Спосіб оцінки статевої мотивації самців лабораторних щурів

Реферат: Спосіб оцінки статевої мотивації самців лабораторних щурів шляхом визначення ступеня переваги партнера. Вимірюють час перебування самця поряд з рецептивною або оваріектомованою самкою, розраховують коефіцієнт переваги рецептивної самки та за його величиною роблять висновок про стан мотиваційної поведінки. UA 71839 U (54) СПОСІБ ОЦІНКИ СТАТЕВОЇ МОТИВАЦІЇ САМЦІВ ЛАБОРАТОРНИХ ЩУРІВ UA 71839 U UA 71839 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до біології та експериментальної медицини і може застосовуватись для визначення ступеня змін переваги партнера у статевій мотивації самців лабораторних гризунів. Дослідження статевої поведінки лабораторних тварин - необхідна частина оцінки репродуктивної функції, яку здійснюють у процесі створення нових фармакологічних засобів, проведення токсикологічних досліджень, визначення наслідків дії чинників різної природи (хімічних, фізичних, екологічних, психоемоційних тощо). Статева поведінка у гризунів значною мірою залежить від гормонального балансу особини і здійснюється як послідовність або «каскад» поведінкових подій. Вона розділяється на мотиваційну (апетентна) і таку, що завершує (консуматорна), фази. Саме мотиваційна фаза ініціює подальшу статеву поведінку і є необхідною для успішної реалізації всіх її подальших етапів. Начальним етапом мотиваційної фази є перевага статевого партнера. Статева мотивація проявляється рухом до статевого партнера та вимірюється готовністю долати перешкоду або здійснювати роботу з метою отримання доступу до сексуального об'єкта [1, 2, 3]. У самців гризунів основними індукторами статевого збудження є феромони самки, що сприймаються за допомогою вомеронозального органа [4]. Відомий спосіб оцінки переваги партнера [2], вибраний за прототип, передбачає визначення ступеня переваги статевого партнера у самців лабораторних гризунів за показниками руху піддослідного самця у бік одного з двох відсіків, в яких знаходяться самець («негативний» відсік), та самка у стадії еструсу («позитивний» відсік). Так, час знаходження самця поруч з рецептивною самкою у 3 рази більший, ніж біля іншого самця. Але, зважаючи на важливість феромональних сигналів для репродуктивної поведінки гризунів, недоліками такого способу є те, що створюється ситуація вибору партнера серед тварин різної статі. Водночас досліджуваний самець проявляє ознаки агресивної поведінки по відношенню до іншого самця, що знижує ступінь об'єктивності оцінки статевої мотивації. Задача корисної моделі - удосконалення способу оцінки переваги партнера в статевій мотиваційній поведінці самців лабораторних щурів. Поставлена задача вирішується тим, що для визначення ступеня переваги партнера виміряють час перебування самця поряд з рецептивною або оваріектомованою самкою, розраховують коефіцієнт переваги рецептивної самки та за його величиною роблять висновок про стан мотиваційної поведінки. Технічний результат - підвищення об'єктивності оцінки статевої мотивації у самців лабораторних щурів шляхом урахування ролі феромональних стимулів. Для дослідження переваги партнера в статевій мотиваційній поведінці використовується спеціальна камера, яка дозволяє визначити ступінь переваги тієї або іншої тварини за часом знаходження поряд з відсіком з потенційним статевим партнером - рецептивною самкою, яка знаходиться у стадії проеструс-еструс і готова до парування («позитивний» відсік). У інший відсік висаджується самка у стадії спокою - оваріектомована («негативний» відсік). Враховуючи важливість наявності статевого досвіду для статевої поведінки самців [5], у тесті використовуються сексуально активні тварини. Тест проводиться у спеціальній камерірукаві з фарбованого дерева розмірами 180 см × 15 см і висотою бортиків 15 см, вкритій зверху металевою сіткою. В протилежних боках відокремлені «негативний» та «позитивний» відсіки довжиною по 30 см, що відділяються від середньої частини рукава сіткою. На дні камери нанесені лінії на відстані 20 см від сітки, що відокремлює відсіки, для визначення факту перебування самця біля того або іншого відсіку, та позначка центру майданчика. За три тижні до першого тестування самок було піддано оваріектомії під легким ефірним наркозом, після чого для верифікації стадії спокою (діеструсу) впродовж 16 діб вивчали цитологію вагінальних мазків. Рецептивність у оваріектомованих самок викликали послідовним уведенням олійних розчинів естрадіолу дипропіонату (10 мкг на щура, підшкірно) за 48 год. та прогестерону (500 мкг на щура, підшкірно) за 4-5 год. до тесту. 00 00 Тести проводили у проміжку з 15 до 17 год. Після розміщення самця в центр камерирукава впродовж 5 хв. реєструють його комунікативну поведінку - час знаходження біля «позитивного» або «негативного» відсіку. Коефіцієнт переваги рецептивної самки (Кпрс) розраховується за формулою: Кпрс=Тп/Тн, де Тп - час знаходження біля «позитивного» відсіку, Тн - час знаходження біля «негативного» відсіку. Отримані дані наведені в таблиці 1. 1 UA 71839 U Таблиця 1 Показники статевої мотивації самців щурів, Показники Me  S Mex Перший день дослідження Другий день дослідження 1. Інтактні, n=8 2. Інтактні, n=8 Час перебування самцем, с: біля рецептивної самки біля оваріектомованої самки на нейтральній території Коефіцієнт переваги рецептивної самки 69±31 33±20 + 149±35 2,1 140±24 * + 69±17 + 66±20 * 2,1 Примітка, статистично значущі відмінності (Р