Спосіб підвищення ефективності хіміотерапії резистентних до хіміотерапії злоякісних пухлин

Реферат: Спосіб підвищення ефективності хіміотерапії резистентних до хіміотерапії злоякісних пухлин. Для посилення ефективності хіміопрепаратів застосовується наноекстракт зеленого чаю, який містить поліфеноли зеленого чаю, виготовляється зі звичайного екстракту зеленого чаю шляхом розпилювального сушіння та/або помелу на кульовому млині до розміру наночасток, чим забезпечується зменшення ступеня хіміорезистентності пухлинних клітин. UA 69292 U (12) UA 69292 U UA 69292 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема онкології. Рівень техніки. Відомі, вибрані як показник рівня техніки і водночас як прототипи, спосіб застосування біокомпозиту зеленого чаю для лікування злоякісних пухлин [1], при якому забезпечується гальмування росту злоякісних пухлин та підвищення терапевтичної активності протипухлинного лікарського препарату - цисплатину, а також спосіб лікування злоякісних пухлин [2], в якому екстракт зеленого чаю (ЕЗЧ) та синтетичний інгібітор біосинтезу поліамінів полігексаметиленгуанідин - взаємно посилюють викликаний ними ефект гальмування росту злоякісних пухлин. Відомий також спосіб підвищення ефективності хіміотерапії резистентних до хіміопрепаратів злоякісних пухлин [3], в якому ЕЗЧ підвищує терапевтичну активність протипухлинних лікарських препаратів - цисплатину та доксорубіцину - щодо злоякісних пухлин, резистентних до цих препаратів. Спільним недоліком перших двох прототипів є те, що вони розроблені для лікування пухлин, які не є резистентними до лікарських препаратів, тоді як у клінічній практиці застосування хіміотерапії майже в кожному випадку призводить, більшою або меншою мірою, до виникнення резистентності пухлин до лікарських препаратів, що застосовуються. Спільним недоліком всіх трьох прототипів є застосування звичайного ЕЗЧ, виробленого в Грузії, згідно з розробкою Інституту біохімії та біотехнології ім. С. Дурмішидзе НАН Грузії (м. Тбілісі) [4]. Частинки звичайного ЕЗЧ у висушеному вигляді мають занадто великі розміри (в середньому істотно більше від 1000 нм) і при розчиненні у воді утворюють міцели відповідного розміру, що призводить до неповної біологічної доступності звичайного ЕЗЧ і тим самим знижують його ефективність. Відомі також [5] численні схеми лікування злоякісних пухлин, в яких подолання лікарської резистентності останніх тією чи іншою мірою досягається завдяки застосуванню комбінацій цитостатичних лікарських препаратів різної хімічної природи та різного механізму дії. Спільним недоліком таких схем є те, що при їх застосуванні часто посилюється не лише терапевтичний ефект, але водночас і побічна токсична дія на здорові клітини організму. Власне опис корисної моделі, що заявляється. В основу корисної моделі поставлено задачу: розробити спосіб підвищення ефективності хіміотерапії резистентних до хіміопрепаратів злоякісних пухлин, в якому для підсилення терапевтичного ефекту було б застосовано агент, що не має істотного токсичного впливу на здорові клітини організму та має підвищену біологічну доступність порівняно зі звичайним ЕЗЧ, так що ефект посилення терапевтичної активності протипухлинних лікарських препаратів щодо резистентних до них пухлин був би більшим, ніж при застосуванні звичайного ЕЗЧ. Поставлена задача вирішується тим, що лікарський препарат, до якого лікована пухлина є резистентною, застосовують в комбінації з наноекстрактом зеленого чаю (НЗЧ), тобто наноекстрактом ЕЗЧ, що його одержують зі звичайного ЕЗЧ шляхом розпилювального сушіння із застосуванням особливо тонких форсунок та/або помелу на кульовому млині до розміру наночасток. Вибір та дозування протипухлинного лікарського препарату, а також режим поїння НЗЧ, як і у випадку звичайного ЕЗЧ, визначається в експерименті моделлю пухлинного росту, тобто видом тварин і штамом пухлини. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак способу, що заявляється, та технічним результатом корисної моделі наступний. Для злоякісних пухлин, у яких вироблена резистентність до протипухлинних лікарських препаратів, що широко застосовуються, зокрема доксорубіцину, характерними є високий вміст поліамінів, особливо їх мембранозв'язаних форм [6], та диспропорційний вміст р50- і р65субодиниць фактора транскрипції NF-В в ядрах пухлинних клітин. А саме, вміст білка р50 в ядрах резистентних клітин значно збільшений у порівнянні з пухлинами вихідного штаму, тоді як вміст білка р65, навпаки, істотно зменшений [7]. Така ситуація сприяє утворенню, замість класичної гетеродимерної форми (р50/р65) фактора NF-В, значної кількості його гомодимерної форми р50/р50. Проте ця форма, як відомо, може бути функціонально активною лише за наявності в клітині поліамінів у кількостях, що набагато перевищують їх нормальні рівні. Таким чином, резистентність злоякісних пухлин до лікарських препаратів істотною мірою залежить від метаболізму поліамінів у клітинах цих пухлин. Поліфеноли ЕЗЧ пригнічують біосинтез та інтерконверсію поліамінів і завдяки цьому значно знижують функціональну активність фактора транскрипції NF-kB [8], головним чином внаслідок інактивації його гомодимерної форми. Ці ефекти добре виражені в злоякісно трансформованих клітинах і практично відсутні в здорових клітинах. Завдяки цьому біохімічна основа лікарської резистентності клітин значно послаблюється, причому цей ефект є високоспецифічним, оскільки стосується практично лише пухлинних клітин, головним чином резистентних до лікарських препаратів. У викладеній частині механізм дії екстракту зеленого чаю є спільним для звичайного ЕЗЧ та його наномодифікації (НЗЧ). Специфіка дії НЗЧ порівняно зі звичайним ЕЗЧ полягає в тому, що, 1 UA 69292 U 5 10 15 20 25 завдяки більш ніж на порядок зменшеному розміру колоїдних міцел НЗЧ порівняно з ЕЗЧ, значно полегшується проникнення таких міцел всередину клітини та їх включення в метаболізм клітини, тобто підвищується біологічна доступність екстракту зеленого чаю. Загалом, перераховані вище явища приводять до підвищення терапевтичної ефективності протипухлинного лікарського препарату та зменшення його побічної токсичності, причому ефект посилення терапевтичної активності протипухлинних лікарських препаратів щодо резистентних до них пухлин зазвичай є більшим, ніж при застосуванні звичайного ЕЗЧ, чим і досягається технічний ефект, що є задачею корисної моделі. Приклади практичного застосування корисної моделі. При випробуваннях способу, що заявляється, було застосовано два типи тест-систем: 1) перещеплювані пухлини тварин, штучно селекціоновані на резистентність до певного протипухлинного лікарського препарату; 2) перещеплювані пухлини тварин, що мають природну резистентність до певного протипухлинного лікарського препарату. Приклад 1. Порівняльне дослідження збільшення терапевтичного ефекту доксорубіцину щодо субштаму карциноми Герена щурів, штучно селекціонованого на резистентність до доксорубіцину, за допомогою ЕЗЧ та НЗЧ. Субштам карциноми Герена, попередньо селекціонований на резистентність до доксорубіцину, перещеплювали щурам-самицям, вводячи підшкірно по 0,5 мл 25 % суспензії подрібненої пухлинної тканини. ЕЗЧ та НЗЧ застосовували у вигляді 0,1 % розчину в питній воді, їх споживання, наприклад, для щурів з масою тіла 200-300 г складало 25±4 мл на добу. ЕЗЧ та НЗЧ застосовували в терапевтичному режимі, тобто з наступного дня після перещеплення пухлин і до моменту забою тварини споживали розчин ЕЗЧ або НЗЧ замість питної води. Доксорубіцин вводили в черевну порожнину 1 раз на 2 доби, починаючи з моменту, коли пухлини досягали діаметра близько 10 мм. Загалом проводили 4 ін'єкції доксорубіцину в дозі 1,5 мг/кг маси тварин. Тварин забивали через 17 діб після перещеплення пухлин. Одержані дані представлені в таблиці 1. Таблиця 1 Середні маси пухлин на день забою у щурів-самиць з карциномою Герена, резистентною до доксорубіцину Група тварин Контроль (n=10) Доксорубіцин (n=10) НЗЧ (n=10) Доксорубіцин + НЗЧ (n=10) Доксорубіцин + ЕЗЧ (n=10) 30 35 40 45 Середня маса пухлин (г) 26,9±4,9 19,6±3,4 27,8±1,8 12,1±1,5 19,0±2,2 Як видно з таблиці, при окремому застосуванні ані доксорубіцин, ані НЗЧ на цей термін досліду не виявили гальмівної дії на ріст субштаму карциноми Герена, резистентного до доксорубіцину. При застосуванні комбінації Доксорубіцин + ЕЗЧ статистично значущого гальмівного ефекту також не спостерігалося. На відміну від цього, при застосуванні комбінації Доксорубіцин + НЗЧ ефект гальмування росту пухлин виявився достовірним (Р