Спосіб лікування хворих на феліноз

1. Спосіб лікування хворих на феліноз, що включає введення антибактеріальних препаратів широкого спектра дії, амізону, циклоферону й поліоксидонію, який відрізняється тим, що додатково вводять сучасний імуноактивний препарат нуклеїнат. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що н уклеїнат вводять усередину по 2 капсули (0,5г) 3 рази на добу після їжі протягом 10-15 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. UA (21) u200803133 (22) 12.03.2008 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, U A (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, U A 2 (19) 1 3 34807 льних цитокінів (ЦК). Тому було запропоновано додатково до антибактеріальних препаратів широкого спектру дії, амізону, циклоферону й ербісолу вводити хворим імуноактивний засіб імунофан, який, поряд з високою активністю в плані нормалізації показників Тклітинної ланки імунітету, також володіє спроможністю нормалізувати рівень прозапальних ЦК (ІЛ1b, ΦΗΠa) у крові хворих та одночасно може використовуватися сумісно з нестероїдними протизапальними препаратами, зокрема амізоном, оскільки його імуномодулююча дія не пов'язана з впливом на систему простаноїдів [Патент України на корисну модель №17885. -МПК (2006) А61К33/18, А61К31/24. - Спосіб лікування хворих на феліноз. -Опубл. 16.10.2006. -Бюл. №10]. Однак при використанні цього способу в низці хворих на феліноз ще має місце недостатньо швидка ліквідація симптомів інфекційного токсикозу й місцевих запальних явищ, особливо при тяжкому перебігу даного захворювання. Тому був запропонований спосіб лікування хворих на феліноз, що передбачає додаткове введення імуноактивного препарату поліоксидонію, який характеризується також наявністю чітко вираженої детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності [Позитивне рішення про видачу деклараційного патенту України на корисну модель стосовно заявки №200714305 від 19.12.2007. -МПК (2006) А61К33/18, А61К31/24. Спосіб лікування хворих на феліноз]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що в деяких хворих на феліноз все таки ще зберігаються значні порушення імунологічних показників, і тому відомий спосіб-прототип потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення відомого способу лікування хворих на феліноз шляхом додаткового введення їм імунокорегуючого та метаболічно активного препарату нуклеїнату. Нуклеїнат - це сучасний вітчизняний препарат імунокорегуючої дії, який сприяє відновленню функціонального стану імунної системи та водночас покращує метаболічні процеси у гепатоцитах, зокрема стимулює білковий та енергетичний метаболізм. Нуклеїнат має природне походження, оскільки його діючою речовиною є дріжджова рибонуклеїнова кислота. Тому препарат відноситься до «м'яких» біологічно активних препаратів, які не спричиняють несприятливого впливу на організм, не мають побічних ефектів при застосуванні та позитивно впливають на всі показники імунної системи та стан внутрішньоклітинного обміну речовин. Нуклеїнат зареєстрований в Україні та дозволений для використання в клінічній практиці без обмежень [дивись джерело: Нуклеїнат. Інструкція для клінічного застосування. Затверджена Наказом МОЗ України 18.08.06, №573]. Підставою до нашої пропозиції, щодо додаткового використання нуклеїнату при лікуванні хворих на феліноз була вперше встановлена авторами заявки закономірність, яка полягає в тому, що сукупне введення амізону, циклоферону, поліо 4 ксидонію й нуклеїнату обумовлює взаємне потенціювання протизапального й імунокоригуючого ефектів усі х чотирьох препаратів, особливо відносно підвищення активності фагоцитарної ланки імунної відповіді. Тому в клінічному плані при використанні заявленого способу відмічається більш суттєве покращення результатів лікування хворих на феліноз, ніж при використанні лише комбінації амізону, циклоферону й поліоксидонію, поперед усього вірогідне зниження частоти тривалого перебігу захворювання. Отже, в патогенетичному плані заявлений спосіб має суттєві переваги відносно відомого способу-прототипу й є перспективним для використання в клінічній практиці. Спосіб здійснюється таким чином: хворому на феліноз призначають антибіотики широкого спектру дії в середньотерапевтичних дозах, амізон усередину, по 0,25г 3-4 рази на добу протягом 7-14 діб, циклоферон внутрішньом'язово по 2мл 12,5% розчину 1 раз на добу п'ять днів поспіль, потім при необхідності застосовують ще п’ять інфекцій цього препарату з інтервалом через день, усього здійснюють 5-10 його ін'єкцій, поліоксидоній внутрішньом'язово по 6мг 1 раз на добу протягом 5 діб поспіль, а потім по 6мг через день ще 3-5 ін'єкцій препарату та додатково нуклеїнат усередину по 2 капсули (0,5г) 3 раз на добу після їжі протягом 1015 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Авторами заявки в експериментальних умовах також було доведено, що комбінація амізону, циклоферону, поліоксидонію й нуклеїнату суттєво посилює інтерфероногенез, що перешкоджає збереженню збудника фелінозу в макрофагах та інших імунокомпетентних клітинах. При розробці корисної моделі стосовно заявленого способу для його клінічного й патогенетичного обгрунтування було обстежено дві групи хворих - основна (61 особа), яка отримувала лікування згідно з заявленим способом, і група зіставлення (55 осіб), яка лікувалася відповідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих на феліноз були рандомізовані за віком, статтю хворих і тяжкістю клінічного перебігу захворювання. В обох гр упах переважали хворі з середньотяжким перебігом фелінозу (54 особи й 49 осіб відповідно). При обстеженні в обох групах порівнювали клінічні й лабораторні показники в динаміці: основній, яка лікувалася відповідно до заявленого способу, і гр упі зіставлення, що отримувала лікування згідно до відомого способупрототипу. Проведені клінічні спостереження й лабораторні обстеження дозволили встановити, що застосування заявленого способу сприяє чітко вираженій позитивній динаміці клінічної симптоматики в обстежених хворих основної групи, зокрема скороченню тривалості збереження синдрому загального інфекційного токсикозу, у тому числі пропасниці, і ліквідації місцевих запальних проявів з боку шкіри й лімфатичних вузлів. Дані щодо впливу заявленого й відомого способу-прототипу на основні клінічних показників в обстежених хворих на феліноз наведені в таблиці 1. З таблиці 1 видно, що використання заявленого способу лікування хворих на феліноз сприяє 5 34807 прискоренню ліквідації клінічної симптоматики й одужанню хворих. Дійсно, під впливом проведеного лікування у хвори х основної групи скорочувалася тривалість збереження пропасниці на 2,2±0,2 доби, загальної слабості - на 2,3±0,2 доби, нездужання - на 2,4±0,3 доби, головного болю - на 6 2,2±0,2 доби, зниження апетиту - на 2,4±0,3 доби, ломоти в усьому тілі - на 2,3±0,2 доби, дифузних міалгій - на 2,3±0,2 доби, збільшення лімфатичних вузлів - на 3,4±0,4 доби, болісності уражених лімфатичних вузлів при пальпації - на 3,0±0,4 доби (Р