Спосіб периферіоскопії очного дна

Спосіб периферіоскопії очного дна за допомогою гоніофундускопа, який відрізняється тим, що в процесі обстеження послідовно або одночасно ініціюють дозоване відхилення очного яблука у напрямку досліджуваної ділянки очного дна, нахиляють гоніофундускоп на певний кут у напрямку, протилежному досліджуваній ділянці очного дна, здійснюють контрольоване вдавлювання склери контактною частиною гоніофундускопа в місці, протилежному зоні обстеження, і за результатом візуального огляду оцінюють стан крайньої периферії очного дна. Винахід відноситься до медицини, зокрема до офтальмології. . В області крайньої периферії очного дна локалізується низка очних захворювань, які можуть призвести до значного зниження зорових функцій і навіть до повної сліпоти (різні види периферичних дегенерацій сітківки, розриви сітківки, відшарування сітківки, новоутворення циліоретинальної локалізації, парспланіт та ін.) Своєчасна діагностика цих захворювань і адекватне своєчасне лікування сприяють частковому чи повному їхньому вилікуванню і запобіганню тяжких ускладнень. Для діагностики вищевказаної патології застосовують огляд крайньої периферії очного дна шляхом прямої і зворотної офтальмоскопи, а також фундускопію або периферіоскопію очного дна за допомогою тризеркальної лінзи Гольдмана (1) або гоніофундускопа (2). Спосіб периферіоскопії за допомогою гоніофундускопа (2) за технічним рішенням є найбільш близьким до заявленого, тому він був обраний як прототип. За допомогою гоніофундускопа периферичні відділи очного дна досліджують у такий спосіб. Гоніофундускоп установлюють на око хворого, що знаходиться в положенні ортофорії, тобто око нерухоме, а погляд спрямований "прямо вперед". При цьому вісь гоніофундускопа виявляється співвісною (коаксіальною) осі ока. Спостереження крайньої периферії ведуть через периферіоскопічне дзеркало, яке встановлюють за визначеним меридіаном, наприклад знизу, потім гоніофундускоп повільно обертають навколо його осі, поступо во оглядаючи офтальмоскопічну картину, що відбивається в даному дзеркалі. Однак# даному способу притаманний такий істотний недолік. У випадках, коли зіницю не вдається максимально розширити (ригідна зіниця, недорозвинення дилятатора, задні синехії), з тим більше якщо в досліджуваному оці ще й глибока передня камера - побачити І ретельно оглянути крайню периферію очного дна звичайно не вдається. Це пов'язано з тим, що периферичні ділянки очного дна виявляються в "мертвій зоні", тобто в зоні, схованій за зіничним краєм райдужної оболонки. В основі винаходу стояла задача вдосконалення способу периферіоскопії очного дна з метою розширення зони огляду крайньої периферії для збільшення діагностичних можливостей способу. Поставлене завдання досягається тим, що в процесі обстеження послідовно або одночасно ініціюють дозоване відхилення очного яблука у напрямку досліджуваної ділянки очного дна, нахиляють гоніофундускоп на певний кут у напрямку, протилежному досліджуваній ділянці очного дна, здійснюють контрольоване вдавлювання склери контактною частиною гоніофундускопа в місці, протилежному зоні обстеження, і за результатом візуального огляду оцінюють стан периферії очного дна. Отриманий результат полягає в тому, що запропонований спосіб дозволяє за допомогою нескладних дій досліджувати крайню периферію очного дна в приоральній зоні і зоні зубчастої лінії, діагностувати різноманітні патологічні процеси і застосовувати адекватне лікування. ф о N. Ф СО S T 39709 Даний спосіб здійснюють поетапно, шляхом послідовного чи одночасного застосування наступних прийомів Прийом "А" - перифєріоскопія з поворотом ока. У процесі дослідження хворого просять стежити за фіксаційною лампочкою і повертати око в необхідному напрямку (наприклад, дещо догори, при підозрі на наявність патологічного процесу в області верхньої' периферії). Після такого маневру в полі зору з'являється ділянка очного дна, розташована на 3-5 градусів більш периферично відносно раніше видимої картини. Прийом "В" - перифєріоскопія з нахилом гонюфундускопа. В процесі дослідження гоніофундускоп злегка нахиляють у бік, протилежний досліджуваній ділянці (наприклад, при огляді скроневої периферії гоніофундускоп нахиляють в назальну сторону). При цьому в полі зору виникає додаткова ділянка очного дна, розташована на 3-5 градусів більш периферично відносно раніше видимої картини. Прийом "С" - перифєріоскопія з вдавлюванням (інвагінацією) склери. В процесі дослідження роблять вдавлювання склери контактною частиною пристрою в зоні, протилежній обстежувальній (наприклад, при огляді верхньої периферії око вдавлюють знизу). Внаслідок такого прийому в полі зору з'являється додаткова ділянка очного дна, що розташована на 5-10 градусів більш периферично щодо раніше видимої картини. Прийом "ABC" - комбінована перифєріоскопія - з поворотом ока, нахилом гоніофундускопа і вдавлюванням склери Зазначені прийоми роблять послідовно або одномасно. Завдяки застосуванню комбінованого прийому вдається досліджувати ділянку очного дна, розташовану на 10-15 градусів більш периферично відносно видимої при периферїоскопії за загальноприйнятою методикою. Феномен розширення зони огляду в бік периферії очного дна можна пояснити тим, що застосовувані при периферіоскопії маневри (поворот ока, нахил гоніофундускопа і вдавлювання склери) приводить до зсуву лінії погляду лікаря до "мертвоГ зони очного дна, тобто зони, схованої за зіничним краєм рай дужки. За допомогою даного способу периферіоскопп, застосовуваного нами протягом кількох років, досліджено 200 хворих з такими захворюваннями, що локалізуються, головним чином, на крайній периферії очного дна: відшарування сітківки {45), різні види периферичних дегенерацій (105), судинна патологія сітківки (35), парспланіт (5), пухлини хоріоідеї в приоральній зоні (10). Можливість розширення зони огляду за допомогою даного способу периферіоскопії дозволило в 2-3 рази частіше, порівняно з прототипом, діагностувати розриви і потоншення сітківки при її відшаруванні і периферичних дегенераціях, а також виявити ряд ускладнень при судинній патології сітківки, крім того, діагностувати поширення пухлин на циліарное тіло. Варто наголосити, що даний спосіб є досить простим, але дозволяє одержати дуже цінну діагностичну інформацію і розширити можливості лікування тіатолопчних процесів, що локалізуються на крайній периферії очного дна. Переваги даного способу можна продемонструвати наступними клінічними прикладами Хвора К., ЗО років, направлена на консультацію в зв'язку з майбутніми пологами Діагноз: Висока короткозорість, периферична дегенерація сітківки Гострота зору обох очей = 0,08(кор - 7.0)= = 1,0 Передній відрізок - без особливостей, заломлюючі середовища - прозорі. Очне дно: диск зорового нерва і макула - в межах норми Перифєріоскопія за допомогою гоніофундускопа за загальноприйнятою методикою: виражена гіпопігментація/альбінотичний тип) очного дна у верхнєзовнішньому квадранті, там же є кілька дегенеративних осередків типу "бруківки". Перифєріоскопія за запропонованим способом ("АВ") по меридіану 11-13 годин в області зубчастої ліни виявлена кістоподібна дегенерація сітківки у вигляді поодиноких і злитих кіст розміром до 200 мкм В зв'язку з тим, що дана патологія є фактором ризику виникнення відшарування СІТКІВКИ, хворій були зроблені деякі профілактичні втручання та рекомендовано послаблення другого періоду родів. Хвора народила дитину без будь-яких ускладнень з боку очей і протягом року спостерігається окулістом, сітківка прилягає. Хворий Н., 35 років, був направлений на обстеження в зв'язку з значним зниженням зору на праве око протягом 2-3 місяців без видимої причини. Правда, хворий згадав, що біля 3 місяців тому переніс простудне захворювання. При обстеженні, гострота зору OD=06 (не кор), OS = 1,0. Передній відділ. Відмічається незначна світлобоязнь, але око повністю спокійне. Рогівка прозора, преципітати не виявлені. Рідина передньої камери прозора. Райдужка сірого кольору, малюнок добре виражений Зіниця кругла, реакція на світло добре виражена Кришталик прозорий. Склоподібне тіло дещо розріджене, помірно виражені плаваючі помутніння. При бюмікроскопії' в прохідному світлі і з великим збільшенням виявлені вітреальні преципітати. Очне дно. Диск зорового нерва - нормальний. Макула - без вираженої патології (хоча сітківка дещо мутнувата) З метою вияснення причини погіршення зору були проведені слідуючі дослідження Периметрія та кампіметрія - скотом не виявлено. Кольоровідчуття - нормальна трихромазія. Темпова адаптація - світлочутливість в межах норми. Флюоресцентна ангіографія - в період венозної та тканинної фази в центральній зоні макули з'явились осередки гіперфлюоресценції' в формі квітки, що свідчить про наявність кістоподібного набряку сітківки в макулі. Відомо, що джерелом кістоподібного набряку часто є запалення судинного тракту (увеїт), тому повторно було проведене ретельне офтальмоскопічне обстеження очного дна на предмет виявлення осередків запалення, але ніяких патологічних змін виявлено не було. При проведені периферіоскопн з допомогою гоніофундускопа за загальноприйнятою методикою патологічних змін на периферії очного дна не виявлено. 39709 Але при застосуванні периферіоскопії по запропонованому способу (прийоми ABC) на крайній нижній периферії в області зубчастої лінії виявлено компактне хмаркоподібне пристінне помутніння склоподібного тіла, що виходило з плоскої частини циліарного тіла. Ця важлива ознака свідчила про наявність запалення плоскої частини циліарного тіла тобто парспланита. Після проведення активної протизапальної терапії (антибіотики, стероїди, осмопрепарати, імуннокоректори та ін.) запальні явища в циліарному тілі значно зменшились, що призвело до поступового зникнення ексудата, вітреальних преципітатів та кістоподібного набряку сітківки з послщуючим підвищенням гостроти зору ДО 1,0. Отже, завдяки використанню запропонованого способу периферіоскопії вдалось обстежити зону зубчастої лінії і навіть частково зону плоскої частини ципіарного тіла та своєчасно діагностувати тяжкий і небезпечний патологічний процес Зав дяки правильній і ранній діагностиці захворювання вдалось його вилікувати і підвищили гостроту зору до нормальної. Таким чином, запропонований спосіб периферіоскопії має наступні істотні переваги перед прототипом. Завдяки здійсненню в процесі дослідження ряду прийомів (відхилення очного яблука, нахил гоніофундускопа і вдавлювання склери), спосіб дозволяє значно розширити зону огпяду очного дна в напрямку крайньої периферії (на 10-15 градусів), що полегшує діагностику низки дегенеративних, судинних, запальних і пухлинних процесів і дозволяє застосування ранніх і адекватних способів лікування. Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вуп. Гагаріна, 101 (03122) 3 - 7 2 - 8 9 (03122) 2 - 5 7 - 0 3