Композиція інсектицидів у вигляді емульсії типу масло-у-воді та спосіб боротьби з шкідниками

Даний винахід відноситься до рідких композицій інсектицидів, зокрема, піретроїдів, у вигляді емульсій типу масло-в-воді (ЕМВ), до способу одержання таких ЕМВ композицій та до їх застосування для боротьби зі шкідниками. Внаслідок величезної шкоди, яку шкідники завдають сільськогосподарським культурам, лісам та текстильним матеріалам і т.п., та внаслідок тієї ролі, яку вони відіграють у виникненні та передачі хвороб людини, тварин та сільськогосподарських культур, застосування пестицидів усе ще є необхідним. Інсектициди відіграють важливу роль у комплексній боротьбі зі шкідниками, і в усьому світі вони незамінні для забезпечення прийнятних врожаїв. Зокрема, піретроїди (природні та синтетичні) є важливим класом ліпофільних пестицидів. Здатність знищувати членистоногих базується на їх сильному впливі на натрієві канали нервових мембран членистоногих. Застосування рідких композицій для нанесення розбризкуванням є для кінцевих споживачів зручним способом захисту своїх сільськогосподарських культур від шкідників. Рідкі продукти легше дозувати перед внесенням у воду та їх легше диспергувати і розводити після заливання в резервуар обприскувача. Це, зокрема, відноситься до рідких інсектицидних композицій, особливо до рідких композицій, що як активні речовини містять один або більшу кількість піретроїдів. Звичайні рідкі інсектицидні, зокрема, піретроїдні композиції, представляють собою концентрати, здатні до емульгування (ЕК), що звичайно засновані на ароматичних вуглеводневих розчинниках, таких як ксилол і т.п. У [WO-A 90/09103] розкриті піретроїдні композиції типу масло-в-воді. У таких композиціях для одержання більш прийнятного з екологічної точки зору продукту частина органічного розчинника замінена на воду. ЕМВ зручні для кінцевих споживачів, оскільки, на відміну від ΕΚ, ΕΜΒ композиції до приготування суміші, що безпосередньо використовується для нанесення обприскуванням, вже являють собою емульсії, і тому їх легко розбавляти. Зрозуміло, що виробничі операції, необхідні для одержання стабільних композицій ЕМВ, є зовсім іншими і більш складними, ніж ті, що використовуються для приготування ЕК. Хоча відомі ЕМВ композиції піретроїдів вже мають досить сприятливі характеристики, все ж таки зберігається можливість їх поліпшення, наприклад, поліпшення токсикологічного профілю таких композицій. В даний час несподівано виявлено, що на основі складних ефірів карбонових кислот, що використовуються як розчинники, можна одержати стабільні ЕМВ композиції, які містять інсектицид, зокрема, піретроїд, що мають значно зменшену токсичність. На відміну від композицій, розкритих у [WO-A 90/09103]; для композицій, що відповідають даному винаходові, не потрібне використання ароматичних вуглеводнів як розчинників або допоміжних розчинників (далі - співрозчинників). У [ЕР-А 0567368] розкриті ЕК, що містять піретроїди, у яких ароматичні вуглеводні замінені на комбінацію одного або більшої кількості похідних біфенілу, полярного співрозчинника та рослинної олії, що забезпечує поліпшену переносимість при вдиханні. У [WO-A 96/01047] розкритий ЕК, який містить піретроїд, який характеризується поліпшеною переносимістю при впливі на очі, що як органічний розчинник включає рослинні олії або інші складні ефіри. Проте у ци х документах не описані композиції типу ЕМВ. Відповідно до цього однією з задач даного винаходу є забезпечення емульсії типу масло-в-воді, що містить: a) один або більшу кількість інсектицидів, зокрема, піретроїдів; b) один або більшу кількість розчинників, вибраних із групи, що включає складні ефіри аліфатичних монокарбонових кислот, складні ефіри аліфатичних дикарбонових кислот, складні ефіри ароматичних монокарбонових кислот, складні ефіри ароматичних дикарбонових кислот та три-н-алкілфосфати; c) емульгуючу систему, що включає одну або більшу кількість аніоногенних поверхнево-активних речовин і дві або більшу кількість неіоногенних поверхнево-активних речовин, одна з яких має значення показника ГЛБ (гідрофільно-ліпофільного балансу), рівне від 4 до 12, і одна з яких має значення показника ГЛБ, рівне від 12 до 20; d) один або більшу кількість плівкоутворювальних реагентів/загусників; e) воду. ЕМВ, що відповідають даному винаходу, мають помітно послаблені характеристики гострої токсичності; у багатьох випадках їх не відносять до групи речовин, що володіють гострою пероральною токсичністю. Зокрема, це означає, що гостра пероральна LD50 для пацюків складає більше 2000мг/кг маси тіла, і що композиція не чинить подразнювального впливу ні на шкіру, ні на очі. У той же час ці композиції володіють чудовою біологічною ефективністю і всіма іншими перевагами, звичайними для ЕМВ, такими, як зручність використання та знижений вміст ароматичних розчинників. Термін "ЕМВ композиція" означає нерозбавлену композицію. Композиції, що відповідають даному винаходові, містять один або більшу кількість, переважно - 1 або 2, більш переважно - 1 інсектицид, вибраний з групи природних або синтетичних піретроїдів. Прикладами придатних для використання інсектицидів, зокрема, є: 1. з групи сполук фосфору: ацефат, азаметифос, азинфос-етил, азинфос-метил, бромофос, бромофос-етил, кадусафос (F-67825), хлоретоксифос, хлор фенвінфос, хлормефос, хлорпірифос, хлорпірифос-метил, деметон, деметон-S-метил, деметон-S-метилсульфон, діаліфос, діазинон, дихлорвос, дикротофос, диметоат, дисульфотон, EPN, етіон, етопрофос, етримфос, фампур, фенаміфос, фенітриотіон, фенсульфотіон, фентіон, фонофос, формотіон, фостіазат (ASC-66824), гептенофос, ісазофос, ізотіоат, ізоксатіон, малатіон, метакрифос, метамідофос, метидатіон, салітіон, мевінфос, монокротофос, налед, ометоат, оксидеметон-метил, паратіон, паратіон-метил, фентоат, форат, фосалон, фосфолан, фосфокарб (BAS-301), фосмет, фосфамідон, фоксим, піриміфос, піриміфос-етил, піриміфос-метил, профенофос, пропафос, проетамфос, протіофос, піраклофос, піридапентіон, квіналфос, сульпрофос, темефос, тербуфос, тебупіримфос, тетрахлорвінфос, тіометон, триазофос, трихлорфон, вамідотіон; 2. з групи карбаматів: аланікарб (ОК-135), алдикарб, 2-втор-бутилфенілметилкарбамат (ВРМС), карбарил, карбофуран, карбосульфан, клоетокарб, бенфуракарб, етіофенкарб, фуратіокарб, HCN-801, ізопрокарб, метоміл, 5-метилм-куменілбутирил-(метил)-карбамат, оксаміл, піримікарб, пропоксур, тіодикарб, тіофанокс, 1-метилтіо(етиліденаміно)-N-метил-N-(морфолінотіо)-карбамат (UC 51717), триазамат; 3. з групи піретроїдів: акринатрин, алетрин, альфаметрин, 5-бензил-3-фурилметил (Е)-(1R)-цис-2,2-диметил-3-(2-оксотіолан-3іліденметил)-циклопропанкарбоксилат, бета-цифлутрин, бета-циперметрин, біоалетрин, біоалетрин ((S)циклопентильний ізомер), біоресметрин, біфентрин, (RS)-1-ціано-1-(6-фенокси-2-піридил)-метил (1RS)-транс3-(4-трет-бутилфеніл)-2,2-диметилциклопропанкарбоксилат(NСІ 85193), циклопротрин, цифлутрин, цигалотрин, цитітрин, циперметрин, цифенотрин, дельтаметрин, емпентрин, есфенвалерат, фенфлутрин, фенпропатрин, фенвалерат, флуцитринат, флуметрин, флувалінат (D-ізомер), іміпротрин (S-41311), лямбдацигалотрин, перметрин, фенотрин ((R)-ізомер), пралетрин, піретрини (природні продукти), ресметрин, тефлутрин, тетраметрин, тета-циперметрин (TD-2344), тралометрин, трансфлутрин, дзета-циперметрин (F56701); 4. з групи амідинів: амітраз, хлородимеформ; 5. з групи сполук олова: цигексатин, фенбутатіноксид; 6. інші: абамекгин, ABG-9008, ацетаміприд, Anagrapha falcitera, AKD-1022, AKD-3059, ANS-118, Bacillus thuringiensis, Beauveria bassiana, бенсултап, біфеназат (D-2341), бінапакрил, BJL-932, бромопропілат, BTG504, BTG-505, бупрофезин, камфехлор, картап, хлорбензилат, хлорфенапір, хлорфлуаз урон, 2-(4-хлорфеніл)4,5-дифенілтіофен (UBI-T 930), хлорфентезин, хромафенозид (ANS-118), CG-216, CG-217, CG-234, A-184699, (2-нафтилметил)-циклопропанкарбоксилат (Ro12-0470), циромазин, діаклоден (тіаметоксам), діафентіурон, етил-N-3,5-дихлор-4-(1,1,2,3,3,3-гексафтор-1-пропілокси)-феніл)-карбамоїл)-2-хлорбензокарбоксимідат, DDT, дикофол, дифлубензурон, N-(2,3-дигідро-3-метил-1,3-тіазол-2-іліден)-2,4-ксилідин, динобутон, динокап, діофенолан, DPX-062, емамектинбензоат (МK-244), ендосульфан, етипрол (сульфетипрол), етофенпрокс, етоксазол (YI-5301), феназаквін, феноксикарб, фіпроніл, флуаз урон, флуміт (флуфензин, SZI-121), 2-фтор-5(4-(4-етоксифеніл)-4-метил-1-пентил)-дифеніловьій ефір (МТІ 800), віруси гранульозу та ядерного поліедрозу, фенпіроксимат, фентіокарб, флубензимін, флуциклоксурон, флуфеноксурон, флуфенпрокс (ІСІ-А5683), флупроксифен, гама-НСН, галофенозид (RH-0345), галофенпрокс (МТІ-732), гексафлумурон (DE-473), гекситіазокс, НОІ-9004, гідраметилнон (АС 217300), луфен урон, імідаклоприд, індоксакарб (DPX-МР062), канеміт (AKD-2023), М-020, МТІ-446, івермектин, М-020, метоксифенозид (інтрепід, RH-2485), мілбемектин, NC-196, неємгард, нітенпірам (ТІ-304), 2-нітрометил-4,5-дигідро-6Н-тіазин (DS 52618), 2-нітрометил-3,4дигідротіазол (SD 35651), 2-нітрометилен-1,2-тіазинан-3-ілкарбамальдегід (WL 108477), пірипроксифен (S71639), NC-196, NC-1111, NNI-9768, новалурон (MCW-275), ОK-9701, ОK-9601, ОK-9602, пропаргіт, піметрозин, піридабен, піримідифен (SU-8801), RH-0345, RH-2485, RYI-210, S-1283, S-1833, SB7242, SI-8601, силафлуо фен, силомадин (CG-177), спіносад, SU-9118, тебуфенозид, тебуфенпірад (МK-239), тефлубензурон, тетрадифон, тетрасул, тіаклоприд, тіоциклам, ТІ-435, толфенпірад (ОМІ-88), триазамат (RH7988), трифлумурон, вербутин, верталек (мікотал), YI-5301. Кращою групою інсектицидів є природні або синтетичні піретроїди, наприклад: акринатрин, алетрин, альфаметрин, 5-бензил-3-фурилметил (Е)-(1R)-цис-2,2-диметил-3-(2-оксотіолан-3іліденметил)-циклопропанкарбоксилат, бета-цифлутрин, бета-циперметрин, біоалетрин, біоалетрин ((S)циклопентильний ізомер), біоресметрин, біфентрин, (RS)-1-ціано-1-(6-фенокси-2-піридил)-метил-(1RS)-транс3-(4-трет-бутилфеніл)-2,2-диметилциклопропанкарбоксилат (NCI 85193), циклопротрин, цифлутрин, цигалотрин, цититрин, циперметрин, цифенотрин, дельтаметрин, емпентрин, есфенвалерат, фенфлутрин, фенпропатрин, фенвалерат, флуцитринат, флуметрин, флувалінат (D-ізомер), іміпротрин (S-41311), лямбдацигалотрин, перметрин, фенотрин ((R)-ізомер), пралетрин, піретрини (природні продукти), ресметрин, тефлутрин, тетраметрин, тета-циперметрин (TD-2344), тралометрин, трансфлутрин і дзета-циперметрин (F56701). Кращими є акринатрин, біоалетрин, (S)-біоалетрин і дельтаметрин. Особливо кращими є акринатрин та/або дельтаметрин, ще більш кращим є дельтаметрин. Також бажано використовува ти суміш одного або більшої кількості піретроїдів і одного або більшої кількості непіретроїдних інсектицидів, таких як фіпроли, нітрометилени, карбамати. З непіретроїдних інсектицидів особливо кращими є фіпроли, ацетаміприд і примікарб. Концентрація активної речовини (речовин) звичайно складає від 0,05 до 200г/л, переважно - від 0,1 до 50г/л, особливо переважно - від 1 до 25г/л. Піретроїди та інші перераховані інсектициди є добре відомими і звичайно маються в продажу. Вони описані, [наприклад, у керівництві The Pesticide Manual, 11th ed., British Crop Protection Council, Farnham 1997]. Складні ефіри, що використовуються як органічний розчинник, вибираються з групи, що включає складні ефіри аліфатичних монокарбонових кислот, складні ефіри аліфатичних ди- і трикарбонових кислот, складні ефіри ароматичних монокарбонових кислот, складні ефіри ароматичних ди- і трикарбонових кислот і три-налкілфосфати, переважно - три-н-(С1-С6)-алкілфосфати, такі, як три-н-бутилфосфа т. Бажано вибирати їх із групи, що включає складні ефіри аліфатичних монокарбонових кислот, складні ефіри аліфатичних ди- і трикарбонових кислот і складні ефіри ароматичних монокарбонових кислот. Прикладами складних ефірів аліфатичних монокарбонових кислот є аліфатичні (такі як метиловий, етиловий, н-пропіловий, ізопропіловий, н-бутиловий, ізобутиловий, н-пентиловий, ізопентиловий, неопентиловий, н-гексиловий, ізогексиловий, н-гептиловий, ізогептиловий, н-октиловий, етилгексиловий, нноніловий та ізононіловий) та ароматичні (такі, як бензиловий) складні ефіри жирних кислот, таких як оцтова кислота (такі як етилацетат і н-бутилацетат), капронова кислота, каприлова кислота, капринова кислота, суміш каприлової та капринової кислот, лауринова кислота, міристинова кислота, суміш лауринової та міристинової кислот, пальмітинова кислота, стеаринова кислота, суміш пальмітинової і стеаринової кислот, міристолеїнова кислота, пальмітолеїнова кислота, олеїнова кислота, лінолева кислота і ліноленова кислота і карбонові кислоти, що містять додаткові функціональні групи, таких, як молочна кислота (такі, як етиллактат, бутиллактат, е тилгексиллактат і 1 -метокси-2-пропілацетат). Кращою групою складних ефірів аліфатичних монокарбонових кислот є рослинні олії і тваринні жири. При використанні в даному винаході термін "рослинна олія" означає олії, отримані з олійних рослин, такі як рапсова олія, соєва олія, пальмова олія, соняшникова олія, бавовняна олія, кукурудзяна олія, лляна олія, кокосова олія, олія з насіння будяка і касторова олія. При використанні в даному винаході термін "тваринний жир" означає жири, одержувані від тваринних жирових порід, такі як тваринне масло. Іншими прикладами складних ефірів монокарбонових кислот є продукти переетерифікації цих олій, такі як алкілові складні ефіри, такі як метилові ефіри кислот рапсової олії, наприклад, Radia 7961 (Fina Chemicals, Belgium), або етилові ефіри кислот рапсової олії. Кращими рослинними оліями є складні ефіри (С10-С22)-жирних кислот, ще кращими -(С12-С20)-жирних кислот. Цими складними ефірами (С10-С22)-жирних кислот є, наприклад, складні ефіри ненасичених або насичених (С10-С22)-жирних кислот, особливо з парним числом атомів вуглецю, наприклад, цис-ерукової кислоти, ізоерукової кислоти, лауринової кислоти, пальмітинової кислоти, міристинової кислоти, особливо – С18-жирних кислот, таких як стеаринова кислота, лінолева кислота або ліноленова кислота. Прикладами складних ефірів (С10-С22)-жирних кислот є складні ефіри, що одержують за реакцією гліцерину або гліколю з (С10-С22)-жирними кислотами, і які містяться, наприклад, в оліях олійних рослин, а також (С1-С20)-алкільні складні ефіри (С10-С22)-жирних кислот, які можна одержати, наприклад, переетерифікацією зазначених складних ефірів гліцерину або гликолю з (С10-С22)-жирними кислотами за допомогою (С1-С20)-спиртів (таких як метанол, етанол, пропанол або бутанол). Переетерифікацію можна здійснити способами, добре відомими в даній галузіі техніки, що описані, [наприклад, у керівництві Romps Chemie Lexikon, 9th edition, Volume 2, page 1343, Thieme Verlag, Stuttgart]. Кращими (С1-С20)-алкільними складними ефірами (С10-С22)-жирних кислот є метилові складні ефіри, етилові складні ефіри, н-пропілові складні ефіри, ізопропілові складні ефіри, н-бутилові складні ефіри, ізобутилові складні ефіри, н-пентилові складні ефіри, ізопентилові складні ефіри, неопентилові складні ефіри, н-гексилові складні ефіри, ізогексилові складні ефіри, н-гептилові складні ефіри, ізогептилові складні ефіри, ноктилові складні ефіри, 2-етилгексилові складні ефіри, н-нонілові складні ефіри, ізононілові складні ефіри і додецилові складні ефіри. Як складні ефіри гліцерину та гліколю з (С10-С22)-жирними кислотами кращими є чисті або змішані ефіри гліцерину або гліколю з (С10-С22)-жирними кислотами, особливо з жирними кислотами з парним числом атомів вуглецю, такими як цис-ерукова кислота, ізоерукова кислота, лауринова кислота, пальмітинова кислота, міристинова кислота, особливо –С18-жирними кислотами, такими як стеаринова кислота, лінолева кислота і ліноленова кислота. ЕМВ композиції, що відповідають даному винаходові, можуть містити рослинні олії у вигляді наявних у продажу допоміжних композицій олій, наприклад, на основі рапсової олії, такі як Hasten® (Victorian Chemical Company, Australia, основний компонент - етилові ефіри кислот рапсової олії), Actirob®B (Novance, France, основний компонент - метилові ефіри кислот рапсової олії), Rako-Binol® (Bayer AG, Germany, основний компонент - рапсова олія), Renol® (Stefes, Germany, основний компонент - метилові ефіри кислот рапсової олії) і Stefes Mero ® (Stefes, Germany, основний компонент - метилові ефіри кислот рапсової олії). Приклади складних ефірів ароматичних монокарбонових кислот включають складні ефіри бензойної кислоти (такі, як н-бутилбензоат, бензилбензоат, децилбензоат, додецилбензоат, гексилбензоат, ізостеарилбензоат, метилбензоат, октадецилбензоат, (С12-С15)-алкілбензоат) або саліцилової кислоти. Приклади складних ефірів аліфатичних ди- і трикарбонових кислот включають складні ефіри малеїнової кислоти (метиловий, етиловий), діефіри та триефіри адипінової кислоти (такі як діізопропіладипат (такий, як Crodamol® DA (Croda Oleochemicals, UK)), діізобутиладипат), лимонної кислоти (такі, як трибутилцитрат, ацетилтрибутилцитрат), глутарової кислоти і бурштинової кислоти (такі, як складні ефіри двоосновних кислот, суміш метилових складних ефірів адипінової, глутарової і бурштинової кислот) і себацинової кислоти (такі як н-октилсебацинат). Приклади складних ефірів ароматичних дикарбонових кислот включають фталати (такі як диметилфталат, діетилфталат, дибутилфталат або діізононілфталат). Поряд з використанням як розчинника одного складного ефіру також бажано використовува ти два або більшу кількість. Може виявитися корисним, особливо якщо активна речовина не дуже гарно розчинна в складному ефірі, що використовується в якості розчинника, включати один або більшу кількість полярних співрозчинників. При використанні в даному винаході термін "полярні співрозчинники" означає співрозчинники, що цілком або частково розчинні у воді (наприклад, від 0,1 до 100%). Звичайно вибирають співрозчинник, що володіє низькою токсичністю і низькою здатністю викликати подразнення шкіри та очей. Прикладами полярних співрозчинників є кетони (такі як циклогексанон, ацетофенон, метил-н-амілкетон і 2гептанон), спирти (такі, як бензиловий спирт), алкіламіди (такі, як Ν,Ν-диметилацетамід), алкілпіролідони (такі, як N-метилпіролідон, N-октилпіролідон, N-додецилпіролідон і N-гідрокси-2-етилпіролідон), діалкілсульфоксиди (такі, як диметилсульфоксид), прості ефіри (такі, як анізол і 1-метокси-2-пропанол) або похідні сечовини (такі, як диметилпропіленсечовина). Кращими полярними с є циклогексанон (розчинність у воді: 8% при кімнатній температурі), 2-гептанон, бензиловий спирт (розчинність у воді: 4% при кімнатній температурі), Ν,Ν-диметилацетамід (розчинність у воді: розчинний, даних немає), N-метилпіролідон (розчинність у воді: 100% при кімнатній температурі), диметилсульфоксид (розчинність у воді: 100% при кімнатної температурі) і 1-метокси-2-пропанол (розчинність у воді: 100% при кімнатній температурі), особливо в комбінації з дельтаметрином, як активною речовиною. Вміст полярного співрозчинника звичайно складає від 1 до 25мас.%, переважно -від 2 до 20мас.%, більш переважно - від 8 до 20мас.%. вміст співрозчинника звичайно варто вибирати як можна більш низьким, але досить високим, щоб збільшити розчинність активної речовини, так щоб забезпечити необхідний вміст активної речовини в готовому продукті та уникнути кристалізації під час розведення перед нанесенням. У кращому варіанті здійснення композиція, що відповідає даному винаходові, не містить ніяких інших розчинників, крім складного ефіру (складних ефірів), що використовується як основний розчинник, і необов'язкового полярного співрозчинника, тобто частина композиції, що є розчинником, містить в основному складноефірний компонент і необов'язково один або більшу кількість полярних співрозчинників. Композиції додатково містять емульгувальну систему, що включає один або більшу кількість аніоногенних емульгаторів і два або більшу кількість неіоногенних емульгаторів. Прикладами аніоногенних емульгаторів є фосфати і сульфа ти поліетоксильованих (переважно від 2 до 30) жирних спиртів (переважно від С6 до С22), такі як етоксильований фосфат (2 ЕО)-олеїлового спирту (ЕО означає етиленоксидну гр упу) [наприклад, Empiphos ® O3D, Albright & Wilson, UK], етоксильованих фосфати олеїлового спирту [наприклад, Crodafos ® N serie, Croda Oleochemicals, UK], етоксильовані фосфати (2-10 ЕО)цето/стеарилового спирту [наприклад, Crodafos ® CS serie, Croda Oleochemicals, UK], етоксильовані фосфати (4-6 ЕО)-тридецилового спирту [наприклад, Emphos ® PS serie, CK Witco, USA], етоксильовані фосфати жирних спиртів [наприклад, Crafol® АР serie, Henkel Iberica, Spain], етоксильовані фосфати (3-6 ЕО)-жирних спиртів [наприклад, Rhodafac® serie, Rhodia Chimie, France], кислоти, отримані омиленням складних органічних фосфа тів [наприклад, Beycostat® serie, Ceca S.A., France], фосфати поліетоксильованих (від 8 до 25 ЕО)арилфенолів (таких як поліетоксильовані ди- і тристирилфеноли) [наприклад, Soprophor 3D33, Rhodia Chimie, France], сульфати поліетоксильованих арилфенолів (таких як поліетоксильовані ди- і тристирилфеноли) [наприклад, Soprophor DSS/7, Soprophor 4D384, Rhodia Chimie, France], неорганічні алкілбензолсульфонати (такі як додецилбензолсульфонат кальцію) і неорганічні солі багатоосновних карбонових кислот, такі, як натрієві та калієві солі, що є кращими. Неіоногенні емульгатори звичайно вибирають із класу поліетоксильованих алкілфенолів. Прикладами прийнятних неіоногенних емульгаторів є поліетоксильовані (від 30 до 40 ЕО)-касторові олії, поліетоксильовані (від 6 до 20 ЕО)-(від С8 до С 22-жирні спирти, поліетоксильовані (від 8 до 25 ЕО)-арилфеноли (такі, як поліетоксильовані ди- і тристирилфеноли), полігліколеві прості ефіри тридецилового спирту (такі, як етоксильований (6 ЕО)-тридециловый спирт: Genapol® X-060, Clariant, Germany), поліалкоксильовані алкілові ефіри [такі як поліалкоксильований бутиловий ефір: Witconol ® NS 500 K, CK Witco, USA], блок-співполімери етиленоксиду з пропіленоксидом (з молекулярною масою в діапазоні від 4000 до 20000, переважно - в діапазоні від 6500 до 15000). Звичайно використовують комбінацію аніоногенного емульгатора з комбінацією двох або більшої кількості, переважно - двох, неіоногенних емульгаторів, у якій один неіоногенний емульгатор має значення показника ГЛБ, рівне від 4 до 12, переважно - від 8 до 12, і один неіоногенний емульгатор має значення показника ГЛБ, рівне від 12 до 20, переважно - від 14 до 18. Це забезпечить особливо гарні фізико-хімічні характеристики композиції ЕМВ при високих і низьких температурах. Показник ГЛБ (гідрофільно-ліпофільного балансу) є емпіричною величиною, введеної W.C. Griffin [J. Soc. Cosmetic Chemists, 1, 311 (1949)], що характеризує амфіфільну природу емульгувальних реагентів (особливо неіоногенних поверхнево-активних речовин). Менш гідрофільним поверхнево-активним речовинам відповідають менші значення показника ГЛБ. Композиція звичайно містить від 0,01 до 20мас.%, переважно - від 0,1 до 10мас.% комбінації аніоногенного і неіоногенного емульгаторів, більш переважно, щоб комбінація включала від 0,01 до 10мас.%, більш переважно - від 0,1 до 3мас.% аніоногенного емульгатора і від 0,01 до 15мас.%, більш переважно - від 0,1 до 7мас.% двох або більшої кількості неіоногенних емульгаторів. Композиція додатково включає один або більшу кількість плівкоутворювальних реагентів/загусників. Прикладами прийнятних плівкоутворювальних реагентів/загусників є термопластичні смоли, такі як полівінілпіролідони [такі як ®Luviskol K 90, BASF AG, Germany], що має показник K, рівний від 88 до 96, що характеризує в'язкість водного розчину, що містить 1мас.% даної марки полівінілпіролідону), полівінілові спирти, одержувані частковим гідролізом полівінілацетатів (такі, як продукти Mowiol, що характеризуються в'язкістю водного розчину, що містить 4мас.% продукту Mowiol, Clariant, Germany) і співполімери вінілпіролідон/вінілацетат [наприклад, Agrimer VA 6, ISP, USA, що містить 60% вінілпіролідону]. Використання відповідних емульгаторів у комбінації з плівкоутворювальними реагентами/загусниками є особливо корисним способом забезпечення високої стабільності композиції. Плівкоутворювальні реагенти/загусники звичайно додають у кількості від 0,1 до 5,0мас.%, переважно - від 0,5 до 3,0мас.%. Композиція звичайно містить від 5 до 99мас.%, переважно - від 10 до 85мас.%, більш переважно - від 45 до 65мас.% води. Композиція необов'язково містить додаткові добавки або допоміжні речовини, переважно - антифризи, стабілізуючі речовини, антиспінювачі та піногасники, консерванти, речовини, що надають забарвлення та/або продукти, що маскують запах. Прикладами прийнятних антифризів є етиленгліколь, монопропіленгліколь, гліцерин, гексиленгліколь, 1метокси-2-пропанол, циклогексанол, і бажано - монопропіленгліколь. їх необов'язково додають у кількості, бажано рівній від 1 до 30мас.%, більш бажано - від 5 до 15мас.%. Стабілізувальні речовини, що необов'язково додають у композицію, є кислотами, переважно - органічними кислотами, такими як додецилбензолсульфонова кислота, оцтова кислота, пропіонова кислота і лимонна кислота, переважно - лимонна кислота, і антиоксидантами, такими як бутилгідрокситолуол (БГТ), бутилгідроксіанізол (БГА), переважно - бутилгідрокситолуол. Стабілізувальні речовини необов'язково додають у кількості, звичайно рівній від 0,01 до 2мас.%, переважно - від 0,1 до 1мас.%. Кращі протиспінювальні речовини та піногасники базуються на силіконі, особливо кращими є водна емульсія діалкілполісилоксанів, що продається за назвою Rhodorsil® 426R компанією Rhodia Chimie France, серія Wacker SE виробництва компанії Wacker, Germany, і суміш діалкілполісилоксанів у вигляді олії, що продається за назвою Rhodorsil® 416 компанією Rhodia Chimie France, Wacker S184 і Wacker SL виробництва компанії Wacker, Germany. Протиспінювальні речовини/піногасники необов'язково додають у кількості, звичайно рівній від 0,01 до 2мас.%, переважно - від 0,1 до 1,5мас.%. Необов'язково додають звичайні консерванти, такі як, наприклад, похідні бензойної кислоти, сорбінову кислоту, формальдегід, зокрема, комбінацію метилпарагідроксибензоату [такого як Preserval ® Μ (Laserson & Sabetay, France)] з пропілпарагідроксибензоатом [таким як Preserval® P (Laserson & Sabetay, France)], звичайно в кількості, рівній від 0,1 до 1,0мас.%, переважно - від 0,2 до 0,5мас.%. Іншими кращими необов'язковими добавками є речовини, що надають забарвлення, [такі як Vitasyn ® Patentblau (Clariant, Germany)] і продукти, що маскують запах, такі як суміші численних природних і синтетичних віддушок, [таких як Perfume ® TM 4242 (Technicoflor, France)]. Їх необов'язково додають у кількості, звичайно рівній від 0,01 до 1мас.%, переважно - від 0,1 до 0,5мас.% для речовини, що надають забарвлення, і від 0,02 до 2мас.%, переважно - від 0,1 до 1мас.% для продуктів, що маскують запах. Іншим об'єктом даного винаходу є забезпечення способу приготування інсектицидної, зокрема, піретроїдної, описаної вище емульсії типу масло-в-воді (ЕМВ), що представляє собою тристадійний спосіб: A. Приготування органічної фази, що включає розчинення інсектициду, зокрема, піретроїду, активної речовини (речовин) в одному або декількох органічних розчинниках і, необов'язково, полярному співрозчиннику (полярних співрозчинниках) і додаткову добавку емульгаторів і, необов'язково, стабілізувальних речовини та/або консерванту, переважно з використанням змішувача, такого як лопатевий змішувач. Для полегшення солюбілізації гідрофільного емульгатора необов'язково включають стадію нагрівання (до температури, що сягає 30°С). B. Приготування водної фази, що включає змішування води з необов'язковим антифризом з використанням, наприклад, роторно-статорного ультрадиспергувального пристрою (з низькою швидкістю) з наступним доданням плівкоутворювального реагенту/загусника. Для запобігання утворення грудок корисно розсипати порошкоподібний полімер (плівкоутворювальний реагент) на поверхню водної фази. З використанням змішувача, такого як лопатевий змішувач, у зазначену вище рідку фазу при кімнатній температурі можна додати наступні необов'язкові компоненти: - речовину, що надає забарвлення, - продукти, що маскують запах і - протиспінювальні речовини. Операцію перемішування продовжують до одержання однорідної водної фази. С. Третя стадія включає приготування готової піретроїдної інсектицидної емульсії типу масло-в-воді(ЕМВ) шляхом диспергування води або водної фази, отриманої на стадії В, в органічній фазі, отриманій на стадії А, переважно - при кімнатній температурі і при великому зсувному зусиллі з використанням, наприклад, змішувача, що створює велике зсувне зусилля, такого як роторно-статорний змішувач, що випускається компаніями, такими як Silverson (UK) і ІKА (Germany). Бажано спочатку об'єднати ці дві фази без будь-якого перемішування. Потім цю суміш піддають впливові великого зсувного зусилля (максимальна Τ=35°С). Бажано, щоб інсектицидна, зокрема, піретроїдна, емульсія типу масло-в-воді (ЕМВ), одержувана за допомогою зазначеного способу, мала наступні характеристики: - при вимірюванні за допомогою приладу Брукфілда, обладнаного модулем LV2, що обертається зі швидкістю 30 і 60 обертів за хвилину, значення в'язкості композиції ЕМВ, що відповідає даному винаходові, знаходиться в діапазоні від 50 до 150мПас. Вимірювання проводять при температурі, рівній 25±5°С; - спонтанне утворення гомогенної емульсії при розведенні композиції водою (при змішуванні від 0,1 до 5мас/об.% композиції з водою в циліндрі об'ємом 100мл) є надзвичайно сильним внаслідок низької в'язкості; - при вимірюванні за допомогою лазерного аналізатора розміру частинок, такого як апаратура, що продається компаніями Cilas і Malvern, розподіл крапель за розмірами, що характеризується середнім діаметром, змінюється в діапазоні від 0,3 до 0,8мкм і 80% крапель має діаметр менше 1мкм. Бажано, щоб композиція (композиції) ЕМВ, що відповідає даному винаходові, була стабільною протягом не менше 2 тижнів при 54°С, 6 тижнів при 50°С і -10°С і не менше двох років при кімнатній температурі. Даний винахід також відноситься до способу боротьби зі шкідниками, такими, як шкідливі членистоногі, зокрема шкідливі комахи та кліщі, що включає нанесення ефективної кількості зазначеної вище інсектицидної, зокрема, піретроїдної, композиції типу масло-в-воді (ЕМВ), переважно у формі водного розчину, на цих шкідників або на рослини, фунт, поверхні і т.п., заражені ними, і до використання інсектицидної, зокрема, піретроїдної, композиції типу масло-в-воді (ЕМВ) для за хисту рослин, боротьби з іншими шкідниками, а саме для боротьби з переносниками інфекцій, для застосування в домашніх умовах, для обробки домашніх тварин і т.п. та у ветеринарії. Композицію, що відповідає даному винаходові, просто наносять шляхом розведення емульсій типу маслов-воді (ЕМВ) необхідною кількістю води, короткочасного перемішування суміші та її нанесення на рослини, фунт, поверхні і т.п. Даний винахід додатково ілюструється прикладами, що приведені в таблиці і не обмежують даний винахід. Таблиця (Концентрації в сіх компонентів в иражені в г/л) Приклад № Компон ент (торгів ельна назв а) Дельтаметрин (98,5%) Фипроніл Діетилфтала т Crodamol DA н-Бу тилбензоат Бензилбензоат Метилов і е фіри кисло т рапсов ої олії Трибу тилфос фа т Циклоге ксанон Гептан-2- он Диметил су льфокси д Empiphos O3D Genapol X-0 60 Witconol NS 500 K Luv iskol K 90 Rhodorsil 416 Rhodorsil 426 R Preserv al Ρ Preserv al Μ Лимонна кислота Perf ume TM 4242 Vitasy n Patentblau Пропіленгліко ль Вода, до Компон ент ( фу нкція) Актив на речов ина Актив на речов ина Розчинник Розчинник Розчинник Розчинник Розчинник Розчинник Спів розчинник Спів розчинник Спів розчинник Аніоногенний ему льгатор Неіоногенн ий ему льгатор Неіоногенн ий ему льгатор Плів коу тв орюв альна речов ина Протиспінюв альна речов ина Протиспінюв альна речов ина Консерв ант Консерв ант Стабілізатор Відду шк а Речов ина, що надає забарв лення Анти фриз 1 5,1 2 15,2 3 15,2 4 15,2 5 15,2 3 15,2 7 15,2 8 15,2 9 15,2 10 15,2 11 15,0 80,0 80,0 120,0 149,5 149,5 60,0 120,0 120,0 60,0 162,7 162,7 60,0 107,8 60,0 120,0 300,0 150,0 130,0 130,0 120,0 120,0 120,0 120,0 120,0 120,0 120,0 90,0 60,0 10,0 10,0 5,0 10,0 10,0 10,0 10,0 10,0 10,0 10,0 10,0 20,0 35,0 17,5 17,5 17,5 17,5 17,5 17,5 17,5 17,5 17,0 40,0 35,0 17,5 17,5 17,5 17,5 17,5 17,5 17,5 17,5 17.0 10,0 20,0 15,0 15,0 15,0 15,0 15,0 15,0 15,0 15,0 5,0 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,2 0,1 0,1 0,2 0,1 0,1 0,2 0,2 0,2 0,5 0,2 1л 1л 80,0 1л 120,0 1л 120,0 120,0 120,0 120,0 120,0 120,0 1л 1л 1л 1л 1л 1л 100,0 1л