Спосіб визначення типів вищої нервової діяльності свиней

Реферат: Спосіб визначення типів вищої нервової діяльності свиней включає вивчення рухових умовних рефлексів та статистичну обробку результатів досліджень. Визначають швидкість вироблення умовного рухово-харчового рефлексу, ступінь орієнтувальної реакції та зовнішнього гальмування, утворення переробки умовних рухово-харчових рефлексів у свиней і реакції тварин на гальмівний подразник. UA 70344 U (12) UA 70344 U UA 70344 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до тваринництва, та до ветеринарної медицини - дослідження тварин і може бути використана для формування високопродуктивного стада свиней за показниками вищої нервової діяльності. Відомий спосіб визначення типів вищої нервової діяльності свиней, який включає вивчення рухових умовних рефлексів і полягає в тому, що типи вищої нервової діяльності визначають за результатами статистичної обробки поведінкових реакцій свиноматок під час поросності (Трокоз В.А. Влияние массажа молочной железы на многоплодие, молочность и условнорефлекторную деятельность у свиноматок // Автореф. дисс. ... канд. биол. наук: 03.00.13. - Львовский зоовет. ин-т. - Львов, 1989. - 16 с.). Недоліком відомого способу є те, що його застосування вимагає цілодобового спостереження за свиноматками, він непридатний для інших груп свиней і дозволяє визначити лише силу та врівноваженість основних коркових нервових процесів і не дає можливості охарактеризувати рухливість процесів збудження і гальмування в корі півкуль великого мозку. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу визначення типів вищої нервової діяльності свиней для адаптації його до сучасних інтенсивних технологій свинарства та повної характеристики сили, зрівноваженості й рухливості процесів збудження і гальмування в корі півкуль великого мозку. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення типів вищої нервової діяльності свиней, який включає вивчення рухових умовних рефлексів та статистичну обробку результатів досліджень, згідно з корисною моделлю, у певному місці, обстановка якого є умовним подразником, здійснюють згодовування корму тваринам (безумовний подразник), а швидкість вироблення умовного рухово-харчового рефлексу на обстановку досліду, ступінь орієнтувальної реакції та зовнішнього гальмування, утворення переробки умовних руховохарчових рефлексів у свиней і реакції тварин на гальмівний подразник виражають в умовних одиницях (у. о.) від 1-ї до 4-х і на одержаних результатів, тварин розділяють за типами вищої нервової діяльності. При здійсненні способу враховують такі параметри вищої нервової діяльності свиней: 1. Силу нервових процесів: - сильні (4 у.о.) - відразу енергійно їдять корм, на несподіваний звуковий подразник не реагують чи реакція дуже слабка - ледь здригаються, дивляться на експериментатора продовжуючи їсти; - середньої сили (3 у.о.) - починають їсти з миски не відразу, але швидко, корм поїдають охоче, на несподіваний звуковий подразник реакція середня - здригаються, відкидають голову, але продовжують їсти; - з недостатньою величиною сили нервових процесів (2 у.о.) - починають їсти з миски, але дуже неспокійно, весь час бігають по станку, намагаються вибратися зі станка, але попри це підходять до місця підкріплення та їдять, згодом знову починаючи поводити себе неспокійно; - слабкі (1 у.о.) - тварини не звикають їсти на місці підкріплення взагалі, перекидають годівницю, не звертаючи уваги на корм, весь час намагаються вибратися зі станка, сильно збуджуються, верещать, такі тварини мають за мету одну ціль - вибратися зі станка; 2. Врівноваженість процесів збудження і гальмування: - врівноважені (4 у.о.) - поведінка при переробці й згасанні спокійна, уважно стежать за підходами експериментатора, рухи впевнені, чіткі, дивляться на експериментатора, згасання настає швидко, після 1-6-ти не підкріплень умовного подразника безумовним; - врівноважені з деякою перевагою процесів збудження або гальмування (3 у.о.) - у дослідах по переробці й згасанню менш спокійні: тягнуться до експериментатора, рохкають, рухи менш чіткі, можуть їсти з годівниці, але оглядатись на порожню годівницю, або ж інколи понюхувати її, у перервах між підходами дивляться на дослідника, рохкають, згасання настає повільніше після 7-13 не підкріплень умовного подразника безумовним; - неврівноважені (2 у.о.) - поведінка при переробці й згасанні дуже неспокійна: тварини рохкають, збуджені, буцають носом годівницю, риють п'ятачком корм, іноді спостерігається сечовиділення, акт дефекації, голосно верещать, але все ж виявляють деякий інтерес до корму, іноді їдять його, за декілька днів починають звикати до експериментатора, та починають поводити себе більш адекватно. Згасання виробляється важко, після 14-ти та більше не підкріплень умовного подразника безумовним, при цьому рухові реакції до годівниці то припиняються, то відновлюються, тварина може бігати по станку, намагатися вибратись, сильно збуджуватися; - слабкі ( 1 у.о.) - при переробці й згасанні тварина дуже неспокійна, не реагує на дослід, лякається, бігає по станку, корм не їсть, тварина намагається вибратися із клітки, корм її не цікавить; 1 UA 70344 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 3. Рухливість нервових процесів: - рухливі (4 у.о.) - при переробці й згасанні умовного рефлексу спокійні, рухи чіткі, впевнені, легко роблять 3-4 переробки сигнального значення умовних подразників на день; - із середньою рухливістю (3 у.о.) - поведінка при переробці умовних подразників й згасанні умовного рефлексу менш чітка, роблять 2, під кінець досліду - 3 переробки, на другий день можуть зробити одну переробку; - інертні (2 у.о.) - в перші дні тварини не роблять жодної переробки, далі звикають та з трудом роблять одну переробку, можливо навіть дві. При цьому весь час збуджені, перекидають годівницю, риють корм п'ятачком, намагаються вибратися зі станка. Під кінець експерименту звикають та з трудом роблять одну, максимум дві переробки; - слабкі (1 у.о.) - переробок не роблять взагалі, весь час лякаються, бігають по клітці, піднімають її зубами, намагаються вибратись, до корму підбігають, але не їдять його, перекидають або лякаються годівниці. На підставі цих випробувань ту або іншу тварину відносять до сильного врівноваженого рухливого, сильного врівноваженого інертного, сильного неврівноваженого або слабкого типу вищої нервової діяльності. Відомо, що нові технології сучасного тваринництва вимагають урахування індивідуальних особливостей організму кожної тварини. Застосування їх на практиці дає можливість значно сприяти підвищенню продуктивності худоби. Провідна роль у мобілізації можливостей організму належить нейро-гуморальним механізмам і, в першу чергу, діяльності кори півкуль великого мозку. В багатьох роботах вказується на залежність реактивності організму тварин за дії чинників зовнішнього середовища від типологічних особливостей вищої нервової діяльності. Отже, визначення типів вищої нервової діяльності свиней дозволяє на науковій основі створити найбільш пристосовані до сучасних технологій свинарства умови утримання, годівлі та репродукції з урахуванням індивідуальних особливостей тварин. Приклад. Досліди проводили у виробничих умовах свиноферми ПСП «Гейсиське» Ставищенського р-ну Київської області і типових індивідуальних станках на молодняку свиней (самках) великої білої породи. Типи вищої нервової діяльності визначали за результатами аналізу утворення, згасання і переробки рухово-харчових умовних рефлексів у вигляді рухової реакції тварини до місця підкріплення кормом. Враховували швидкість вироблення умовного рухово-харчового рефлексу на обстановку досліду, ступінь орієнтувальної реакції та зовнішнього гальмування, утворення переробки умовних рухово-харчових рефлексів у свиней, реакції тварин на гальмівний подразник. Реакції тварин виражали в умовних одиницях (у.о.) від 1-ї до 4-х. Досліди показали, що поведінка свиней під час утворення, згасання і переробки умовних рефлексів є різною, що дозволяє розділити їх за типами вищої нервової діяльності відповідно до класичної класифікації І.П. Павлова. За результатами випробувань встановлені різні типи вищої нервової діяльності свиней №№102, 112, 101 і 105. Свинка № 102. 1. За силою нервових процесів. Відразу ж почала їсти корм з годівниці. На несподіваний звуковий подразник взагалі не реагувала. За силою нервових процесів отримала 4 у.о., а її коркові процеси були визнані сильними. 2. За врівноваженістю процесів збудження і гальмування. При переробці й згасанні умовних рефлексів поведінка спокійна. Уважно стежила за діями експериментатора, не лякалася. Рухи впевнені, чіткі. Згасання настало після 9-ти не підкріплень. Така поведінка оцінена на 4 у.о. Це свідчить про врівноважені нервові процеси. 3. За рухливістю нервових процесів. При переробці й згасанні тварина поводила себе спокійно. Рухи чіткі, впевнені, тварина в перший день зробила три переробки, в третій та четвертий дні легко зробила 4 переробки. Рухливість оцінена на 4 у.о. - Висока рухливість процесів у корі півкуль великого мозку. Отже, свинка №102 відноситься до сильного врівноваженого рухливого типу вищої нервової діяльності. Свинка № 112. 1. За силою нервових процесів. Тварина відразу ж почала їсти корм. Спочатку із землі, потім з руки експериментатора, згодом із годівниці. Годівниці не лякалася, до експериментаторів ставилася з цікавістю. На несподіваний звуковий подразник тварина лякалася, а потім насторожено знову підходила до годівниці та починала з неї їсти. За силою нервових процесів отримала 3 у. о., що свідчить про мають середню силу її коркових процесів. 2 UA 70344 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 2. За врівноваженістю процесів збудження і гальмування. При переробці й згасанні умовних рефлексів рухи тварини нечіткі. При кожній переробці підходила до порожньої годівниці, але згодом робила правильний вибір. Позитивна рухова реакція до порожньої годівниці припинилася з 12-ї подачі. Така поведінка оцінена на 3 у.о. Це свідчить про врівноважені нервові процеси з деякою перевагою процесів збудження. 3. За рухливістю нервових процесів. При переробці й згасанні рефлексів рухи тварини нечіткі. При кожній переробці підходила до порожньої годівниці, але згодом робила правильний вибір. Повну переробку значення подразників зробити не вдавалось: Після 2-3-х правильних реакцій знову робила невірний вибір. Це свідчить про інертність нервових процесів (2 у.о.). Отже, свинку №112 можна віднести до сильного врівноваженого інертного типу вищої нервової діяльності. Свинка № 101. 1. За силою нервових процесів. Тварина важко звикала їсти з годівниці. Звикла тільки на 4-й день експерименту. Лякалася експериментаторів. Весь час намагалася вибратися зі станка, не дивлячись на те, що була голодною. Також відмічалася сильна реакція на несподіваний звуковий подразник. Тварина шарахалася, відходила в глибину станка, переставала їсти і лише через деякий час підходила та продовжувала поїдати корм - 2 у.о. З недостатньою величиною сили нервових процесів. 2. За врівноваженістю процесів збудження і гальмування. Поведінка при переробці й згасанні дуже неспокійна: тварини рохкають, збуджуються, буцають рилом годівницю, розривають п'ятачком корм, іноді спостерігається сечовиділення, акт дефекації, голосно верещать, але все ж виявляють деякий інтерес до корму, іноді їдять, через 3 дні почала звикати до експериментаторів і поводити себе більш адекватно. Згасання виробляється важко, після 14ти й більше не підкріплень умовного подразника безумовним, при цьому рухові реакції до годівниці то припинялися, то відновлювалися, тварина могла бігати по станку, намагалася вибратися, спостерігалося сильне збудження. Висновок: Свинка отримала 2 у. о., що свідчить про неврівноваженість процесів збудження і гальмування. 3. За рухливістю нервових процесів. Переробка зовсім не вдається, на 4-й день, коли тварина почала їсти з годівниці - з трудом здійснила лише одну переробку, що свідчить про інертні нервові процеси (2 у.о.) Свинка № 101 віднесена до сильного неврівноваженого типу вищої нервової діяльності. Свинка № 105. 1. За силою нервових процесів. Тварина жодного разу не взяла з годівниці корм. Умовний рефлекс на місце підкріплення виробити не вдалося. Намагалася вибратися зі станка. На несподіваний звуковий подразник реакція дуже сильна. Це свідчить про слабкість нервових процесів (1 у.о.). 2. За врівноваженістю процесів збудження і гальмування. Тварина під час дослідів поводилася дуже неспокійно. Корм не взяла жодного разу. Сила коркових процесів оцінена 1 у.о. - слабкі нервові процеси. 3. За рухливістю нервових процесів. Свинка не зробила жодної переробки, тому що її не цікавив корм, не дивлячись на збудження харчового центра кори півкуль великого мозку (була голодною). Це підтверджує слабкість нервових процесів -1 у.о. Тип вищої нервової діяльності у свинки №105 - слабкий. Проведені дослідження показали, що поведінка свиней є індивідуальною, що вказує на необхідність створення певних умов для кожного типу тварин. Таким чином, використання запропонованого способу визначення типів вищої нервової діяльності свиней в звичних для них умовах дозволяє у порівняно невеликий термін (5 діб) установити рівень сили, врівноваженості та рухливості процесів збудження і гальмування в корі півкуль великого мозку. На підставі визначення типу вищої нервової діяльності можна робити висновки про придатність тієї чи іншої тварини до конкретних умов годівлі, утримання та репродукції, а також застосовувати для певних груп свиней найбільш прийнятну технологію. Це сприятиме підвищенню резистентності та продуктивності тварин. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб визначення типів вищої нервової діяльності свиней, який включає вивчення рухових умовних рефлексів та статистичну обробку результатів досліджень, який відрізняється тим, що у певному місці, обстановка якого є умовним подразником, здійснюють згодовування корму тваринам (безумовний подразник), а швидкість вироблення умовного рухово-харчового рефлексу на обстановку досліду, ступінь орієнтувальної реакції та зовнішнього гальмування, 3 UA 70344 U утворення переробки умовних рухово-харчових рефлексів у свиней і реакції тварин на гальмівний подразник виражають в умовних одиницях (у. о.) від 1-ї до 4-х і на одержаних результатів, тварин розділяють за типами вищої нервової діяльності. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4