Спосіб регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом

Корисна модель відноситься до радіоелектронної техніки спеціального призначення, зокрема, до допоміжних засобів регулювання та перевірки радіотехнічного устаткування. Регулювання та перевірка бортової радіоелектронної апаратури літального апарата на відповідність технічним вимогам, у тому числі на відповідність технічним вимогам в об'ємі випробувань після капітального, середнього ремонтів та ремонту за те хнічним станом, може відбуватись як за допомогою виключно стандартизованих засобів вимірювальної техніки (ЗВТ), що забезпечують вироблення тестових сигналів, вимірювання інформативних параметрів, реєстрацію результатів вимірювання тощо, так і із застосуванням, окрім стандартизованих ЗВТ, також і спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів, що призначені для перевірки конкретного типу апаратури радіоелектронного обладнання. Відомий приклад застосування першого способу регулювання та перевірки радіоелектронної апаратури за допомогою стандартизованих ЗВТ, а саме: генераторів, атенюаторів, аналізаторів спектру, вимірювачів частотни х характеристик, вольтметрів і т.ін. [1]. Для регулювання та перевірки кожного параметру за настановами ремонтної документації на апаратуру створюється своє робоче місце (в більшості випадків на її складові частини також), у якому максимально задіяні стандартизовані ЗВТ, що призводить до значних часових втрат. Прикладом реалізації способу регулювання та перевірки бортової радіоелектронної апаратури літального апарата, за яким частину параметрів регулюють і перевіряють за допомогою стандартизованих ЗВТ, а під час регулювання і перевірки інших застосовують окрім стандартизованих ЗВТ також спеціалізовані контрольновимірювальні стенди, є порядок перевірки основних параметрів маркерного радіоприймача МРП-56П сигналів радіомаяка [2]. Перевірку чутливості маркерного радіоприймача МРП-56П проводять на одному робочому місці за допомогою тільки стандартизованих ЗВТ, а перевірку спрацьовування звукової та світлової сигналізації - на іншому робочому місці за допомогою маркерного передпольотного імітатора МИП-70. Такий спосіб регулювання та перевірки параметрів також потребує значних часових затрат та високої кваліфікації робітників. Сучасні ремонтні підприємства використовують різні організаційні, технічні, технологічні прийоми для зменшення часових затрат на ремонт, регулювання та перевірку параметрів авіаційного обладнання літальних апаратів, у тому числі й бортового радіоелектронного обладнання. Найбільш близьким по своїй технічній суті до пропонованого технічного рішення є поточно-вузловий спосіб ремонту авіаційної техніки [3, 4], за яким цикл ремонту поділений на кілька етапів, число яких залежить від виду ремонту. У загальному випадку на першому етапі літальний апарат підлягає попередній дефектації та повному розбиранню. Під час розбирання літальний апарат умовно поділяють на відповідну кількість технологічних відсіків, на кожний з яких складається технологічний перелік, у якому вказано всі дані для організації відповідного проходження апаратури відсіку через структурні підрозділи підприємства. На наступному етапі ремонту агрегати та обладнання літального апарату надходять до відповідних цехів та дільниць підприємства, де за допомогою відповідного спеціалізованого обладнання виконуються технологічні операції, зазначені в технологічному перелікові. На третьому етапі ремонту проводиться перевірка працездатності систем технологічних відсіків за допомогою спеціалізованого обладнання та монтаж відремонтованого обладнання всіх те хнологічних відсіків на літальний апарат. На четвертому етапі ремонту за допомогою спеціалізованого наземного комплексу передпольотної перевірки проводиться перевірка працездатності всіх систем літального апарата. П'ятий завершальний етап ремонту полягає в проведенні льотних випробувань літального апарата. У більшості випадків аналіз виявлених дефектів та встановлення причин їх появи вимагає значних часових затрат, високої кваліфікації обслуговуючого персоналу, відновлення робочих місць для налагодження апаратури льотного апарата або окремих її складових частин тощо. У той же час, ураховуючи потенційні можливості сучасної апаратури та контрольно-вимірювальних стендів, є можливість значно прискорити процеси як аналізу виявлених дефектів і ремонту апаратури, так і регулювання та перевірки параметрів продукції, зокрема, бортового радіоелектронного обладнання літального апарата. В основу створення корисної моделі поставлена задача зменшення часових витрат під час ремонту, регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата, підвищення достовірності перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата, зниження необхідної кваліфікації обслуговуючо го персоналу. Зазначена задача вирішується тим, що в спосіб регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом, за яким бортове радіоелектронне обладнання бойового літального апарата поділяють на функціонально закінчені складові частини, а саме, на систему управління озброєнням, пілотажно-навігаційний комплекс, комплекс засобів зв'язку, апаратуру бортового комплексу захисту та систему контролю і реєстрації, капітальний (середній) ремонт та ремонт за технічним станом виконують послідовно в часі в кілька етапів, на першому етапі ремонту проводять попередню візуальну дефектацію складових частин бортового радіоелектронного обладнання з використанням даних експлуатаційних формулярів складових частин бортового радіоелектронного обладнання, розбирання складових частин бортового радіоелектронного обладнання на конструктивні блоки та вузли, що мають окремі нормовані параметри в ремонтній документації, та їх дефектацію, на другому етапі ремонту зняті конструктивні блоки та вузли направляють до відповідних спеціалізованих дільниць (цехів) ремонту, на третьому етапі ремонту на відповідних спеціалізованих дільницях (цехах) ремонту проводять відновлення або заміну тих комплектуючи х виробів та елементів, які були продефектовані на першому етапі ремонту, на четвертому етапі ремонту за допомогою відповідних спеціалізованих контрольновимірювальних стендів (наборів стендів) перед збиранням складових частин бортового радіоелектронного обладнання проводять перевірку параметрів всіх конструктивних блоків та вузлів, у випадку відповідності параметрів конструктивних блоків та вузлів нормованим в ремонтній документації значенням переходять до наступного етапу ремонту, в іншому випадку проводять регулювальні операції відповідно до настанов ремонтної документації і повторно перевіряють параметри блоків та вузлів на відповідність їх нормованим значенням, на п'ятому етапі ремонту проводять збирання складових частин бортового радіоелектронного обладнання та перевірку їх параметрів за допомогою відповідних спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів), у випадку відповідності параметрів складових частин бортового радіоелектронного обладнання в нормованим в ремонтній документації значенням переходять до наступного етапу ремонту, в іншому випадку проводять регулювальні операції відповідно до настанов ремонтної документації і повторно перевіряють параметри складових частин бортового радіоелектронного обладнання на відповідність їх нормованим значенням, на шостому етапі ремонту за допомогою спеціалізованого кабельного тестера перевіряють справність бортових електричних джгутів, на сьомому етапі ремонту встановлюють складові частини бортового радіоелектронного обладнання на літальній апарат та відновлюють електричні зв'язки між складовими частинами бортового радіоелектронного обладнання, на восьмому етапі ремонту за допомогою спеціалізованого наземного стендового комплексу передпольотної перевірки проводять перевірку працездатності всіх складових частин бортового радіоелектронного обладнання, у випадку позитивного результату перевірки переходять до наступного етапу ремонту, в іншому випадку за допомогою настанов експлуатаційної документації спеціалізованого наземного стендового комплексу передпольотної перевірки визначають вид невідповідності, причини відхилень від норми і заходи, необхідні для приведення складових частин бортового радіоелектронного обладнання в належний стан, на дев'ятому завершальному етапі ремонту проводять льотні випробування складових частин бортового радіоелектронного обладнання на всіх режимах роботи, згідно з винахідницьким задумом на четвертому етапі ремонту перевірку параметрів конструктивних цифрових вузлів складових частин бортового радіоелектронного обладнання проводять за допомогою автоматизованого тестового комплексу, перевірку конструктивних блоків системи управління озброєнням, пілотажно-навігаційного комплексу, комплексу засобів зв'язку, апаратури бортового комплексу захисту проводять комплексно під керуванням програмного управляючого автомата та полігонного командно-диспетчерського пункту витримуючи амплітудні, частотні і часові параметри повідомлень, сигналів та зовнішніх впливів, перевірку засобів голосового оповіщення системи контролю та реєстрації бортового радіоелектронного обладнання проводять апаратурою полігонного команднодиспетчерського пункту з використанням взаємної кореляційної обробки тестових та отримуваних а удіо повідомлень, крім того, на першому етапі ремонту дефектацію складових частин бортового радіоелектронного обладнання та конструктивним блоків і вузлів, що входять до їх складу, проводять автоматично з використанням даних системи контролю та реєстрації і архіву даних відносно бортового радіоелектронного обладнання даного літального апарата, а на четвертому етапі ремонту під час перевірки конструктивних блоків системи управління озброєнням, пілотажно-навігаційного комплексу, комплексу засобів зв'язку, апаратури бортового комплексу захисту в якості програмного управляючого автомата використовують персональну електронно-обчислювальну машину з відповідним апаратним та npoj-рамним забезпеченням. До відмінних від прототипу ознак запропонованого способу регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом належить те, що на четвертому етапі ремонту перевірку параметрів конструктивних цифрови х вузлів складових частин бортового радіоелектронного обладнання проводять за допомогою автоматизованого тестового комплексу, перевірку конструктивних блоків системи управління озброєнням, пілотажно-навігаційного комплексу, комплексу засобів зв'язку, апаратури бортового комплексу захисту проводять комплексно під керуванням програмного управляючого автомата та полігонного командно-диспетчерського пункту витримуючи амплітудні, частотні і часові параметри повідомлень, сигналів та зовнішніх впливів, причому в якості програмного управляючого автомата може бути використана персональна електронно-обчислювальна машина з відповідним апаратним та програмним забезпеченням, перевірку засобів голосового оповіщення системи контролю та реєстрації бортового радіоелектронного обладнання проводять апаратурою полігонного команднодиспетчерського пункту, використовуючи взаємну кореляційну обробку тестових та отримуваних аудіо повідомлень, а на першому етапі ремонту дефектацію складових частин бортового радіоелектронного обладнання та конструктивних блоків і вузлів, що входять до їх складу, проводять автоматично з використанням даних системи контролю та реєстрації і архіву даних відносно бортового радіоелектронного обладнання даного літального апарата. Корисна модель пояснюється Фіг.1, на якій зображено можливий варіант поділу радіоелектронного обладнання літального апарата на складові частини, та Фіг.2, на якій представлено варіант пристрою, що реалізує запропонований спосіб регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом. Бортове радіоелектронне обладнання літального апарата 1, може бути поділена на функціонально закінчені складові частини, як мінімум, на систему управління озброєнням 2, пілотажно-навігаційний комплекс 3, комплекс засобів зв'язку 4, апаратуру бортового комплексу захисту 5, систему контролю та реєстрації 6 тощо. Всі складові частини бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1, з'єднані між собою бортовими електричними джгутами 7, взаємодіючи разом забезпечують виконання переліку функцій, визначених експлуатаційною документацією на бортове радіоелектронне обладнання літального апарата. Для проведення ремонту, регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 в об'ємі випробувань, що визначені експлуатаційною ремонтною документацією, служить стендовий полігон 8 відповідних розмірів та об'єму, до складу якого входить ряд контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 9, число яких відповідає числу складових частин бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 (для ідентифікації однотипних ознак пристрою на Фіг.1 введені нижні індекси, які означають: 2 - відноситься до системи управління озброєнням2, 3 - до пілотажно-навігаційного комплексу 3, 4 - до комплексу засобів зв'язку 4, 5 - до апаратури бортового комплексу захисту 5, 6 - до системи контролю та реєстрації 6). Входи складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 та їх виходи з'єднані з відповідними сигнальними виходами та входами спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 9. До вимірювальних входів та вимірювальних виходів спеціалізованих контрольновимірювальних стендів (наборів стендів) 9 підключені виходи програмно керованих стандартизованих ЗВТ 10 для видачі керуючих тестови х стимулюючи х впливів та входи програмно керованих стандартизованих ЗВТ 11 для вимірювання інформативних параметрів складових частин бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 відповідно. На Фіг.2 зображено тільки по одному зі стандартизованих засобів вимірювальної техніки 10 та 11, але їх кількість може бути й більшою, що залежить від кількості та типів параметрів, які контролюються під час регулювання та перевірки складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1. Входи програмного керування всіх програмно керованих стандартизованих ЗВТ 10 та 11 з'єднані разом з мережевими входами/виходами спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 9 і разом утворюють інтерфейсний канал загального користування 12, до якого також під'єднані полігонний команднодиспетчерський пункт 13 та програмний управляючий автомат 14, які входить до складу стендового полігону 8. До складу стендового полігону 8 входять автоматизований тестовий комплекс 15, програмно керований вхід якого також підключений до каналу загального користування 12, а відповідні його виходи та входи призначені для видачі керуючих тестови х стимулюючи х сигналів та прийому відповідних інформаційних сигналів дискретних вузлів складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1, спеціалізований кабельний тестер 16, за допомогою якого перевіряють справність бортових електричних джгутів 7, та спеціалізований наземний комплекс передпольотної перевірки 17 для перевірки працездатності всіх систем літального апарата. Таким чином, програмно керовані входи стандартизованих засобів вимірювальної техніки 10 та 11, мережеві входи спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 9, інтерфейсні порти полігонного командно-диспетчерського пункту 13 та програмного управляючого автомата 14 і вхід/вихід автоматизованого тестового комплексу 15 об'єднані в канал загального користування 12, завдяки чому можливий обмін необхідною інформацією між відповідними елементами автоматизованого комплексу з проведення ремонту, регулювання та перевірки складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1. Число етапів ремонту бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 та їх наповненість залежить від його початкового (перед ремонтного) стану. Наприклад, якщо системою контролю та реєстрації 6 виявлена відмова конкретного пристрою бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1, то роботи по ремонту, регулюванню та перевірці параметрів можуть стосуватись тільки даного пристрою. Але в загальному випадку послідовно в часі на першому етапі ремонту проводять попередню візуальну дефектацію складових частин бортового радіоелектронного обладнання з використанням даних експлуатаційних формулярів складових частин бортового радіоелектронного обладнання, розбирання складових частин бортового радіоелектронного обладнання на конструктивні блоки та вузли, що мають окремі нормовані параметри в ремонтній документації, та їх де фектацію. Специфіка бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 полягає в тому, що до складу системи контролю та реєстрації 6 обов'язково входить бортовий пристрій реєстрації польотних даних ("чорний ящик"), у якому фіксуються характеристики всіх систем літального апарата під час польоту, та система вбудованого контролю і попередження екіпажа, яка також фіксує всі нештатні ситуації з обладнанням літального апарату. Ця інформація достатньо легко може бути введена до архіву (бази даних, що відноситься до конкретного радіоелектронного обладнання) і використана під час першого етапу ремонту для автоматичної дефектації складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1, їх конструктивних блоків та вузлів. Ця інформація може бути наведена на моніторі автоматизованого тестового комплексу 15 як вихідні дані для регулювальника, крім того, там же повинні бути наведені інструкції щодо подальших дій регулювальника, у яких акумульовано досвід розробників апаратури, всі випадки минулих відмов та невідповідностей параметрів під час регулювання та експлуатації цифрових конструктивних вузлів даного типу. Інформація з бази даних, що стосується пристроїв складових частин 2 ... 6 в цілому, може бути наведена на відеотерміналах полігонного командно-диспетчерського пункту 13 (також разом з інструкціями щодо подальших дій обслуговуючого персоналу). Такий спосіб дефектації може значно зменшити часові затрати порівняно зі створенням традиційного технологічного переліку на паперовому носієві, розмноженням та розповсюдженням його серед бригад ремонтників та регулювальників. На другому етапі ремонту зняті конструктивні блоки та вузли направляють до відповідних спеціалізованих дільниць (цехів) ремонту. На третьому етапі ремонту на відповідних спеціалізованих дільницях (цехах) ремонту проводять відновлення або заміну ти х комплектуючих виробів та елементів, які були продефектовані на першому етапі ремонту. На четвертому етапі ремонту проводять перевірку параметрів всіх конструктивних блоків та вузлів складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 за допомогою апаратури стендового полігону 8. Ураховуючи, що складові частини 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 в великій мірі (60% і вище) використовують цифрову обробку сигналів, вузьким місцем в технологічному процесі є ремонт, регулювання та перевірка великої кількості вузлів, що використовують обробку оцифрованих сигналів, навіть не зважаючи на те, що кожний цифровий пристрій складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 забезпечує режим власного діагностування, оскільки такий режим функціонує лише при повному або частковому збиранні такого пристрою. Для зменшення часових втрат у запропонований спосіб введено перевірку параметрів цифрових конструктивних вузлів за допомогою автоматизованого тестового комплексу 15, який дозволяє при мінімальному втр учанні операторів-регулювальників одночасно перевіряти кілька цифрових конструктивних вузлів і в програмному забезпеченні якого для кожного типономіналу цифрового конструктивного вузла підготовлений контрольний тест такого об'єму, що при позитивному результаті проходження тесту гарантується 100% вірогідність справності даного цифрового конструктивного вузла. Регулювання та перевірка інших конструктивних блоків проводиться на спеціалізованих контрольновимірювальних стендах (наборах стендів) 9. На п'ятому етапі ремонту проводять збирання складових частин бортового радіоелектронного обладнання та перевірку їх параметрів. Під час регулювання та перевірки складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання їх стан змінюється за допомогою керованих тестови х стимулюючи х впливів, наприклад, тестових електричних сигналів із заданими параметрами, що надходять на складові частини 2 ... 6 від спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 9. Керовані тестові стимулюючі впливи формуються за допомогою програмно керованих джерел сигналів 10 (програмно керовані генератори імпульсних сигналів, програмно керовані генератори високочастотних сигналів, синтезатори частоти тощо). Стан складових частин 2 ... 6, що залежить від сукупності керованих тестових стимулюючи х впливів, відображається в сукупності інформативних параметрів на виходах складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1, які через спеціалізовані контрольно-вимірювальні стенди (набори стендів) 9 надходять на входи вимірювачів сигналів 11 (програмно керовані вольтметри, перетворювачі напруга-код, цифрові осцилографи тощо), побудованих на принципах відомих технічних рішень, наприклад, [5], де описаний сучасний цифровий запам'ятовуючий осцилограф ЦЗО-04/08/16. Перед початком процесу контролю за допомогою діагностичної програми, яка зберігається в пам'яті програмного управляючого автомата 14, до спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 9 заносять сукупність еталонних тестови х впливів та сукупність нормованих значень параметрів (віртуальні еталони), які разом характеризують значення відповідного параметра відповідної складової частини 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1, а також проводять самоконтроль апаратури спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 9 та її ініціалізацію, після чого керовані тестові стимулюючі впливи можуть надходити на складові частини 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1, а вихідні сигнали складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 - на відповідні входи спеціалізованих контрольновимірювальних стендів (наборів стендів) 9. За даними діагностичної програми програмного управляючого автомата 14 в каналі загального користування 12 послідовно з'являються коди, які несуть як адресну інформацію (кожному програмне керованому елементові стендового полігону 8 призначено індивідуальний адрес, який зберігається діагностичною програмою), так і управляючу інформацію, що визначає необхідні дії програмне керованого елемента стендового полігону 8. При цьому відбувається налагодження на роботу з відповідними режимами та параметрами як спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 9, так і стандартизованих засобів вимірювальної техніки 10 та 11. Передача даних у зворотному напрямку - від стандартизованих засобів вимірювальної техніки 10 та 11 до програмного управляючого автомата 14, де за допомогою діагностичної програми вони зберігаються в пам'яті та використовуються для аналізу і видачі рекомендацій регулювальникам, відбувається аналогічно. Оскільки складові частини 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 є сукупністю функціонально закінчених пристроїв є можливість проводити регулювальні та приймальні роботи одночасно на всіх складових частинах, а навіть і на різних пристроях одних і ти х же складових частин, що також значно зменшує часові затрати. З іншої сторони, під час експлуатації бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 його складові частини 2 ... 6 в різних режимах роботи взаємодіють між собою відповідно визначеним чином. Забезпечити повну відповідність режимів роботи складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 за допомогою апаратури спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 9 економічно не вигідно, оскільки це підвищить вартість стендового полігону 8 на кілька порядків, тому спеціалізовані контрольно-вимірювальні стенди (набори стендів) 9 використовують для перевірки обмежену кількість режимів роботи складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1, задають статичні значення параметрів сигналів і т.п. У той же час, ураховуючи наявність всіх складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 в одному стендовому полігоні 8, а також апаратурну та програмну оснащеність полігонного командно-диспетчерського пункту 13 та програмного управляючого автомата 14, є можливість комплексної перевірки відповідних режимів роботи складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 з дотриманням часових співвідношень для більш достовірного визначення їх параметрів у випадках, коли ці складові частини повинні взаємодіяти між собою. Наприклад, сумісна перевірка відпрацювання системи держвпізнавання пілотажно-навігаційного комплексу 3 та радіолокаційного прицільного комплексу системи управління озброєнням 2, радіовисотоміра пілотажнонавігаційного комплексу 3 та апаратури мовного оповіщення системи контролю та реєстрації 6, теплопеленгатора та станції активних радіолокаційних завад апаратури бортового комплексу оборони 5 тощо. У всіх таких випадках керовані, тестові стимулюючі впливи формуються за допомогою програмно керованих джерел сигналів 10, що підключені до відповідних спеціалізованих контрольно-вимірювальних стендів (наборів стендів) 9, у визначений час (всі програмно керовані елементи стендового полігону 8 працюють в системі єдиного локального часу), через спеціалізовані контрольно-вимірювальні стенди (набори стендів) 9 стан складових частин 2 ... 6 надходять на входи вимірювачів сигналів 11, де фіксується час реакції відповідної складової частини також у системі єдиного локального часу, після чого інформація надходить до полігонного командно-диспетчерського пункту 13 та програмного управляючого автомата 14. Таким чином, з'являється можливість на п'ятому етапі ремонту більш повно провести перевірку стану складових частин 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1 з урахуванням їх взаємодії, при мінімальних часових затратах, використовуючи можливості сучасної техніки. Ураховуючи стан розвитку обчислювальної техніки, зокрема, комп'ютерної техніки, і маючи на увазі, що алгоритм функціонування програмного управляючого автомата 14 може бути формалізований та пристосований до структури стандартної персональної електронно-обчислювальної машини (ПЕОМ), включення до складу стендового полігону 8 замість спеціалізованого програмного управляючого автомата 14 ПЕОМ з відповідним апаратним та програмним забезпеченням значно полегшить обслуговування та експлуатацію стендового полігону 8, призведе до мінімального впливу людського фактору на результати перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата 1, що дозволить знизити необхідну кваліфікацію обслуговуючого персоналу. На шостому етапі ремонту за допомогою спеціалізованого кабельного тестера 16 перевіряють справність бортових електричних джгутів 7 та ліквідують невідповідності в електричних колах. На сьомому етапі ремонту встановлюють складові частини 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання на літальній апарат 1 та відновлюють електричні зв'язки між складовими частинами 2 ... 6 бортового радіоелектронного обладнання. На восьмому етапі ремонту за допомогою спеціалізованого наземного стендового комплексу передпольотної перевірки 17 проводять перевірку працездатності всіх складових частин бортового радіоелектронного обладнання. Якщо результат перевірки позитивний, то переходять до наступного етапу ремонту, в іншому випадку за допомогою настанов експлуатаційної документації спеціалізованого наземного стендового комплексу передпольотної перевірки визначають вид невідповідності, причини відхилень від норми і заходи, необхідні для приведення складових частин бортового радіоелектронного обладнання в належний стан. На дев'ятому завершальному етапі ремонту проводять льотні випробування складових частин бортового радіоелектронного обладнання на всіх режимах роботи, що є критерієм позитивного результату капітального, середнього ремонтів та ремонту за те хнічним станом. Кожна складова частина пристрою для реалізації способу регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата під час капітального і середнього ремонтів та ремонту за технічним станом відома в техніці або складається з відомих вузлів, тому практична реалізація запропонованої корисної моделі не викликає сумнівів. Прикладами стандартизованих ЗВТ для вимірювання сукупності інформативних параметрів можуть служити програмно керовані високочастотні вольтметри, програмно керовані вольтметри постійної напруги, програмно керовані аналого-цифрові перетворювачі, програмно керовані аналізатори спектра тощо. Прикладами стандартизованих ЗВТ для видачі сукупності керованих тестових стимулюючи х впливів можуть служити програмно керовані генератори високочастотних сигналів, програмно керовані генератори імпульсних сигналів, програмно керовані генератори кодових послідовностей тощо. Програмно керовані стандартизовані ЗВТ, в сукупності із спеціалізованими контрольно-вимірювальними стендами (наборами стендів), дозволяють створити пристрій для реалізації способу регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата під час ремонту за технічним станом, що автоматизує процес перевірки параметрів, майже повністю виключаючи людський фактор. Отже, запропонована корисна модель дозволяє значно зменшити, особливо в автоматичному режимі, часові витрати під час ремонту, регулювання та перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата, підвищити достовірність перевірки параметрів бортового радіоелектронного обладнання літального апарата, знизити необхідну кваліфікацію обслуговуючого персоналу. Джерела інформації: 1. Берман Я.И., Настройка и испытания радиолокационной аппаратуры, Судпромгиз, 1962. 2. Ме тодические указания по проведению лабораторной работы "Проверка технических параметров маркерного радиоприемника МРП-56П", МЭИ, Кафедра РТО, 2001, www.tipovov.narod.ru/ovp/mrp.htm. 3. Яшкир Н.А., Основы восстановления и ремонта авиационного оборудования воздушных судов. Учебное пособие. - Киев; КИИГА, 1974. 4. Стандарт предприятия. Система управления качеством. Типовой технологический процесс ремонта авиационного оборудования. ЛГАРЗ, 1998. www.lsarp.com.ua/organiz_rus.html 5. Цифровой запоминающий осциллограф ЦЗО-04/08/16. Руководство по эксплуатации. - Томск; ТЗИП, 2002. www.rudshel.ru.