Спосіб медичної реабілітації хворих, які перенесли гострі вірусні гепатити, з наявністю в них постгепатитного синдрому

1. Спосіб медичної реабілітації хворих, які перенесли гострі вірусні гепатити, з наявністю в них постгепатитного синдрому, що включає введення антиоксидантів і препаратів рослинного походження, який відрізняється тим, що як препарат рослинного походження вводять холенорм. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що холенорм вводять усередину при помірній виразності постгепатитного синдрому - по 20 крапель 3 рази на добу протягом 20-25 діб поспіль і при значній виразності постгепатитного синдрому - по 30 крапель 3 рази на добу протягом 30-40 діб поспіль. (19) (21) u200805212 (22) 22.04.2008 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, U A, ЛУГОВСЬКОВ ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ, UA, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКС АНДРОВИЧ, UA, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, U A (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, U A, ЛУГОВСЬКОВ ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ, UA, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКС АНДРОВИЧ, UA, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, U A 3 35032 Холенорм - це вітчизняний комбінований фітопрепарат, який виготовляється НПВ "Екомед" (Київ). До складу холенорму (Kholenorm) входить комплекс біологічно активних речовин з листя зеленого чаю (Folia Camellina sinensis), листя м’яти перцевої (Folia menthae piperitae), трави звіробою звичайного (Hb. Hyperici perforate), трави полину звичайного (Hb. Artemisiae vulgaris). суцві ття цмину піскового (Flores Helichrysi arenarii), кукурудзяних приймочок (Stigmatae Maydis), плодів фенхелю (Fructis Foeniculi vulgaris). Холенорм володіє гепатозахисними, жовчогінними, спазмолітичними властивостями, посилює процеси репаративної регенерації пошкоджених тканин, особливо слизової оболонки шлунково-кишкового тракту та, за нашими даними, суттєво покращує виведення жовчі й водночас зменшує вираження запальних процесів у гастродуоденальній зоні й жовчовивідних шляха х. Авторами корисної моделі встановлено в експериментальних умовах, що введення холенорму забезпечує як покращення моторної функції жовчного міхура й пасаж жовчі при явищах часткового холестазу, так і одночасно сприяє прискоренню загоєння ерозивних дефектів слизової оболонки дванадцятипалої кишки при наявності ерозивного або ерозивно-геморагічного гастродуоденіту. Саме ці експериментальні дані були підставою для вивчення в подальшому можливої ефективності холенорму в якості засобу медичної реабілітації хворих, які перенесли ГВГ, при наявності в них постгепатитного синдрому, і розробці, виходячи з цього, корисної моделі. Наші пропозиції базуються на вперше встановленій нами закономірності, що холенорм при спільному введенні з аскорбіновою кислотою й аєвітом потенціює антиоксидантну дію цих препаратів, а крім того виявляє чітко виразний імуномоделюючий ефект, що обумовлює повноцінну медичну реабілітацію осіб, які перехворіли на ГВГ. Спосіб здійснюється таким чином. Особам, які перехворіли на гострі вірусні гепатити А (ВГА) чи В (ВГВ) і мають негаразди в періоді реконвалесценції у вигляді постгепатитного синдрому - зберігаються гепатомегалія, загальна слабість, нездужання, гіпертрансфераземія, тобто прояви так званого "постгепатитного" синдрому, призначають комплекс антиоксидантів (аєвіт, аскорбінову кислоту) у середньотерапевтичних дозу ваннях і холенорм при помірній виразності - по 20 крапель 3 рази на добу протягом 20-25 діб поспіль і при значній виразності постгепатитного синдрому - по 30 крапель 3 рази на добу протягом 30-40 діб поспіль. При розробці заявленого способу медичної реабілітації хворих на ГВГ наявністю постгепатитного синдрому нами було обстежено 86 хворих на гострий ВГА віком від 16 до 35 років і 74 хворих на гострий ВГВ у віці від 35 до 60 років. Діагнози ВГА й ВГВ підтверджені виявленням у крові хворих відповідних маркерів за допомогою ІФА. При проведенні обстежень нами були обрані хворі на гепатити, в яких у періоді реконвалесценції мав місце постгепатитний синдром, а саме зберігалася гепатомегалія, скраги на загальну слабість, нездужання, підвищену стомлюваність, зниження працездатності. У частини хворих був субфебрилітет, 4 чутливість краю печінки, позитивний симптом Кера, що свідчило про ураження жовчовивідних шляхів. У крові в обстежених хворих з постгепатитним синдромом зберігалася помірна гіпертрансфераземія, підвищення рівня фракції прямого (зв’язаного) білірубіну й показника тимолової проби. Були створені 2 групи - основна, яка включала 43 хворих на ВГА й 37 хворих на ВГВ у періоді реконвалесценції й група зіставлення, яка включала таку ж кількість хворих. Обидві гр упи були рандомізовані за віком, статтю хворих і виразністю постгепатитного синдрому. Хворі з основної групи отримували курс медичної реабілітації відповідно заявленому способу, хворі з групи зіставлення відносно способу-прототипу. Потім зіставляли отримані дані в основній групі й групі зіставлення окремо для реконвалесцентів ВГА й ВГВ. Обробка отриманих цифрових даних здійснювалася на персональному комп’ютері Celeron 300А з використанням стандартних пакетів прикладних програм. Проведені клінічні спостереження й лабораторні обстеження дозволили встановити, що в основній групі реконвалесцентів, яка отримувала медичну реабілітацію згідно до заявленого способу, відмічається чітко виражений позитивний ефект відносно групи зіставлення, який полягає в прискоренні досягнення стійкої повноцінної клінічної ремісії, сприятливому перебігу періоду реконвалесценції гепатитів, більш швидкому досягненню нормалізації біохімічних показників у хворих з вираженим постгепатитним синдромом, ліквідації астенічних проявів, залишкової гіпертрансфераземії, нормалізації розмірів печінки. В основній групі також швидко ліквідувалися клінічні прояви патології жовчовивідних шля хів, якщо вони були в того чи іншого пацієнта. Так, в основній групі серед реконвалесцентів ВГА відмічено скорочення тривалості збереження гепатомегалії в середньому на 3,8±0,1 доби, загальної слабості - на 3,4±0,1 доби, нездужання - на 4,1 ±0,2 доби, зниження апетиту - на 3,7±0,2 доби, зниженої працездатності - на 4,6±0,2 доби, підвищеної дратівливості - на 5,0±0,3 доби, гіпертрансфераземії - на 8,6±0,7 доби, підвищення показника тимолової проби - на 7,1±0,3 доби, збільшення фракції пов’язоного (прямого) білірубіну - на 6,3±0,3 доби (Р0,1 0,1 0,1 0,1