Спосіб прогнозування стратегії терапії виразкової хвороби

Винахід відноситься до області медицини, зокрема, до терапії внутрішніх хвороб, а саме до гастроентерології і може бути використаний для лікування виразкової хвороби. Як прототип обраний спосіб прогнозування стратегії терапії виразкової хвороби (Л.В. Кудрявцева, В.А. Исаков, И.О. Иваников, П.Л. Щербаков и соавт. Резистентность Н. Pylori к метронидазолу, кларитромицину и амоксициллину в Москве, Санкт-Петербурге и Абакане в 2001г.; Л.В. Кудрявцева Динамика резистентностиштаммов Н. Pylori к амоксициллину, кларитромицину и метронидазолу в России в 1996 - 2001г. Педиатрия. - 2002. - №2. - С.61-64), який полягає в тому, що використовують мікробіологічний метод одержання культури Helicobacter pylori - HP для визначення чутливості мікроорганізмів до того чи іншого антибактеріального препарату і за допомогою виявлених критеріїв прогнозують стратегію призначуваного лікування. Ознаками, що збігаються з істотними ознаками запропонованого способу, є: визначення загальноклінічних критеріїв чутливості до лікування. Причинами, що перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення ефективності прогнозування) є: застосовуваний мікробіологічний метод поєднаний з певними труднощами, обумовленими необхідністю наявності спеціальних середовищ, оптимальної температури, вологості, якості атмосферного повітря та інших необхідних параметрів, що призводить до того, що ріст колоній мікроорганізмів вдається одержати далеко не завжди; а також результатів приходиться чекати, як правило, не менше 10-14 днів, потрібно наявність спеціальної лабораторії і підготовленого персоналу, що значно сповільнює вибір необхідного курсу лікування даної патології. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу прогнозування стратеги терапії виразкової хвороби шля хом розробки критеріїв індивідуального прогнозування исходов лікування виразкової хвороби і на їхній основі створення математичної моделі вибору найбільш оптимальної стратегії ерадикаційної терапії. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прогнозування стратегії терапії виразкової хвороби, що включає визначення загальноклінічних критеріїв чутливості до лікування, відповідно до винаходу, обчислюють показники Нлспр - сприятливого і Нлнеспр - несприятливого результату терапії шляхом формування двох лінійних дискримінантних функцій у вигляді математичних формул, що містять перелік інформативних параметрів з урахуванням їх значимості в характеристиці патології, потім показники порівнюють між собою і за максимальним значенням одного з них судять про відповідний результат, після чого коректують схему ерадикаційного режиму. Обчислення показників, що представляють собою суму визначеного переліку інформативних параметрів, які мають значимість у характеристиці виразкової хвороби за відповідній математичною моделлю з наступним їх порівнянням між собою, дозволяє вірогідно точно розпізнати наслідки лікування: сприятливий - ерадикація і несприятливий - відсутність ерадикації і скоригувати наступну терапію. Спосіб полягає в наступному. Перед початком лікування здійснюють прогнозування його результату в конкретного хворого і при пророкуванні несприятливого результату роблять вибір на користь більш ефективного антихелікобактерного режиму для даного пацієнта. Попередньо здійснюють формалізацію медичних даних. Відмінні риси між хворими на виразкову хворобу з ерадикацією і відсутністю ерадикації в рамках сформованого простору ознак установлюють частотним аналізом, коли вивчають і зіставляють частоти розподілу відносних величин у відсотках показників дослідження. У таблиці 1 представлена узагальнена оцінка розподілу градацій загальноклінічних параметрів і показників дослідження в залежності від результату лікування хворих на виразкову хворобу. Відповідно до табл.1, результат лікування хворих на виразкову хворобу -ВХ визначають такі клінічні характеристики: КФВХДК - клінічна форма виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, КФВХІП - клінічна форма виразкової хвороби шлунка, АнтГ - антральний гастрит, АтрГ - атрофічний гастрит, УсклВХ - ускладнення виразкової хвороби, СВХ- спадковість по виразковій хворобі, СХТС - спадковість по хворобах травної системи, 43 - частота загострень, ДихТ - ди хальний тест, рН - метрія, БолС - болючий синдром, ХворП - хвороблива пальпація живота, РЕФ - наявність рефлюксів. Розподіл градацій цих показників дослідження вірогідно залежать від результату лікування. У таблиці 2 представлена оцінка розходжень загальноклінічних параметрів і показників дослідження в залежності від результату лікування хворих на ВХ. Розходження між хворими з різними наслідками лікування видно з табл.2. Так, при аналізі діагностичних висновків у хворих з несприятливим результатом лікування вірогідно рідше зустрічаються деякі клінічні форми ВХДК - ерозивний бульбіт і виразка розміром 0,5-1см, вірогідно часто зустрічаються АнтГ і АтрГ, у цілому вірогідно частіше відзначаються ускладнення в анамнезі. Для цих пацієнтів характерна несприятлива спадковість по ВХ і в цілому по інших хворобах травної системи, їм властива велика тривалість захворювання і більш часті рецидиви захворювання, більш високі значення ДихТ і більш низькі величини рн-метрії, велика вираженість БолС і більш часта зустрічаємість ХворП, наявність супунього гастроезофагеального рефлюксу. Запропонований спосіб оснований на розробці обчислювального методу прогнозування, що представляє собою визначення переліку інформативних параметрів, значимість цих параметрів у характеристиці даної патології; необхідність розпізнати наслідки лікування: сприятливий - ерадикація і несприятливий - відсутність ерадикації. У таблиці 3 показаний зв'язок результату лікування хворих на ВХ із загальноклінічними параметрами і показниками дослідження. З табл.3 випливає, що результат лікування хворих на виразкову хворобу вірогідно пов'язаний із КФВХДК, КФВХШ, АнтГ, АтрГ, УскдВХ, СВХ, СХТС, 43, ДихТ, рН, БолС, ХворП, РЕФ, а зв'язку цих показників дослідження з результатом лікування захворювання описуються достовірними коефіцієнтами кореляції - р