Спосіб лікування загрози викидня у жінок з патологією гепатобіліарної системи

Реферат: Спосіб лікування загрози викидня у ранні терміни у жінок з патологією гепатобіліарної системи включає вітамінні та антианемічні препарати, гормональну корекцію. Додатково вводять комбінацію атоксілу та алфагіну. UA 69261 U (12) UA 69261 U UA 69261 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування та профілактики захворювань в акушерстві і гінекології. Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана зі значною поширеністю патології печінки та жовчовивідних шляхів (ЖВШ) у жінок в сучасних умовах, особливо в регіонах з великим рівнем екологічних забруднень довкілля, та недостатньою розробкою способів лікування цього захворювання. Частота викиднів у ранній термін вагітності протягом останнього часу стабільно складає 5-20 %, причому у жінок з наявністю соматичної патології цей процент суттєво зростає, зокрема з патологією печінки. Порушення метаболічних процесів призводить до біохімічних та патофізіологічних змін у печінці, що також зумовлено дією токсинів. Існуючий спосіб лікування загрози викидня у ранній термін включає фізичний та сексуальний спокій, седативні засоби, вітаміни групи В з магнієм (Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. - М.: Триадла-Х, 2005. - С. 218-220). Однак клінічній досвід показує, що у частини жінок цей спосіб недостатньо ефективний та не забезпечує профілактику викидня. Тому було запропоновано для підвищення ефективності лікування загрози викидня у жінок з невиношуванням вагітності (НВ) призначення прогестерону (Гувидок І.І. Комплексна терапія вагітних зі звичним мимовільними викиднями / І.І. Гувидок, І.П. Поліщук // Здоровье женщины. 2006. - № 3 (27). - С. 37-38.). Однак, при цьому прогестерон стимулює запальні реакції шляхом активації синтезу прозапальних цитокінів та пригнічення синтезу оксиду азоту. З іншого боку прогестерон впливає на тонус і моторику жовчовивідних шляхів, сприяючи виникненню холелітіазу і навіть холестазу, що необхідно враховувати у жінок з наявністю хронічної патології гепатобіліарної системи (ГБС). Тому цей спосіб недостатньо ефективний та не забезпечує профілактику загострення ГБС у жінок під час вагітності. Для удосконалення профілактики викидня у жінок з патологією ГБС запропоновано призначення комбінації дуфастону (дідрогестерон), вітамінний комплекс прегнавіт та антианемічний комплекс тотема, які дозволяють попередити запальні та дистрофічні порушення у формуючій плаценті, покращують реологічні властивості крові та корегують залізодефіцитну анемію вагітних (Тучкіна І.О. Діагностика та лікування не виношування у вагітних з екстрагенітальною патологією / І.О. Тучкіна // Репродуктивное здоровье женщины. - 2005. - № 1 (21). - С. 51-52). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний як прототип. Призначення комбінації дуфастону та прегнавіту жінкам з патологією ГБС сприяє зниженню частоти викиднів та попередніх пологів, однак недоліком прототипу є його неповна ефективність у частини жінок, особливо з нестабільним перебігом хронічної патології печінки та жовчовивідних шляхів. До недоліків прототипу належать відсутність детоксикуючої дії препаратів, тобто існуючий спосіб-прототип сприяє накопиченню вільних жирних кислот, які хімічно дуже активні і можуть пошкоджувати біомембрани з формуванням в подальшому запального процесу, тому в окремих випадках в період проведення профілактичного курсу лікування при загрозі можливе розвиток викидня у ранній термін. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу лікування загрози викидня у жінок з патологією ГБС. Для реалізації цієї задачі запропоновано додаткове призначення вагітним з хронічною патологією ГБС комбінації ентеросорбенту атоксілу та сучасного препарату рослинного походження алфагіну. Корисна модель базується на вперше виявленій авторами закономірності, яка заключається в тому, що введення алфагіну суттєво зменшує ризик викидня у ранній термін вагітності у жінок з патологією ГБС, який володіє протизапальними, детоксикуючими властивостями. До складу алфагіну входять сухі екстракти коріння женьшеню, стебел та листя люцерни посівної, коріння елеутерококу колючого, плодів ембліки лікарської, насіння пажитника грецького. Люцерна посівна містить у своєму складі сапонозіди, циклічні сполуки, фітоестрогени (геністеїн, куместрол), амінокислоти, таніни, ненасичені жирні кислоти, вітаміни А та С, кальцій, фосфор, залізо. До складу насіння пажитника грецького входять слизисті речовини (30 %), волокна (50 %), цукри, білки, лецитин, лінолева та ліноленова кислоти, нуклеопротеїни, інозитфосфат кальцію та магнію, фосфор, стероїдні сполуки, стероїдні сапоніни. Пажитник грецький володіє кардіотонізуючим, спазмолітичним та жовчогінним ефектами, збільшує кількість еритроцитів, забезпечує покращення при анемічних станах, зменшує метеоризм. Атоксіл належить до кремнеземних ентеросорбентів, який ефективно пов'язує і нейтралізує різні токсини як ендогенного, так і екзогенного походження. В результаті цього кров і лімфа очищуються від хімічно шкідливих речовин, в тому числі «середніх молекул» (CM) і речовин метаболізму. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Вагітним жінкам з патологією ГБС, в яких встановлено високий ступінь виникнення викидня у ранній термін призначали алфагін по 2 капсули 2 рази на день після вживання їжі протягом 30-40 діб поспіль та атоксіл вводили у 1 UA 69261 U 5 вигляді 2 % водної суспензії усередину по 200-250 мл 3 рази на добу протягом 5-7 діб. При розробці заявленого способу лікування загрози викидня нами було обстежено дві групи хворих: основна (40 осіб) та зіставлення (38 осіб). Вік обстежених в обох групах був від 20 до 38 років. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, тривалістю захворювання та частотою розвитку загострень патології ГБС. Хворі основної групи одержували лікування згідно до заявленого способу, а пацієнтки групи зіставлення - згідно з відомим способом-прототипом. До початку лікування у обстежених хворих відмічена наявність однотипових порушень показників, які характеризували процеси ліпопероксидації - підвищення вмісту проміжних та кінцевого продуктів ліпопероксидації (ДК і МДА) в крові (табл. 1). 10 Таблиця 1 Показники ПОЛ та активність ферментів системи АОЗ у жінок з патологією ГБС із загрозою викидня, до початку лікування (М±m) Показники МДА (мкмоль/л) ДК (мкмоль/л) ПГЕ, % КТ, МО г/Нb СОД МО мг/Нb 15 20 25 30 35 Норма 3,5±0,1 9,25±0,2 3,5±0,2 392±11,0 29,5±2,4 Групи хворих основна (n=40) зіставлення (n=38) 7,5±0,18*** 7,4±0,22*** 18,6±0,6*** 18,5±0,5*** 9,2±0,35*** 9,1±0,36*** 307±10,1* 300±9,6* 16,7±1,1** 17,1±1,2** Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 Примітка: в табл. 1 та 2 вірогідність різниці відносно норми * - при Р