Амідо-мінеральний премікс для відгодівлі м’ясної худоби на силосних раціонах в зоні полісся

1. Амідо-мінеральний премікс для відгодівлі м'ясної худоби на силосних раціонах в зоні Полісся, що містить солі життєво необхідних для організму тварин мінеральних елементів, який відрізняється тим, що вміст і співвідношення в ньому макро- і мікроелементів ґрунтуються на фактичному їх дефіциті в кормах і раціонах цієї зони за даного типу годівлі худоби, та містить амідний азот (сечовину) для поповнення до 30 % U 1 3 Премікси (від. лат. рrае - попередньо і micseo змішую) - це виготовлена на основі науково обґрунтованих в дослідах даних однорідна суміш солей макро- і мікроелементів та інших біологічно активних речовин для збагачення (збалансування) раціонів тварин за дефіцитними компонентами повноцінної годівлі. Теорія годівлі тварин у 70-90рр. минулого століття часто ґрунтувалась на тому, що премікси повинні були містити так звані гарантовані, тобто завищені рівні макро- і мікроелементів та інших біологічно активних речовин без урахування зональних особливостей їх вмісту в кормах та типів годівлі тварин. На цій основі були розроблені і затверджені державні стандарти преміксів, вміст у яких солей макро- і мікроелементів та інших біологічно активних речовин був практично завжди завищеним відносно потреби тварин, вартість їх була високою, а ефективність не завжди гарантованою. Ці стандартні премікси в більшості випадків рекомендувались практично для всіх природно кліматичних зон країни без урахування конкретного зоохімічного складу і поживності кормів та типів годівлі тварин. Застосування мінеральних преміксів з недостатнім чи надмірним вмістом макро- і мікроелементів буває не тільки не корисним, а навіть шкідливим, тому виробництво мінеральних преміксів необхідно проводити для конкретних геохімічних і природно-кліматичних зон та типів годівлі тварин з урахуванням фактичного дефіциту макро- і мікроелементів у кормах і раціонах. Раніше при цілорічному вирощуванні і відгодівлі худоби на м'ясо на тваринницьких комплексах промислового типу в закритих приміщеннях без сонячного опромінення та годівлі тварин з кормосховищ до складу мінеральних преміксів обов'язково включали жиророзчинні вітаміни А, Д, Е, що було логічним і науково обґрунтованим. При веденні м'ясного скотарства за традиційною технологією, коли м'ясна худоба утримується протягом тривалого періоду на пасовищах та сонячному опроміненні, цілорічне включення жиророзчинних вітамінів у премікси м'ясної худоби є недоцільним і мало ефективним та веде до безпідставного витрачання вітамінів. Крім цього, включені до мінеральних преміксів жиророзчинні вітаміни при їх тривалому зберіганні втрачаються внаслідок окислювальних процесів. Тому при виробництві преміксів для м'ясної худоби можна обмежуватись лише солями дефіцитних макро- і мікроелементів, а жиророзчинні вітаміни з більшою ефективністю використовувати шляхом ін'єкцій в критичні для здоров'я тварин періоди. Як довели наші дослідження, з більшою ефективністю ці вітаміни з профілактичною і лікувальною метою доцільніше використовувати у вигляді ветеринарних препаратів шляхом ін'єкцій у найбільш критичний для здоров'я тварин у зимововесняний період (лютий-квітень). Нами проведено патентний пошук і огляд спеціальної літератури з виробництва та використання мінеральних преміксів з метою оптимізації раціонів м'ясної худоби за 57359 4 дефіцитними макро- і мікроелементами згідно сучасних деталізованих норм годівлі. У спеціальній довідковій літературі приводяться, як правило, стандартизовані мінеральні премікси, розроблені на основі середніх показників дефіциту макроі мікроелементів в раціонах без урахування фактичного зоохімічного складу кормів конкретних ґрунтово-кліматичних зон та типів годівлі тварин. Тому ефект від застосування таких преміксів у повну силу проявляється дуже рідко. Раніше широке впровадження у виробництві мали повнораціонні комбікорми-концентрати для відгодівлі великої рогатої худоби в різних природно-кліматичних зонах України, збалансованих солями дефіцитних макро- і мікроелементів за рахунок мінеральних преміксів [4]. В даний час у зв'язку недостатнім виробництвом повноцінних комбікормівконцентратів на підприємствах комбікормової промисловості доцільно і ефективно організовувати виробництво регіональних мінеральних преміксів для відгодівлі худоби в різних природно кліматичних зонах України і включати їх в необхідній кількості безпосередньо в господарствах в зернобобові суміші за рахунок кормів власного виробництва. При цьому балансування раціонів необхідно проводити за фактичним дефіцитом макро- і мікроелементів в кормах і раціонах конкретних природнокліматичних зон і типів відгодівлі худоби [5]. Найоптимальніший вихід з цієї ситуації розроблення регіональних рецептів преміксів з урахуванням зоохімічного складу кормів та типів годівлі тварин для конкретних ґрунтовокліматичних зон [6]. Відомий рецепт преміксу П 63-1 для молодняку старше 6 місячного віку і відгодівлі великої рогатої худоби, до складу якого входять з розрахунку на 1 т: вітаміну D - 100 млн. МО, заліза - 300 г, міді - 750 г, цинку - 280 г, кобальту - 140 г, йоду - 180 г. На його основі розроблені премікси П 63-2, який додатково містить 40 кг ферментного препарату глюкаваморину П 10Х; премікс П 63-3, який додатково містить 40 кг ферментного препарату протосубтилину Г3Х та премікс П 63-4, який додатково містить 40 кг ферментного препарату пектаваморину П10Х [7]. Розроблено спеціальний лізинпротеїномінеральний премікс для молочних телят, що включає у відсотках за масою: ліпрот-9 - 52,16; сіль кухонну - 1391; сірку елементарну - 2,225; цинк сірчанокислий - 0,195; марганець сірчанокислий - 0,158; мідь сірчанокислу - 0,051 і кобальт сірчанокислий - 0,005 [8]. Розроблена лізинпротеїномінеральна кормова добавка для відгодівлі худоби на силосних раціонах, що включає, у % за масою: ліпрот СГ-9 56,88; сіль кухонну - 14,28; нітрат натрію - 24,17; окис магнію - 2,04; сірку елементарну - 1,62; цинк сірчанокислий - 0,24; марганець сірчанокислий 0,172; мідь сірчанокислу - 0,053 і кобальт сірчанокислий - 0,004 [9]. Відомий рецепт преміксу для молодняку великої рогатої худоби, який розроблений в НДІ 5 землеробства і тваринництва в західних районах України такого складу (на 1т преміксу): вітаміну D 100 млн. МО, йоду - 85 г, кобальту - 100 г, міді 750 г, цинку - 280 г, наповнювач (висівки пшеничні) - до 1000 кг. Цей премікс включається до комбікормів в кількості 1 % за масою та забезпечує приріст живої маси на 2-10 % більше в порівнянні з преміксом рецепту П 63-1 [10]. Відомо ряд преміксів для збалансування раціонів молодняку великої рогатої худоби молочного і комбінованого напрямків продуктивності на відгодівлі в західних регіонах України за дефіцитними макроі мікроелементами, розроблених у метало-хелатній формі [11-16]. Ці премікси приймаються як аналоги нашого винаходу. Недоліком їх є те, що вони в незмінному складі не можуть повністю забезпечувати потребу тварин за дефіцитними макро- і мікроелементами за інших конкретних типів відгодівлі худоби та в інших природно-кліматичних зонах України, зокрема за відгодівлі м'ясної худоби на силосних раціонах в зоні Полісся. Відомий мінеральний премікс для відгодівлі молодняку великої рогатої худоби в західних регіонах України на раціонах, до складу яких входить кукурудзяний силос, такого складу, в розрахунку на 1 т преміксу, г: сульфат заліза - 230-300 сульфат марганцю - 300-380 сульфат цинку - 300-380 сульфат міді - 300-380 селеніт натрію - 50-90 калій йодистий - 50-90 хлорид кобальту - 230-290 молібдат амонію - 300-380 сульфат хрому - 100-160 висівки пшеничні (кг) - до 1000 Цей премікс приймається за прототип нашої корисної моделі [17]. Недоліком прототипу є те, що цей премікс розроблений для відгодівлі худоби в західних регіонах України на силосно-сінажних раціонах і при такому складі і співвідношенні мінеральних інгредієнтів з максимальною ефективністю для оптимізації раціонів худоби в інших природо-кліматичних зонах України, зокрема в зоні Полісся при відгодівлі на силосних раціонах, використовуватись він не може. В Україні значного поширення набула відгодівля худоби на силосних раціонах. 57359 6 Характерною особливістю хімічного складу кукурудзяного силосу є наявність в ньому великої кількості безазотистих екстрактивних речовин (БЕР), клітковини, кальцію, але існує дефіцит перетравного протеїну, мінеральних речовин, особливо фосфору, сірки, цинку, марганцю, кобальту та жиророзчинних вітамінів А, Д, Е. Задача нашої корисної моделі - розробити амідо-мінеральний премікс для оптимізації дефіцитних за перетравним протеїном та рядом макро- і мікроелементів силосних раціонів згідно з уточненими і доповненими деталізованими нормами при відгодівлі м'ясної худоби в зоні Полісся . Для виконання цього завдання в КСП "Пісківське" Бахмацького району Чернігівської області, що знаходиться в зоні Полісся, провели науково-господарський дослід. Піддослідними тваринами були дві групи (n=10) бугайців симентальської породи 12-13-місячного віку. Дослід складався з двох періодів: підготовчого (33 дні) та головного (92 дні). Раціони піддослідних бугайців наведені в таблиці 1. В підготовчий період досліду бугайці контрольної і дослідної груп одержували дефіцитний за перетравним протеїном (-29,5 %) та рядом макро- та мікроелементів (фосфор, натрій, сірка, цинк, марганець, мідь, кобальт) силосний раціон. В головний період досліду бугайці контрольної групи продовжували одержувати дефіцитний за перетравним протеїном та переліченими дефіцитними макро- і мікроелементами силосний раціон, а бугайці II дослідної групи додатково до основного раціону одержували по 67 г сечовини, 60 г мононатрійфосфату, 8 г сірки та солі дефіцитних в раціоні мікроелементів - цинку, марганцю, міді, кобальту та жиророзчинні вітаміни А, Д3, Е у вигляді препарату «Тривіт» з розрахунку 7 мл/гол/доба 2 рази в місяць підшкірно. Включення в силосні раціони бугайців II дослідної групи сечовини поповнило в них 29,5 дефіциту перетравного протеїну. За рахунок включення солей дефіцитних макроі мікроелементів був поповнений в силосних раціонах до норми дефіцит, %: фосфору - 57,8; натрію - 31,1; сірки - 31,9; цинку - 34,0; марганцю 3,0; міді - 13,2; кобальту - 17,8. Одержані в досліді результати оброблено біометрично [18]. 7 57359 8 1. Раціони годівлі піддослідних бугайців Групи тварин Норми І Норма II 25 1 2 0,5 10 40 ± % до норми 7,1 7,5 750 40 24,1 17 67 37 26 410 350 335 68 4,5 9,0 7,8 529 50 9,7 21,2 94 25,5 17,7 3000 231 325 59 3,7 +26,7 +4,0 -29,5 +25,0 -57,8 +24,7 +40,3 -31,1 -31,9 +731,7 -34,0 -3,0 -13,2 -17,8 фактично Силос кукурудзяний, кг Солома озимої пшениці, кг Дерть злакова, кг Меляса, кг Барда зернова, кг Сіль кухонна йодована, г Сечовина, г Сірка, г NaH2PO4, г ZnSO4·7H2O, мг MnSO4·5H2O, мг CuSO4, мг СоSO4, мг Вітаміни А, Д3, Е, ("Тривіт") В раціоні міститься: Сухої речовини, кг Кормових одиниць Перетравного протеїну, г Кальцію, г Фосфору, г Магнію, г Калію, г Натрію, г Сірки, г Заліза, мг Цинку, мг Марганцю, мг Міді, мг Кобальту, мг Показники живої маси і середньодобових приростів у піддослідних бугайців наведені в табл. 2. За 92 дні головного періоду жива маса бугайців І і II груп досягла 406,2 і 409,8 кг і 25 1 2 0,5 10 40 67 8,5 60 531 45,5 38 4 7 мл/15 днів % до норми 9,0 7,8 750 50 24,1 21,2 94 37 26 3000 350 335 68 4,5 126,7 104,0 100 125,0 100 124,7 140,3 100 100 831,7 100 100 100 100 фактично збільшилась відповідно на 63,5 і 70,7 кг. Порівняно з бугайцями контрольної групи середня жива маса бугайців II групи (дослідної) була вищою на 3,6 кг (0,9 %). 2. Жива маса і середньодобовий приріст бугайців, М±m. Показники Підготовчий період (n=10) Жива маса на початку періоду, кг Жива маса в кінці періоду, кг Середньодобовий приріст, г Головний період (n=10) Жива маса на початку періоду, кг Жива маса в кінці періоду, кг Середньодобовий приріст, г Середньодобовий приріст, в % до контролю Вірогідність Показники середньодобових приростів живої маси бугайців контрольної і дослідної груп в головний період рівнялись відповідно 690 і 768 г. Різниця середньодобових приростів живої маси Групи І II 322,7±3,04 342,7±3,30 606,0±20,7 319,4±4,00 339,1±4,15 597,0±27,3 342,7±3,30 406,2±2,31 690,0±16,8 100 339,1±4,15 409,8±3,67 768,0±19,4 111,3 р