Лікувально-профілактичний тренажер дихання

Лікувально-профілактичний тренажер дихання, що має забезпечену ротовою заслінкою і фіксуючими шлейками носо-ротову маску, пневматично зв’язану з міхоподібною камерою, що має дихальний отвір, який несе засіб зміни її обсягу, який відрізняє ться тим, що міхоподібна камера, яка має дихальний отвір, виконана у вигляді несучого еластичну рухливу плівку корпусу з опорною планкою, що виготовлені з гнучкого матеріалу з можливістю обхвату обличчя пацієнта, а засіб зміни об’єму міхоподібної камери - у вигляді шлейки, що 36227 Відомий засіб вольового лікувального дихання без якої-небудь апаратури, але при реалізації альвеолярного повітря людини, обумовленого пониженим диханням і усуненням таким чином вимивання з крові пацієнта вуглекислого газу, що сприяє підвищенню до норми його концентрації в організмі, росту рН крові і підвищенню ефективності внутрішнього дихання (насичення тканин організму киснем, що доставляється до них більш активним, при даних умовах, гемоглобіном) (див. Бутейко K.П., Полезно ли "большее" дыхание, ж. Изобретатель и рационализатор, № 5, 1962. Див. також А. С. СССР № 1067640, МКИ A61H 1/00, БИ № 3, 1984 - Способ лечения гемогипокарбии посредством пониженного дыхания, контроля и снижения уровня углекислого газа во вдыхаемом и выдыхаемом воздухе). Недолік цього засобу в тому, що він потребує від хворого великих зусиль і сам процес лікування триває довгий час, коли лікувальні дихальні процедури повинні проводитись по декілька разів на день, і вночі, і коли повністю переривається ротове дихання (рот заклеюють пластиром), а грудну клітину фіксують тугою пов’язкою, поясом. При цьому засобі додатковий "мертвий" простір взагалі не використовується. В ньому, а також і в попередньому засобі не використовуються негативні іони, які, як відомо (див. описання і використання знаменитої електроефлювіальної люстри А.Л.Чижевського, що виділяє аерономи), сприятливо впливають на організм людини - аерономи роблять більш "текучою" кров, зменшують навантаження на серце, знищують тромби, виліковують серцеві недуги, астму і пневмонію, затягують рани, нормалізується склад крові і лімфи, підвищується апетит, покращується сон, зменшується рівень роздратування. Таким чином, упускається можливість лікування і продовження активного періоду життя людини - його фізіологічної і творчої активності. Відомий пристрій для лікувального дихання, що має еластичну рото-носову ди хальну маску, пристосовану до носа і каналами для сполучення з атмосферою, обмежувачем ротового вдиху і елементами для кріплення, що має пневмодросельний регулятор, який складається з двох конусоподібних ноздревих заслінок, зв’язаних з маскою гвинтівними парами (див. А. С. СССР № 1553137, A61M 16/00, БИ І 12, 1990). Недолік цього пристрою в тому, що він лише регулює потік повітря, що вди хається, направляючи його через носові ходи в легені із запобіганням ротового дихання. Така обмеженість пристрою не дозволяє використовувати ні додатково "мертвий" простір, ні ефект виключення попадання в дихальні шляхи позитивних шкідливих іонів, ні асиміляцію і використання сприятливих негативних іонів повітря, що не дозволяє реалізувати його в повному обсязі лікувального і профілактичного ефекту, який можна було б досягти при іншому, більш досконалому пристрої. Найбільш близьким за технічною суттю і призначенням є пристрій для нормалізації функції дихальної системи, що має корпус з ємністю "мертвого" простору регульованого обсягу і з'єднаний з ним засіб для під’єднання до дихальних шляхів пацієнта, при цьому корпус виконано у вигляді міхоподібної камери, з’єднаної еластичними дихаль ними шлангами з носо-ротовою маскою, а як регулятор обсягу "мертвого" простору в камері використана діафрагма і гвинтова пара (див. А. С. СРСР, А61Н 31/02, БИ № 31, 1990). Недолік прототипу в тому, що в ньому, окрім насиченого вуглекислотою повітря в додатковому "мертвому" просторі камери не реалізована така можливість, як насичення повітря, що вдихається і видихається негативними іонами і можливість здійснення інгаляції для профілактичних і лікувальних процедур при фізичному тренуванні дихальної системи людини, у зв’язку з чим ефективність тренування і лікування не досягає потрібного, більш високого рівня. Окрім того, при наявності окремо розташованих маски і камери, а також шлангового зв’язку між ними, пристрій стає громіздким і незручним в носінні, головне те , що так як розташована камера на потилиці пацієнта, пристрій не можна використовувати під час сну, при основному положенні - лежачи на спині, так як дихальні отвори камери перекриваються в цьому випадку опорою. В основу винаходу поставлена задача на базі прототипу - пристрою для нормалізації функції дихальної системи, враховуючи позитивні його якості і недоліки, створити новий пристрій, який би володів більш високими лікувально-профілактичними якостями і мав би більш широкі функціональні можливості. Окрім реалізації "мертвого" простору він, як передбачалось, повинен забезпечувати використання і інших факторів профілактики і лікування негативних іонів повітря, а також лікарських рідин і аерозолів для здійснення інгаляції. Це намічалось досягти за рахунок оснащення маски пристрою засобом розпилення рідини для досягнення негативних іонів і для інгаляції з лікувальнопрофілактичною метою сумісно з використанням альвеолярного повітря, що вдихається і накопичується в "мертвому" просторі в його камері, при цьому врахувати зручність і можливість використання його на роботі, на відпочинку і під час сну. Поставлена задача вирішена тим, що в пристрої, який має забезпечені ротовою заслінкою і фіксуючими шлейками носо-ротову маску, пневматично зв’язану з міхоподібною камерою, що має дихальний отвір, яка несе засіб зміни її обсягу, згідно передбаченого винаходу і міхоподібна камера виконана як одне ціле з носо-ротовою маскою у вигляді корпусу, що охоплює обличчя пацієнта, що має опорну планку виконану з гнучкого матеріалу, що несе закріплену на ньому еластичну рухливу плівку з дихальним отвором, а засіб зміни обсягу міхоподібної камери виконано у вигляді охоплюючої еластичної плівки, що має пряжку шлейки, при цьому доповнено засіб зміни складу наповнювача міхоподібної камери, виконаний у вигляді ємності з можливістю підвіски її зсередини на опорній планці корпусу на різній висоті, причому ємність гнучкопружними гідропневматичними проводами, у вигляді гофрованої трубки і шлангів, зв'язана з дифузорами, виконаними у вигляді конусів втулок, встановлених за допомогою кронштейну і гвинтівних пар на опорній планці, а ротова заслінка виконана у вигляді підвісної на дугоподібному кронштейні еластичної шторки і дугоподібної пластинки, встановлених на гвинті, вгвинченому в різьбовий отвір опорної планки дугоподібного кронштей 2 36227 ну - еластичної шторки і дугоподібної пластинки, обмежених на ньому в осьових переміщеннях. Технічний і споживацький результат, що досягається від використання сукупності відмінних ознак передбаченого пристрою, є в тому, що за рахунок змін конструкції пристрою - об'єднання маски його і камери, а також додаткового введення регулюючих повітряний потік конусоподібних керованих і регульованих втулок в носові ходи пацієнта і ємності для рідких, газоподібних лікарських препаратів і води для пульверизації дихальних шляхів і утворення в них негативних сприятливо впливаючих іонів, вдалося вирішити проблему тренувального і лікувально-профілактичного впливу на організм пацієнта у вигляді додаткового регульованого навантаження на дихальну мускулатуру, використання альвеолярного повітря, регуляції рН крові, пульверизації створення корисних іонів повітря, що вди хається, введення підігрітих лікарських препаратів - все це направлено на укріплення здоров’я людини і забезпечення зручності використання пристрою в різних його життєвих умовах. Суть пристрою пояснюється кресленням, де на фіг. 1 дано загальний вид тренажера збоку; на фіг. 2 - те саме, вид спереду з виривом передньої частини; на фіг. 3 - фрагмент, збільшено, вид збоку; на фіг. 4 - те саме, вид спереду; на фіг. 5 - механізм регулювання повітряного потоку, фрагмент, збільшено, вид спереду; а - при аеронізації повітря, б - при пульверизації та подачі лікарських аерозолів; на фіг. 6 - механізм керування ротовою заслінкою: а - вид спереду та лінія перерізу А, б вид збоку по лінії перерізу А, в - вид звер ху; на фіг. 7 - схема будови та роботи крана-перемикача роду роботи при подачі аеросуміші у носові ходи: а - у обидві ніздрі, б - у ліву, в - праву, г - при перекритті; на фіг. 8 -втулка, вид зверху. Тренажер містить носо-ротову маску 1 з армованим корпусом 2 та міхоподібною камерою 3, механізм регулювання повітряного потоку 4, механізм керування ротовою заслінкою 5, місткість для рідини 6, та засіб фіксації маски на обличчі пацієнта 7. Маску 1 виконано з еластичної повітронепроникної плівки, виконаної у формі обличчя із закріпленням її на армованому корпусі 2, який охоплює частково носову та щелепну частин у обличчя пацієнта з утворенням між поверхнею обличчя та плівкою маски камери 3 "мертвого" простору. Маска 1 і камера 3 охоплені плівкою 8, яка регулює об’єм камери 3, та має напрямляюче-фіксуючі петлі 9 та пряжку 10 у вигляді липучки або стрижня і отворів (див. фіг. 1, 2, 3, 4). Корпус 2 виконано з гнучкого твердого матеріалу у вигляді арматури 11, яка охоплює обличчя, із серединною основою, яка виконана на передній частині корпусу 2 у вигляді жорсткої планки 12. Камеру 3 утворено поверхнею обличчя з одного боку та плівкою маски 1 з другого боку. При цьому площа плівки більша за площу частини обличчя, яку вона охоплює, що і визначає розмір місткості камери 3. Бокові частини цієї камери охоплені шлейкою 8, яка утворює складки плівки по боках обличчя і надає камері міхоподібний вигляд. При підтягуванні шлейки 8 обсяг камери зменшується, і він фіксується пряжкою 10. Знизу камери симетрично виконано два (по боках планки 12) дихальних отвори 13 (див. фіг. 1-4). Ме ханізм регулювання повітряного потоку 4 містить закріплені на планці 12 за допомогою кронштейнів 14 дві конусоподібні втулки 15, у кожній з яких загвинчено регулюючий гвинт 16, який встановлено в отворі носового ходу у кронштейні 14 з можливістю обертання. Всередині кожної втулки 15, крім гвинтової нарізки для гвинта 16, виконано канал-дифузор 19, який з'єднано гнучким шлангом 18 із циліндричним корпусом кранаперемикача, який також закріплено на планці 12, а поворотний стрижень його через отвір у цій планці виходить за межі камери 3 і на торці має рукоятку 20. Всередині циліндричного корпусу крана на кінці його стрижня закріплено сегментоподібну заслінку 21 (див. фіг. 7). Від корпусу 19 донизу направлено другий гнучкий шланг 22, який прикріплено до корпусу 19 і який має на кінці порожнинний шаровидний грузик 23 з впускними отворами 24. Ме ханізм управління ротовою заслінкою 5 виконано у вигляді шторки 25, виконаної з гнучкої плівки і підвішеної за допомогою дугоподібного кронштейну 26 і гвинта 27 до планки 12 арматури 11 маски 1. Гвинт 27 розміщено в отворі планки 12 і кронштейну 26 з можливістю обертання, а на різьбовій частині його навішено своїм різьбовим отвором фіксатор заслінки 5, виконаної у вигляді дугоподібної жорсткої овальної пластинки 28. Гвинт 27, на якому навішено шторку 25 і дугоподібну пластинку 28 фіксатора її, розміщено в отворі планки 12 з можливістю обертання. Як і гвинт 16, гвинт 27 встановлено з обмеженням осьового переміщення. На торці гвинта 27, що виходить маскою назовні, закріплена ручка 29 для управління заслінкою 5. Ємність 6 виконана у вигляді плоско-ввігнутої (по формі обличчя) баночки (скляної або пластмасової) з горловиною 30, на яку надіта з можливістю відокремлення гофрована гнучка трубка 31, яка має зверху прикріплену до кронштейну 14 кришку 32 з отвором (не показано), через який пропущено гнучкий шланг 22 і закріплено в ньому. Знизу горловина 30 охоплена кільцем 33, що має розрізний (а, пружний) палець 34, для підвішування ємності 6 всередині маски на різній висоті шляхом вставлення пальця 34 в один з отворів 35, виконаних у планці 12 (див. фіг. 5). В ємність 6 наливають або воду для утворення шляхом пульверизації, розбризкування і утворення негативних іонів у повітрі, що вди хається, або лікарські препарати в рідкому вигляді для випаровування і подачі летучої газоподібної або парової суміші у вигляді ди фузії в носові ходи. Засіб фіксації маски на обличчі пацієнта виконано у вигляді регульованих за довжиною шлейок 7. Пристрій використовують таким чином. Маску 1 закріплюють на обличчі так, як показано на фіг. 1, 2, 3, 4, заздалегідь наповнивши ємність 6 водою або лікарською рідиною і підвісивши її за допомогою пальця 34 на планці 12, або на нижній отвір 35 (для використання лікувальної суміші, наприклад, при інгаляції), або на верхній (для утворення пульверизації і утворення негативних іонів). Для доступу в баночку відкривають її - знімають з горловини 30 гофровану гнучк у тр убку 31. 3 36227 Коли ємність 6 знаходиться знизу камери 3 (палець її 34 в нижньому отворі 35) грузик 23 знаходиться над поверхнею рідини і, будучи призначеним для забору вмісту ємності 6, сприймає через свої отвори 24 гази або пари, які по шлангу 22 через шланги 18 передаються в отвори втулок 15 і далі - в дифузори 17 (калібровані отвори), з яких потоком повітря при вдиху пацієнта попадають в носові шляхи і далі в легені. Якщо ж ємність 6 підвісити на верхній отвір 35, то тоді трубка 31 стискається і шаровидний грузик 23 опиниться на дні ємності 6, що забезпечить забір з неї рідини, яка по тих же каналах йде у вигляді водяного пилу в носові шляхи за допомогою пульверизації при кожному вдиху. Таким чином забезпечують подачу вмісту ємності в дихальні шляхи пацієнта, що можливо в положенні стоячи, сидячи і лежачи на спині і на боці, так як грузик 23 завжди буде знаходитись або в рідині або над нею, або закріплено його на гнучкому шлангу 22. Повітря, що вдихається, насичується або негативними іонами кисню, або газами чи парами лікарських розчинів. В тому і іншому випадку повітря, насичене вуглекислотою, так як використовується додатковий "мертвий" простір, утворений камерою 3 і регульований по обсягу за допомогою шлейки 8. Ротовий отвір при цьому завішено шторкою 25. При вдиху ця шторка охоплює губи пацієнта і не дає вдихнути через рот. При видиху вона відкривається потоком повітря і не заважає йому. Якщо необхідно повністю перекрити ротовий вхід, гвинтом 27 переміщують фіксатор заслінки 5 пластинку 28 до шторки 25 і разом з нею перекривають рот і при вдиху і при видиху. Відключення заслінки 5 досягається переміщенням її до планки 12. Притиснення пластинки 28 гвинтом 27 і ступінь вводу гвинтами 16 втулок 15 в ніздрі пацієнта дає можливість регулювати в плавному режимі надходження повітря або розбавлення в ньому лікарської речовини в легені при кожному акті дихання. При зменшенні цих зазорів акт вдиху утр уднюється, а при збільшенні - полегшується. Це дає мож ливість тренувати м’язи зовнішнього дихання і весь дихальний орган. При цьому можна перекривати або відкривати рот, або ніс, або той чи інший вхід і ви хід для повітря, що вдихається, а з використанням шлейки 6 регулювати в ньому вміст СО2. Можливе переключення носового дихання через одну, чи іншу ніздрю - користуються лівим або правим носовим шляхом. Можлива інгаляція з використанням як рідких, так і газоподібних і парових лікарських препаратів, які автоматично підігріваються альвеолярним повітрям, яке видихається і частково залишається в камері 3, а частково обтікає ємність 6 і її тр убку 31, і зігріває їх вміст, що виходить назовні через отвори 13. Гнучкий шланг 22 і закріплений на ньому (на нижньому кінці) грузик 23, а також переміщення і фіксація ємності 6 забезпечують подачу вмісту речовини і в позі сидячи, і стоячи, і при положенні лежачи на спиці і на боці. Це дозволяє використовувати пристрій і в процесі спокійних лікувальних процедур, і при виконанні різних робочих операцій, і під час відпочинку сидячи і лежачи, і під час нічного сну. Це сприяє підвищенню ефективності тренування, профілактики і лікування за рахунок пролонгування сприятливо діючих факторів, як окремо взятих, так і в різноманітних поєднаннях взаємодії дихального навантаження, що утримує СО2 всередині організму за рахунок додаткового "мертвого" простору і вводу повітря що вдихається з лікарськими препаратами. Саме цим і відрізняється винахід від прототипу, що досягнуто за рахунок сумісного використання сукупності відмінних ознак даного пристрою. Гадаємо, що цей тренажер і подібні пристрої можуть бути використані як в стаціонарних умовах, так і індивідуально вдома, як під час відпочинку, так і в процесі роботи і фізичного тренування, як в денний час, так і в процесі нічного сну, а також в періоди поїздки і відряджень, на землі і в космосі, під землею (в шахта х) і під водою (в скафандрах і аквалангах) для фізичного тренування, укріплення здоров’я, профілактики і лікування захворювань. Фіг. 1 Фіг. 3 4 36227 Фіг. 2 Фіг. 4 Фіг. 5 5 36227 Фіг. 6 Фіг. 7 Фіг. 8 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 6