Спосіб неінвазивного визначення кислотоутворюючої функції шлунка у підлітків із синдромом диспепсії шляхом дослідження їх видихуваного газу за допомогою нових газочутливих сенсорів

Реферат: Спосіб неінвазивного визначення кислотоутворюючої функції шлунка у підлітків із синдромом диспепсії включає дослідження їх видихуваного газу. Як газочутливі сенсори використовують похідні солей 7,7,8,8-тетраціанохінодиметану. Реєстрація кривої відгуку сенсорів дає змогу визначити відношення максимуму кривої експозиції до максимуму кривої релаксації. UA 69291 U (12) UA 69291 U UA 69291 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме - до педіатрії та гастроентерології, і може бути використаний для неінвазивної діагностики кислотоутворюючої функції шлунка у підлітків із синдромом диспепсії. Серед захворювань шлунково-кишкового тракту важливе місце займають так звані кислотозалежні захворювання, в розвитку яких пептичний фактор відіграє провідну роль. Тому розробка методів об'єктивної оцінки функціонального стану верхніх відділів травного каналу є актуальною задачею гастроентерології не тільки з позицій визначення кислотності шлунка з діагностичною метою, а й з точки зору контролю ефективності антисекреторних препаратів. Вирішення цієї задачі в практичній гастроентерології затруднювалось в зв'язку з відсутністю чутливих неінвазивних методів діагностики. Визначення кислотоутворюючої функції шлунка в даний час можливе шляхом дослідження різних біологічних середовищ організму людини - шлункового соку, сечі та видихуваного газу. Найчастіше проводяться дослідження рН безпосередньо шлункового соку аспіраційнотитрувальним методом та методом інтрагастральної рН-метрії. Інтрагастральна рН-метрія заснована на електрометричному методі вимірювання кислотності безпосередньо в шлунку. Вона представлена експрес-рН-метрією, ендоскопічною рН-метрією та рН-моніторингом. Експрес-рН-метрія виконується протягом короткого часу. Для її проведення, зазвичай, використовуються пероральні шлункові рН-зонди з нашкірним електродом порівняння (Аналог: Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунково-кишкового тракту: практичне керівництво / за ред. В.М. Чернобрового. - Вінниця: "Логос", 1999. - 80 с.). Недоліком цього методу є інвазивність, можливі труднощі при введенні рН-зонду в верхні відділи шлунково-кишкового каналу. Ендоскопічна рН-метрія проводиться під час виконання ендоскопічного дослідження. Рнзонд вводять через інструментальний канал ендоскопа, встановлюють його в кислотопродукуючій зоні шлунка. Основним недоліком цього методу є нестабільність величин рН в кислотопродукуючій зоні шлунка. Добовий рН-моніторинг шлунка дає можливість досліджувати рН в умовах, наближених до фізіологічних, але є також інвазивним методом, який не всі хворі в змозі виконати, потребує тривалого часу дослідження. Беззондові методи визначення кислотності (ацидотест, гастротест, гастроглазур та ін.) здійснюються за допомогою іонообмінних смол (Аналог: Справочник по лабораторным методам исследований / под ред. Л.А. Данилова. - СПб.: Питер, 2003. - 538 с.). Як біологічний матеріал використовують сечу. Принцип методу полягає в тому, що іонообмінну смолу насичують речовиною, яка в шлунку заміщується іоном водню, всмоктується в кров, поступає в сечу, де і визначається. До порції сечі добавляється соляна кислота, під дією якої виникає забарвлення, а одержаний колір за ступінню забарвлення порівнюється з еталоном (Беззондовые исследования функций органов пищеварения: метод, разработки / НПО "Реабилитация"; сост. М.Ф. Лендьел [и др.]; под ред. И.С. Лемко, Л.П. Киртич. - Ужгород: Патент, 1997. - 126 с.). Основним недоліком беззондових методів є їх невелика точність, тому їх використання обмежується випадками, коли застосування інших, більш точних методів визначення кислотності неможливе. До цієї ж групи методів відносять визначення кислотності шлункового соку з застосуванням так званої "радіокапсули", яка вміщує мікрорадіопередавач з чутливим до рН-середовища електродами. Ця методика не знайшла широкого використання із-за високої вартості дослідження. Визначення кислотності шлункового соку в такому біологічному середовищі, як видихуваний газ людини, є перспективним напрямком медичних розробок, але потребує впровадження нових технологій. Так, Ю.І. Решетіловим із співав., розробили метод комп'ютерної аероіонної рНметрії шлунка (Прототип: Новий метод рН-метрії шлунка та оцінки печінкової недостатності / Ю.І. Решетілов [та ін.] // Гастроентерологія: міжвід. зб. - Дніпропетровськ, 2003. - Вип. 34. - С. 255-260). Даний метод передбачає визначення базальних показників кислотовиділення шлунка шляхом дослідження видихуваного газу хворого натще та стимульованої інтенсивності кислотовиділення після прийому стимуляторів шлункової секреції. Недоліком способу є тривалість процедури, яка досягає 30 хвилин і більше (4 видихи через 10, 15, 20 і 25 хвилин). Задачею даної корисної моделі є створення неінвазивного, безпечного для хворих, медичного персоналу та навколишнього середовища способу визначення кислотності шлункового соку шляхом дослідження продуктів дихання хворих із симптомами диспепсії за короткий час із великою точністю. Серед методів аналізу видихуваного газу людини особливе місце займають прості в використанні, доступні за ціною та високоінформативні сенсорні технології. В значній мірі можливості наукових розробок визначаються матеріалами, які застосовуються при розробці інноваційних приладів для таких досліджень. Зокрема, до найбільш перспективних сучасних 1 UA 69291 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сенсорних матеріалів відносяться синтетичні органічні сполуки, представником яких є солі 7,7,8,8-тетраціанохінодиметану (TCNQ). Нещодавно нами вперше було встановлено, що електропровідність кристалів цих сполук суттєво змінюється при контакті з видихуваного газу людини. Цей ефект може бути зареєстрований як сигнал відгуку, що являє собою залежність напруги на сенсорі від часу U(t). На основі цих матеріалів створені принципово нові сенсори, які вперше використані в клінічній практиці для дослідження ВГ підлітків із симптомами диспепсії. Дана задача вирішується шляхом реєстрації кривої відгуку сенсорів на основі солей TCNQ протягом однієї хвилини та подальшого визначення показника, який характеризує відношення максимуму кривої експозиції (Мах1) до максимуму кривої релаксації (Мах2) відгуку сенсорів після однохвилинної дії на них видихуваного газу хворих із синдромом диспепсії. За значенням показника Мах1/Мах2 роблять висновок про характер кислотоутворюючої функції шлунка у підлітків з диспепсією. Найменші значення Мах1/Мах2 (0,97±0,06) характерні для підлітків із підвищеною інтрагастральною кислотністю. У хворих із нормоацидністю рівень Мах1/Мах2 складає 1,2±0,12; (р