Спосіб прогнозування продуктивних якостей сільськогосподарських тварин і птахів

1. Спосіб прогнозування продуктивних якостей сільськогосподарських тварин і птахів, який включає реєстрацію ЕКГ, визначення ритму серцевих скорочень та розподіл тварин (і птиці) за типом вегетативної регуляції серцевого ритму на нормотоніків, ваготоніків і симпатикотоніків, відрізняється тим, що реєстрацію ЕКГ з наступиш визначенням ПВБ за формулою: A (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ ЯКОСТЕЙ СІЛЬСЬКОГОСПО-ДАРСЬКИХ ТВАРИН І ПТАХІВ 34373 конф. Київ:1991-с.54-54), що тип вегетативної регуляції обмінних процесів організму тварин обумовлює їх продуктивні якості. Відомий спосіб визначення вегетативної регуляції серцевого ритму методом варіаційної пульсометрії (Баевский Р.М., Кириллов О.И., Клец-кин С.З. Ма тематический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. Москва:Наука 1984-222с.) Полягає він в тому, що у людини в стані спокою записують електрокардіограму і для аналізу беруть визначену за об'ємом(не менше 1000) вибірку кардіоінтервалів. Розраховують тривалість в часі послідового динамічного ряду кардіоінтераалів "RR", за отриманими величинами їх гр уп ують і розраховують статистичні показники ритму серця в стані спокою. Зазначений вище спосіб дозволяє виявити закон розподілу, ї випадкового процесу, яким являється ритм серця, і дати його кількісну характеристику (Виноградова Т.М. Инстр ументальные методы исследования сердечно-сосудистой системы. Москва, 1986.-416с).Цей спосіб отримав розповсюдження в медицині, особливо в кардіології, а у ве теринарії цей спосіб був впроваджений (Кононенко В.С., Перленбетов М. Взаимосвязь морфо-функциональнмх показателей сердца с уровнем тонуса вегетативной нервной системи у коров черно-пестрой породы. Мат.докл. Респ.конф. морфологов. Киев:1991-с.95-96) для визначення типів вегетативної регуляції серцевого ритму. Відомий спосіб прогнозування яєчної продуктивності курей за фізіологічним показником (АС СРСР № 1194344) серцевого ритму курочок 160220 денного віку з побутовою кардіоінтервалограмою, виявленням хвилі з періодом 300-400 C і визначенням амплітуди хвилі. Оцінку яєчної продуктивності здійснюють за величиною амплітуди хвилі. Недоліком способу ‘ складність виконання та низька ефективність прогнозу. Найбільш близьким за суттю до способу, що заявляється, є спосіб прогнозування продуктивних якостей великої рогатої худоби, який базується на визначенні типу вегетативної регуляції обмінних процесів на підставі реєстрації серцевого ритму великої рогатої худоби (Перленбетов М.А. Мор фофункціональна характеристика серця великої рогатої худоби з врахуванням типу вегетативної регуляції серцевого ритму: Автореф.дис.-канд. біол.наук.-Львів,1991-22с.) Спосіб включає реєстрацію ЕКГ, визначення ритму серцевих скорочень та розподіл тварин за типом вегетативної регуляції серцевого ритму (симпатотоніки, нормотоніки, парасимпатотоніки). Відомий спосіб дає можливість досліджувати фізіологічні властивості серцевого ритму великої рогатої худоби і виділити три загальні статичні типи вегетативної регуляції серцевого ритму (нормотонічний, парасимпатикотонічний, симпатикотонічний). При цьому вважають, що тварини нормотоніки і парасимпатикотоніки характеризуються кращими продуктивними якостями порівняно з симпатикотоніками. Недоліки відомого способу: 1) він не дає, можливості судити про збудливість і динамічний тонус симпатичних та парасимпатичних центрів вегетативної нервової системи; 2) не дає характеристики показників вегетативного гомеостазу, які взаємозв’язані з продуктивністю тварин і птахів; 3) не дає можливості прогнозувати зрушення вегетативного гомеостазу в сторону симпатоконії або ваготонії, що також відображається на продуктивності тварин і птахів; 4) прототип не забезпечуэ застосування функціонального навантаження, яке надає інформацію про функціональних стан певних відділів вегетативної нервової системи; 5) за допомогою відомого способу визначається лише загальний тип вегетативної регуляції. Таким чином, відомий спосіб не повністю відображає динаміку перебігу вегетати вних процесів в організмі тварин і птахів. Заявлений нами спосіб усуває недоліки прототипу і подає індивідуальну характеристику гомеостатичних веге тативних процесів в організмі тварин і птахів та вказує напрямок їх зміщення, що пов'язано з майбутньою продуктивністю, тобто, заявлений спосіб забезпечує е фективний прогноз продуктивності сільськогосподарських тварин, зокрема, великої рогатої худоби в віці 1,5-5 місяців та птиці, зокрема, курей в 3-5 місячному віці. 3. Суть винаходу 3.1.Суть винаходу і суттєві ознаки. В основу винаходу поставлено завдання розробити новий, точний і об'єктивний спосіб прогнозування продуктивності сільськогосподарських тварин і птиці. Технічний результат досягають шляхом визначення і порівняння величин показника вегетативного балансу (ПВБ) до і після функціонального навантаження за формулою: ПВБ = АМо , де х АМо – амплітуда моди, визначена ре єстрацією ЕКГ (електрокардіограми досліджуваної тварини або птаха) і характеризує тонус симпатичного відділу вегета тивної нервової системи у відсотках кардіоінтервалів, що відповідають значенню моди. Х - варіаційний розкид, визначений як різниця між крайніми значеннями кардіоінтервалів і є показниками стану парасимпатичного відділу (тонусу блукаючого нерву), виражений в секундах. При цьому тварин (молодняк 1,5-3 міс), у яких ПВБ після функціонального навантаження зменшується на 0-30% відносять до нормотоніків, середньодобові прирости яких на 7-8% вищі, ніж в симпатотоніків, а майбутню м'ясну продуктивність прогнозують вищою на 1,5-6%, тварин, у яких ПВБ зменшується на 31-50% відносять до парасимпатикотоніків, середньодобові прирости яких на 1011% вищі, ніж у симпатикотоніків, а майбутню м'ясну продуктивність прогнозують вищою на 1,5-5%; тварин, у яких ПВБ збільшується на 5-20% відносять до симпатикотоніків, їх середньодобові прирости і майбутню м'ясну продуктивність прогнозують нижчою ніж у попередніх груп. Одночасно молодняк курей (півні), у яких ПВБ після функціонального навантаження зменшується від 0 до 17% вважають симпатотоніками із зміщеннями гомеостазу в бік нормотонії із очікуваним підвищенням середньодобових приростів на 1213% і прогнозують їх майбутню м'ясну продуктивність вищою на 1,5-5%; молодняк птиці, у якого ПВБ знижується на 17-30% вважають симпатикотоніками із зміщенням гомеостазу в бік ваготонії з 2 34373 очікуваним підвищенням середньодобових приростів на 31-32%, а майбутню м'ясну продуктивність їх прогнозують вищою на 1,5-6%. Збільшення ПВБ у молодняка курей від 5 до 10% після функціонального навантаження вказує на те, що у досліджуваних птахів стан вегетативного гомеостазу характеризується як симпатотонія і така птиця має найменшу м'ясну продуктивність порівняно з попередніми двома групами. Ме ханізм зазначених вище змін полягає в наступному: порівняння величин, характеризуючих варіаційну кардіоінтервалограму до і після функціонального навантаження і функціонального значення вегетативної проби специфічно збуджуючої (залежно від функціонального стану) симпатичні або парасимпатичні центри вегетативної нервової системи дає можливість визначити співвідношення симпатичного і парасимпатичного тонусу, показник вегетативного балансу, які разом з даними про масу тіла - в сумі відображають вегетативний гомеостаз. 3.2. Відомості, що розкривають суть винаходу. При проведенні заявником патентноінформаційного пошуку виявлено технічне рішення, що містить найбільшу кількість ознак спільних із заявленим (Перленбетов М.А. Мо фрофункціональна характеристика серця великої рогатої худоби з врахуванням типу вегетативної регуляції серцевого ритму. Автореф.дис. канд.біло.наук.-Львів:1991.-22с.):реєстрація ЕКГ, визначення ритму серцевих скорочень та розподіл тварин за типом вегетативної регуляції серцевого ритму на симпатикотоніків, нормотоніків, парасимпатикотоніків. Однак, даних суттєви х ознак недостатньо для досягнення технічного результату, який забезпечує заявлене рішення. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю б співпадали з ознаками заявленого способу не знайдено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію винаходу "Новизна". В джерелах патентної і науково-технічної інформації не знайдено відомостей про спосіб прогнозування продуктивних якостей сільськогосподарських тварин і птиці, який би здійснювався шляхом визначення і порівняння величин ПВБ до і після функціонального навантаження при цьому тварин, у яких ПВБ після функціонального навантаження зменшується на 0-30% у молодняка великої рогатої худоби )ВРХ) і на 0-17% у молодняка птиць (курей) відносять до нормотоніків (молодняк ВРХ) або симпатикотоніків із зміщенням гомеостазу в бік нормотонії (птиця); тварин, у яких ПВБ після функціонального навантаження зменшується на 30-50% (молодняк ВРХ) і на 18-30% (у молодняка птиці) відносять до ваготоніків (молодняк ВРХ) або симпатикотоніків із зміщенням гомеостазу в бік ваготонії, прогнозують їх як перспективних для одержання високої м'ясної продуктивності, а тварин, у яких ПВБ після функціонального навантаження збільшується (молодняк ВРХ і птиці (курей) вважають симпати-котоніками і прогнозують як неперспективних для майбутнього використання. Таким чином, заявлене технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозво ляє зробити висновок про відповідність його критерію винаходу "винахідницький рівень". Заявлений спосіб може бути використаний в тваринництві, зокрема скотарстві і птахівництві, для прогнозування продуктивних якостей великої рогатої худоби і курей, а тому відповідає критерію винаходу "Промислова придатність". Отже, заявлене технічне рішення є новим, промислове придатним і має винахідницький рівень, тобто відповідає, всім умовам патентоспроможності винаходу відповідно до статті 6 розділу II Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі (№ 3687-ХІІ)". 4. Відомості, що підтверджують можливість здійснення винаходу. Реалізацією заявленого способу здійснюють наступним чином: 1. У обстежуваних телят (віком 1,5-5 місяців) або курчат (віком 3-5 місяців) в стані спокою записують ЕКГ, розраховують ПЗБ; після цього рівномірним безболісним натисканням на очні яблука обстежуваного протягом 20-30 с. викликають окуло-кардіальний рефлекс, знову записують ЕКГ і розраховуюсь тривалість кардіоінтерг лів та визначають ПВБ за формулою: ПВБ=АМо/Х, де АМоамплітуда моди, що відображає симпатичний тонус, Х-розрахований варіаційний розкид, що є показником парасимпатичного тонусу. При цьому тварин, у яких ПВБ після функціонального навантаження зменшується ана 0-% (у молодняка БРХ) і на 0-17% у молодняка птиці (курей) відносять до нормотоніків (молодняк ВРХ) або симпатикотоніків із зміщенням гомеостазу в бік нормотонії (птиця); тварин, у яких ПВБ після функціонального навантаження зменшується на 30-50% (молодняк ВРХ) або 18-30% у молодняка птиці відносять до ваготоніків (молодняк ВРХ) або симпатикотоніків із зміщенням гомеостазу в бік ваготонії (молодняк птиці) і прогнозують їх як перспективних для одержання високої м’ясної продуктивності, а тварин, у яких ПВБ після функціонального навантаження збільшується молодняк ВРХ і птиці (курей) вважають симпатикотоніками і прогнозують як неперспективних для майбутнього використання. Таким чином, для оцінки стану вегетативного гомеостазу і напрям, в якому він зміщується, необхідно: 1) якісно визначити суть окуло-кардальної проби (симпатичний чи парасимпатичний ефект виникає при її застосуванні) і оцінити її кіль кісновирахувати збільшення або зменшення частоти серцевих скорочень порівняно з фоном. 2) врахувати кількісні зміни а отриманих інтервалокардіограсрічних даних (АМо,Х,ПВБ) після застосування даної функціональної проби. Зростання показників АМо, ПВБ і зменшення Х в поєднанні з позитивною, функціональною пробою свідчить про зміщення гомеостазу в бік симпатітонії і, навпаки, збільшення показника X, зменшення АМо, ПВБ при негативній функціональній пробі - говорить про зміщення вегетативного гомеостазу в сторону парасимпатотонії. Запропонований спосіб визначається підвищеною точністю, що являється оригінальним завдяки можливості оцінити стан вегетативного гомеостазу і передбачити напрямок, в якому він зміщується (в сторону симпатотонії чи ваготонії), що 3 34373 дає можливість оцінити потенціальні можливості продуктивності. Спосіб можна застосовувати в господарствах різних форм власності що використовують молодняк ВРХ і курей для відбору найбільш перспективних особ. 4.1. Приклади конкретного виконання Приклад 1. В дослідному господарстві агроспілки "Маяк" Кам'янко-Бузького району Львівської області було відібрано за принципом аналогів 2 групи клінічне здорових бугайців чорно-рябої породи по 45 голів в кожній, віком 1-1,5 міс. Піддослідні тварини були розподілені за рівнем тонусу центрів вегетативної нервової системи на симпатикотоніків, нормотоніків і ваго-тоніків - І група за способом прототипа, II - за новим способом. Спостереження за піддослідними тваринами на протязі 2-х місяців свідчать про те, що розподіл тварин за рівнем тонусу вегетативни х центрів по новому способу було більш точним і об'єктивним. Про це свідчать дані спостереження, наведені в таблиці № 1. Телята нормо- і ваготоніки ,відібрані за новим способом краще росли і розвивалися, ніж симпатикотоніки. При цьому розподіл піддослідних тварин згідно відомого методу за рівнем тонусу вегетативних центрів був менше точним, тобто не всі телята нормотоніки відібрані в 1-1,5 міс. в майбутньому показали високу продуктивність (табл.(Р 1). Аналіз даних цієї таблиці показує, що при порівнянні середньодобових приростів, їх величин в групі нормотоніків, відібраних за новим способом суттєво більша. В групі нормотоніків, відібраних за відомим методом, знаходилась деяка частина неправильно визначених симпатикотоніків, помилково сюди внесених і тому середньодобовий приріст в загальному для даної групи був значно нижчий. Таким чином , запропонований метод точніше і надійніше дає можливість відібрати тварин з більш високою продуктивністю. При цьому слід відмітити, що показник вегетативного балансу досить точно відображає продуктивні якості досліджуваних тварин, а функціональне навантаження дає можливість точніше визначити тонус вегетативних центрів і передбачити групу, до якої досліджувана тварина відноситься. Подальше спостереження за змінами стану вегетативного гомеостазу у дорослих тварин проводилося на коровах. Приклад 2. Ще більш наглядно представляється прогнозування продуктивних якостей у корів чорно-рябої породи при врахуванні даних вегетативного гомесстазу. Для цього в селянській спілці "Галичина" Старосамбірського району Львівської області було вибрано 185 клінічно-здорових корів, розділених на 3 вікові групи ( до 5 років, з 5 до 10, і старші 10 років їх було індивідуально обстежено методом варіаційної пульсометрі! з визначенням показника вегетативного балансу, рівня тонусу центрів вегетативної нервової системи в співставленні з показником м'ясної і молочної продуктивності (табл.№ 2). Діапазон показників вегетативного балансу в 100-200 одиниць характеризує рівень тонусу вегетативних центрів як ваготонію, 201-500 як нор мотонію і 501-900 - симпатотонію. Слід відмітити, що поділ на 3 типи тварин за рівнем тонусу центрів вегетативної нервової системи також чітко демонструє індекс напруження регуляторних систем (ваготонія - 50-150 нормотонія - 201-500, симпатотонія - 501-700). Як видно з цієї таблиці, найбільша жива маса у тварин нормотоніків, дещо нижча у ваготоніків і найнижча у симпатотоніків. Аналогічна закономірність спостерігається і у відношенні молочної продуктивності, тому по критерію показників м'ясної і молочної продуктивності найбільш доцільно відбирати для господарських потреб тварин нормотоніків і ваготоніків М'ясна і молочна продуктивність корів симпатотоніків (табл.№ 2) прогнозується значно нижчою в зв'язку з тим, що організм цих тварин функціонує в стані порівняно більшого напруження симпатичних вегетативних регуляторних систем. Таким чином, за показниками вегетативного балансу і рівнем тонусу центрів вегетативної нервової системи є можливість прогнозувати продуктивні якості сільськогосподарських тварин. Реалізація способу прогнозування продуктивності птиці здійснювалась на поголів’ї молодняка курей. Приклад 3. В Жовківському племптахорепродукторі відібрано за принципом ана логів 2 групи клінічне здорових півнів, тримісячного віку, породи "ТетраСЛ", по 30 голів в кожній групі. Досліджувані птахи були розділені за рівнем тонусу центрів вегетативної нервової системи на симпатотоніків, симпатотоніхів зі зміщенням гомеостазу в бік нормо-торнії (відносні нормотоніки) і симпатикотоніків зі зміщенням гомеостазу в бік ваготонії (відносні ваготоніки). Перша група за способом прототипу, друга група за новим способом. Як видно з даних, наведених в таблиці № 3 визначені 3 групи птахів, згідно врахування рівня тонусу вегетативни х центрів і кожна з них відрізняється за величиною середньої живої маси як на податку, так і в кінці досліду, за часто-тою серцевих скорочень, величиною ПВБ до і після функціонального навантаження і за величиною середньодобових приростів, що вказує на обгрунтованість виділення вказаних ви ще 3 гр уп птахів на основі врахування рівня тонусу центрів вегетативної нервової системи і перспективність використання отриманих фактичних даних, для прогнозування продуктивних якостей сільськогосподарських птахів. Отримані результати дослідження (таблиця № 3) свідчать про те, що розподіл птахів за рівнем тонусу вегетативни х центрів за новим способом є більш точним і об’єктивним. Півні відносні нормотоніки і ваготоніки росли і розвивалися краще, ніж симпатотоніки. При чому розподіл на вказані вище групи згідно відомого способу був менш точним, а це значить, що не всі пта хи відносні норматоніки показали високу продуктивність, тому що в цій групі птахів, відібраних за відомим способом, знаходилась деяка частина неправильно визначених симпа тотоніків, помилково сюди внесених, тому величина середньої живої маси і середньодобових приростів в загальному, для даної гр упи, відібраної за способом прототипу, були значно менші порівняно з групою птахів відносних норматотоні 4 34373 ків, відібраних за новим способом. З наведених даних витікає, що запропонований метод точніше і надійніше дає можливість відібрати птахів з більш високою продуктивністю. Показник вегетативного балансу досить точно відображає продуктивні яко сті тварин, а за допомогою функціонального навантаження можна точніше визначити стан тонусу вегетативних центрів і передбачити групу, до якої досліджуваний птах відноситься. Таблиця 1 Стан вегетативного гомеостазу у корів Таблиця № 2 Таблиця № З 5 34373 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 6