 3 високим вмістом вітамінів і біологічно активних речовин, проведення ентеросорбції, введення імуноактивного препарату манаксу й додатково глутаргіну (Деклараційний патент України на корисну модель №11571. - Спосіб медичної реабілітації хворих на синдром хронічної втоми. - Опубл. 16.01.2006. - Бюл. №1). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що при його використанні в окремих хворих все ж таки зберігаються зсуви деяких імунних і біохімічних показників, що свідчить про незавершеність загострення патологічного процесу, а в клінічному плані - про нестійкий характер досягнутої ремісії. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності способу медичної peaбілітації хворих на СХВ, ліквідація синдрому "метаболічної" інтоксикації (СМІ) і нормалізація рівня СМ у сироватці крові. Вказана задача реалізується шляхом додаткового призначення хворим на СХВ в якості імуноактивного препарату поліоксидонію (ПО). ПО - це високомолекулярна фізіологічно активна сполука, що виявляє виражену імунотропну активність. Встановлено, що ПО чинить позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужерідних агентів антигенної природи, підвищуючи знижені й знижуючи підвищені показники імунітету, тобто є істинним імуномодулятором. Мішенями для фармакологічної активності ПО є поперед усього клітини фагоцитарної системи й природні кілери, тобто NK-клітини. ПО чинить стимулюючий ефект на продукцію клітинами макрофагальномоноцитарного ряду низки цитокінів, зокрема IL1 b , IL-6, TNF a й a -інтерферону. При недостатності гуморального імунітету ПО також суттєво посилює антитілоутворення. Важливо, що крім імуномодулюючого ефекту, ПО характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної й 33206 4 мембраностабілізуючої активності, що робить його ефективним препаратом у комплексному лікуванні гострих і хронічних інфекцій будь-якої етіології. Пропозиція авторів корисної моделі щодо введення ПО хворим на СХВ в якості імуноактивного препарату базується на вперше встановленій авторами винаходу в експериментальних умовах, а потім підтвердженій в клініці закономірності, яка полягає в тому, що при спільному введені ентеросорбентів, глутаргіну й ПО має місце взаємопотенціююча дія цих препаратів у плані детоксикуючого ефекту, яка перевищує просту сумацію ефектів трьох препаратів. Запропонований спосіб здійснюється таким чином. При встановленні діагнозу СХВ хворим, які підлягають проведенню медичної реабілітації, призначають щадний режим, повноцінну дієту з високим вмістом вітамінів і біологічно активних речовин, проведення ентеросорбції, введення глутаргіну в середньо-терапевтичних дозах і додатково в якості імуноактивного препарату - ПО внутрішньом'язово по 6мг 1 раз на добу 3 дня поспіль, потім через день ще 5-7 ін'єкцій препарату, у залежності від досягнутого ефекту. При розробці заявленого способу медичної реабілітації хворих на СХВ було обстежено дві групи пацієнтів з даною патологією. З них основна група (65 хворих) отримувала медичну реабілітацію згідно до заявленого способу, група зіставлення (58 хворих) - згідно до відомого способупрототипу. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, статтю й ступенем перебігу хвороби. При проведенні клінічних обстежень і лабораторних досліджень було встановлено, що в основній групі хворих, що страждають на СХВ, при проведенні медичної реабілітації має місце більш швидке прискорення ліквідації клінічних показників хвороби і досягнення стійкої повноцінної ремісії СХВ відносно групи зіставлення (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способу медичної реабілітації на клінічні показники у хворих на СХВ (М±m) Клінічні показники Тривалість збереження (діб): - субфебрилітету - загальної слабості - нездужання - головного болю - запаморочення - лімфаденопатії - підвищеної дратівливості Середня тривалість досягнутої ремісії (місяців) З таблиці 1 видно, що у хворих основної групи тривалість збереження субфебрилітету було на 8,3±0,2 дні (у 2,19 рази) менше, ніж у групі зіставлення; загальної слабкості - на 11,8±0,4 дні (у 2,5 рази) менше, нездужання - на 9,8±0,3 дні (в 1,69 рази) менше, головного болю - на 11,2±0,3 дні (у 2,17 рази), запаморочення - на 7,6±0,4 дні (в 1,85 рази), лімфаденопатії - на 13,1±0,8 дні (у 2,05 ра Заявлений спосіб (n = 65) 7,0±0,6 11,2±0,8 14,3±1,0 9,6±0,7 8,9±0,5 12,5±0,9 9,7±1,2 10,8±0,6 Відомий спосіб (n = 58) 15,3±1,0 23,0±1,2 24,1±1,3 20,8±1,4 16,5±1,1 25,6±1,8 19,4±1,6 6,2±0,3 P