Спосіб лікування хворих на грипозну пневмонію на тлі вторинних імунодефіцитних станів

1. Спосіб лікування хворих на грипозну пневмонію на тлі вторинних імунодефіцитних станів, що включає введення антибактеріальних, антигістамінних препаратів, бронхолітиків, лаферону, амізону, ербісолу та глутаргіну в середньотерапевтичних дозах, який відрізняється тим, що додатково вводять поліоксидоній. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що поліоксидоній вводять по 6 мг внутрішньом'язово 1 раз на добу протягом 3-5 діб поспіль, а потім, після суттєвого зниження інтоксикації, здійснюють ще 5-7 ін'єкцій поліоксидонію через день по 6 мг на добу, у залежності від досягнутого е фекту. (11) UA загального імунітету і водночас зниження продукції ендогенного a-інтерферону. Існує також спосіб лікування хворих на ГрП, при якому крім антибіотиків, антигістамінних препаратів і бронхолітиків вводять рекомбінантний a 2-інтерферон - лаферон та індуктор ендогенного інтерферону - амізон [Фролов В.М., Фролов А.Ф., Пустовой Ю.Г. Клинико-иммунологическая эффективность лаферона и амизона в комплексном лечении пневмоний гриппозной этиологии // Український пульмонологічний журнал. - 2000. №2 (28). - С.14-16]. Але при використанні цього способу, у пацієнтів з наявністю вторинних імунодефіцитних станів (ВІДС) або супутньої хронічної патології бронхолегеневої системи, які часто зустрічаються у хворих на ГрП, спостерігається подальший розвиток ускладнень, зокрема хронізація патологічного процесу в легенях. Тому цей спосіб лікування хворих на ГрП на тлі ВІДС був удосконалений шляхом додаткового включення до лікувального комплексу крім антибіотиків, антигістамінних препаратів, бронхолітиків, лаферону й амізону імуноактивного препара (19) Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до способів лікування захворювань легенів, тобто до пульмонології, інфекційної патології та клінічної імунології. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значним поширенням захворюваності на грип у сучасних умовах і частим ускладненням даної хвороби розвитком пневмоній, що є найбільш частим ускладненням грипу, а також потребою клінічної медицини в удосконаленні існуючих способів лікування хворих на грипозну пневмонію (ГрП). Відомий спосіб лікування хворих на ГрП, що передбачає призначення їм антибактеріальних та антигістамінних препаратів і засобів, які поліпшують дренажну функцію бронхів і посилюють евакуацію харкотиння - еуфіліну, е федрину, солутану й інши х бронхолітиків [Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Ю.В.Лобзина. - СПб: Фолиант, 2000. - С.287-288]. Однак цей спосіб також не забезпечує суттєвого підвищення ефективності лікування хворих на ГрП, оскільки в таких пацієнтів, як правило, відмічаються значні порушення з боку системи 35011 (13) U (21) u200805185 (22) 22.04.2008 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, КУЗНЄЦОВА ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВН А, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКС АНДРОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, U A (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, КУЗНЄЦОВА ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВН А, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКС АНДРОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, U A 2 3 ту природного походження ербісолу [Деклараційний патент України на винахід № 59818. - МПК7 А61К35/54, А61КЗЗ/18, А61К45/00. - Спосіб лікування пневмонії грипозної етіології. - Опубл. 15.09.2002. - Бюл. № 9]. Але при використанні цього способу має місце тривалий перебіг хвороби, що обумовлено в біохімічному плані збереженням протягом досить значного часу проявів "метаболічної" інтоксикації, яка обумовлена порушеннями обміну речовин, у тому числі білкового обміну у хвори х на ГрП, маркером якої є суттєве підвищення рівня так званих "середніх молекул". У зв'язку з цим був запропонований спосіб лікування хворих на ГрП на тлі ВІДС, який включає введення додатково до антибіотиків, бронхолітиків, антигістамінних препаратів, лаферону, амізону й ербісолу вітчизняного метаболічне активного препарату глутаргіну [Патент України на корисну модель № 11574. -МПК (2006) E21D21/00, А61К33/18, А61К45/00, E21D11/38, А61К31/195. Спосіб лікування грипозної пневмонії. - Оп убл. 16.01.2006. - Бюл. №1]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний нами в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що в частини хворих на ГрП на тлі ВІДС все ж таки ще зберігаються досить виражені зсуви імунологічних показників, які в клінічному плані можуть сприяти в подальшому виникненню загострення патологічного процесу у легенях. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності способу лікування хворих на ГрП на тлі ВІДС і скорочення термінів лікування. Вказана задача досягається шляхом введення додатково до антибіотиків, бронхолітиків, антигістамінних препаратів, лаферону, амізону, ербісолу й глутаргіну імуноактивного препарату поліоксидонію (ПО). ПО - це сучасний препарат, що володіє вираженою імунотропною активністю. Встановлено, що ПО чинить позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи знижені й знижуючи підвищені показники імунітету, і тому є істинним імуномодулятором. Мі шенями для фармакологічної активності ПО є поперед усього клітини фагоцитарної системи й природні кілери. Він може стимулювати або чинити стимулюючий ефект на продукцію клітинами макрофагальномоноцитарного ряду низці цитокінів, зокрема ILlb, IL-6, TNFa й a-інтерферону. При недостатності гуморального імунітету ПО суттєво посилює антитілоутворення. Крім імуномодулюючого ефекту, ПО характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності, що робить його ефективним засобом у комплексному лікуванні різноманітних патологічних станів, при яких мають місце порушення з боку імунної системи. Ця пропозиція заснована на вперше встановленій авторами в експериментальних умовах і потім підтвердженій у клініці закономірності, яка 35011 4 полягає в тому, що додаткове введення ПО забезпечує чітко виражені детоксикуючий та антиоксидантний ефекти, що в патогенетичному плані виявляється ліквідацією як інфекційної, так і "метаболічної" інтоксикації. ПО при лікуванні хворих на ГрП на тлі ВІДС впроваджений нами вперше. У технічному плані заявлений спосіб здійснюється таким чином: хворому на ГрП на тлі ВІДС після встановлення даного діагнозу призначають введення антибактеріальних та антигістамінних препаратів, бронхолітиків, лаферону, амізону, ербісолу й глутаргіну в середньотерапевтичних дозах і додатково вводять сучасний імуноактивний препарат ПО по 6 мг внутрішньом'язово 1 раз на добу 3-5 діб поспіль до суттєвого зниження явищ інтоксикації, після чого по 6 мг через день здійснюють ще 5-7 іньєкцій препарату, у залежності від досягнутого ефекту. Для підтвердження ефективності заявленого способу лікування хворих на ГрП на тлі ВІДС було обстежено дві групи хворих з даним діагнозом, кожна з яких містила по 45 осіб. Обидві групи були рандомізовані за статтю, віком хворих, тяжкістю перебігу пневмонії й часом госпіталізації з початку захворювання. Усі хворі, що були під наглядом, знаходились на стаціонарному лікуванні в спеціалізованому інфекційному відділенні для лікування ускладнених форм грипу. Пневмонії у хворих на грипозну інфекцію виникали в більшості випадків на 4-5-ту добу від початку захворювання й характеризувалися типовою клінічною картиною - пропасницею, наявністю загальної слабкості, нездужання, кашлю з виділенням слизово-гнійного харкотиння, болю в грудній клітці, пітливості, а також наявністю фізикальних даних з боку легень - дрібнопухирчастих вологих хрипів, а в частини хворих також притуплення перкуторного звуку, переважно в підлопатковій ділянці. При рентгенологічному обстеженні з 90 хворих, що були під наглядом, бронхопневмонія була в 42 осіб (46,7%), дрібновогнищева пневмонія - у 29 (32,2%), сегментарна - у 12 (13,3%), зливна - у 7 (7,8%). Діагноз грипозної пневмонії був підтверджений серологічне підвищенням титрів специфічних протигрипозних антитіл у парних сироватках у 4 рази й більше. Усі хворі, що були під наглядом, обстежені в період епідемічного спалаху грипу Аз. Хворі основної групи отримували лікування згідно з заявленим способом, хворі групи зіставлення - відповідно до відомого способупрототипу. Проведення клінічного обстеження вказаних груп хворих дозволило встановити, що під впливом заявленого способу лікування прискорюється ліквідація клінічної симптоматики ГрП на тлі ВІДС, у тому числі скорочується тривалість збереження симптомів загальної інтоксикації й більш швидко зникають запальні вогнища в легенях. Узагальнені дані щодо впливу заявленого способу лікування на клінічний перебіг ГрП на тлі ВІДС надані в таблиці 1. 5 35011 6 Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів на клінічні показники у хворих на ГрП на тлі ВІДС (М±m) Тривалість збереження (діб) пропасниці кашлю задишки головного болю зниження апетиту ломоти в усьому тілі підвищеної пітливості порушення сну похолодання кінцівок ціанозу губ болю в гр удній клітці при кашлі тахікардії хрипів у легенях жорсткого дихання при аускультації наявності вогнищ у легенях посилення бронхосудинного рисунку заявлений спосіб (n=45) відомий спосіб (n=45) 3,5±0,3 6,1±0,6 9,3±0,5 14,4±0,5 4,7±0,2 8,5±0,5 3,4=ЬО,25 6,4±0,4 7,7±0,3 11,9±0,4 3,6±0,25 5,9±0,5 3,5±0,3 4,9±0,3 4,6±0,25 5,8±0,2 3,9±0,3 4,8±0,3 3,3±0,2 6,2±0,25 6,7±0,3 9,2±0,3 2,4±0,2 5,4±0,2 8,2±0,5 17,3±0,6 15,4±0,9 23,5±0,7 9,6±0,8 17,2±0,9 16,4±0,9 24,6±0,9 З цієї таблиці видно, що в гр упі хворих, яка отримувала лікування за допомогою заявленого способу, тобто додатково отримувала ПО, суттєво скорочувалася тривалість збереження симптомів загальної інтоксикації, у тому числі пропасниці - на 2,6±0,2 дні, головного болю - на 3,0±0,2 дні, тахікардії - на 3,0±0,12 днів, зниження апетиту - на 4,2±0,2 дні, ломоти у всьому тілі - на 2,3±0,15 дні, порушень сну - безсоння або підвищеній сонливості у денний час - на 1,2±0,12 дні, похолодання дистальних ділянок кінцівок - на 0,9±0,1 дні. Відмічено також значне скорочення тривалості збереження симптомів, які свідчили про наявність патологічного процесу в легенях кашлю (на 5,1±0,2 доби), задишки (на 3,8±0,1 доби), ціанозу губ (на 2,9±0,15 доби), болю у гр удній клітці при кашлі (на 2,5±0,1 доби), фізикальних ознак - хрипів у легенях (на 9,1=1=0,5 днів), наявності жорсткого дихання при аускультації (на 8,1=1=0,6 доби). При рентгенологічному обстеженні хворих, які були під наглядом, встановлено, що тривалість збереження запальних вогнищ у легенях у гр упі, яка отримувала лікування згідно до заявленого способу, скорочувалася в середньому на 8,5±0,6 доби (Р