Спосіб діагностики холестазу

Спосіб діагностики холестазу, що включає відбір проби сироватки крові, дослідження концентрації β-ліпопротеїдів електрофоретичним шляхом, математичну обробку та оцінку вихідних даних, який відрізняється тим, що додатково у пробі сироватки крові досліджують концентрації ферменту АЛТ печінкового комплексу, білірубіну, холестерину, лужної фосфатази, орозомукоїду, як маркера онкологічних і запальних процесів, шляхом ракетного електрофорезу, з використанням 1 % агарозного гелю, вуглецевого антигену Са-19-9, як специфічного маркера пухлин підшлункової залози, шляхом твердофазного імуноферментного аналізу, вміст середньомолекулярних пептидів, як інтегрального показника ендогенної інтоксикації, за рівнем поглинання середньомолекулярних пептидів у монохроматичному світловому потоці на довжині хвилі аналізатора 254 нм, після вивільнення сироватки крові від високомолекулярних пептидів і білків за допомогою трихлороцтової кислоти, і центрифугування надосадової рідини, Тимолову пробу, визначають розміри печінки, а також тривалість переджовтяничного періоду, стать і вік клініко-анамнестичним шляхом, при математичній об U 2 UA 1 3 результату, адже стан нуклеїнових кислот характеризує лише наявність хронічного гепатиту, що обмежує відрізнення холестазу вірусного ґенезу від пухлинного. Вочевидь, що даний спосіб складний, характер його клініко-інструментальних досліджень інвазивний і травматичний, що при використанні часто збільшує холестаз печінки. Більш наближеним до дійсної корисної моделі серед об'єктів аналогічного призначення за кількістю істотних ознак є спосіб діагностики холестазу, що включає відбір проби сироватки крові, дослідження в ній концентрації β-ліпопротеїдів електрофоретичним шляхом, математичну обробку та оцінку вихідних даних, у відповідності з котрим, з сироватки крові додатково відділяють aліпопротеїди, а виділення a- і b-ліпопротеїдів здійснюють шляхом гель-електрофорезу, із застосуванням агарозної пластини, при математичній обробці даних знаходять співвідношення їхніх концентрацій у сироватці, а перед оцінкою визначають ступень виразності холестатичного ураження, на основі зіставлення шуканого співвідношення з нормаллю [2]. На відміну від попереднього аналога за цим способом досягають спрощення, що підтверджується оперативністю, атравматичності та поліпшення інвазивних характеристик. Проте, зпоза недостатньої кількості оцінних критеріїв, які корелюють з синдромом холестазу, точність способу залишається недостатньою. До основи дійсної корисної моделі поставлена задача винайти такий спосіб діагностики холестазу, застосування котрого за рахунок збільшення числа діагностичних критеріїв, які корелюють з синдромом холестазу, їх вагової кваліфікації за допомогою оцінних балів і диференціювання, сприяло б підвищенню точності. Поставлена задача вирішується тим, що при використанні у способі діагностики холестазу, що включає відбір проби сироватки крові, дослідження концентрації β-ліпопротеїдів електрофоретичним шляхом, математичну обробку та оцінку вихідних даних, відповідно до корисної моделі, додатково у пробі сироватки крові досліджують концентрації ферменту АЛТ печінкового комплексу, білірубіну, холестерину, лужної фосфатази, орозомукоїдів, як маркерів онкологічних і запальних процесів, шляхом ракетного електрофорезу, з використанням 1 % агарозного гелю, вуглецевого антигену Са-19-9, як специфічного маркера пухлин підшлункової залози, шляхом твердофазного імуноферментного аналізу, вміст середньомолекулярних пептидів, як інтегрального показника ендогенної інтоксикації, за рівнем поглинання середньомолекулярних пептидів у монохроматичному світовому потоці на довжині хвилі аналізатора 254 нм, після вивільнення сироватки крові від високомолекулярних пептидів і білків за допомогою трихлороцтової кислоти, і центрифугування надосадової рідині, Тимолову пробу, визначають габарити печінки, а також тривалість переджовтяничного періоду, стать і вік клініко-анамнестичним шляхом, при математичній обробці даних обчислюють співвідношення фракцій орозомукоїдів ОР1, ОР-1а, ОР-3, а оцінку вихідних даних виконують за допомогою балів, при цьому β-ліпопротеїди 47527 4 оцінюють у +5 або -2 бали, при концентрації ≤ 60 або > 60 од, фермент АЛТ печінкового комплексу у +5 або -3 бали, при концентрації ≤ 3 або > 3 од, білірубін - у -3 або +2 бали, при концентрації ≤ 170 або > 170 мкмоль/л, холестерин - у -2 або +3 бали, при концентрації ≤ 8,5 або > 8,5 мкмоль/л, лужну фосфатазу - у -6або +3 бали, при концентрації ≤ 320 або > 320 мкмоль/л, орозомукоїди - у +5 або -2 бали, при їх кумуляції ≤ 1,6 або > 1,6 г/л, співвідношенню фракції ОР-1 привласнюють +11 або -6 балів, при значенні ≤ 60 або > 60 %, співвідношенню фракції ОР-1 а надають -3 або +4 бали, при значенні ≤ 8 або > 8 %, співвідношення фракції ОР-3 оцінюють у -3 або +4 бали, при значенні ≤ 1 або > 1 %, Тимолову пробу - у +10 або -7 балів, при значенні ≤ 5 або > 5 од, вміст вуглецевого антигену Са-19-9 - у -2 або +6 балів, якщо його концентрація сягає ≤ 400 або > 400 од/ мл, середньо молекулярних пептидів - у + 7 або -5 бали, якщо їх число дорівнює ≤ 0,18 або > 0,18 од оптичної щільності, розміри печінки - у -3 або +2 бали, якщо їх відхилення від норми сягає ≤ 2 або > 2 см, тривалість переджовтяничного періоду - у -3 або +4 бали, при її відповідності ≤ 7 або > 7 діб, стать - у +2 або -6 балів, якщо вона чоловіча або жіноча, вік - у -7 або +6 балів, якщо він дорівнює ≤ 50 або > 50 років, відповідно, підсумовують бали та діагностують холестаз пухлинного або вірусного ґенезу, якщо сума балів дорівнює ≥ +13 або ≤ -13 балів, відповідно, або початкову фазу холестазу пухлинного або вірусного ґенезу, якщо сума балів укладається у проміжок від ≥ +12 до +1 або від -1 до ≤12 балів, відповідно. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності істотних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеним технічним результатом, тобто зі збільшенням точності діагностування, полягає в наступному. Збільшення масиву оцінних критеріїв, які корелюють з синдромом холестазу, зв'язується із залученням як діагностичних критеріїв ферменту АЛТ печінкового комплексу, білірубіну, холестерину, лужної фосфатази, орозомукоїдів, як маркерів онкологічних і запальних процесів, співвідношень фракцій останніх ОР-1, OP-1a, OP-3, Тимолової проби, вуглецевого антигену Са-19-9, як специфічного маркера пухлин підшлункової залози, середніх молекул, як інтегрального показника ендогенної інтоксикації, розмірів печінки, переджовтяничного періоду, у відповідності до статі й віку хворого. Фермент АЛТ печінкового комплексу (надалі АЛТ), підвищення якого є характерним для ураження печінки, в першу чергу - для вірусних гепатитів. В значно меншій мірі підвищується при патології пухлинного ґенезу. За результатами кореляційного аналізу коефіцієнт сполучення j= -0,43 . Білірубін (БР) - жовчний пігмент, що підвищується при порушенні видільної функції печінки та наявності обструкції жовчовивідних шляхів. Холестерин (ХР), β - ліпопротеїди (β-ЛП) - маркери при комплексній оцінці холестазу, підвищується, як при холестазах вірусного та пухлинного ґенезу. Відносно кореляційного зв'язку з імовірніс 5 тю ризику наявності онкопатології відповідно j = 0,30 та j = -0,32 . Лужна фосфатаза (ЛФ) один з найпоширеніших маркерів холестазу. Більш суттєво зростає при холестазі пухлинного ґенезу (j = 0, 44 ) Орозомукоїд (ОР) - білок гострої фази запалення, підвищення якого є характерним для запального (вірусних гепатитів) та, в більшій мірі, для пухлинного процесу (зокрема,пухлин панкреатодуоденальної зони). Встановлено більш суттєве зростання при холестазі пухлинного ґенезу (j= 0,39 ) Співвідношення фракцій орозомукоїду ОР-1, OP-1a, OP-3. Зміни мають більшу інформативність та специфічність у порівнянні з вмістом орозомукоїду при оцінці ґенезу патологічного процесу (пухлинний або запальний). За результатами кореляційного аналізу встановлено достовірне (р 3 од, БР - у -3 або +2 бали, при концентрації ≤ 170 або > 170 мкмоль/л, ХР - у 2 або +3 бали, при концентрації ≤ 8,5 або > 8,5 мкмоль/л, ЛФ - у -6 або +3 бали, при концентрації ≤ 320 або > 320 мкмоль/л, ОР - у +5 або -2 бали, при їх кумуляції ≤ 1,6 або > 1,6 г/л. ОР-1 привласнюють +11 або -6 балів, при значенні ≤ 60 або > 60 %, ОР-1 а надають -3 або +4 бали, при значенні ≤ 8 або > 8 %, ОР-3 оцінюють у -3 або +4 бали, при значенні ≤ 1 або > 1 %, ТП -у +10 або -7 балів, при значенні ≤ 5 або > 5 од, Са-19-9 - у -2 або +6 балів, якщо його концентрація сягає ≤ 400 або > 400 од/ мл, СМП - у + 7 або -5 бали, якщо їх число дорівнює ≤ 0,18 або > 0,18 од оптичної щільності. Розміри печінки оцінюють у -3 або +2 бали, якщо відхилення від норми сягає ≤ 2 або > 2 см, тривалість переджовтяничного періоду -у -3 або +4 бали, при відповідності ≤ 7 або > 7 діб, стать - у +2 або -6 балів, якщо вона чоловіча або жіноча, вік - у -7 або +6 балів, якщо він дорівнює ≤ 50 або > 50 років. Надалі підсумовують бали та діагностують холестаз, при цьому диференціювання сум балів дозволяє виявити пухлинний або вірусний ґенез останнього, при å Б ³ +13 або < - å Б ³ -13 балів, відповідно, і аналогічно констатувати початок розвитку холестазу пухлинного або вірусного ґенезу, якщо сума балів укладається у проміжок від ≥ +12 до +1 або від -1 до ≤ -12 балів, відповідно. Теоретично математична модель діагностування має вигляд нерівності: (A1 = +13) £ å Б £ (A2 = -13) де: å Б - сума балів (А1) - гіпотеза про холестаз пухлинного ґенезу (А2) - гіпотеза про холестаз вірусного ґенезу Практично, поріг прийняття рішення за будьякою з гіпотез відбиває перевищення частоти правильних діагнозів над частотою помилкових. У дійсному ж способі умовою прийняття гіпотези А1 є перевищення заданої суми балів ( å Б ³ +13 ), а для гіпотези А2 - її зниження ( å Б ³ -13 ). При цьому встановлено, що імовірність прийняття гіпотез як A1, так і А2 для заданих å Б сягає 95 %, а при å Б = ± 20 вона прагне до 99 %. Тобто, при å Б ³ +13 прогнозують переважання імовірності онкопатології, з вірогідністю помилки ~ ±5 %, а при å Б ³ +20 - на межі ± 1 %. При опрацюванні способу у частині забезпечення найвищої точності враховували інформативність діагностичних критеріїв: I = åI j P1 · 0,5 · (P1 - P2 ), P2 де: І - інформативність діагностичного критеI j = 101g рію; IJ - інформативність діапазону (градації) j-ї ознаки; Р1 - відносна частота ознаки в одній групі; P2 - відносна частота ознаки в другій групі. 47527 8 Враховуючи замалу інформативність рівня білка, швидкості осідання еритроцитів, співвідношення фракцій орозомукоїдів ОР-2 тощо (І ІОР-2А За цих умов використання запропонованого рішення задачі розширює уявлення про онтогенез холестазу, характер його агресії, а диференціювання вихідних даних збільшує точність діагностування більше ніж у 5-6 разів відносно прототипу, що при багаторазовому використанні робить його індивідуальним для діагностування хворих будьякої статі та вікової категорії. Приклад 1. Хворий Ч., 53 років, перебував у Дніпропетровській міській Інфекційній лікарні (і/х №1178 від 17.02.06) з підозрою на вірусний гепатит середньої важкості, зі скаргами на слабкість, свербіж, помірною жовтяницею шкіри й інтенсивністю склер. Діагностували за умов дійсного способу. У відібраній пробі сироватки крові окрім концентрації (β-ЛП) досліджували рівні АЛТ, БР, ХР, ОР шляхом ракетного електрофорезу з використанням 1 % агарозного гелю. Для дослідження Са-19-9 застосовували твердофазний імуноферментний аналіз. СМП виявляли за рівнем поглинання середньомолекулярних пептидів у монохроматичному світовому потоці на довжині хвилі аналізатора 254 нм, після вивільнення сироватки крові від високомолекулярних пептидів і білків за допомогою трихлороцтової кислоти. Надосадову рідину піддавали центрифугуванню. Фотометрично визначають білково-осадову ТП. Розміри печінки виявляли перкуторно за Курловим. Клініко-анамнестичним шляхом з'ясовували тривалість переджовтяничного періоду, стать і вік хворого. Оцінку співвідношення глікоформ ОР-1, OP -la, OP-3 проводили за методом перехресного афінного імуноелектрофорезу (ПАІЕ) у 1 % агарозному гелі Обчислювали співвідношення фракцій орозомукоїду ОР-1, ОР-3 відносно суми 3 фракцій ОР при його взаємодії з лектіном СопА та ОР-1 а відносно суми 2 фракцій ОР при його взаємодії з лектіном PHA-L по площі піка, що обмежує зону преципітації відповідної фракції. β-ЛП = 86 од, АЛТ = 2,6 ммоль/л, БР = 211 мкмоль/л, ХР = 9,2 ммоль/л; ЛФ = 322 МО/л; ОР = 2,56 г/л; ОР-1 =51,57 %; ОР-1 а = 25,42 %; ОР-3 = 1 %, ТП = 4,0 од; СА-19-9 = 280 од/мл; СМП = 0,16 од.о/щ; збільшення печінки на 2 см; тривалість переджовтяничного періоду понад 7 діб. За допомогою оцінних балів усі діагностичні критерії піддавали ваговій кваліфікації (див. «Шкалу діагностичних балів»): β-ЛП (>60 од) = -2; АЛТ (≤ 3 м-моль/л) = +5; БР (> 170 мкмоль/л) = +2; ХР (> 8,5) = +3; ЛФ (≥320 МО/л) = +3; ОР (> 1,6 г/л) = +5; ОР-1 (≤ 60) = +11; ОР-la (≤ 8) = +4; ОР-3 (=1) = 9 +3; ТП (≤ 5) = +10; Са-19-9 ( 50 років) = +6; тривалість переджовтяничного періоду (> 7 діб)= +4. Сума балів для конкретного приклада сягає +58. Від того, що å Б ³ +13 , з вірогідністю 99 % діагностували холестаз пухлинного ґенезу. При ЕРХПГ знайшли підтвердження діагнозу - пухлина головки підшлункової залози. Приклад 2. Хвора Ш., 33 років перебувала у Дніпропетровській міській Інфекційній лікарні (і/х № 5762 від 21.10.05). Скарги при надходженні на слабкість, зниження апетиту, свербіж шкіри. При огляді помірна жовтяниця шкіри, інтенсивність склер. Діагностували за умов дійсного способу, як зазначено вище. β-ЛП = 69 од, АЛТ = 6,5 ммоль/л, БР = 269 мкмоль/л, ХР = 10,1 ммоль/л, ЛФ = 207 МО/л, ОР = 0,7633 г/л, ОР-1 = 55,61 %, ОР-la = 8 %, ОР-3 = 5 %, ТП = 19,5 од, СА-19-9 = 400 од/мл, СМП = 0,26 од.о/щ, збільшення печінки на 1 см, тривалість переджовтяничного періоду 8 діб. За допомогою оцінних балів усі діагностичні критерії піддавали ваговій кваліфікації (див. «Шкалу діагностичних балів»): β-ЛП (>60 од) = -2; АЛТ (> 3 м-моль/л) = -3; БР (> 170 мкмоль/л) = +2; ХР (> 8,5) = +3; ЛФ (≤ 320 МО/л) = -6; ОР (≤ 1,6 г/л) = +5; ОР-1 (≤ 60) = +11; ОР-1 а (≤ 8) = +4; ОР-3 (>1) = -5; ТП (> 5) = -7; Са-19-9 (= 400) = -2; СМП (>0,18) = -5; Печінка (≤ 2 см) = -3; стать (жін.) = -6; вік (≤ 50 років) = -7; тривалість переджовтяничного періоду (> 7 діб)= +4. Сума балів для конкретного приклада сягає -17. На основі дослідження статевовікових, клініко-анамнестичних та лабораторних даних з вірогідністю 95 % діагностували холестаз вірусного ґенезу, оскільки å Б £ -13 балів, що знайшло підтвердження за результатами лікування і контрольних досліджень. Узагальнюючи наведені приклади, можливо дійти висновку про те, що збільшення числа діагностичних критеріїв, які корелюють з синдромом холестазу, їх вагової кваліфікації за допомогою оцінних балів і диференціювання, істотно збільшується точність кінцевого результату, при імовірності помилки ± 5 %, що у 96,9 % випадків поліпшує формування онкологічних груп серед хворих на холестаз, де понад 84 % випадків складають результати точних діагнозів, з вірогідністю помилки ±1 %. Приклад 3. Хворий С, 61 років перебував у Дніпропетровській міській Інфекційній лікарні (і/х № 316 від 22.02.06). Скарги при надходженні на слабкість, відсутність апетиту, легкий свербіж шкіри. При огляді помірна жовтяниця шкіри, та інтенсивна - склер. 47527 10 Діагностували за умов дійсного способу, як зазначено вище. β-ЛП = 79 од, АЛТ = 3,7 ммоль/л, БР = 237 мкмоль/л, ХР = 8,6 ммоль/л, ЛФ = 560 МО/л, ОР = 1,0932 г/л, ОР-1 = 62,22 %, ОР 1a = 0 %, ОР-3 = 10,74 %, ТП = 15,55 од, СА-19-9 = 300 од/мл, СМП = 0,21 од.о/щ, збільшення печінки на 2 см, тривалість перед-жовтяничного періоду 8 діб. За допомогою оцінних балів усі діагностичні критерії піддавали ваговій кваліфікації (див. «Шкалу діагностичних балів»): 0-ЛП (>60 од) = -2; АЛТ (> 3 м-моль/л) = -3; БР (> 170 мкмоль/л) = +2; ХР (> 8,5) = +3; ЛФ (>320 МО/л) = +3; ОР (≤ 1,6 г/л) = 2; ОР-1 (> 60) = -6; ОР-la (≤ 8) = +4; ОР-3 (>1) --5; ТП (> 5) = -7; Са-19-9 (≤ 400) = -2; СМП (>0,18) = 5; Печінка (≤ 2 см) = -3; стать (чол.) = +2; вік (>50 років) = +6; тривалість переджовтяничного періоду (> 7 діб)= +4. Сума балів для конкретного приклада сягає -11. Оскільки å Б £ -11 балів, в даному випадку можна констатувати імовірність початку холестазу вірусного ґенезу. Таким чином, приклади конкретного використання запропонованого рішення задачі інформують про можливість його клінічного використання з перевершенням технічного результату, втіленого у збільшення точності діагностування, завдяки збільшенню числа діагностичних критеріїв, які корелюють з синдромом холестазу, їх вагової кваліфікації за допомогою оцінних балів і диференціювання. Збільшення точності кінцевого результату більш ніж у 10-15 разів відносно прототипу, сприятиме покращенню результатів лікування холестазу, переважно, за рахунок відрізнення його пухлинного ґенезу від вірусного, а разом із цим - зменшувати токсичні навантаження на людину, що відповідає критерію «промислова придатність», а з урахуванням п.2 Ст.7 Закону і вище наданих тверджень - допускає кваліфікацію дійсного рішення задачі як корисну модель процесу. Джерела інформації: 1. Спосіб діагностики внутрішньопечінкового холестазу при хронічних гепатитах: Пат. 56829 А, МПК G01N21/00, А61В10/00 / Коваль В.Ю., Ганич О.М., Ганич Т.М. (Україна); Ужгородський національний університет (Україна). -№2002097664; заявл. 25.09.02; опубл. 15.05.03. 2. Способ диагностики холестаза печени с помощью электрофореза липопротеидов сыворотки крови: Пат. 2128835 С1 России, МПК G01N33/48 / Логинов А.С., Чебанов СМ., Матюшин Б.Н., Садоков В.М., Решетняк В.И., Шибаева Л.О. (Россия); Центральный научно-исследовательский институт гастроэнтерологии (Россия). -№96106239/14; заявл. 01.04.96; опубл. 10.04.99. 11 47527 12 Шкала діагностичних балів, щодо діагностики холестазу Діагностичні критерії та одиниці їх вимірювання Градації Бали 1 2 3 ≤60 +5 β-ліпопротеїди, од -2 >60 ≤3 фермент АЛТ печінкового комплексу, ммоль/мл 1,70 -3 +2 0,73 -2 +3 0,75 -6 +3 2,02 -2 +5 1,49 +11 -6 1,26 +4 -3 2,80 +3 -5 6,18 +10 -7 6,20 -2 +6 1,19 +7 -5 3,42 -3 +2 0,77 -3 +4 1,32 +2 -6 1,42 ≤ 170 > 170 ≤8,5 холестерин, ммоль/л >8,5 ≤320 лужна фосфатаза, МО/л >320 ≤1,6 орозомукоїд, г/л >1,6 ≤60 співвідношення фракцій орозомукоїду ОР-1, % >60 ≤8 співвідношення фракцій орозомукоїду ОР-1 а, % >8 ≤1 співвідношення фракцій орозомукоїду ОР-3, % >1 ≤5 Тимолова проба, од >5 ≤400 вуглецевий антиген Са-19-9, од/мл >400 ≤0,18 Середньомолекулярні пептиди, од опт. щільності >0,18 ≤2 Печінка (збільшення), см >2 ≤7 тривалість переджовтяничного періоду, діб >7 чол. стать жін. 50 Комп’ютерна верстка І.Скворцова Підписне 1,02 +5 -3 >3 білірубін, мкмоль/л Інформативність 4 -7 4,18 +6 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601