Спосіб корекції фетоплацентарної недостатності у жінок із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

(21) 2000116208                                                    Дата прийняття       

(54) (57)                                                                    рішення

                                                                                 06 березня 2001 р.

Спосіб корекції фетоплацентарної недостатності у жінок із

звичним невиношуванням вагітності в анамнезі, який включає застосування   гепаринотерапії, який відрізняється тим, що додатково призначають танакан в терапевтичних дозах та аспірин по 80мг на добу 30 днів, а гепарин вводять по 5000од. один раз в чотири доби підшкірно № 5, курс лікування в 4-8, 12-16, 20-24 та 30-34 тижні вагітності в залежності від виявлених порушень.

Текст

Спосіб корекції фетоплацентарної недостатності у жінок із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі, який включає застосування гепаринотерапії, який відрізняється тим, що додатково призначають танакан в терапевтичних дозах та аспірин по 80 мг на добу 30 днів, а гепарин вводять по 5000 од. один раз в чотири доби підшкірно № 5, курс лікування в 4-8, 12-16, 20-24 та 30-34 тижні вагітності в залежності від виявлених порушень. (19) (21) 2000116208 (22) 02.11.2000 (24) 15.05.2001 (33) UA (46) 15.05.2001, Бюл. № 4, 2001 р. (72) Вдовиченко Юрій Петрович, Романенко Тамара Григорівна, Ткаченко Анатолій Володимирович (73) Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика 38855 Аспірин має нормалізуючу дію на підвищену проникність капілярів та мікроциркуляцію, попереджає денатурацію протеїнів, має антикомплементарну активність, блокує ацетилювання циклооксігенази тромбоцитів, інгібує синтез тромбоксана А2 (ТХА2) і, таким чином, гальмує агрегацію тромбоцитів. Гепарин є антикоагулянтом прямої дії та, на відміну від аспірину, впливає, здебільшого, на плазмену ланку гемостазу. Запропоноване дозування та терміни введення не викликають побічних ускладнень. Танакан є препаратом рослинного походження, виявляє характерну метаболічну дію на процеси міжклітинного обміну речовин. Він має виражену антигіпоксантну дію, поліпшує процеси тканинного дихання, сприяє засвоєнню клітинами кисню та глюкози, нормалізує рівень лактату та АТФ в клітинах та міжклітинному просторі, має вірогідний протинабряковий вплив. Танакан є природним антагоністом вільних радикалів, перешкоджає перекисному окисленню ліпідів клітинних мембран та має мембраностабілізуючі властивості, що призводить до зменшення підвищеної проникливості капілярів. Все це попереджує розвиток артеріального спазму, нормалізує реологічні властивості крові, що, водночас з судинорелаксуючою дією на артеріоли та підвищенням венозного тонусу, забезпечує адекватну гемоперфузію переважно в мікроциркуляторному руслі. Таким чином, запропоноване лікування дає змогу досягти більш виразного клінічного ефекту, а зменшення дози препаратів сприяє зниженню медикаментозного навантаження на організм вагітної жінки та дозволяє уникнути ускладнень гепаринотерапії. Приклад 1. Хвора Б., 27 років, в анамнезі три мимовільних викидня (в 8, 12 та 22 тижні вагітності). Госпіталізована в гінекологічне відділення із скаргами на затримку місячних, ниючий біль внизу живота. Діагностована прогресуюча маткова вагітність в терміні 4-5 тижнів, загроза переривання. При ультразвуковому дослідженні (УЗД) розміри плідного яйця відповідають строку гестації, локальний гіпертонус міметрію. Після обстеження, консультації генетиком та терапевтом, виключені анатомічні, генетичні, гострі інфекційні та соматичні чинники довільного переривання вагітності. Кров'яні виділення зі статевих шляхів відсутні. Поруч з загальноклінічним обстеженням, більш ретельно досліджений стан коагуляційної та імунної системи. Виявлені порушення в бік гіперкоагуляції та схильність до автоімунних реакцій. Жінці призначена терапія: танакан (1 т/40 мг/ - 3 р/добу, протягом 30 діб), аспірин (80 мг/добу, 30 діб), гепарин (5000 од. підшкірно - один раз в чотири доби, всього 5 ін¢єкцій ). При повторному УЗД - матка в нормотонусі, вагітність прогресує, 8 тижнів. Гормональні дослідження продемонстрували рівень прогестерону (ПГ) 95,3 нмоль/л, естрадіолу (Е2) 7,2 нмоль/л, плацентарного лактогену (ПЛ) 12,0 нмоль/л та хоріонічного гонадотропіну (ХГЛ) 218,5 мМЕ/мл, що відповідає фізіологічній нормі для даного терміну гестації. З метою профілактики фетоплацентарної недостатності були проведені ще три курси коригуючої терапії з використанням запропонованої методики в 12, 20, та 30 тижнів вагітності. Ультразвукові, гормональні та кардіотокографічні дослідження продемонстрували благоприємний перебіг вагітності, задовільне функціонування фетоплацентарного комплексу, відповідність даних фетоплацентометрії терміну гестації, відсутність ознак внутрішньоутробної гіпоксії плоду та хронічної фетоплацентарної недостатності. Зміни в системі гемостазу відповідали нормі під час фізіологічного перебігу вагітності. Алергічних реакцій та побічних ускладнень не спостерігалось. Вагітність закінчилась своєчасними фізіологічними пологами в терміні гестації 39 тижнів. Народилась жива дівчинка: 3450 г, 54 см, 7-8 балів по Апгар. Загальна крововтрата склала 350 мл. Жінка з дитиною виписана з пологового будинку на сьому добу після пологів в задовільному стані під нагляд жіночої консультації. Приклад 2. Вагітна Т., 32 роки, в анамнезі два мимовільних викидня (в 10 та 24 тижня вагітності). Госпіталізована у відділення акушерської патології з діагнозом: вагітність 20 тижнів, загроза передчасного переривання вагітності. При обстеженні - ознаки фетоплацентарної недостатності, загроза переривання, маловоддя та початкові прояви затримки внутрішньоутробного розвитку плода (асиметричний варіант). Після виключення гострих інфекційних захворювань (TORCH-інфікування), важкої екстрагенітальної паталогії та анатомічних чинників дострокового переривання вагітності, жінці призначена запропонована нами схема корекції фетоплацентарної недостатності танаканом, аспірином та гепарином двома курсами ( в 20-24 та 30-34 тижні вагітності). В терміні 38 тижнів гестації жінка госпіталізована в акушерський стаціонар для обстеження, допологової підготовки та вибору тактики розродження. Гормональні дослідження стану системи "мати-плацента-плід" продемонстрували: ПГ - 672,3 нмоль/л, ПЛ - 311,5 нмоль/л, естріол (Е3) - 120,7 нмоль/л та кортизол (К) - 746,5 нмоль/л в сироватці периферичної крові вагітної, що свідчить про задовільний стан фетоплацентарного комплексу та відповідає фізіологічному рівню для даного терміну гестації. Фето-плацентометрія при УЗД не виявила ознак затримки внутрішньоутробного розвитку плода, маловоддя та плацентарної недостатності. Біофізичний профіль плода становив 7-8 балів за шкалою Fisher, що свідчить про достатній рівень компенсаторно-адаптаційних можливостей внутрішньоутробного плода та системи "мати-плацента-плід". Прокоагуляційний потенціал крові був дещо підвищеним, але знаходився в межах фізіологічної норми, відповідно строку вагітності. Автоантитіла до фосфоліпідів, фосфоліпіднобілкових комплексів коагуляційного каскаду та гомологічних гонадотропних гормонів були відсутні. Вагітність закінчилась своєчасними пологами на 40-му тижні гестації. Народився живий хлопчик: 3600 г, 54 см, 7-7 балів за шкалою Апгар. Загальна крововтрата склала 280 мл. Післяпологовий період - без ускладнень. Жінка з дитиною виписана під нагляд жіночої консультації на шосту добу, в задовільному стані. Таким чином, запропонований спосіб, сприяє повноцінному формуванню та функціонуванню фетоплацентарного комплексу, запобігає розвитку 2 38855 фетоплацентарної недостатності, нормалізує функціональний стан системи "мати-плацента-плід" та не викликає побічних ускладнень. З використанням даного методу проведено корекцію фетоплацентарної недостатності у 30 вагітних із звичним невиношуванням в анамнезі з ефективністю 90%. Спосіб рекомендується для використання в акушерській практиці. 2. Пат. 2149592 РФ, МКИ А61КЗ 1/185. Способ профилактики и лечения плацентарной недостаточности. Опубл. 2000, № 15. 3. Пат. 20617 Україна, МКВ А61В17/00. Спосіб лікування фетоплацентарної недостатності. Опубл. 1998, № 3. 4. Пат. 23986 Україна, МКВ А61В17/42. Спосіб лікування фетоплацентарної недостатності та гіпотрофії плода. Опубл. 1998, № 4. 5. Прототип. Савельева Г.М. и др. Плацентарная недостаточность. - М., 1991. - С. 245. Джерела інформації: 1. Зиміна І.Л. Прогнозування, діагностика і превентивне лікування загрози невиношування вагітності: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 1996. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for correcting fetoplacental insufficiency in women with habitual noncarrying of pregnancy in anamnesis

Автори англійською

Vdovychenko Yurii Petrovych, Romanenko Tamara Hryhorivna, Tkachenko Anatolii Volodymyrovych

Назва патенту російською

Способ коррекции фетоплацентарной недостаточности у женщин с привычным невынашиванием беременности в анамнезе

Автори російською

Вдовиченко Юрий Петрович, Романенко Тамара Григорьевна, Ткаченко Анатолий Владимирович

МПК / Мітки

МПК: A61P 15/06, A61K 36/16, A61K 31/616, A61K 31/727

Мітки: недостатності, вагітності, корекції, жінок, фетоплацентарної, анамнезі, звичним, невиношуванням, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-38855-sposib-korekci-fetoplacentarno-nedostatnosti-u-zhinok-iz-zvichnim-nevinoshuvannyam-vagitnosti-v-anamnezi.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб корекції фетоплацентарної недостатності у жінок із звичним невиношуванням вагітності в анамнезі</a>

Подібні патенти