Спосіб підвищення відтворювальних якостей племінних курей

Спосіб підвищення відтворювальних якостей племінних курей, що включає введення до стандартного комбікорму як кормової добавки синтетичної амінокислоти, який відрізняється тим, що як 3 66948 вуглеводів [10]; антиоксидантний захист організму; покращення резистентності організму шляхом захисту мукози від протеаз [7]. Мають функцію захисту від обезводнення нижніх шарів слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, захищають стінки кишечнику від дії мікроорганізмів, ремонтного молодняку та племінних курей до різних захворювань, що, у свою чергу, позитивно позначиться на показниках їх збереженості, яйценосності та інкубаційних якостях яєць [2, 4]. В тваринництві України використовується «Lтреонін» - амінокислота французької фірми «Аджиномото» з вмістом 98 % амінокислоти та «S1-бетафін» - триметилгліцин фінляндського виробництва фірми «Біохем», з активною донорською формою метилювання, з вмістом 96 % бетаїну. Тому задачею корисної моделі є удосконалення способу підвищення яйценосності та плодючості племінних курей з введенням до комбікормів як кормової добавки - «L-треоніну» та «S1-бетафіну». Спосіб живлення ремонтного молодняку та племінних курей дасть змогу отримати додаткову яйценосність та збільшити плодючість, покращити інкубаційні якості яєць та знизити витрати корму на 10 інкубаційних яєць. Поставлена задача вирішується тим, що при даному способі вирощування ремонтного молодняку та продуктивного періоду племінних курей, який включає введення до основного комбікорму як кормової добавки амінокислоти та донора метильних груп, згідно з запропонованою корисною 4 моделлю, використовують кормову добавку «Lтреонін» та «S1-бетафін», які вводять до основного комбікорму для ремонтного молодняку курей віком від 1 до 161 днів (1-23 тижнів) у дозі 0,790,60% треоніну та 0,69-0,57% бетаїну окремо та 0,74-0,56% треоніну та 0,69-0,57% бетаїну разом і племінних несучок віком від 162 до 357 днів (24-51 тижня) у дозі 0,63% треоніну та 0,57% бетаїну окремо та 0,60% треоніну та 0,57% бетаїну разом. Приклад конкретного виконання. Дослідження були проведені в 2007-2009 pp. на добових ремонтних курочках та племінних несучках Бірківської м'ясо-яєчної популяції та Полтавської глинистої породи, в умовах Дослідного господарства «Бірки» ІП ΗΑΑΗ» Харківської області. За принципом груп аналогів по живій вазі та напрямку продуктивності було сформовано в першому досліді - 6 груп по 64 голови, в другому досліді - 3 групи по 217 голів добових ремонтних курочок у кожній. Курчата першої групи слугували контролем, отримували тільки основний комбікорм. Годівля проводилася повнораціонним пшенично-кукурудзяно-соєвим комбікормом, збалансованим до діючих норм годівлі, до складу якого для птиці 2- та 3-ї груп додатково вводився треонін у дозах 0,74-0,60 та 0,79-0,63 %; 4-ї групи додатково вводився треонін та бетаїн у дозах 0,74-0,60 та 0,69-0,57%; 5- та 6-ї групи - 0,69-0,57 та 1,381,13 % бетаїну відповідно, за оптимального рекомендованого рівня треоніну - 0,70-0,45% та метіоніну - 0,45-0,32% (Табл. 1.) [9]. Таблиця 1 Рецепти комбікормів для ремонтного молодняку та племінних курей, % Компоненти Кукурудза Пшениця Тритикале Висівки пшеничні Дріжджі корм. (СП 40%) Макуха соняшникова (СП 39%) Макуха соєва Шрот соняшниковий (СП 40%) Шрот соєвий (СП 43%) Мука рибна Мука м'ясо-кісткова (СП 35%) Олія соняшникова Олія соєва Глютен кукурудзяний Мука кісткова Трикальційфосфат Мушля Вапняк Сіль поварена L-Лізин Премікс Мікофікс Селект Авізим-1200 1-4 25,0 38,9 5,0 16,5 6,0 2,5 2,0 1,6 1,0 0,2 0,1 1,0 Періоди вирощування, тижні 5-12 13-17 18-23 24-51 18,3 59,9 35,1 21,3 49,9 1,0 29,0 34,0 6,6 4,3 0,1 0,5 9,8 23,5 6,1 15,0 10,0 4,6 11,2 1,5 4,5 5,0 3,9 0,3 0,6 2,5 2,5 1,0 1,5 1,5 2,5 0,9 0,3 0,5 0,6 7,7 8,0 7,5 0,2 0,2 0,2 0,2 0,3 0,3 1,0 1,0 1,0 1,0 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 5 66948 6 Продовження таблиці 1 В 100 г комбікорму міститься 291,0 281,5 1,22 1,18 19,76 17,21 3,54 4,27 1,11 1,06 0,7 0,73 0,2 0,2 0,700 0,680 0,300 0,230 0,800 0,770 0,920 0,860 0,330 0,340 0,800 0,780 1,420 1,340 0,750 0,840 0,430 0,440 1,000 1,060 1,110 1,120 Обмінної енергії, ккал МДж Сирий протеїн, % Сирої клітковини Кальцій Фосфор Натрій Треонін Цистін Гліцин Валін Метіонін Ізолейцин Лейцин Фенілаланін Гістидін Лізин Аргінін В першому досліді після 51-тижневого періоду споживання комбікорму, до складу якого були включені різні дози треоніну та бетаїну, яйценосність 3-, 4-, 5- та 6-ї дослідних груп перевищувала контроль на 3, 4, 1,1, 2,0 та 1,3 %, заплідненість яєць в 2-, 3-, 4- та 5-ї групах зросла на 3,7, 1,5, 0,1 та 1,1 %, вивід молодняку від закладених яєць в 2-, 3-, 4-, 5- та 6-ї групах зріс на 3,6, 1,5, 274,0 1,15 16,21 3,28 3,62 0,71 0,3 0,590 0,200 0,630 0,790 0,280 0,680 1,460 0,780 0,380 0,790 0,970 273,0 1,14 15,88 4,09 3,83 0,78 0,3 0,530 0,220 0,620 0,690 0,310 0,590 1,150 0,670 0,340 0,870 0,880 274,0 1,15 16,91 3,16 3,76 0,72 0,3 0,560 0,230 0,650 0,700 0,300 0,620 1,140 0,710 0,330 0,680 0,920 2,0, 2,4 та 0,7 %, а виводимість яєць на 0,3, 0,2, 2,0, 1,5 та 1,6 %, як результат було збільшення кількості інкубаційних яєць на 3,6, 4,9, 1,1, 3,2 та 0,5% та плодючості на 4, 5, 3, 5 та 2 голови, витрати корму на 10 інкубаційних яєць знизились на 0,11, 0,14, 0,05, 0,10 та 0,02 кг відповідно (таблиця 2). Таблиця 2 Вплив різних доз добавки треоніну та бетаїну на продуктивність в першому досліді Показники Групи 4 (0,74-0,60% 2 (0,74-0,60°/с 3 (0,79-0,63% 5 (0,69-0,57% 6 (1,38-1,13% 1треоніну та 0,69треоніну в ком- треоніну в комбетаїну в ком- бетаїну в комконтроль 0,57% бетаїну в бікормах) бікормах) бікормах) бікормах) комбікормах) Яйценосність, шт. на середню не113,0 сучку на початкову 111,1 несучку Середня маса 60,4±0,37 яйця, г Одержано яй6,82 цемаси, кг Витрати корму 2,59 на 10 яєць, кг Витрати корму на 10 інкубацій- 2,79 них яєць, кг Витрати корму на кг яйцемаси, 4,30 кг Збереженість, % 93,2 Вивід курчат, % 84,0 Виводимість 90,4 яєць, % 112,7 116,8 114,2 115,3 114,5 111,3 115,4 110,7 111,7 111,7 60,6±0,37 60,7±0,36 60,6±0,37 60,6±0,37 60,2±0,39 6,83 7,09 6,91 6,98 6,90 2,59 2,50 2,55 2,53 2,55 2,68 2,65 2,74 2,69 2,77 4,30 4,10 4,20 4,20 4,20 94,9 87,6 94,9 85,5 95,0 86,0 93,2 86,4 96,6 84,7 90,7 90,6 92,4 91,9 92,0 7 66948 8 9 66948 10 Продовження таблиці 2 Заплідненість яєць, % Інкубаційних яєць, шт. Плодючість, гол. 92,9 105,0 95,0 В другому досліді після 51-тижневого періоду споживання комбікорму, до складу якого були включені різні дози треоніну, яйценосність 2- та 3ї дослідних груп перевищувала контроль на 0,3 та 5,8 %, заплідненість яєць зросла на 2,9 та 1,1%, вивід молодняку від закладених яєць на 1,6 та 2,4%, а виводимість яєць в 3-й групі на 0,3 %, результатом було збільшення кількості інкубаційних яєць на 3,4 та 7,1 % та плодючості на 2 та 7 голів відповідно, витрати корму на 10 інкубаційних яєць знизились на 0,07 та 0,14 кг відповідно (таблиця 3). 96,6 108,8 99,0 94,4 110,2 100,0 93,0 106,2 98,0 94,0 108,4 100,0 92,1 105,5 97,0 Режими утримання і годівлі ремонтного молодняку і племінних курей-несучок спрямовані на досягнення основної мети - отримання з перших місяців яйцекладки і до кінця продуктивного періоду максимальної кількості біологічно повноцінних, придатних до інкубації яєць. Добавки у вказаних дозах не чинять негативного впливу на відтворювальну здатність, збереження і продуктивність птиці, і дозволяє отримати інкубаційні яйця високої якості [8]. Таблиця 3 Вплив різних доз добавки треоніну на продуктивність в другому досліді Показники Яйценосність, шт. на середню несучку, шт. на початкову несучку, шт. Середня маса яйця, г Одержано яйцемаси, кг Витрати корму на 10 яєць, кг Витрати корму на 10 інкубаційних яєць, кг Витрати корму на кг яйцемаси, кг Збереженість, % Вивід курчат, % Виводимість яєць, % Заплідненість яєць, % Інкубаційних яєць, шт. Плодючість, гол. При згодовуванні окремо «L-треоніну» та «Slбетафіну» ремонтним курочкам та племінним несучкам спостерігалась тенденція до: збільшення яйценосності на 5,8 та 2,0 %; покращення інкубаційних якостей яєць за рахунок збільшення кількості інкубаційних яєць на 7,1 та 3,2 %; збільшення плодючості на 7 та 5 голів за результатами двох дослідів відповідно. А при згодовуванні добавок разом яйценосність збільшувалась на 1,1 %, кількість інкубаційних яєць на 1,1 %, а плодючість на 3 голови. Таким чином, спосіб підвищення відтворювальних якостей племінних курей, який включає щоденне введення до раціону курей кормових добавок «L-треоніну» та «Sl-бетафіну» дозволяє: 1. Отримати додаткову кількість інкубаційних яєць, що дасть змогу отримати додатковий прибуток. 2. Покращити інкубаційні якості яєць, що дозволить отримати більшу кількість курчат, від здорової птиці. 1 Групи 2 3 114,4 110,4 59,0±0,18 6,75 1,97 2,11 3,34 93,5 84,5 90,8 93,2 106,6 97,0 114,8 111,9 59,6±0,18 6,84 1,96 2,04 3,3 95,0 86,1 89,6 96,1 110,3 99,0 121,1 119,2 59,7±0,17 7,23 1,86 1,97 3,12 97,0 86,9 91,1 94,3 114,2 104,0 3. Збільшити яйценосність та покращити інкубаційні якості яєць, що дасть змогу підвищити плодючість. Список використаних джерел, взятих до уваги при експертизі. 1. Архипов А.В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы /А.В Архипов, Л.В. ТодороваМ.: Колос, 1984. - 174 с. 2. Архипов А.В. Протеиновое питание птицы / А.В. Архипов, Л.В. Торопова - М.: Колос, 1998. 175 с. 3. Братишко Н.І. Рекомендації з нормованої годівлі сільськогосподарської птиці / Братишко Н.І., Горобець А.І., Лемешева М.М. та ін. / ІП УААН. - Бірки. - 2005. - 101 с. 4. Бекер В.Ф., Васильєва С.В., Краузе Р.Ю., Питран Б.В. Биологическая оценка кормового препарата треонина, полученного методом микробиологического синтеза// Физиология процессов всасывания у животных.- Рига: Зинатие, 1986.- С. 58-66. 11 5. Лемешева М.М. Кормление сельскохозяйственной птицы / Лемешева М.М. / - Суми: Слобожанщина, 2003. - 152 с. 6. Маслиев И.Т. Корма и кормление сельскохозяйственной птицы. - М.: Колос, 1968.-296 с. 7. Метцлер-Зебели Б.У., Эклунд М. и Мозентин Р. / World's Poultry Science Journal, Vol. 65, September 2009. – С. 419 - 442. 8. Свеженцов А.И. Программы нормированного кормления птицы / Свеженцов А.И. / - Днепропетровск: Арт-Пресс, 1999. - 164 с. Комп’ютерна верстка Мацело В. 66948 12 9. Чорна В.М., Водолажченко С.А. Ефективність застосування препарату треоніну мікробіологічного синтезу при зниженні рівня протеїну в комбікормах для бройлерів// Птахівництво. Xарків, 1992. - Вип. 44. - С. 39-42. 10. Jean Simon. Choline, betaine and methionine interactions in chickens, pigs and fish (including crustaceans). World's Poultry Science Journal, Vol. 55, December 1999. - С 353 - 374. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601