Спосіб тестування забруднення грунтів свинцем

Спосіб тестування забруднення ґрунтів свинцем, що включає аналіз атипового поліморфізму листкових пластинок рослини-індикатора та свідчення за даними обліку й статистичної обробки про наявність структурно трансформуючого ефек ту, а також застосування тест-системи за розробленою 10-бальною індикаторною шкалою, який відрізняється тим, що використовують додаткові, спеціально розроблені індикаторні шкали за показниками структурних елементів покривних тканин листкових пластинок рослини Cichorium intibus L, а саме: за показниками товщини кутикули та частоти стривальності залозистих трихом, та за цими індексами визначають ступінь та специфіку забруднення ґрунтів свинцем. Корисна модель відноситься до фітоіндикації, бі о моніторингу, промислової ботаніки, екологічної анатомії та морфології рослин, фітотоксикології, охорони генофонду рослин природної флори та може бути використана для тестування токсичного впливу високих рівнів свинцю на основі ідентифікування індукованого ним атипового поліморфізму структурних елементів поверхневих епідермальних тканин листкової пластинки рослин, а також для визначення оптимальних концентрацій токсичного металу - свинцю та прогнозування наслідків анпопотехногенезу та токсикогенних трансформацій будови рослин природної флори індустріального регіону. Відомо, що природній вміст РЬ у ґрунтах спадкується від материнських порід. Однак саме завдяки широкомасштабному забрудненню середовища свинцем більшість ґрунтів характеризується надвисокими концентраціями цього елементу [1-6]. У науковій літературі багато даних щодо накопичення токсиканту, але дуже важко відрізнити фонові забруднення від локальних рівнів. За наявними даними, серед групи важких металів РЬ найменш рухомий елемент, але він істотно впливає на біологічну активність ґрунтів [2, 3, 7-12]. Отримані нами результати дещо відповідають цим положенням. Якщо аналізувати динаміку та специфіку розподілення свинцю, то потрібно зазначити, що на фоні суттєвих трансформацій на першому та другому рівнях накопичення (мінімальні рівні до 100мг/кг), загальні осередки металогенної індукції не змінюються та територіальне відповідають промвузлам з центрами у Костянтинівні та північніше та на схід від Артемівська [13]. Головна доля свинцевих забруднень, що пов'язані з дією підприємств кольорової металургії, представлена мінеральними формами, тоді як у вихлопних газах автотранспорту свинець присутній у вигляді галогеноїдних солей, які нестійкі та здебільшого утворюють оксиди, карбонати та сульфати [8, 9]. Біологічна доступність органометалевих сполук свинцю та пов'язані з ними токсичні ефекти у рослин останнім часом інтенсивно вивчаються [4, 5, 10]. Хоча в природних умовах метал присутній у всіх рослинах, яка-небудь особлива роль його в метаболізмі досі не виявлена [1-4, 8, 12, 14]. Широкі варіації вмісту свинцю в рослинах виникають під впливом різних факторів середовища, наприклад, наявності геохімічних аномалій, забруднення, сезонних коливань, здатності генотипу до накопичення. Однак природні рівні акумуляції РЬ в рослинах незабруднених регіонів досить сталі [2, 4, 10, 11, 15]. За цими літературними даними [1-15] з'ясовано, що уривчасті свідчення про реакції рослин на техногенне забруднення середовища доки не дозволяють у повному обсязі виявити дискретний вплив токсичного компоненту на певні структурно-функціональні зміни видів рослин з широкою екологічною амплітудою. Відомі способи біоіндикації та бютестування, наприклад нікелю, за допомогою визначення особливостей епікутикулярного воску листкових пластинок рослин природної флори, що зростають у контрастних геохімічних умовах техногенних регіо GO О ю 6498 роблені індикаторні шкали за показниками струкнів [16], досліджено структуру асиміляційного апатурних елементів покривних тканин листкових рату рослин в умовах техногенного навантаження пластинок рослини Cichorium intibus L, а саме по[17], зроблені спроби з'ясування механізмів продиказниками товщини кутикули (ТК) та частоти стрихових рухів рослин, що пов'язується з особливосвальності залозистих трихом (ЗТ), та за цими індетями виду та специфікою впливів екологічних факксами визначають ступінь та специфіку торів здебільшого антропогенного характеру [18]. забруднення ґрунтів свинцем. Також визначено, що структура і функції епідермісу листка залежать від умов зростання рослини Спосіб оснований на тому, що використовують [19]. Морфо-анатомічні особливості рослин, що додаткові, спеціально розроблені індикаторні шказростають на збагачених важкими металами ґрунли за показниками структурних елементів покривтах, було досліджено Н.С. Петруніною [20]. До того них тканин листкових пластинок рослини Cichorium ж, фітоіндикаційне визначення з метою тестування intibus L, а саме показниками товщини кутикули екологічних факторів рекомендовано проводити за (ТК) та частоти стривальності залозистих трихом умов побудови індикаційних шкал, що продемонс(ЗТ), та за цими Індексами визначають ступінь та тровано у симфітоіндикаційному аспекті [21, 22]. специфіку забруднення ґрунтів свинцем. Розроблені чисельні вимоги добору рослин в якосТермінологічний апарат з'ясовано за літератуті індикаторів [23]. Для аналізу забруднення ґрунрними джерелами [19, 25, 26]. тів важкими металами найбільш вдалими тестПриклад. Вказаний спосіб визначення забрудоб'єктами о рослини [23]. нення ґрунтів свинцем було проведено на рослині Cichorium intybus L, що вирощували на території Найбільш близьким за технічною сутністю і промислових майданчиків Артемівського та Костядосягненням результату є спосіб визначення зантинівського районів Донецької області у наступбруднення ґрунтів важкими металами [24], де для них пробних площах: СЕРЕБ - сільський населевизначення віддалених та безпосередніх наслідків ний пункт Серебрянка, долина р.Сіверський впливу факторів середовища, зокрема важких меДонець (контроль); ЛУГ - населений пункт міського талів, використовують в якості тест-системи індекс типу Луганське, ділянка степового типу рослинносатиповості за розробленою 10-бальною індикаторті (контроль); НОВ - сільський населений пункт ною шкалою для структурних елементів дрібних Новогригорівка, ділянка степового типу рослинножилок листкових пластинок, а саме показники гесті (контроль); ЧАС - Часовярський вогнетривкий терогенності трахеальних елементів (ГТЕ) та декомбінат; ПТ - Артемівський машинобудівний заформованості термінальної флоеми (ДТФ), та за вод "Победа труда"; РК - рудеральний комплекс цими індексами визначають ступінь та специфіку Артемівського центрального звалища сміття; ОКМ забруднення ґрунтів важкими металами. - Артемівський завод з обробки кольорових метаНедоліками цього способу є мапа достовірлів; АВТ - автовокзал м.Артемівськ; АСЗ - Артеність при визначенні забруднення ґрунтів певними мівський скляний завод; ПІВД - рудник виробничотоксичним елементом, адже визначаються насамго об'єднання "Південний"; КСЗ - Костянтинівський перед загальний сумаційний та інтегральний ефемеханізований скляний завод; УКЦ - Костянтинівкти токсичних впливів важких металів, а не специський завод "Укрцинк"; фічні реакції рослинного організму на певний чинник. КАВТ - автовокзал м.Костянтинівка. Обрані В основу корисної моделі поставлена задача рослини з контрольних місць зростання додатково тестування забруднення ґрунтів саме свинцем та вирощували в лабораторних умовах на нітратних поліпшення методів оцінки факторів стресу навкометалоносних субстратах з концентраціями РЬлишнього середовища за допомогою рослин при500, Zn-500, Cd-10, Ni-300, Сг-300, Мо-10, Fe-200, родноґ флори на прикладі Cichorium intybus L, де Mn-4000, Cu-300, Нд-5мг/кг. Вміст металів у субобліку підлягають не впроваджені раніше показнистраті обумовлений гранично допустимими концеки змін будови листкової пластинки, а рослинні нтраціями [4, 27-29] з поправкою на місцеві станзбори проводять як з об'єктів, які сформовані у дарти та фонові рівні [13]. Повторність штучних умовах, так і з рослин природних місцелабораторного експерименту дорівнювала 5. зростань з посиленим свинцевим забрудненням Для встановлення індикаторних індексів обиґрунтів; та за рахунок цього використання способу ралися листкові пластинки трьох формацій в перідозволить більш точно встановлювати ступінь од квіткування особин. Для аналізу використовузабруднення свинцем в природних умовах, провали ЗО листкових пластинок різних особин. гнозувати структурні трансформації рослин техноПрепарати готували за загальноприйнятими цитогенних екотопів, оцінити специфіку свинцевого логічними методиками [ЗО, 31]. забруднення на антропогенне змінених територіях, ТК - товщина кутикули листкових пластинок проводити постійний та безперервний моніторинг (мкм). Значення цієї досить пластичної ознаки, навколишнього природного середовища. навіть в межах одного листка, дуже варіюють. Для отримання однорідної вибірки ми досліджували Поставлена задача вирішується тим, що спосередню третину листкової пластинки біля ценсіб тестування забруднення ґрунтів свинцем, який тральної та великих жилок. Експериментально містить аналіз атипового поліморфізму листкових доказано, що товщина кутикулярного шару адаксіпластинок рослини-Індикатора та свідчення за ального боку листка значно більша, ніж абаксіальданими обліку й статистичної обробки про наявного (табл.1), що узгоджується з даними багатьох ність структурно трансформуючого ефекту, а таавторів [16, 19, 26]. Індекси цієї ознаки, отримані кож застосування тест-системи за розробленою за 10-бальною шкалою варіювання (1 -1,60) для АД та АБ значно різняться. Показник ТК знаходиться у прямій залежності з факторами середовища, в першу чергу, освітлення [16, 17, 19, 21]. За нашими результатами встановлено, що не тільки освітлення є вирішальним детермінантом товщини кутикулярного шару листка, оскільки в контрольних місцях зростання цей фактор приблизно не відрізнявся від дослідних. Варіювання ТК можна шкалувати за десятьма інтервалами, але верхня межа досить умовна. Нами визначено, що товщина кутикули верхівкових листкових пластинок більша за товщину листків нижніх формацій; Є однак варіювання показників ТК для верхівкових листків досить значне, щоб у 20% даних вважати достовірними на 5%-вому рівні вірогідності. Для індикаторних досліджень найбільш інформативним може бути аналіз будови серединних листків C.mtybus, оскільки значення ТК в даному випадку серединне: ознака більше варіює за діапазоном на відміну від низових та результати структурно стабільніші за верхівкові листки. ТК - показник реакції рослин на дію факторів стресу, більший вплив яких можна довести при проведенні статистичного аналізу. Таблиця 1 Товщина кутикули (ТК) листкових пластинок Cichorium intybus L, мкм Пробна площа СЕРЕБ ЛУГ нов ЧАС пт РК окм 1,30±0,04 0,80±0,02 0,89±0,02 0,81+0,04 АВТ АСЗ швд ксз Низові листки CV, % CV, % АД АБ 0,82±0,02 2,05 0,72±0,02 2,51 0,79±0,02 3,14 0,70±0,01 2,13 0,77±0,01 2,00 0,72±0,02 2,09 0,73±0,01 2,27 0,71 ±0,02 2,71 0,69±0,03 2,07 0,71 ±0,01 3,48 0,96±0,03 2,68 0,72±0,01 3,41 УКЦ КАВТ 2,26 2,67 1,02 2,15 1,62±0,04 3,10 1,63±0,04 3,76 1,14±0,04 4,50 Серединні листки АД CV, % 0,88±0,01 1,12 0,80±0,02 1,08 0,79±0,02 1,52 0,75±0,02 2,77 0,96±0,02 2,04 АБ 0,72±0,01 0,70±0,01 0,72±0,01 0,71 ±0,01 0,71 ±0,02 0,97±0,02 2,73 0,72±0,02 1,17±0,03 3,03 1,34±0,04 2,17 1,16±0,04 0,72±0,01 2,25 0,86±0,02 1,55 0,71 ±0,04 0,87±0,02 1,10 0,91 ±0,02 2,15 0,86±0,03 0,72±0,01 1,22 0,85±0,01 2,69 0,72±0,02 1,34±0,03 2,23 1,65±0,04 2,01 1,32±0,04 1,42±0,04 3,49 1,67±0,04 2,78 1,41 ±0,05 0,92±0,01 2,72 1,15±0,04 2,20 0,91±0,02 Верхівкові листки CV, % АД CV, % lev, % АБ 2,11 0,89±0,06 16,05 0,74±О,07 24,01 2,53 0,84±0,06 17,24 0,74±0,06 17,21 1,06 0,84±0,06 9,02 0,74±0,08 8,69 1,70 О,76±0,07 15,48 0,76±0,08 23,27 1,16 0,98±0,08 24,10 0,76±0,08 23,34 2,10 0,97±0,06 27,17 0,76±О,08 21,23 2,21 1,37±0,06 16,04 1,18*0,10 20,82 1,54 0,90±0,06 20,10 0,74±0,07 19,94 2,74 0,92±0,06 24,00 0,92±0,09 19,90 2,92 0,86±0,08 24,16 0,74±0,09 20,71 2,19 1,65±0,08 21,02 0,33±0,05 20,09 2,99 1,69*0,17 22,01 1,44*0,17 21,12 2,75 1,17*0,14 21,24 0,95±О,14 20,17 Примітка: АД, АБ - адаксіальний та абаксіальний боки листка відповідно, CV - коефіцієнт варіації. Товщина кутикулярного шару для різних ділянок листкової пластинки різна; за нашими спостереженнями вона менша у місцях густішого опушення. Максимальні значення ТК взагалі відповідають зонам найбільшого свинцевого забруднення для району дослідження. ЗТ - частота стривальності залозистих трихом (% від усієї кількості трихом). Ця ознака має збірний характер. Основними прнципами визначення приналежності трихом до цієї' групи є багатоклітинність та суттєва структурна різноякісність між клітинами, що входять до складу волоска, який не відноситься до жодного типу, означеного нами окремо. ЗТ - не зовсім однорідна група у структурному відношенні, але може розцінюватися як функціонально єдиний блок [32]. Дослідження проводили біля та на основних жилках середньої третини листкових пластинок Cichorium intybus на початкових етапах карпогенезу (кінець липня початок серпня). Шкала базувалася за наступними значеннями: 1-18,00. Міжінтервальні переходи у шкалах мають монотонний характер збільшення. Здебільшого трихоми групи ЗТ зустрічаються на абаксіальному боці листкової пластинки (табл.2). Значення коефіцієнту варіації дозволяє свідчити про найбільшу морфоструктурну стабільність низових та серединних листків C.intybus, хоча усі статистичні дані достовірні на 5%-вому рівні вірогідності. За результатами структурного аналізу листків C.intybus, які наведені для модельних пробних площ (табл.2), встановлено, що частота стрівальності трихом залозистого типу змінюється в залежності від формації листкових пластинок: мінімальна для низових формацій, та максимальна - для верхівкових листків. Варто відзначити, що ми використовували показник відсоткового співвідношення цієї групи трихом до інших, тобто про збільшення кількості трихом можна казати лише умовно, хоча для верхніх формацій та для рослин техногенних екотопів характерне пропорційне збільшення не тільки кількості трихом, а й трихоморізноманітності. 6498 Таблиця 2 Частота стрівальності залозистих трихом {ЗТ) листкових пластинок Cichorium intybus L, % Пробна площа СЕРЕБ ЛУГ НОВ ЧАС ПТ РК окм АВТ АСЗ швд ксз УКЦ КАВТ Низові листки АД lev, % АБ 1,05±0,04 3,42 2,03±0,05 1,10*0,03 3,09 1.20±0,01 1,24±0,04 5,34 1,20±0,01 1,05*0,02 3,21 1,00±0,03 1,20±0,02 2,00 4,50±0,06 3,64±0,07 2,25 6,01 ±0,09 4,50*0,06 4,02 15,00±0,50 1,70*0,04 2,10 3,48±0,06 2,15±0,07 4,51 3,40±0,06 2,10±0,06 4,41 3,03±0,06 5,00±0,09 3,53 19,04±0,33 5,05±0,08 2,24 16,00±0,22 3,00±0,07 2,94 7,20±0,09 CV, % 5,98 4,03 5,08 1,26 2,20 2,11 2,40 2,52 2,96 4,43 4,23 2,70 2,44 Серединні листки CV, % АБ CV, % АД 1,20±0,03 3,28 2,20±0,04 2,14 1,25±0,03 2,89 1,24±0,04 1,27 1,10±0,04 2,00 1,20±0,04 2,00 1,50±0,04 2,33 1,01 ±0,04 1,22 1,50±0,04 1,12 4,65±0,12 1,05 3,55±0,06 3,38 6,06±0,18 4,12 4,60±0,07 1,19 15,01 ±0,44 2,39 1,70±0,03 1,04 3,50±0,06 1,18 2,15±0,05 3,35 3,55±О,06 1,01 2,20±0,04 3,40 3,06±0,09 1,46 5,05±0,09 4,35 19,20±0,67 2,36 5,20±0,12 2,45 16,06±0,61 2,06 3,01 ±0.10 3,01 7,50±0,12 3,62 Верхівкові листки АБ CV, % CV, % АД 5,15 2,40±0,06 7,48 1,34±0,03 1,30±0,03 7,47 1,30±0,02 5,22 1,24±0,03 9,00 1,40±0,02 8,00 1,57±0,03 6,06 1,04±0,02 8,32 1,54±0,03 10,39 5,20±0,09 10,07 3,60±0,06 І 7,80 6,05±0,09 5,38 4,70±0,10 5,75 17,01±0,55 5,00 1,80±0,03 10,31 3,00±0,06 7,49 2,40±0,06 5,37 3,72±0,06 5,30 2,30±0,07 10,17 3,62±0,06 9,10 5,10±0,09 6,40 19,93±0,60 7,16 5,30±0,10 6,50 16,03±0,71 8,10 3,05±0,03 6,44 7,62±0,12 8,19 * Примітка. АД, АБ - адашальний та абаксіальний боки листка відповідно; CV - коефіцієнт варіації. Максимальні значення здебільшого співпадають із пробними площами високих значень показника ТК та відповідають зонам найбільшого свинцевого забруднення. Дослідження 1998-2003рр. довели, що ці ознаки мають суто фенотипічний характер прояву та не спадкуються. В таблиці 3 представлено індекси атипового структурного поліморфізму Cichorium intybus L. для показників ТК та ЗТ (АД - для адаксіального боку, АБ - для абаксіального) за результатами натурного експерименту. Таблиця З аки ТК ЗТ ТК СЕРЕБ ЛУГ АД АБ АД АБ 2 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 АД 2 1 1 1 АБ 1 1 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 АД АБ 2 АД АБ АД АБ 1 1 1 1 ТК АД 1 АБ 1 ЗТ АД 1 1 ЗТ ТК ЗТ АБ 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 НОВ^ ЧАС 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 ПТ 3 1 1 3 3 2 2 3 2 1 1 3 3 2 1 2 З табпиці 3 видно, що мінімальні індекси атипової будови відповідають контрольним зонам дослідження, за останні роки спостереження показники ТК та ЗТ значно зменшилися, що свідчить про тенденцію зменшення загального рівня забру Пробні площі OKNP А В і П АСЗ Індекси 1998р. 3 7 2 3 1 5 1 2 РК ПІВД КСЗ УКЦ КАВТ 10 2 4 3 10 10 8 3 9 3 2 4 5 3 8 1 2 1 2 2 1 1 2 2000р. 7 5 2 1 2 4 2 1 2 3 1 1 2 10 7 4 9 10 9 3 9 5 3 2 2 1 1 2 3 2 1 2 2 1 1 2 8 10 8 4 3 2 3 2 1 3 2 1 1 2 1 1 2 3 1 2 3 4 8 2002р. 3 7 1 5 1 3 3 7 2003р. 3 7 1 1 3 5 3 7 2 1 1 7 7 3 10 3 9 7 9 6 3 9 7 3 8 4 4 3 1 3 днення техногенних ґрунтів Артемівського та Костя нтинівського районів Донецької області. Ступінь трансформованості структурних елементів покривних тканин листкової пластинки залежить від територіального розташування особин та місця збо 6498 ру рослинного матеріалу. В таблиці 4 представлені дані лабораторного експерименту - безпосереднього впливу важких металів на будову тест-рослини, де обліку підля 10 гали максимальні значення показників, що було встановлено попередньо у натурному блоці експериментів. Таблиця 4 Ознаки ТК зт РЬ 10 8 2п 3 1 Cd 1 1 Ni 2 1 З таблиці 4 видно, що поява деформованості специфічна в залежності від чинника - важкого металу. Здебільшого ТК та ЗТ залежать від вмісту РЬ у середовищі живлення. Позитивний ефект проявляється в тому, що на відміну від відомого запропонований спосіб дозволяє диференційовано тестувати забруднення ґрунтів свинцем. Він може використовуватися у натурному (природному) бюмоніторингу для експресдіагностики металопресингу, що дуже актуально для територій з посиленим антропогенним впливом техногенне трансформованих екотопів. Використання способу дозволить більш точно виділяти зони саме свинцевого забруднення, проводити оцінку та постійний моніторинг стану довкілля природних та техногенне змінених територій цим токсичним елементом. Джерела інформації: 1. Алексеев Ю.В. Тяжёлые металлы в почвах и растениях. - Л.: Агропромиздат, 1987. - 142с. 2. Глазовская М.А. Критерии классификации почв по опасности загрязнения свинцом // Почвоведение. - 1994. - №4. - С.110-120. 3. Добровольский В.В., Обухов А.И. Свинец в окружающей среде. - М.: Наука, 1987. - 179с. 4. Кабата-Пендиас А., Пендиас X. Микроэлементы в почвах и растениях. - М.: Мир, 1989. 439с. 5. Ковалевский А.Л. Биогеохимия растений. Новосибирск: Наука, 1991. -294с. 6. Santillom-Medrano J., Jurinak J.J. The chemistry of lead and cadmium in soil // Sci.Soc.Amer.Proc. 1985.-№39. -P.851-856. 7. Егоров Ю.Я., Кириллов В.Ф. Экологическая значимость и гигиеническая регламентация свинца и кадмия в различных средах // Медицина труда и промышленная экология. - 1996. - №10. С. 18-25. 8. Antosiewics D.M. Mineral status of dicotyledonous crop plants in relation to their constitutional tolerance to lead // Environ, and Experiment. Bot. 1993.-33, №4. - P.575-589. 9. Buchauer M.J. Contamination of soil and vegetation near a zinc smelter by zinc, cadmium, copper and lead // Environ. Sci. and Techn. -1973. - 2, №2. P.131-135. 10. Effect of heavy metal pollution on plants / Ed. by Lepp N.W. - I.Effect of Trace Metals on Plants Function. - London and New Jersey: Applied science publishers, 1981. - 352 p.11. Koeppe D.E. Lead: understanding the minimal toxicity of lead in plants // Effect of heavy metal pollution on plants. - 1981. №1.-P.55-76. 12. Pahlesson A.M. Toxicity of heavy metals (Zn, Cr 1 1 Метали Mo 1 1 Fe 1 1 Mn 1 2 Cu 2 1 Ho, 2 1 Cu, Cd, Pb) to vascular plants // Water Air Soil Pollut. -1989. -№47. - P.287-319. 13-Сафонов А.И. Специфика локализации некоторых металлов в почвах северных промышленных узлов Донецкой области // Проблемы экологии. - 2003. - №1. - С.36-47. 14. Sung M-W., Jeong Y-H. Effects of various anions on absorption and toxicity of lead in plants // Korean J. Bot. - 1977. - №20. - P.7-14. 15. Ильин В.Б. Система показателей для оценки загрязненности почв тяжелыми металлами // Агрохимия. - 1995. - №1. - С.94-99. 16. Кравкина И.М. Эли кути куля рный воск и кутикула листа растений Полярного Урала, произрастающих в контрастных геохимических условиях // Бот. журн. - 2000. - 85, №7. - С.118-124. 17. Гетко Н.В. Растения в техногенной среде. Структура и функции ассимиляционного аппарата. - Минск: Наука и техника, 1989. - 205с. 18. Журавлева Н.А. Механизм устьичных движений, продуктивный процесс и эволюция. - Новосибирск: Наука, 1992. - 141с. 19. Мирославов Е.А. Структура и функция эпидермиса листа покрытосеменных растений. Л.: Наука, 1974.-184с. 20. Петрунина Н.С. Морфолого-анатомические особенности растений, произрастающих на почвах, обогащенных тяжелыми металлами // Теоретические вопросы фитоиндикации. - Л.: Наука, 1971.-С.142-148. 21. Дідух Я.П. Методологічні підходи до проблеми фітоіндикації екологічних факторів // Укр. бот. журн. - 1990. - 47, №6. - С.5-12. 22. Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. К.: Наук, думка, 1994. - 280с. 23. Цаценко Л.В., Филипчук О.Д. Биоиндикация и "генетический скрининг" загрязнения компонентов агроценоза // Сельскохозяйственная биология. - 1997. - №5. - С.33-47. 24. Пат. 65772 A UA, МКИ 7 A01G7/00. Спосіб визначення забруднення грунтів важкими металами: Деклараційний патент на винахід. - О.З. Глухов, Н.А. Хижняк, А.І. Сафонов. - №2003054433; Заявл. 19.05.2003; Опубл.15.04.2004. - Бюл. №4. 4с (прототип). 25. Анели Д.Н., Анели Н.А. Способ получения микроструктурных отпечатков эпидермы различных органов растений // Сообщ. АН СССР. - 1986. - 122, №3. - С.589-592. 26. Джунипер Б.Э., Джефри К.Э. Морфология поверхности растений. - М.: Агропромиздат, 1986. - 160с. 27. Дудик A.M. Временные методические рекомендации по геолого-экологическим работам в 11 6498 12 пределах горнопромышленных районов Украины. 30. Паушева З.П. Практикум по цитологии рас- Донецк: Б. и., 1992. - 105с. тений. - М.: Агропромиздат, 1988. - 271с 28. Дорошко Т.Ю. Предельно допустимые 31. Барыкина Р.П., Веселова Т.Д., Девятое концентрации тяжелых металлов в почве и её заА.Г. Основы микроскопических исследований в щита от загрязнения // Медицинский журнал Узбеботанике. - М.: Наука, 2000. - 128с. кистана. - 1991.-№7.-С.40-42. 32. Metcalfe C.R., Chalk L. Anatomy of the di29. Беспамятное Г.П., Кротов Ю.А. Предельно cotyledons. I. Systematic anatomy of leaf and stem. допустимые концентрации химических веществ в Oxford Clarendon Press, 1979. - 276p окружающей среде. - П.: Химия, 1985. - 528с. Комп'ютерна верстка В. Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Украі'на ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601