Спосіб гастропластики

Реферат: UA 71527 U UA 71527 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема до хірургії, і може бути використана для відтворення резервуарних властивостей травного каналу після гастректомії з метою профілактики постгастректомічного синдрому. Відомий спосіб гастропластики після гастректомії по Шушкову-Попову [1], який передбачає збереження транзиту харчового клубка через дванадцятипалу кишку шляхом формування тонкокишкового резервуара. Після виконання гастректомії, відокремлюють петлю початкового відділу тонкої кишки на судинній ніжці, розміщують її у вигляді латинської літери "J". Між привідним та відвідним колінами зазначеної петлі тонкої кишки формують анастомоз за типом бік у бік, що призводить до утворення тонкокишкового резервуара. Здійснюють дислокацію зазначеного тонкокишкового резервуара у верхній поверх черевної порожнини через отвір брижі поперечної ободової кишки на місце видаленого шлунка. Наступним етапом формують тонкокишководуоденальний анастомоз між відрізком дванадцятипалої кишки та відвідним відрізком тонкокишкового резервуара, а також стравохіднорезервуарний анастомоз між відрізком стравоходу та петлею тонкокишкового резервуара. Способу властиві наступні недоліки: 1. Недостатня функціональна спроможність створеного тонкокишкового резервуара, яка обумовлена особливостями техніки його формування, зокрема перетинанням та зшиванням стінок тонкокишкового трансплантата. Це супроводжується евакуаторними порушеннями, виникненням процесів розпаду та гниття вмісту. 2. Наявний ризик виникнення неспроможності швів резервуара в ділянці зшивання стінок тонкокишкового трансплантата. Відомий спосіб гастропластики після гастректомії по Ерріго-Моронею [1]. Він передбачає збереження транзиту харчового клубка через дванадцятипалу кишку шляхом використання як трансплантата відрізка поперечної ободової кишки. Відповідно до зазначеного способу викроюють трансплантат з поперечної ободової кишки на судинній ніжці. Розмішують його антиперистальтично на місце видаленого шлунка, формують стравохіднотовстокишковий та товстокишководуоденальний анастомози. Способу властиві наступні недоліки: 1. Значний ризик виникнення фізичної неспроможності швів стравохіднотовстокишкового та товстокишководуоденального анастомозів внаслідок невідповідності діаметру поперечної ободової кишки діаметрам стравоходу та дванадцятипалої кишки. 2. Відсутність порційного надходження вмісту з порожнини сформованого резервуара в просвіт дванадцятипалої кишки у зв'язку з видаленням ділянки воротаря шлунка, який "регулює" процес евакуації вмісту в дванадцятипалу кишку. Відомий спосіб гастропластики після гастректомії по Мантейфелю-Цеге [1]. Зазначений спосіб передбачає заміщення видаленого шлунка трансплантатом з поперечної ободової кишки. Однак при цьому зберігають воротар шлунка, що забезпечує відповідність діаметрів анастомозованих відрізків воротарної ділянки шлунка та відрізка поперечної ободової кишки під час формування товстокишковошлункового анастомозу. Збереження воротаря шлунка також сприяє порційному надходженню вмісту в порожнину дванадцятипалої кишки. Способу властиві наступні недоліки: 1. Ризик фізичної неспроможності швів стравохіднотовстокишкового анастомозу внаслідок значної невідповідності діаметрів стравоходу та поперечної ободової кишки. 2. Недостатні резервуарні властивості створеної гастропластичної конструкції внаслідок меншого діаметра поперечної ободової кишки порівняно з діаметром сліпої та висхідної ободової кишок. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб гастропластики за Лі-Хенникетом [1]. Зазначений спосіб передбачає заміщення видаленого шлунка трансплантатом ілеоцекального відділу, складовими якого є сліпа кишка, сегмент висхідної та клубової кишок. Відповідно до способу ілеоцекальний відділ мобілізують і на судинній ніжці переміщують на місце видаленого шлунка через "вікно" брижі поперечної ободової кишки. Ізоперистальтично формують езофагоілео- та асцендодуоденоанастомози. Способу також властиві недоліки: 1. Значний ризик виникнення неспроможності швів асцендодуоденального анастомозу внаслідок невідповідності діаметра відрізка висхідної ободової кишки діаметру дванадцятипалої кишки. 2. Відсутність порційного надходження вмісту з порожнини сформованого резервуара в просвіт дванадцятипалої кишки у зв'язку з видаленням ділянки воротаря шлунка, який "регулює" процес евакуації вмісту в порожнину дванадцятипалої кишки. 1 UA 71527 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у покращенні результатів виконання гастропластичних операцій шляхом удосконалення резервуарних конструкцій після гастректомії. Технічний результат - покращення результатів лікування хворих, зменшення кількості ускладнень. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі гастропластики шляхом мобілізації та переміщення ілеоцекального відділу в ділянку верхнього поверху черевної порожнини через отвір брижі поперечної ободової кишки на місце видаленого шлунка, накладання стравохіднотонкокишкового анастомозу, згідно з корисною моделлю, формують асцендогастральний анастомоз між відрізком висхідної ободової кишки та воротарною ділянкою шлунка. Суть корисної моделі пояснюється графічно. На фіг. 1 зображено етап мобілізації ілеоцекального відділу на судинній ніжці, де: 1 - мобілізований ілеоцекальний відділ, 2 - судинна ніжка. На фіг. 2 зображено етап дислокації мобілізованого ілеоцекального відділу у верхній поверх черевної порожнини, формування стравохіднотонкокишкового та асцендогастрального анастомозів, де: 3 - верхній поверх черевної порожнини, 4 - стравохіднотонкокишковий анастомоз, 5 - асцендогастральний анастомоз. Спосіб гастропластики виконують наступним чином. Мобілізований ілеоцекальний відділ 1, на судинній ніжці 2, переміщують у верхній поверх черевної порожнини З, формують стравохіднотонкокишковий анастомоз 4, та асцендогастральний анастомоз 5. Приклад конкретного виконання. Пацієнт В. 63 роки, № історії хвороби 934, оперований в клініці 14.11.2010 року з приводу помірнодиференційованої аденокарциноми тіла шлунка стадії T3N0M0. Виконана операція гастректомія, При цьому збережено воротарну ділянку шлунка. Здійснено мобілізацію ілеоцекального відділу на судинній ніжці та його дислокацію через отвір брижі поперечної ободової кишки. Трансплантат розташовано ізоперистальтично, сформовано стравохіднотонкокишковий та асцендошлунковий анастомози. Безперервність кишкового каналу після видалення та дислокації ілеоцекального відділу відновлено шляхом формування ілеоасцендоанастомозу за типом кінець в бік. В ранньому післяопераційному періоді ускладнень, обумовлених виконанням гастропластики, не було. Обстеження пацієнта та оцінку функціональних результатів здійснювали через 3, 6, 12 місяців з часу виконаної операції. Загальний стан хворого за період спостереження залишався задовільним. Апетит звичайний. Дотримується режиму харчування. Вживає їжу 4-5 разів упродовж дня. Одночасно споживає порцію першої або другої страви. Через 1 рік після оперативного втручання маса тіла збільшилась на 7 кг, що свідчить про задовільний перебіг процесів травлення та всмоктування. За показаннями, встановленими онкологом, отримує поліхіміотерапію. На підставі проведеного клінічного, рентгенологічного, ультразвукового та ендоскопічного досліджень ознак місцевого поширення патологічного процесу та віддалених метастазів не встановлено, що вказує на достатній радикалізм виконаного оперативного втручання. З використанням розробленого способу гастропластики в клініці оперовано ще одного хворого з аналогічним функціональним результатом. Особливість корисної моделі у порівнянні з прототипом та іншими аналогами полягає в удосконаленні гастропластики з використанням ілеоцекального відділу шляхом збереження воротарної ділянки шлунка, що створює сприятливі умови для формування асцендошлункового анастомозу та фізіологічної евакуації вмісту в порожнину дванадцятипалої кишки. Спосіб, що заявляється, був випробуваний на базі кафедри хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в медичну практику. Джерело інформації: 1. Захаров Е. И., Захаров А. Е. Тонкокишечная пластика при гастрэктомии и резекции желудка. М. "Медгиз". - 1962. - 168 с. 2 UA 71527 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб гастропластики шляхом мобілізації та переміщення ілеоцекального відділу в ділянку верхнього поверху черевної порожнини через отвір брижі поперечної ободової кишки на місце видаленого шлунка, формування стравохіднотонкокишкового анастомозу, який відрізняється тим, що формують асцендогастральний анастомоз між відрізком висхідної ободової кишки та воротарною ділянкою шлунка. 3 UA 71527 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4