Спосіб профілактики і лікування порушень гомеостазу

Спосіб профілактики і лікування порушень гомеостазу шляхом введення в певній кількості обробленої питної води, який відрізняється тим, що кількість води, що вводиться, установлюють залежно від атмосферного тиску, при цьому при падінні атмосферного тиску на 20мм рт.ст. стосовно величини середнього атмосферного тиску для 3 ку для конкретного регіону кількість води, що вводиться, збільшують на 0, 8-1,2л/добу, а при підвищенні атмосферного тиску на 20мм рт. ст. кількість води, що вводиться, зменшують на 0, 8-1,1л/добу стосовно добової норми, що рекомендується, причому вводять ультрапрісну воду із рН = 6,2-6,6 наступного іонного складу, мг/л: К+ 40-45; Mg2+ 18-21; Zn2+ 1,7-1,99; СІ 36-40; SO42 73-86. Нами встановлено, що з метою профілактики й лікування порушень гомеостазу, обумовлених аномальними погодними умовами, потрібне виконання особливих режимів водоспоживання в цей період. Відомо, що причиною багатьох хвороб організму є його зневоднювання (див. книги Ф. Батмангхлиджа «Вы не больны, у Вас жажда», Минск, Попури, 2004; «Ваше тело просит воды», Минск, Попури, 2006 і інші). Автор розкриває механізм прямого зв'язку між недоліком води в організмі і такими захворюваннями, як мігрень, підвищене кров'яний тиск, остеохондроз, коліт, астма, зайва вага та ін. Аналізуючи результати обчислень, наведені в табл. 1, ми також бачимо, що у випадку падіння атмосферного тиску виявляється недолік води в організмі в кількості, порівнянній з добовою її потребою. Так, при зниженні атмосферного тиску на 20мм рт. ст. ця кількість становить 1,2л для людини вагою 70кг у молодому віці, 1,0л для осіб зрілого віку, і більше 0,8л для осіб літнього віку. Відомо, що єдиним постачальником рідини в кров є кишечник. З його участю в період аномальних погодних умов (АПУ) в організмі відбуваються відповідні водні переміщення. Однак яких-небудь запасів води в кишечнику для «покриття» її витрат, пов'язаних з аномальною погодою, не існує, і організм не може самостійно вишукати можливість задовольнити свою потребу у воді в цей період. Таким чином, можливість різних порушень гомеостазу, пов'язаних зі зневоднюванням організму під час аномальної погоди, стає очевидною. Справді, багато з людей у період АПУ почуття спраги не відчувають, щоб можна було задовольнити фізіологічну потребу організму у воді. А якщо таке відчуття й з'являється, то задоволення його не вважається обов'язковим, або воно задовольняється не повною мірою. Важливо також, що додаткова кількість води, що необхідна організму в цей період, має значні об'єми. Багаторазово повторювані випадки незадоволення потреби організму у воді призводять його до хронічного зневоднювання й вилуговування, що і є причиною появи різних захворювань. Резюмуючи вищевикладене, вважаємо, що з метою профілактики й лікування порушень гомеостазу, обумовлених зниженням атмосферного тиску на 20мм рт. ст. (у режимі АПУ), людині необхідно збільшити споживання води додатково до добової норми в наступних кількостях: 42684 4 - для вікової групи «Дитинство» (Дт) - на 1,2л; - для вікової групи «Зрілість» (Зрл) - на 1,0л; - для вікової групи «Старість» (Ст) - на 0,8л. Найбільш ефективне споживання води необхідно здійснювати невеликими порціями з інтервалами і в кількостях, що відповідають падінню атмосферного тиску на 5...6мм рт. ст. Утримуючись від споживання води в певній кількості при підвищенні атмосферного тиску, ми сприяємо гомеостазу в досягненні рівноважного стану. Тоді, з метою профілактики й лікування порушень гомеостазу, обумовлених підвищенням атмосферного тиску на 20мм рт. ст. (у режимі АПУ), доцільно обмежити споживання води в порівнянні з добовою нормою в наступних об'ємах: - для вікової групи Дт - на 1,1л; - для вікової групи Зрл - на 1,0л; - для вікової групи Ст - на 0,8л. Найбільше ефективно зменшувати споживання води поступово й починати знижувати її споживання з моменту початку підвищення атмосферного тиску. Дослідження змін вмісту води в організмі людини в умовах аномальної погоди дозволило розробити основи профілактичних заходів, що попереджають зневоднювання організму, його демінералізацію й вилуговування шляхом регулювання водоспоживання. Однак значно більший профілактичний і лікувальний ефект для організму в цей період може бути досягнуто при вживанні води, іонний склад й фізіологічні властивості якої адекватно відповідали б змінам іонного складу крові при АПУ, що відбувається в результаті обміну речовин. Відомо, що природні води в більшості випадків не повною мірою задовольняють вимогам, що висувають до питної води. Основним недоліком їх є насиченість багатьма неорганічними мінеральними речовинами, шкідливими для організму. У зв'язку із цим, в умовах аномальної погоди доцільно використовувати високочисту воду із заданим рН і мінералізовану лише необхідними для організму елементами, тобто демінералізовану. Найбільш оптимальний склад мінералізованої води для аномальної погоди можна визначити, маючи у своєму розпорядженні кількісні дані про зміни іонної сполуки всередині і позаклітинної рідин при падінні атмосферного тиску й при його підвищенні. Вищевикладене підтверджується даними, наведеними в табл. №№1 - 5. Приклад 1. Приготування минерализированной води для аномальної погоди. Технологія готування води для аномальної погоди включає три основні процедури: - демінералізація вихідної води до заданої величини; - мінералізація демінералізованої води необхідними солями; - знезаражування отриманої води. Для приготування демінералізованої води в якості вихідної використовували питну воду зі свердловини глибиною 134м із загальним солевмістом 1390мг/л, рН = 8,3. З вихідної води готували воду двох достоїнств: 5 - вода №1 - високочиста з кислою реакцією, рН = 5,3...5,4; - вода №2 - високочиста з лужною реакцією, рН = 7,7...7,8. Воду №1 готували за допомогою дистилятора, що дозволяє одержувати високочисту воду з кількістю домішок, що важко видаляються при дистиляції, 3-5мг/л. Воду №2 готували на установці зворотного осмосу американського виробництва марки "Lieder", що дозволяє одержувати високочисту воду з кількістю домішок, що важко видаляються при фільтруванні, 5-6мг/л. Вимір рН проводили лабораторним рН-метром (точність + 0,04мг/л). Солевміст вимірювали портативним приладом загального призначення корейського виробництва марки TDC. Точність виміру - другий знак після коми (вимір у г/л). Щоб одержати воду із рН = 6,4+0,2 - вихідну для готування мінералізованої води для аномальної погоди, змішували воду №1 з водою №2 у рівних пропорціях по 1000мл кожної й вимірювали рН отриманої водної суміші. Зазначена водна суміш води №1 і води №2 мала рН = 6,75. Згідно з даними табл. 5, вода з таким показником рН непридатна в якості вихідної для готування води для аномальної погоди. Потім в отриману водну суміш додатково ввели 150мл дистильованої води №1. Показник рН знову отриманої водної суміші став рівним 6,5. Водна суміш, отримана змішуванням води №1 у кількості 1150мл і води №2 у кількості 1000мл, задовольняє вимогам, зазначеним у табл. 5, і може бути використана в якості вихідної для готування води для аномальної погоди. Для мінералізації води використовували заздалегідь приготовлені насичені розчини хлориду калію (КСl), сульфатів магнію (MgSO4) і цинку (ZnSO4). Для готування цих розчинів брали безводні солі зазначених речовин марки ХЧ. Згідно з довідковими даними, в 100мл води при 20°С розчиняється 34,4г хлориду калію (щільність 1,99г/см3), 35,1г сульфату магнію (щільність 2,66г/см3) і 5,1г сульфату цинку (щільність 3,74г/см3). Після змішування 100мл води із зазначеними солями одержали: 117,29мл насиченого розчину хлориду калію; 113,2мл насиченого розчину сульфату магнію й 114, 47мл насиченого розчину сульфату цинку. Знаючи атомну або молекулярну масу іонів, використовуваних для мінералізації води для аномальної погоди, визначили, що в 1л вихідної води необхідно додати 0,26мл насиченого розчину КСl (або 2,6мл на 10л води). Так само визначили, що в 1л вихідної води необхідно влити 0,29мл насиченого розчину MgSO4 (або 2,9мл на 10л води) і 0,0089мл насиченого розчину ZnSO4 (або 8,9мл на 1000л води). Необхідну кількість насичених розчинів виміряли медичним шприцом і вводили в ємність із вихідною водою об'ємом 10л, ретельно розмішу 42684 6 вали й робили відбір води для контрольних вимірів. Контрольні виміри значення рН і солевмісту отриманої води свідчать про те, що в результаті проведених технологічних процедур отримана питна мінералізована вода для аномальної погоди із вмістом макро- і мікроелементів у кількостях, зазначених у табл. 5 (по нижній межі). рН отриманої води становить 6,5±0,04, загальний солевміст становить 168мг/л. Наступна процедура - знезаражування - може бути виконана кожним з відомих способів (обробкою за допомогою УФО або озонуванням). Після виконання даної процедури вода може бутилюватися й передаватися споживачеві. З урахуванням наявного технологічного устаткування й властивостей вихідної води, готування мінералізованої води для аномальної погоди може бути здійснено й іншими прийомами без шкоди її якості. Приклад 2. Проводили лікування мігрені з використанням заявленого способу. Кількість пацієнтів - 5 чоловік, з яких троє - жінки (55 років, 61 рік і 80 років) і двоє чоловіків (63 року й 67 років).Скарги - сильні головні болі при аномальних погодних умовах, виражених у падінні або підйомі атмосферного тиску стосовно величини 760мм рт.ст., прийнятої в якості комфортної для даного регіону. Крім того, пацієнти відзначали прояв у ці періоди безсоння, дратівливості й коливань кров'яного тиску. Пацієнти приймали воду, отриману за Прикладом 1, протягом часу, коли відбувалося падіння або підвищення атмосферного тиску (від 1 до 2 днів). У періоди, коли атмосферний тиск становило 740мм рт.ст. (на 20 одиниць нижче середнього значення, комфортного для даного регіону), пацієнти приймали додатково до основного раціону по 1,2л на добу. У періоди, коли атмосферний тиск збільшувався й становив 780мм рт.ст., пацієнти зменшували добове споживання води до 1,1л/добу. Прийом води зазначеної сполуки здійснювався періодично (при змінах атмосферного тиску) протягом 7 місяців (із червня по грудень 2008 року) у районі курортного селища Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області. На початку прийому води по даному способу три пацієнти (жінки 61 і 55 років і чоловік 67 років) відзначали поліпшення фізіологічного стану, що виявилося в зменшенні головного болю й відсутності тривоги й занепокоєння. Інші утруднялися охарактеризувати дію заявленого способу, але негативних впливів не відзначали. Після закінчення 4-х місяців застосування води по заявленому способу в періоди аномальних погодних умов всі пацієнти відзначали істотне поліпшення стану, що виражалося у відсутності головного болю, поліпшенні сну й нормалізації кров'яного тиску. Особливо відзначили істотне поліпшення стану здоров'я дві пацієнтки, 55 років і 61 року, які прийняли рішення постійно користуватися заявленим способом. Пацієнт, чоловік 67 років, відзначив, що раніше в нього в періоди аномальних по 7 42684 годних умов збільшувалася кількість позивів сечовиділення. Після закінчення 4-х місяців сечовиділення в періоди аномальних погодних умов нормалізувалося. 8 Протягом наступних 3-х місяців всі п'ятеро пацієнтів відзначали поліпшення й стабілізацію психофізичного стану. Негативних проявів у стані здоров'я не спостерігалося. Таблиця 1 Вміст води в організмі людини в різні періоди його життя і залежно від погодних умов Етапи життя людини Дитинство (Дт) 71 Вміст води в організмі людини, % від ваги Відношення кількостей води внутрішньоклітинного сектора до позаклітинного сектора Характеристика Погодні умови Умовні позначки Атмосферний тиск, мм рт.ст. Систолич./діастолич. Кров’яний Середнє тиск, мм рт. ст Абсолютне Усього Вміст води Внутрішньоклітинний сектор в організмі людини, л Позаклітинний сектор Усього Зміни в потребі води: «недолік» - (-), Внутрішньоклітинний сектор «надлишок» - (+), л Позаклітинний сектор 1,1 Комфортн. Ркомф атм 760 120/80 100 860 49,7 26,03 23,67 Аномальн. Р-атм 740 120/80 100 840 50,88 26,65 24,23 (-) 1,18 (-) 0,62 (-) 0,56 Аномальн. Р+атм 780 120/80 100 880 48,57 25,44 23,14 (+) 1,12 (+) 0,59 (+) 0,53 Продовження таблиці 1 Етапи життя людини 3рілість (Зрл) старість(Ст) 61 49,8 Вміст води в організмі людини, % від ваги Відношення кількостей води і внутрішньоклітинного сектора позаклітинного сектора Характеристика Умовні позначки Погодні умови Атмосферний тиск, мм рт.ст. Кров'яний тиск, мм рт.ст. Вміст води в організмі людини, л Зміни в потребі води: «недолік» - (-), «надлишок» - (+), л Систолич./діастолич. Середнє Абсолютне Усього Внутрішньоклітинний сектор Позаклітинний сектор 1,0 0,9 Комф. Ркомф атм Аном. Р-атм Аном. Р+атм Комф. Ркомф атм Аном. Р-атм Аном Р+атм 760 740 780 760 740 780 130/ 90 110 870 42,7 130/ 90 110 850 43,70 130/ 90 110 890 41,74 130/ 90 110 870 34,86 130/ 90 110 850 35,68 130/ 90 110 890 34,08 21,35 21,85 20,87 16,51 16,90 16,14 21,35 21,85 (-) 1,0 (-) 0,5 (-) 0,5 20,87 (+) 0,96 (+) 0,48 (+) 0,48 18,35 18,78 (-) 0,82 (-) 0,40 (-) 0,42 17,94 (+) 0,78 (+) 0,37 (+) 0,41 Усього Внутрішньоклітинний сектор Позаклітинний сектор 9 42684 10 Таблиця 2 Вміст макроелементів у водних секторах організму людини, їхні властивості й добова потреба Розмір гідратованих іонів, Å Na+ 4,7-4,82 К+ 5,46 2+ Са (вільн.) 4,78-5,16 Mg2+ 4,1-4,44 Cl6,42 НСО-3 6,8 РО4 4,41-4,51 Усього: Найменування іона Вміст елементів у водних секторах, г/л Добова потреВнутрішньоклітинний сек- Позаклітинний секба, г тор тор 4,4 0,23 3,22 3-4 5,460 0,156 0,8-1,6 0,000004 0,100 0,5-0,75 0,72 0,036 0,142 3,550 » 6,8 0,270 1,647 1,5-1,6 5,700 0,190 17-19,5 12,52 8,9 Таблиця 3 Зміна іонного складу у водних секторах організму людини при зниженні атмосферного тиску від 760 до 740мм рт.ст. у режимі аномальної погоди (вікова група «Зрілість») Іон Na+ К+ Са2+ Mg2+ ClНСО-3 РО-4 Усього, г Іон Na+ К+ Са2+ Mg2+ СlНСО 3-3РО 4-4Усього, г Внутрішньоклітинний сектор Імовірний зміст Можливе відхилення у вмісті Фізіологічна потреба елементів, г елемента, г елементів: «недолік» (-) Атмосферний тиск, мм рт.ст. «надлишок» (+) 760 740 740 4,91 5,026 6,52 (+) 1,5 116,6 119,3 116,68 (-) 2,62 8,6-10-5 8,7-10-5 0,05 (+) 0,05 15,375 15,73 15,395 (-) 0,335 3,032 3,10 4,81 (+) 1,71 5,76 5,9 6,58 (+) 0,82 121,7 124,55 121,8 (-) 2,75 267,4 274,6 271,84 Позаклітинний сектор Фізіологічна потреба елементів, г Додаткова потреба елеменДодаткова потретів водними секторами, усьоАтмосферний тиск, мм рт. ст. ба елементів, г го, г 760 740 68,75 70,357 1,607 3,22 3,33 3,41 0,08 2,78 2,135 2,185 0,05 0,05 0,77 0,79 0,02 0,375 75,8 77,56 1,78 3,56 35,16 35,97 0,81 1,63 4,06 4,15 0,09 2,94 190 194,4 4,44 14,56 11 42684 12 Таблиця 4 Зміна іонного складу у водних секторах організму людини при підвищенні атмосферного тиску від 760 до 780мм рт.ст. у режимі аномальної погоди (вікова група «Зрілість») Іон Na+ К+ Са2+ Mg2+ СІНСО-3 РО-4 Усього, г Іон Na+ К+ Са2+ Mg2+ СІНСО-3 РО-4 Усього, г Внутрішньоклітинний сектор Фізіологічна потреба елементів, г Атмосферний тиск, мм рт. ст. 760 780 4,91 48 116,6 113,95 8,6×10-5 8,3×10-5 15,375 15,03 3,032 2,96 5,76 5,64 121,7 118,96 267,4 261,34 Позаклітинний сектор Фізіологічна потреба елементів, г Надлишок елементів у секторі, г Атмосферний тиск, мм рт. ст. 760 780 68,75 67,20 1,55 3,33 3,26 0,08 2,135 2,087 0,048 0,77 0,75 0,02 75,8 74,1 1,7 35,16 34,37 0,79 4,06 3,97 0,09 190 185,7 4,28 Надлишок елементів у секторі, г 0,1 2,65 0,3×10-5 0,37 0,072 0,125 2,74 6,06 Загальний надлишок елементів у водних секторах, г 1,65 2,73 0,05 0,39 1,8 0,8 2,8 10,22 Таблиця 5 Хімічний склад і властивості води для аномальної погоди Найменування води Показник іонів водню рН К Питна вода для аномальної погоди 6,4+0,2 40-45 Комп’ютерна верстка Л. Купенко Найменування іонів і їхня к мг/л концентрація у воді, Mg2+ SO42Сl + 18-21 73-86 36-40 Підписне Загальний солевміст, мг/л Zn 1,77-1,99 167-194 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601