Антиацидозний амонійно-мінеральний премікс для відгодівлі м’ясної худоби на силосних раціонах в зоні лісостепу

Антиацидозний амонійно-мінеральний премікс для відгодівлі м'ясної худоби на дефіцитних за перетравним протеїном силосних раціонах в зоні Лісостепу, що містить солі життєво необхідних для організму тварин мінеральних елементів, який відрізняється тим, що вміст і співвідношення в ньому макро- і мікроелементів ґрунтуються на фа 3 біологічно активних речовин без урахування зональних особливостей їх вмісту в кормах та типів годівлі тварин. На цій основі були розроблені і затверджені державні стандарти преміксів, вміст у яких солей макро- і мікроелементів та інших біологічно активних речовин був практично завжди завищеним відносно потреби тварин, вартість їх була високою, а ефективність не завжди гарантованою. Ці стандартні премікси в більшості випадків рекомендувались практично для всіх природно кліматичних зон країни без урахування конкретного зоохімічного складу і поживності кормів та типів годівлі тварин. Застосування мінеральних преміксів з недостатнім чи надмірним вмістом макро- і мікроелементів буває не тільки не корисним, а навіть шкідливим, тому виробництво мінеральних преміксів необхідно проводити для конкретних геохімічних і природно-кліматичних зон та типів годівлі тварин з урахуванням фактичного дефіциту макро- і мікроелементів у кормах і раціонах. Раніше при круглорічному вирощуванні і відгодівлі худоби на м'ясо на тваринницьких комплексах промислового типу в закритих приміщеннях без сонячного опромінення та годівлі тварин з кормосховищ до складу мінеральних преміксів обов'язково включали жиророзчинні вітаміни А, Д, Е, що було логічним і науково обґрунтованим. При веденні м'ясного скотарства за традиційною технологією, коли м'ясна худоба утримується протягом тривалого періоду на пасовищах та сонячному опроміненні, круглорічне включення жиророзчинних вітамінів у премікси м'ясної худоби є недоцільним і мало ефективним та веде до безпідставного витрачання вітамінів. Крім цього, включені до мінеральних преміксів жиророзчинні вітаміни при їх тривалому зберіганні втрачаються внаслідок окислювальних процесів. Тому при виробництві преміксів для м'ясної худоби можна обмежуватись лише солями дефіцитних макро- і мікроелементів, а жиророзчинні вітаміни з більшою ефективністю використовувати шляхом ін'єкцій в критичні для здоров'я тварин періоди. Як довели наші дослідження, з більшою ефективністю ці вітаміни з профілактичною і лікувальною метою доцільніше використовувати у вигляді ветеринарних препаратів шляхом ін'єкцій у найбільш критичний для здоров'я тварин у зимово-весняний період (лютий-квітень). Нами проведено патентний пошук і огляд спеціальної літератури з виробництва та використання мінеральних преміксів з метою оптимізації раціонів м'ясної худоби за дефіцитними макро- і мікроелементами згідно сучасних деталізованих норм годівлі. У спеціальній довідковій літературі приводяться, як правило, стандартизовані мінеральні премікси, розроблені на основі середніх показників дефіциту макро- і мікроелементів в раціонах без урахування фактичного зоохімічного складу кормів конкретних ґрунтово-кліматичних зон та типів годівлі тварин. Тому ефект від застосування таких преміксів у повну силу проявляється дуже рідко. Раніше широке впровадження у виробництві мали повнораціонні комбікорми-концентрати для відгодівлі великої рогатої худоби в різних природ 57358 4 но-кліматичних зонах України, збалансованих солями дефіцитних макро- і мікроелементів за рахунок мінеральних преміксів [4]. В даний час у зв'язку недостатнім виробництвом повноцінних комбікормів-концентратів на підприємствах комбікормової промисловості доцільно і ефективно організовувати виробництво регіональних мінеральних преміксів для відгодівлі худоби в різних природно кліматичних зонах України і включати їх в необхідній кількості безпосередньо в господарствах в зернобобові суміші за рахунок кормів власного виробництва. При цьому балансування раціонів необхідно проводити за фактичним дефіцитом макро- і мікроелементів в кормах і раціонах конкретних природно-кліматичних зон і типів відгодівлі худоби [5]. Найоптимальніший вихід з цієї ситуації - розроблення регіональних рецептів преміксів з урахуванням зоохімічного складу кормів та типів годівлі тварин для конкретних ґрунтово-кліматичних зон [6]. Відомий рецепт преміксу П 63-1 для молодняку старше 6 місячного віку і відгодівлі великої рогатої худоби, до складу якого входять з розрахунку на 1т: вітаміну D - 100млн. МО, заліза - 300г, міді 750г, цинку - 280г, кобальту -140г, йоду - 180г. На його основі розроблені премікси П 63-2, який додатково містить 40кг ферментного препарату глюкаваморину П 10х; премікс П 63-3, який додатково містить 40кг ферментного препарату протосубтилину Г3Х та премікс П 63-4, який додатково містить 40кг ферментного препарату пектаваморину П10х [7]. Розроблено спеціальний лізинпротеїномінеральний премікс для молочних телят, що включає у відсотках за масою: ліпрот-9 - 52,16; сіль кухонну - 1391; сірку елементарну - 2,225; цинк сірчанокислий - 0,195; марганець - сірчанокислий - 0,158; мідь сірчанокислу - 0,051 і кобальт сірчанокислий - 0,005. [8] Розроблена лізинпротеїномінеральна кормова добавка для відгодівлі худоби на силосних раціонах, що включає, у % за масою: ліпрот СГ-9 56,88; сіль кухонну - 14,28; нітрат натрію - 24,17; окис магнію - 2,04; сірку елементарну - 1,62; цинк сірчанокислий - 0,24; марганець сірчанокислий 0,172; мідь сірчанокислу - 0,053 і кобальт сірчанокислий - 0,004 [9]. Відомий рецепт преміксу для молодняку великої рогатої худоби, який розроблений в НДІ землеробства і тваринництва в західних районах України такого складу (на 1т преміксу): вітаміну D 100млн. МО, йоду - 85г, кобальту - 100г, міді - 750г, цинку - 280г, наповнювач (висівки пшеничні) - до 1000 кг. Цей премікс включається до комбікормів в кількості 1% за масою та забезпечує приріст живої маси на 2-10% більше в порівнянні з преміксом рецепту П 63-1 [10]. Відомо ряд преміксів для збалансування раціонів молодняку великої рогатої худоби молочного і комбінованого напрямків продуктивності на відгодівлі в західних регіонах України за дефіцитними макро- і мікроелементами, розроблених у металохелатній формі [11-16]. 5 57358 Ці премікси приймаються як аналоги нашого винаходу. Недоліком їх є те, що вони в незмінному складі не можуть повністю забезпечувати потребу тварин за дефіцитними макро- і мікроелементами за інших конкретних типів відгодівлі худоби та інших природно-кліматичних зон України, зокрема за відгодівлі м'ясної худоби на силосних раціонах в зоні Полісся. В Україні значного поширення набула відгодівля худоби на силосних раціонах. Характерною особливістю хімічного складу кукурудзяного силосу є наявність в ньому великої кількості безазотистих екстрактивних речовин (БЕР), клітковини, кальцію, але існує дефіцит перетравного протеїну, жиру, мінеральних речовин, особливо фосфору, сірки, цинку, марганцю, кобальту та жиророзчинних вітамінів А, Д, Е. Відомий мінеральний премікс для відгодівлі молодняку великої рогатої худоби в західних регіонах України на раціонах, до складу яких входить кукурудзяний силос, такого складу, в розрахунку на 1т преміксу, г: сульфат заліза 230-300 сульфат марганцю 300-380 сульфат цинку 300-380 сульфат міді 300-380 селеніт натрію 50-90 калій йодистий 50-90 хлорид кобальту 230-290 молібдат амонію 300-380 сульфат хрому 100-160 висівки пшеничні (кг) до 1000. Цей премікс приймається за прототип корисної моделі [17]. Недоліком прототипу є те, що цей премікс розроблений для відгодівлі худоби в західних регіонах України на силосних і сінажних раціонах і при такому складі і співвідношенні мінеральних інгредієнтів з максимальною ефективністю для оптимізації раціонів худоби в інших природо-кліматичних зонах України, зокрема в зоні Лісостепу, використовуватись він не може. 6 Задача корисної моделі - розробити антиацидозний амонійно-мінеральний премікс для відгодівлі м'ясної худоби на дефіцитних за перетравним протеїном силосних раціонах в зоні Лісостепу. З метою оптимізації раціонів великої рогатої худоби при відгодівлі на дефіцитних за перетравним протеїном раціонах широко використовуються різні джерела небілкового азоту (сечовина, амонійні солі та інші азотовмісні сполуки), який за допомогою симбіотичної мікрофлори трансформується в білки тіла тварин, що позитивно впливає на підвищення їх м'ясної продуктивності [18-19]. Відомо ряд методів посилення продуктивного використання азоту раціонів, в т.ч. небілкових його форм, в організмі худоби, зокрема шляхом збільшення в раціонах відношення цукру до протеїну з 0,8-1,1 до 1,2-1,3, азоту до сірки з 15:1 до 10:1 та включенням до раціонів дефіцитних в кормах макро- і мікроелементів. Одним з важливих шляхів підвищення ефективності продуктивного використання азоту в організмі тварин є також науково обґрунтоване співвідношення в раціонах між сумою лужних (Na+, K+, Ca++, Mg++) і кислотних (CL, S=, P=) мінеральних грам-еквівалентів, яке в раціонах жуйних тварин згідно існуючої до цього часу норми повинно перебувати в межах 1,1-1,4, або з розрахунку на 1 кормову одиницю надлишок суми лужних мінеральних грам-еквівалентів над сумою кислотних мінеральних грам-еквівалентів повинен бути в межах 0,30,4. Вважається, що при такому їх відношенні показники кислотно-лужної рівноваги і лужні резерви в організмі тварин перебувають в межах фізіологічної норми, а продуктивне засвоєння азоту кормів, в т.ч. небілкових синтетичних сполук, відбувається на оптимальному рівні [20]. Дослід провели в ТОВ «Світанок» Обухівського району Київської області на двох групах помісних бугайців-аналогів чорно-рябої породи з абердин-ангусами (по 13 голів в кожній), з яких І група бугайців була контрольною, а II група - дослідна. Схема досліду приведена в табл.1. Таблиця 1 Схема досліду Групи тварин підготовчий, 1 місяць І ОР (основний раціон) II ОР Періоди досліду, раціони і досліджувані добавки головний, 5 місяців ОР ОР+100г нітрату натрію+дефіцитні макро(магній, сірка),-мікроелементи (марганець, мідь, цинк, кобальт) В головний період досліду бички І (контрольної) групи одержували дефіцитний за перетравним протеїном (25,8%) та рядом макро- (магній, сірка) і мікроелементів (марганець, цинк, мідь, кобальт) основний силосно-концентратний раціон (ОР); бички II (дослідної) групи - ОР+100г нітрату натрію + солі дефіцитних в основному раціоні макро- і мікроелементів. Вміст перетравного протеїну в раціонах бугайців контрольної та дослідної групи становив відповідно 75,4 і 88,6% до норми, а вміст перетравного протеїну в розрахунку на 1 кормову одиницю - відповідно 71г і 83г. Включення нітрату натрію в раціони бугайців II дослідної групи поповнило в них 14,9,8% дефіциту перетравного протеїну. Включення в раціони бугайців II дослідної групи солей дефіцитних макро- і мікроелементів поповнило в них, %: натрію - 61,0; магнію - 19,4; сірки - 17,7; марганцю - 15,0; цинку - 24,2; міді - 45,7; кобальту - 32,3. Включення нітрату натрію в раціони бугайців II дослідної групи підвищило в них вміст лужних мінеральних грам-еквівалентів та співвідношення їх 7 57358 до кислотних мінеральних грам-еквівалентів на 19,0%. 8 Раціони годівлі піддослідних бугайців в головний період досліду приведені в таблиці 2. Таблиця 2 Раціони годівлі піддослідних бугайців в головний період досліду Групи тварин Показники І Зерносуміш, кг Силос кукурудзяний воскової стиглості, кг Січка соломи, кг Меляса, кг Сіль кухонна, г Нітрат натрію, г Окис магнію, г Сірка, г Марганець сірчанокислий, мг Цинк сірчанокислий, мг Мідь сірчанокисла, мг Кобальт сірчанокислий, мг Міститься в раціоні: Кормових одиниць Перетравного протеїну, г Перетравного протеїну в 1 к.од., г Кальцію, г Фосфору, г Калію, г Натрію, г Магнію, г Сірки, г Заліза, мг Марганцю, мг Цинку, мг Міді, мг Кобальту, мг Відношення суми лужних мінеральних геквівалентів до суми кислотних мінеральних геквівалентів II % кількість до норми 2,5 20 2 1 40 % до контролю доповнено,% 2,5 20 2 1 40 100 5,5 5 218 388 136 6,2 % до норми кількість 8,1 573 71 42,6 27,1 84,4 17,3 13,7 21,4 594 272 273 38 325 101,2 75,4 75,4 99,1 117,8 138,4 46,6 80,6 82,3 123,7 85,0 75,8 54,0 68,0 8,1 673 83 42,6 27,1 84,4 44,4 17,0 26,0 594 320 360 70 4,8 101,2 88,6 88,6 99,1 117,8 138,4 137,0 100 100 123,7 100 100 100 100 100 117,5 116,9 100 100 100 256,6 124,1 121,5 100 117,6 131,8 184,2 147,7 14,9 14,5 61,0 19,4 17,7 15,0 24,2 45,7 32,3 1,47 1,75 19,0 Тривалість головного періоду досліду становила 143 дні. Визначення живої маси бугайців проводили на початку і в кінці зрівнювального і головного періодів досліду. Розраховували затрати кормових одиниць та перетравного протеїну на І кг приросту живої маси. Одержані в досліді результати оброблено біометрично [21]. Продуктивність піддослідних бугайців приведена в таблиці 3. Таблиця 3 Продуктивність бугайців в головний період досліду, n=13 Показники Середня жива маса бугайців на початку періоду, кг в кінці періоду, кг Середній приріст живої маси на 1 голову, кг Середньодобовий приріст, г (M±m) ±г Групи тварин І II 308,0 306,8 426,0 442,5 118 135,7 825±33 949±26 +124 9 57358 10 Продовження таблиці 3 ±% Вірогідність різниці, Р Затрати кормів ОР на 1кг приросту: кормових одиниць перетравного протеїну ОР, г ± до контролю, % Встановлено, що згодовування бугайцям II групи нітрату натрію і дефіцитних макро- і мікроелементів підвищило середньодобові прирости живої маси з 825г у контролі до 949г (+124г, +15,0%). Досліджуванні добавки істотно знизили витрати кормів основного раціону на 1кг приросту проти контролю на 13,2%. На основі проведених досліджень нами розроблено амонійно-мінеральний премікс для відгодівлі м'ясної худоби на силосних раціонах в зоні Лісостепу такого складу, в % за масою. сіль кухонна 26,447 нітрат натрію 66,117 окис магнію 3,636 сірка 3,306 цинк сірчанокислий 0,256 марганець сірчанокислий 0,144 мідь сірчанокисла 0,090 кобальт сірчанокислий 0,004 Запропонований як корисна модель антиацидозний амонійно-мінеральний премікс відрізняється від прототипу (аналогів) як за складом, так і за співвідношенням інгредієнтів і рекомендується для оптимізації раціонів м'ясної худоби за конкретного типу відгодівлі та в конкретній грунтовокліматичної зоні, а саме для відгодівлі тварин на дефіцитних (біля 15%) за перетравним протеїном силосних раціонах з кислотними властивостями в зоні Лісостепу, тому ефект від його застосування за цих конкретних умов максимальний як за показниками м'ясної продуктивності, так і за ресурсоощадливістю та економічною ефективністю. Використання цього преміксу дає можливість не тільки доводити до норми вміст в силосних раціонах зони Лісостепу дефіцитних макро-(натрію, магнію, сірки) і мікроелементів (цинку, марганцю, міді, кобальту), але й поповнювати в них за рахунок амонійного азоту нітрату натрію біля 15% дефіциту перетравного протешу, а завдяки наявності в нітраті натрію лужного макроелементу Na+ - нормалізувати стан кислотно-лужної рівноваги в організмі тварин при згодовуванні силосу, що в цілому позитивно впливає на м'ясну продуктивність тварин. Список літератури: 1. Цвігун А.Т. Норми і раціони годівлі молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід та типів/ А.Т.Цвігун [та ін.]. - Кам'янець-Подільський : Абетка, 2001. - 45с. 2. Повозніков М.Г. Обґрунтування системи нормованої годівлі молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід: авт. дис. ... докт. с.-г. наук/ М.Г.Повозніков. - К., 2007. - 40с. 3. Повозніков М.Г. Системи нормованої годівлі молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід. 9,8 695 +15,0