Спосіб прогнозування ускладненого перебігу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

35729 Винахід відноситься до медицини і може бути використаний в хірургії. Відомий спосіб, котрий констатує зв'язок між клінічною течією виразкової хвороби шлунку та і2-палої кишки і рівнем концентрації ацетилхоліну (АХ) крові, і закономірне підвищення вмісту АХ у хворих при загостренні виразкової хвороби, що пов‘язане з пониженням активності ацетихолінестерази (АХЕ) (І). Відомий також спосіб, що доводить, що іони марганцю здібні підвищувати синтез АХ у хворих виразковою хворобою (2). Загальними ознаками прототипу і даного способу являється використання концентрації АХ та активності АХЕ з метою прогнозування, але на відміну від відомого способу вираховується коефіцієнт співвідношення: ацетилхолін плазми ´ ацетілхолінестеразу еритроцитів , ацетилхолін еритроцитів котрий є показником холінергічної активності крові, тому що домінуючу роль в гідролізі АХ грає АХЕ еритроцитів. Схожими ознаками з аналогом є визначення факту стимулюючого впливу іонів марганцю на синтез ацетилхоліну крові при виразковій хворобі, але на відміну, в даному способі відкрита пряма пропорційна залежність між підвищенням концентрації марганцю і ацетилхоліном крові і розкрити механізми цього процесу у хворих з ускладненою течією виразкової хвороби. Причинами, що перешкоджають досягненню технічного результату відомими способами, є використання тільки підвищення рівня вмісту ацетилхоліну крові при загостренні виразкової хвороби та відсутність методики з метою прогнозування, відсутність обліку рівня вмісту марганцю у хворих ускладненою течією виразкової хвороби та механізму впливу підвищеного вмісту марганцю на холінергічну активність крові шляхом стимуляції синтезу і визволення ацетилхоліну з нервових клітин, підвищення гідролізу ацетилхоліну еритроцитів за допомогою підвищення активності ацетилхолінестерази еритроцитів і зменшення водночас активності ацетилхолінестерази плазми, що разом призводить до накопичення вільного ацетилхоліну. Задача винаходу - підвищення точності способу прогнозування. Поставлена задача отримання позитивного технічного результату здійснюється наступним чином. У хворого виразковою хворобою шлунку або 12-палої кишки за час госпіталізації кров з ліктьової вени обстежують на вміст марганцю (в г%) за методом спектрального аналізу, АХ плазми, АХ і АХЕ еритроцитів (нмоль/л) - біологічним чи апаратним способом. Потім вираховується показник прогнозування за формулою: æ марганець ´ ç ç ацетилхолін плазми è ацетилхолін еритроциті в ö ´ АХЕеритроц итів ÷ ÷ ø в умовних одиницях і при значеннях показника прогнозування 0,00003 і вище прогнозується ускладнена течія виразкової хвороби. Пропонований спосіб дозволяє з високою точністю - 96,43% - прогнозувати наявність різних ускладнень, що підтверджується достовірною прямою, середньої сили (r + 0,60 p < 0,01) кореляційною залежністю між концентрацією марганцю в венозній крові і коефіцієнтом æ ö АХ плазми ç ç АХ еритроцитів ´ АХЕ еритроцитів ÷ ÷ è ø, змістом АХ плазми та еритроцитів (r +0,53 р< 0,01) і сильна з АХЕ ерітроцитів (r + 0,73 p < 0,01). Спосіб використаний у 5 хворих з позитивними результатами. Джерела інформації, прийняті до уваги при складанні заявки: 1. Бергер Э.Н. Нейрогуморальные механизмы нарушений тканевой трофики. Киев: Здоровье, 1981. - С.34-52. 2. Тагдиси Д.Г., Алиев С.Д. Микроэлементы и здоровье. Москва: Знание, 1979. - С.23-25.