Спосіб тазово-промежинної ілеопластики

Реферат: UA 71528 U UA 71528 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема до хірургії, і може бути використана для відновлення резервуарної функції дистального відділу кишечника, керованості функціями випорожнення і анального тримання після колектомії та екстирпації прямої кишки. Відомий спосіб відновлення керованості функціями випорожнення та анального тримання після екстирпації прямої кишки шляхом моделювання внутрішнього сфінктера прямої кишки, який передбачає евагінацію серозно-м'язового футляру стінки дистального відділу, зведеного на промежину товстокишкового трансплантата [1]. Способу властиві наступні недоліки: 1. Недостатня функція анального тримання та неможливість забезпечення керованості процесом випорожнення внаслідок моделювання лише внутрішнього сфінктера прямої кишки, який забезпечує несвідомий компонент анального тримання, відсутності моделювання анатомічних структур зовнішнього сфінктера прямої кишки, який забезпечує свідомий (вольовий) компонент функції анального тримання. 2. Порушення функції анального тримання внаслідок незначної скоротливої спроможності модельованого внутрішнього сфінктера у зв'язку з незначною товщиною його стінки. 3. Обмеженість використання способу лише у пацієнтів після екстирпації прямої кишки. Відомий спосіб формування утримуючого апарата промежинної колостоми із серозном'язового клаптя дистальної ділянки, зведеної на промежину ободової кишки [2]. При цьому із дистального відділу ободової кишки, яка підлягає зведенню на промежину, викроюють спіралеподібно серозно-м'язовий клапоть довжиною 12-14 см і шириною 2,5-3 см, котрим також спіралеподібно обгортають проксимальніше розташовану ділянку ободової кишки. Таким чином формують гладеньком'язову манжетку в дистальній ділянці ободової кишки, яка виконуватиме функцію внутрішнього сфінктера прямої кишки. Способу властиві недоліки: 1. Значна технічна складність викроювання клаптя серозно-м'язового футляру стінки кишки. 2. Значний ризик виникнення некрозу сформованого нового "внутрішнього сфінктера прямої кишки" внаслідок порушення трофіки гладеньком'язового клаптя після його дислокації та обгортування ділянки проксимальніше розташованої ободової кишки. 3. Недостатня функція анального тримання та неможливість забезпечення керованості процесом випорожнення внаслідок моделювання лише внутрішнього сфінктера прямої кишки, який забезпечує несвідомий компонент анального тримання, відсутності моделювання анатомічних структур зовнішнього сфінктера прямої кишки, який забезпечує свідомий (вольовий) компонент функції анального тримання. 4. Обмеженість використання способу лише у пацієнтів після екстирпації прямої кишки. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб відновлення резервуарної функції дистального відділу кишечнику, керованості функціями випорожнення і анального тримання після екстирпації прямої кишки [2]. Відповідно до цього способу після екстирпації прямої кишки в дистальній ділянці ободової кишки, яка підлягає зведенню на промежину, формують серозно-м'язову манжету - модель внутрішнього сфінктеру прямої кишки, проксимальніше якої створюють товстокишковий С-подібний резервуар. Конструкцію товстокишкового резервуару разом з серозно-м'язовою манжетою зводять в рану промежини, край зведеного кишкового трансплантата зшивають з краєм рани промежини. Зазначеному прототипу також властиві недоліки: 1. Значна технічна складність викроювання лоскута серозно-м'язового футляру стінки кишки. 2. Значний ризик виникнення некрозу сформованого нового "внутрішнього сфінктера прямої кишки" внаслідок порушення трофіки гладеньком'язового клаптя після його дислокації та обгортування ділянки проксимальніше розташованої ободової кишки. 3. Обмеженість використання способу лише у пацієнтів після екстирпації прямої кишки. Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у розробці більш досконалого і менш травматичного способу відновлення резервуарної функції дистального відділу кишечника, керованості функціями випорожнення і анального тримання після колектомії та екстирпації прямої кишки. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі відновлення резервуарної функції дистального відділу кишечника, керованості функціями випорожнення і анального тримання після колектомії та екстирпації прямої кишки шляхом формування серозно-м'язової манжети, кишкового резервуару, зведення кишкового трансплантата в порожнину малого таза, зшивання його краю з краєм рани промежини, згідно з корисною моделлю, в порожнину малого тазу зводять тонкокишковий трансплантат, краї відрізків м'язу підіймача відхідника зшивають з проксимальним краєм манжети. Суть корисної моделі пояснена графічно. 1 UA 71528 U 5 10 15 20 25 30 35 40 На кресленні зображено схему запропонованої тазово-промежинної ілеопластики, де 1 - тонкокишковий трансплантат, 2 - серозно-м'язова манжета, 3 - тонкокишковий резервуар, 4 - порожнина малого тазу, 5 - краї відрізків м'язу підіймача відхідника, 6 - проксимальний край манжети, 7 - дистальний край манжети, 8 - край рани промежини. Спосіб здійснюється наступним чином: Тонкокишковий трансплантат 1, разом з сформованою манжетою 2, тонкокишковим резервуаром 3, зводять у порожнину малого таза 4, краї відрізків м'язу підіймача відхідника 5 зшивають з проксимальним краєм манжети 6, дистальний край манжети 7 зшивають з краєм рани промежини 8. Приклад практичного використання способу. Пацієнтка В. 29 років, історія хвороби № 341, оперована в клініці 18.02.2010 року з приводу важкого перебігу гормонозалежного та гормонорезистентного виразкового коліту, III ступеня активності, ускладненого гнійними ураженнями періанальної ділянки, недостатністю сфінктера прямої кишки III ступеня. Виконана колектомія, екстирпація прямої кишки, сформована тазовопромежинна ілеопластика. Перебіг раннього післяопераційного періоду був без ускладнень. Пацієнтка обстежена в клініці через 3, 6 місяців та 1 рік після оперативного втручання. Дотримується певної дієти, яка полягає в обмеженні вживання м'ясних страв, яєць, жирної смаженої риби. Частота випорожнень становить 3-5 разів упродовж доби кашоподібним, іноді оформленим хімусом, що вказує на достатню резервуарність створеної тонкокишкової конструкції. Періодично, в строк спостереження до 6 місяців, спостерігалося підтікання рідкого тонкокишкового вмісту що примушувало пацієнтку користуватися гігієнічними прокладками. Через 1 рік з часу виконаної операції зазначене підтікання рідкого тонкокишкового вмісту майже не спостерігається. Загальний стан пацієнтки задовільний, вага тіла відповідає зросту та віку. Пацієнтка вважає себе достатньо реабілітованою, через 6 місяців з часу виконаної операції відновила роботу за спеціальністю. Особливість корисної моделі у порівнянні з прототипом та іншими аналогами полягає у формуванні нової анатомофункціональної конструкції після колектомії та екстирпації прямої кишки, спроможної виконувати функції анального тримання та забезпечувати достатньою мірою керованість процесом випорожнення. Спосіб, що заявляється, був випробуваний на кафедрі хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб для впровадження в практичну медицину. Джерела інформації: 1. Gamagami R.A., Chiotasso P., Lazorthes F. Continent perineal colostomy after abdomino perineal resection: outcome after 63 cases. // Dis. Colon Rectum.-1999. - Vol. 42, № 5. - P.626-630. 2. Одарюк Т.С., Воробьев Г.И., Шелыгин Ю.А. Хирургия рака прямой кишки. - М.: ООО "Дедалус", 2005 г.-256 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб тазово-промежинної ілеопластики шляхом формування серозно-м'язової манжети, кишкового резервуара, зведення кишкового трансплантата в порожнину малого тазу, зшивання його краю з краєм рани промежини, який відрізняється тим, що в порожнину малого тазу зводять тонкокишковий трансплантат, краї відрізків м'язу підіймача відхідника зшивають з проксимальним краєм манжети. 2 UA 71528 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3